ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Жанрова специфіка роману І.Багряного ТигроловиЖанрова специфіка роману І.Багряного Тигролови

Жанрова специфіка роману І.Багряного Тигролови



1.1. Літературна спадщина Івана Багряного

Народився Іван Павлович Багряний 2 жовтня 1906 р. в Охтирці на Полтавщині (тепер Сумщина) в родині муляра. Мати походила з селян із Куземена. Це село поблизу від Груні, біля якого народився відомий гуморист Остап Вишня, в тому ж Охтирському повіті. Вчився Багряний спершу в церковноприходській школі в Охтирці, а з 1916 по 1919 р. — у так званій Вищій початковій школі. З 1920 р. він уже навчається слюсарської справи в Охтирській технічній школі, але, не закінчивши, переходить до Краснопільської художньо-керамічної школи, яку закінчив у 1922 р.

В 1926 р. він вступає до Київського художнього інституту, але 1929 р. його звільняють за націоналізм [3, с. 2].

Літературні здібності у Багряного виявились ще з дитячих років, коли він вчився ще в школі, де, маючи 11 —12 років, редагував шкільний, писаний від руки, журнал «Надія». Серйозніші твори він почав писати у 1925 p., друкуючи їх в журналах «Глобус», «Плужанин», «Всесвіт», «Гарт», «Кіно», «Червоний шлях», «Життя й революція» та інших. Початки його творчості позначилися впливами Шевченка та Глібова, як це він і сам зазначив.

Треба згадати, що в ті роки, зараз по визвольній боротьбі, українська стихія була ще досить сильна, редакторами по редакціях працювали часто українські патріоти, і Москва не мала ще того тиску й свавілля, що в пізніші роки. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Жанрова специфіка роману І.Багряного Тигролови.

На жаль, всі поезії та оповідання першого періоду не збереглися. Перша книжка поезій поета виходить 1927 р. у видавництві «Маса» під назвою «До меж заказаних». Сама назва говорить за себе, що автор хоче досягти в цій збірці заборонених меж. Справді, автор відразу привернув до себе увагу читача і своєю сміливістю, і свіжістю тематики, і майстерністю.

Вірш «Перепілка» написаний у 1926 р. у відомому Батурині, який під час війни Мазепи з Москвою, з Петром Першим, був спалений дотла, де москалі винищили все населення. Цей вірш повний глибокого ліризму, забарвлений українською символікою, але не позбавлений також заклику до боротьби і віри в перемогу, що характерне для всієї творчості Багряного.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Жанрова специфіка роману І.Багряного Тигролови,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Жанрова специфіка роману І.Багряного Тигролови


Влада та лідерство в управлінні організацією


План до курсової роботи:

Влада та лідерство в управлінні організацією

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Влада та лідерство в управлінні організацією,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Підходи до визначення лідерства

Лідерство називають одним з найбільш унікальних феноменів політичного і суспільного життя, пов’язаних із здійсненням владних функцій. Воно є неминучим у будь-якому цивілізованому суспільстві і пронизує всі сфери життєдіяльності. Разом з тим, феномен лідерства настільки складний, що дати таке визначення, яке охарактеризувало б всю його багатогранність та сутність, досить складно. Так, ще американський психолог Р. Стогдил відмічав, що визначень лідерства стільки ж, скільки людей, котрі намагалися цим явищем займатися [22, с. 513].

На жаль, до цього часу серед вчених відсутнє єдине розуміння поняття і сутності лідерства. Тому ми, на основі аналізу та співставлення різних точок зору фахівців, спробуємо узагальнити наукові дослідження і висловити власне бачення з указаної проблематики.

Зокрема, в енциклопедичному соціологічному словнику зазначено, що термін «лідерство» має два значення: провідне положення окремої особистості чи соціальної групи, яке зумовлено найбільш ефективними результатами її діяльності (економічної, політичної, наукової, спортивної тощо); процеси внутрішньої самоорганізації та самоуправління групи, що обумовлені індивідуальною ініціативою їхніх членів [18]. Укладачі великого тлумачного психологічного словника не погоджуються з визначенням сутності зазначеного терміну як сукупності певних якостей, що відображають лідерські здібності, оскільки, на їхню думку, у цьому випадку нехтується роль специфіки ситуації у визначенні лідерської поведінки. У цьому словнику поняття лідерства визначається як «позначення здійснення повноважень влади або впливу всередині соціальної групи» [1, с. 406]. Латинський відповідник слова лідер звучить як «gubernator» (правитель), тобто «рульовий на судні» В Індії еквівалентом слова «лідер» є слово «neta», що в позитивну значенні називає людину, я
ка викликає повагу та володіє харизмою [8, с. 65].


