ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Услуги посредников в международной торговлеУслуги посредников в международной торговле

Услуги посредников в международной торговле



1.1. Методы международной торговли

В международной торговой практике различают два основных метода [18, с. 24]:

- прямой метод, что предусматривает установление прямых связей между производителем (поставщиком) и потребителем;
- непрямой метод, который предусматривает куплю-продажу товаров через торгово-посредническое звено на основе заключения специального соглашения с торговым посредником, которое предусматривает выполнение последним определенных обязательств в связи с реализацией товара производителя. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Услуги посредников в международной торговле.

Прямой метод, как правило, используется:
- при закупке и продажи на внешних рынках промышленного сырья на основе долгосрочных контрактов;
- при экспорте крупногабаритного и дорогого оборудования;
- при экспорте стандартного серийного оборудования через собственные заграничные филиалы и дочерние компании, которые имеют свою торговую сеть;
- при закупке сельскохозяйственных товаров непосредственно у производителей, фермеров в странах, которые развиваются;
- прямой экспорт и импорт составляют значительную частицу внешнеторговых операций, которые осуществляются государственными предприятиями и учреждениями. Придбати курсову на тему - Услуги посредников в международной торговле, можна вже сьогодні!.

Прямые связи характеризуются такими особенностями:
- предусматривают снабжение заранее согласованных видов продукции, что ориентируется по специфическим требованиям конкретного иностранного потребителя;
- носят целеустремленный характер и влекут установления целой системы непосредственных связей между специализированными фирмами-субпоставщиками;

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Услуги посредников в международной торговле,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Услуги посредников в международной торговле


Джерела конституційного права України поняття, система і зміст

План до курсової роботи:

Джерела конституційного права України поняття, система і зміст

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Джерела конституційного права України поняття, система і зміст,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Історія становлення джерел права

На сучасному етапі розвитку юриспруденції немає чіткого визначення поняття «джерело права», правильніше використовувати цей термін не для всієї правової дійсності, а лише для її частини, нормативного матеріалу, що створює систему джерел права. Джерело права в широкому розумінні – це акти уповноважених суб’єктів права, що є формою вираження й закріплення правових норм і принципів, видані в межах повноважень суб’єктів правотворчості відповідно до спеціальної процедури, які мають юридичну силу й загальнообов’язковість виконання.

У вузькому розумінні джерело права – спосіб зовнішнього вираження й закріплення правових норм. З огляду на потреби практики пропонуємо відповідно до юридичної сили та значення в регулюванні суспільних відносин здійснити поділ джерел права України на основні й доповнюючі. Правові системи сучасних держав відрізняються насамперед тим, яке із джерел права є основним у національній правовій системі цієї держави.

На сучасному етапі розвитку правової системи України виникає переоцінка цінностей, правових позицій, повернення до природно-правової доктрини, відповідно до чого право насамперед є системою прав, а не системою норм. По своїй суті право має не державне, а соціальне походження, у зв’язку із чим правотворчість не є привілеєм лише держави. Нині юридична наука свідчить про множинність джерел права, їх взаємозв’язок [5, c. 45].

Після приєднання України з Росією на території України тривалий час певні норми звичаєвого козацького закону, які були визнані царським урядом, залишалися в силі. У документах українських гетьманів і російських царів, у статтях, прийнятих на виборах кожного нового гетьмана, неодноразово згадувалися "старі права і звичаї Запорізького війська". Є дані про застосування окремих норм звичаєвого права навіть у першій половині XIX ст. Звичаєве право стосувалося, насамперед, встановлення військового адміністративного порядку і суду, порядку володіння землею, порядку продажу рухомого майна, щодо скоєння злочинів і покарання.


Документальна податкова перевірка, правове регулювання

План до курсової роботи:

Документальна податкова перевірка, правове регулювання

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Документальна податкова перевірка, правове регулювання,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Сутність та особливості податкових перевірок

Дослідження науковців свідчать, що податковий контроль є важливим складником державного фінансового контролю, інші вбачають у ньому самостійний вид контролю. Крім того, деякі автори ототожнюють податкову перевірку і податковий контроль, а інші – відзначають підпорядкований характер цих понять. Дискусійним залишаються й питання щодо сутності, функціонального призначення, мети і завдань, а також принципів організації податкового контролю.