Вплив ЗМІ на процес соціалізації дітей та підлітків


План до курсової роботи:

Вплив ЗМІ на процес соціалізації дітей та підлітків

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Вплив ЗМІ на процес соціалізації дітей та підлітків,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Концептуальні підходи щодо визначення поняття «соціалізація»

Поняття "соціалізація" орієнтоване на такі фундаментальні категорії, як "суспільство" і "індивід", безпосередньо пов'язані з низкою проблем як практичного, так і теоретичного характеру, що привертає увагу не тільки в рамках педагогіки, а й в інших науках, перш за все психології та філософії. Зупинимося на філософсько-психологічних підставах побудови теорії соціалізації, що необхідно для розуміння її психологічних аспектів.

Філософія, досліджуючи єдність особистості і суспільства, вирішуючи питання можливого соціального перетворення середовища і особистості, характеризує форми соціальності особистості, а саме конкретно - історичні витоки, розглядає процеси виховання як можливий агент соціалізації. Але при зверненні до цього питання представники різних напрямків розрізняють різні трактування поняття "соціалізація".

Так, автор "філософії ідеї" Дж.Дьюї стверджує, що соціальний досвід не дається людині в якості основи: всі об'єкти пізнання формуються за допомогою пізнавальних процесів в ході вирішення певних завдань. Таким чином, в процесі діяльності, де діти засвоюють знання і вміння, необхідні для практичної реалізації соціально значущих, та й взагалі будь - яких соціально - соціальних завдань, і в певних умовах відбувається виховання.

Філософія матеріалізму розглядає соціальну активність самого суб'єкта як процес соціалізації.

Останнім часом все більшої популярності набувають дослідження процесів соціалізації в контексті культурних концепцій, що аналізують духовний фактор соціалізації [2, c. 78].

У психологічному підході основна увага приділяється таким питанням, як соціальна роль, соціальна поведінка, соціальна ситуація розвитку, механізми соціального становлення особистості(механізми соціалізації), етапи соціалізації та ін.

Аналізуючи процес накопичення досвіду індивідом, психологія приділяє особливу увагу внутрішнім процесам психіки особистості, а також факторам, що впливає на неї.


Вплив особливостей особистості студента (курсанта) на його успішність у навчанні


План до курсової роботи:

Вплив особливостей особистості студента (курсанта) на його успішність у навчанні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Вплив особливостей особистості студента (курсанта) на його успішність у навчанні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Розгляд різних підходів в психології щодо компонентів структури образу «Я» та формування і розвиток особистості

Теоретичні положення психології, вказують на те, що уявлення індивіда про самого себе, як правило, здаються йому переконливими незалежно від того ґрунтуються вони на об’єктивному знанні або суб’єктивній думці.

Предметом сприйняття людини може стати її тіло, її здібності, її соціальні відносини і безліч інших особистісних проявів.

Способи самосприйняття, що ведуть до формування образу «Я» можуть бути найрізноманітнішими. Описуючи самого себе, людина, використовує такі прикметники, як:

- «надійний»,
- «товариський»,
- «сильний»,
- «гарний» і т.д.

Вони по суті, є абстрактними характеристиками, які ніяк не пов’язані з конкретною подією. Людина у словах намагається виразити основні характеристики свого звичного самосприйняття. Ці характеристики є: атрибутивні, рольові, статусні, психологічні, їх можна перераховувати нескінченно, але основними є вищевказані.

Р. Бернс в своїх працях вважав, що усі вони становлять ієрархію по значимості елементів самоопису, свого образу «Я». Ця ієрархія може мінятися залежно від контексту, життєвого досвіду людини або просто під впливом моменту. Такого роду самоопис - це спосіб охарактеризувати себе, свою неповторність і неповторність кожної особистості через комбінації окремих рис.

Бернс підкреслював те, що образ «Я» є когнітивним компонентом.[3]

Існує споконвічне питання про те, чи може людина пізнати саму себе, наскільки об’єктивна її самооцінка, яка істинність образу «Я». Вивчаючи ці питання потрібно враховувати, що будь-яка установка не є відображенням об’єкта самого по собі, а є систематизацією минулого досвіду взаємодії суб’єкта з об’єктом. Тому, знання людини про саму себе не може бути вичерпним та вільним від оцінних характеристик і протиріч.


Вплив психофізіологічних особливостей особистості на формування і розвиток агресивної поведінки


План до курсової роботи:

Вплив психофізіологічних особливостей особистості на формування і розвиток агресивної поведінки

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Вплив психофізіологічних особливостей особистості на формування і розвиток агресивної поведінки,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Агресія як психологічний феномен, поняття агресивності і агресії, основні теоретичні підходи

У психології термін «агресія» трактується по-різному. Багато авторів дослідження агресії їй дають негативну оцінку, але є і позитивна точка.

Виокремлюємо основні визначення агресії відповідно до основних психологічних теорій та концепцій агресії та агресивної поведінки: агресія означає сильну активність, прагнення до самоствердження. Під агресією розуміються акти ворожнечі, нападу, руйнування, тобто дії, які завдають шкоди іншій людині чи об’єкту. Агресія людини - це поведінкова реакція, що характеризується проявом сили у спробі нашкодити або заподіяти шкоду людині чи громаді.

Існуючі визначення можна приблизно розділити на 2 великі групи:

1. Ідея агресії як мотивованих дій, що порушують правила та практики, що спричиняють біль та страждання. Цей план розрізняє навмисну та інструментальну агресію. Інструментальна агресія - це те, де людина не має на меті діяти агресивно, а "повинна була" або "повинна діяти". У цьому випадку мотив існує, але він не усвідомлюється. Навмисна агресія - це ті дії, які мають свідомий мотив нанести шкоду [1, с. 42].

2. Агресія як акти ворожнечі та руйнування (поведінковий компонент). Р. Берон та Д. Річардсон дають таке визначення: Агресія - це будь-яка форма поведінки, яка прагне завдати шкоди іншій живій істоті, яка не бажає такої поведінки.

На думку цих авторів: агресія обов'язково передбачає нанесення умисної шкоди жертві; як агресію можна розглядати лише як поведінку, яка передбачає шкоду для живих організмів; потерпілий повинен мати мотивацію уникати такого поводження з собою.


Впровадження організаційних змін на підприємстві, як засіб адаптації до зовнішніх умов


План до курсової роботи:

Впровадженння організаційних змін на підприємстві, як засіб адаптації до зовнішніх умов

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Впровадженння організаційних змін на підприємстві, як засіб адаптації до зовнішніх умов,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Еволюція поняття «організаційні зміни» в контексті життєвого циклу організації

Організація є динамічною системою, вона постійно і безперервно змінюється. Відповідно змінюються і всі її складові: керуюча і керована системи, технології, техніка, професійний, кваліфікаційний та віковий склад працівників, організаційні структури управління, цілі, продукція тощо. Усі зміни є постійними, взаємопов'язаними і, як правило, здійснюються з участю працівників організації. Зміни зумовлюють необхідність нововведень, які найчастіше приводять до зміни: цілей організації; організаційної структури управління; техніки, технологічних процесів, конструкцій виробів; можливостей або поведінки працівників; механізму управління виробничо-господарською діяльністю; географії реалізації виробів; функціонування підрозділів і служб тощо.

Відомий американський економіст Ч. Бернард (1886-1961 pp.) стверджує, що перед реалізацією певних організаційних змін доцільно:

? зробити зважений вибір управлінських важелів з метою забезпечення необхідного впливу на підлеглих, причетних до змін;
? враховувати структуру та обсяги витрат, які зумовлюються змінами, та ймовірність їх повної окупності;
? брати до уваги фактор часу;
? спрямовувати зміни в напрямку підвищення ефективності діяльності організації.

Організаційні зміни є одним із найважливіших об'єктів управління. Організаційні зміни – сукупність змін в організації, що зумовлюють здійснення нововведень та можуть відбуватись у таких напрямах: зміна цілей організації, структури, техніки, технологічних процесів, конструкцій виробів, управління виробничо-господарською діяльністю [19, с. 201].


Впровадження міжнародних норм з прав людини у національне законодавство


План до курсової роботи:

Впровадження міжнародних норм з прав людини у національне законодавство

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Впровадження міжнародних норм з прав людини у національне законодавство,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Права і свободи людини в міжнародно-правовому аспекті

Міжнародна спільнота приділяє велику увагу забезпеченню та розвитку прав людини. Ці процеси стали особливо інтенсивними після Другої світової війни, чому сприяла насамперед загальна демократизація міжнародних відносин, створення ООН та інших демократичних міжнародних інституцій.

Демократизація процесу проголошення та захисту прав людини значно сприяла прийняттю ряду міжнародних документів про консолідацію, регулювання та розвиток механізму міжнародного захисту прав людини в країнах, які підписали відповідні міжнародні документи [2, c 53].