Найпоширенішим визначенням податкового контролю у фінансовій літературі є таке: «Податковий контроль – це окремий складник системи управління податковою системою, що забезпечує дотримання діючого податкового законодавства для забезпечення грошовими ресурсами бюджету і державних цільових фондів» [8, с. 369].

На нашу думку, податковий контроль є складним багатовимірним процесом, а уточнення його теоретико-методологічних засад і розроблення конкретних рекомендацій щодо вдосконалення проведення різнопланових контрольно-ревізійних та експертних заходів сприятиме підвищенню його дієвості та ефективності, впливаючи на рівень податкової безпеки держави.

Форма податкового контролю як зовнішнє вираження його змісту проявляється насамперед у застосуванні тих чи інших прийомів, способів для встановлення фактів об’єктивної дійсності та їх фіксації в документах податкового контролю. Це регламентований нормами податкового законодавства спосіб організації і проведення заходів податкового контролю, що являє собою сукупність методів, використовуваних для досягнення конкретного завдання податкового контролю; організаційна єдність контрольних заходів та процедур, об’єднаних єдиною метою [8, с. 369].

Згідно з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), податковий контроль – це система заходів, що вживаються контролювальними органами та координуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики з метою контролю правильності нарахування


Дослідження кон'юнктури ринку

План до курсової роботи:

Дослідження кон'юнктури ринку

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Дослідження кон'юнктури ринку,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ АНАЛІЗУ КОН’ЮНКТУРИ РИНКУ

Термін кон'юнктура має комплексний і об'ємний характер. Він походить від латинського слова "соп/ипдо” - з’єдную, зв’язую, що свідчить про системність цього поняття. Дослівно кон'юнктура означає сукупність умов, ситуацію, стан речей, збіг обставин, що можуть впливати на хід і результат якоїсь справи чи процесу. Слово кон’юнктура увійшло в багато сучасних мов, в їх економічну та комерційну лексику. Дослідження кон’юнктури як системи знань - одна з прикладних галузей економічної науки.

Науковий здобуток вчених, що протягом ХХ ст. розвивали теорію кон’юнктури, залишається актуальним і сьогодні, оскільки дозволяє визначити її основні характерні риси: ? несталість, постійна мінливість та коливання, які відображають дію сил, що впливають на кон’юнктуру в короткотерміновій перспективі, або результат факторів, що мають довгостроковий термін впливу на стан ринкової кон’юнктури; ? виняткова суперечливість, що відображається у одночасному вияві протилежних тенденцій одних і тих самих показників кон’юнктури; ? нерівномірність; ? єдність протилежностей, що складаються у процесі відтворення суспільного капіталу [17, с. 205].

Наведене визначення розкриває всю сутність поняття “кон’юнктура”, а саме: ? по-перше, у цьому визначений предмет економічної кон’юнктури - ринок, позаяк кон’юнктуру пов’язують перш за все з ситуацією у сфері обміну, як такому, що є невід’ємною частиною товарно-грошових відносин; ? по-друге, підкреслено, що кон'юнктура не замикається лише сферою обміну, а охоплює і включає в себе весь процес відтворення (виробництво, розподіл, обмін, споживання), котрий розглядається крізь призму обміну; ? по-третє, кон’юнктура розглядається у часі і просторі, в динамічному розвитку;


Дослідження факторів маркетингового мікро- та макросередовища підприємства

План до курсової роботи:

Дослідження факторів маркетингового мікро- та макросередовища підприємства

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Дослідження факторів маркетингового мікро- та макросередовища підприємства,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. СУТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГОВОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА

Успіху на ринку досягають підприємства, які найліпше пристосовуються до умов зовнішнього середовища, активно впроваджують маркетинг у систему виробництва. Сьогодні виробникам потрібні новітні розробки та технології у сфері маркетингу для налагодження процесу виробництва і розробки економічної політики, що його захищатиме. Часом виникає конфлікт вподобань підприємства, споживачів і суспільства. Тому, в основу формування маркетингу слід покласти ретельно продуману філософію ефективної та соціально відповідальної діяльності у межах певної єдиної концепції.

Маркетинг - це процес планування виробничо-збутової діяльності підприємства на основі вивчення ринку з метою реалізації товарів і послуг та отримання прибутку в умовах конкуренції [2, с. 85].

Маркетинг необхідний за таких умов: — насичення ринку товарами, тобто перевищення пропозиції над попитом ("ринок покупця"); — гостра конкуренція, посилення боротьби за покупця; — вільні ринкові відносини, тобто можливість без адміністративних обмежень вибирати ринки збуту і постачання, встановлювати ціни, вести комерційну політику тощо; — повна самостійність підприємств.

При складанні плану маркетингу слід опиратися на такі принципи: а) принцип розуміння споживача, заснований на врахуванні потреб і динаміки ринкової кон'юнктури. Бізнес неможливий, якщо фірма орієнтована лише на прибуток, а не на врахування запитів споживача; б) принцип боротьби за споживача (клієнта). Суть цього принципу - боротьба за споживача, а не збут товарів. Товари і послуги в цьому випадку є лише засобом для досягнення мети, а не самою метою; в) принцип максимального пристосування виробництва до вимог ринку ставить виробництво товарів і надання послуг у функціональну залежність від запитів ринку та потребує виробляти товари в асортименті й обсязі, необхідних для споживача [7, с. 115].


Економічне середовище функціонування суб'єктів міжнародного бізнесу

План до курсової роботи:

Економічне середовище функціонування суб’єктів міжнародного бізнесу

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Економічне середовище функціонування суб’єктів міжнародного бізнесу,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Сутність, види та суб’єкти міжнародного бізнесу

Процес ведення міжнародного бізнесу характеризується інакшими процесами на відміну від ведення бізнесу в окремій країні. Особливу увагу, у процесі успішного функціонування будь-якого суб’єкту міжнародного бізнесу, приділяють речам, які національні компанії навіть не думають. Внаслідок чого очевидно, що необхідно ретельно вивчити особливості того, як ведеться та як управляють міжнародним бізнесом.

Міжнародний бізнес можна визначити як ділову взаємодію фірм різних форм власності або їхніх підрозділів, що знаходяться в різних країнах, що має головною метою одержання прибутку за рахунок отримання вигод із переваг ділових міжнародних операцій.

Суб’єктами міжнародного бізнесу є його учасники, спроможні активно і незалежно працювати з метою реалізації своїх економічних інтересів.

Суб'єктами міжнародних економічних відносин на світовому, регіональному, міждержавному та міжфірмовому рівнях є (рис. 1.1).

Міжнародні організації сприяють формуванню ринкового середовища в країнах, стимулюють інвестування в державні інститути та приватні підприємства, створюють умови для залучення та гарантування іноземних інвестицій в країнах-реципієнтах (МБРР, МАР, регіональні банки розвитку, БАГІ, МЦУІС). Необхідність діяльності міжнародних фінансових організацій пояснюється важливістю забезпечення країн, що інтегруються до світового фінансового простору позитивними результатами фінансової глобалізації та усунення передумов та наслідків можливих ризиків [14, с. 205].