Серед найважливіших загальних документів, які повністю відповідають положенням Конституції України - Загальна декларація прав людини (1948 р.), Міжнародний договір про громадянські та політичні права (1966 р.), Міжнародний договір про економічні, соціальні та культурні права (1966), Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод з протоколами (1950), Європейська соціальна хартія (1961), Заключний акт Конференції з безпеки та співробітництва в Європі (1975), Заключний документ Віденської наради держав-представників Сторони Конференції з безпеки та співробітництва в Європі (1989 р.). Щоб мати уявлення про обсяги міжнародної діяльності, пов'язаної із захистом прав людини, достатньо зазначити, що на початку 90-х років у цій сфері діяли понад 60 різних міжнародних форумів, починаючи від Генеральної Асамблеї ООН і закінчуючи Засіданням експертів із прав людини та Робочою групою з примусових та недобровільних зникнень. Україна, як суб'єкт міжнародного права, один із засновників ООН, активно пр
ацює над використанням не лише національних, а й міжнародних правозахисних інститутів. Цьому сприяють положення Конституції України, згідно з якими "чинні міжнародні договори, згоду на які Верховна Рада України робить обов'язковими, також є частиною національного законодавства України" (ст. 9). як визначення зовнішньополітичної діяльності України


Гарантії законності в діяльності органів виконавчої влади


План до курсової роботи:

Гарантії законності в діяльності органів виконавчої влади

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Гарантії законності в діяльності органів виконавчої влади,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Поняття та види гарантій законності

В юридичній літературі законність, визначається, в основному, як режим панування закону у взаємовідносинах особистості ті держави, громадянина та посадової особи (органу держави) [1, с. 48], де всі підвладні закону - і держава, і фізичні особи і де діє верховенство права. В Україні режим законності набуває свого нормативного закріплення. “Права і свобода людини, - згідно з Конституцією України, - та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави” [6, ч. 2, ст. 3] “В Україні визнається та діє принцип верховенства права” [6, ч. 1, ст. 8].

Наявність режиму законності в державі є одним із показників суворого дотримання суспільством демократичних традицій, набутих світовою спільнотою. Саме при такому режимі складаються умови для свобода вибору поведінки та вільного розвитку кожної людини.

Законність можна розглядати і як метод державного управління [3, с. 331], [17, с. 10), тобто сукупність засобів, за допомогою яких держава забезпечує належну поведінку своїх суб’єктів, і як державно-правовий режим [9, с. 45 - 47).

Законність — це також і режим системи взаємовідносин громадян, громадських, державних та недержавних утворень, органів місцевого самоврядування з органами, які представляють різні гілки державної влади. Такий режим повинен сприяти забезпеченню прав та законних інтересів особи, її всебічному розвитку, формуванню й розвитку громадянського суспільства, успішній діяльності державного механізму.

Звичайно, для забезпечення режиму демократичної законності держава має забезпечити підґрунтя для цього, інакше кажучи, надати певних гарантій. (Garantie) в перекладі з французької мови означає “забезпечувати” [16, с. 59]. Це поняття зустрічається в будь-якій науковій літературі, приміром, детальний розгляд правових гарантій знаходимо у таких правників, як С.Г. Березовська, В.І. Камшська, М.П. Лебедев, В;М. Савицький, Є.В. Шоріна [8].


Географія демографічної безпеки України


План до курсової роботи:

Географія демографічної безпеки України

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Географія демографічної безпеки України,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Сутність демографічної безпеки

Демографічна безпека — складова частина національної безпеки, стан захищеності держави, суспільства та ринку праці від демографічних загроз, при якому забезпечується розвиток з урахуванням сукупності збалансованих демографічних інтересів держави, суспільства й особистості відповідно до конституційних прав громадян України.

Демографічна безпека - такий стан демографічних процесів, якого достатньо для відтворення населення без істотного впливу зовнішнього фактора і забезпечення людськими ресурсами геополітичних інтересів держави.

Демографічна безпека - це функціонування і розвиток популяції як такої в її віково-статевих та етнічних параметрах, співвіднесення її з національними інтересами держави, які перебувають у забезпеченні її цілісності, незалежності, суверенітету і збереженні існуючого геополітичного статусу.