Жанрово-стильові особливості новелістики В.Стефаника

План до курсової роботи:

Жанрово-стильові особливості новелістики В.Стефаника

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Жанрово-стильові особливості новелістики В.Стефаника,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

РОЗДІЛ І. ТВОРЧІСТЬ В. СТЕФАНИКА ЯК ПРЕДМЕТ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Василь Стефаник належить до тих непересічних майстрів слова, творчість яких завжди перебувала в полі зору літературознавців. З появою перших творів молодого прозаїка спалахнули жваві обговорення, гострі суперечки, емоційні відгуки й рецензії. Кожна нова збірка викликала дедалі зростаючий інтерес до його оригінальної манери письма і чергову спробу осягнути феномен молодого автора. Всі – від першого редактора і видавця В. Будзиновського до вимогливих критиків-професіоналів – Лесі Українки, І. Франка, І. Труша, О. Кобилянської – високо оцінили творчість В. Стефаника як явище наскрізь новаторське, оригінальне і визначне. «Він малює буденне життя сірого люду, але не тільки зверхні факти цього життя, а самий зміст його,— писала Леся Українка,— двома, трьома раптовими рисами він малює нам надзвичайно яскраво цілу драму, і, власне, через те, що всі нариси мають один тон, вони дають нам один спільний образ життя народного, показують нам колективну душу маси» [3, с. 4].

Найбільш ґрунтовні оцінки творчості В. Стефаника, безумовно, належать Іванові Франкові. Зокрема, у статті «Старе й нове в сучасній український літературі», аналізуючи «нових» майстрів слова, він особливо виділяє В. Стефаника. І. Франко заперечив уявлення критиків про Стефаника як безнадійного песиміста. «Я не бачу у Стефаника, – вважав він, – ані сліду песимізму. Навпаки, у багатьох із його оповідань віє сильний дух енергії, ініціативи, а у всіх бачимо велику любов до життя й до природи – речі зовсім суперечні песимізмові. Певно, коли у когось болить, то він кричить, стогне, але хіба це песимізм?» [29, с. 109].

Леся Українка теж досліджувала творчість видатного новеліста. У своїй статті «Писателі-русини на Буковині» від 9 грудня 1899 р. подається «бесіда» про творчість трьох представників української літератури, що жили на той час у Буковині: Юрія-Осипа Федьковича, Ольгу Кобилянську та Василя Стефаника. Поетеса з великою повагою пише про Стефаника. Це видно з перших рядків її «відчиту»: вона називає його «добродій Василь Стефаник», вважає наступником Федьковича, тому що «він так само, коли ще й не більше, близький до селян, до їх мови і світогляду, що почав свою літературну діяльність на Буковині.


Забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України

План до курсової роботи:

Забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Сутність тимчасово окупованих територій

Загалом, проблеми регулювання тимчасово окупованих територій були об’єктом дослідницької уваги з давніх часів. Першу спробу зв’язати географічні умови з характером і звичаями народів, їхнім господарським і політичним устроєм здійснив французький філософ XVIII ст. Монтеск’є. Розвивали цю проблематику такі вчені XIX ст., як англійський історик Г. Букль, французький географ Е. Реклю, американський географ Е. Хантінгтон, російський географ і соціолог Л. Мечников та інші. Засновником же географічного детермінізму вважається німецький географ, етнолог, соціолог, фундатор антропогеографії, геополітики, теорії дифузіонізму та політичної географії Фрідріх Ратцель (1844–1904 рр.).

Головною його заслугою є віднайдення зв’язків між політикою певної країни та її географічним положенням. У книзі «Політична географія» (1897 р.) він наголошує на політико-географічному розташуванні держави. З’ясування закономірностей просторового розташування поселень і створення географічних моделей міст (геоурбаністика) розпочалося в першій половині XX століття. Одним із перших «модельєрів» географії міст став В. СеменовТянь-Шанський. Географічні аспекти в контексті питань розміщення господарства розробляли німецькі вчені, котрі створили так звану теорію штандорту – місця розташування.

Термін «штандарт» означає не реальне, а оптимальне розміщення виробництва. Цей напрям представляли Й. Тюнер, А. Вебер, А. Льош та інші. У вітчизняній географічній науці одним із перших розглянув у 1916 році конкретний вплив географічного положення на розвиток України С. Рудницький у праці «Українська справа зі становища політичної географії» [1]. Вагомий внесок у розвиток категорії «географічне положення» здійснили такі вчені, як О. Топчієв, О. Шаблій, М. Паламарчук, М. Пістун, В. Грицевич, В. Лажнік та інші.