Внутрішня сторона безпеки пов'язана з такими визначеннями, як виживання, обезлюднення, виродження, вимирання, самозбереження, самодостатнє відтворення, демографічний розвиток, демографічна криза, демографічна політика, депопуляція і т.д. Головна загроза тут - можливе вимирання внаслідок затяжної і глибокої депопуляції, у визначення якої входять лише характеристики природного руху населення: народжуваність і смертність. Замісна міграція, коли природний спад компенсується імміграцією, веде не до збереження популяції, а до її зміни з усіма етно-культурними та соціальними наслідками. У цьому випадку через певний час змінюється етнічне та генетичне обличчя країни.

Від демографічних характеристик працездатного населення і показників демографічного розвитку залежить розвиток трудового потенціалу і, як результат, величина сукупного національного доходу.


Господарський облік в системі управління суспільством


План до курсової роботи:

Господарський облік в системі управління суспільством

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Господарський облік в системі управління суспільством,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ГОСПОДАРСЬКОГО ОБЛІКУ, ЙОГО ПРИЗНАЧЕННЯ І ПРЕДМЕТ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ СУСПІЛЬСТВОМ

Облік у широкому розумінні - це система спостереження та відображення певних природних, соціальних та економічних явищ з метою управління ними. Як система, вона має набір взаємопов’язаних елементів, які забезпечують пошук, обробку та синтез вищезазначеної інформації: згаданих явищ.

У процесі людського розвитку велике значення має господарська діяльність через зростаючі масштаби галузі, розширення географії торгівлі та номенклатури товарів, а також збільшення споживання товарів. Тому суб'єктам господарювання в управлінні господарськими явищами стає важливим господарський облік останніх.

Господарська діяльність означає будь-яку діяльність суб'єктів господарювання, яка спрямована на виробництво, зберігання, переміщення, обмін та споживання матеріальних і нематеріальних товарів (цінностей).

Юридичні особи, створені відповідно до Господарського кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законодавством порядку, є суб'єктами господарської діяльності чи суб'єктами господарювання. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють підприємницьку діяльність та зареєстровані за законом як підприємці.

В господарській діяльності вирізняються господарські процеси: виробництво, збут (реалізацію), постачання [1, c. 68].

Таким чином, господарський облік як сукупність прикладних економічних наук. є історично зумовлений. З розвитком продуктивних сил і соціально-економічних відносин він змінюється і пристосовується до вимог суспільства, що пояснює відмінності та особливості систем обліку різних країн сьогодні і соціально-економічні утворення в різні історичні епохи. Різні автори дають різні визначення бухгалтерського обліку (табл. 1.1).


Громадське суспільство, поняття, основні риси


План до курсової роботи:

Громадське суспільство, поняття, основні риси

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Громадське суспільство, поняття, основні риси,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Сутнiсть та структура громадянського суспiльства

Громадянське суспiльство є однiєю з найоптимальнiших на сьогодні форм суспільної організації, що має гуманістичні ознаки та являється підґрунтями демократизації суспільного життя в країні.

Громадянське суспільство являється першоосновою для iснування та безупинної діяльності людини, надає ряд гарантiй та певний ступінь захищеності та стабільності. Таке суспiльство, у якому панує соціальне партнерство та праворозуміння, наділене власною багатошаровою структурою та має багато аспектний внутрiшнiй механізм iснування.

Громадянське суспiльство представляє собою суспільну сферу, в якій гармонійно поєднано економічні, культурні, правові та політичні відносинами між членами суспільства. Його можна охарактеризувати як спільному, яка не залежить від держави, але перебуває із нею у постійному зв’язку. Громадянське об’єднання, що наділене високим соцiальним, економічним, полiтичним, культурним i моральним статусом, у взаємодії з державою формує розвинуті правові відносини [11, с. 7].

Вiтчизняна та зарубiжна iсторична, полiтологiчна, правнича, соцiологiчна науки вбачають в громадянському суспiльствi модель суспiльства, необхiдну для переходу до ринкових вiдносин та демократії, а також надiляють його функцiєю критерiя цивiлiзованостi розвитку конкретного суспiльства. Сфера поширення громадянського суспiльства є дуже обсяжною. Це сукупнiсть недержавних вiдносин в суспiльствi, це виробниче i приватне життя людей i їх органiзацiй, обмежене законами вiд прямого втручання i надмiрної регламентацiї їх дiяльностi зi сторони державної влади.

Громадянське суспiльство - це середовище функцiонування людини у всiх його проявах, грунтоване на вiдчуттi свободи дiй, це цiлiсна суспiльна система прав людини, органiзований загал. Основним показником дiєвостi громадянського суспiльства є гарантоване ним забезпечення прав людини, якi визнанi як загальнолюдська цiннiсть [17, С. 15].