Отже, характеристики території держави мають суттєвий вплив на її значущість на світовій політичній арені, а поняття «географічне положення» є однією з фундаментальних категорій географії [9, с. 20].


Засоби масової комунікації як інструмент інформаційної війни

План до курсової роботи:

Засоби масової комунікації як інструмент інформаційної війни

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Засоби масової комунікації як інструмент інформаційної війни,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Сутність інформаційної війни

Сам термін «інформаційна війна» наразі носить більше публіцистичний характер і ще не отримав сталого визнання. Про це свідчать безперервні дискусії з приводу того, що насправді криється під цим поняттям, а також суперечки з приводу коректності та практичної застосовності даного терміну до тієї сфери соціальних відносин, яку прийнято називати інформаційним протиборством або конфліктом інтересів в інформаційній сфері соціальних систем. Таким чином, окремої наукової проблемою є розробка і узгодження науково-термінологічного апарату [15, с. 77].

У вітчизняній і зарубіжній науці існує безліч різних і часто взаємовиключних підходів щодо визначення конфліктів, які протікають в сучасному інформаційному просторі. Така різноманітність і неузгодженість є серйозною перешкодою на шляху до розробки теорії інформаційних воєн.

Типовими прикладами первісних інформаційних війн можна вважати сакральну боротьбу із силами природи, тваринами а також внутрішньо- та міжплемінні конфлікти, що супроводжувалися першими інформаційними атаками – залякуванням, дезінформацією, приховуванням, демонстрацією тощо [3].

Згодом, як форму інформаційно-психологічного впливу, почали використовувалися страхітливе бойове розфарбовування воїнів, люті бойові кличі, спеціальні шумові (удари списами або мечами по щитах) та візуальні (використання вогненних валів) ефекти, чутки, тощо. Поступово своєрідне мистецтво управління психічними станами, думками і вчинками людей удосконалювалося. Воно стало таємною зброєю жерців, шаманів, воєначальників і використовувалося для управління широкими масами людей, для ведення воєнних дій.

Інформаційні війни різної інтенсивності стали ознакою сучасного інформаційного суспільства. Вони будуються на стратегії резонансу, коли одна комунікативна складова починає функціонувати таким чином, щоб замінити собою все інше, коли одне повідомлення може збурити суспільство. В інформаційній війні застосовуються засоби та методики, спрямовані на формування стійкої суспільної думки в потрібному маніпуляторам ключі, закладаються необхідні установки та патерни поведінки у свідомості мас для можливого подальшого управління ними [8, с. 254].


Звернення громадян як спосіб забезпечення законності в державному управлінні

План до курсової роботи:

Звернення громадян як спосіб забезпечення законності в державному управлінні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Звернення громадян як спосіб забезпечення законності в державному управлінні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Поняття, ознаки та законодавче регулювання звернень громадян

Звернення громадян є одним із засобів захисту їх прав та законних інтересів. Це право закріплено у ст. 40 Конституції України, де зазначено, що всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Отже, право на звернення є важливим конституційно-правовим засобом захисту та однією з організаційно-правових гарантій дотримання прав і свобод громадян. Це право включає дві складові.

По-перше, звернення громадян є однією з форм участі населення в державному управлінні, у вирішенні державних і суспільних справ, можливістю активного впливу громадянина на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування [5, с. 257].

По-друге, це спосіб відновлення порушеного права громадянина через подання до органів державної влади скарг, заяв і клопотань. У такому розумінні - це механізм виконання соціальних обов'язків публічної влади.

Від правильного функціонування адміністративно-правових механізмів реалізації прав громадян, від чіткого й ефективного реагування влади на їхні звернення залежить здатність держави забезпечувати належний захист законних інтересів громадян. Досвід показує, що громадяни України активно користуються своїм правом на звернення.

Слід зазначити, що організація роботи з розгляду звернень, особистого прийому громадян, а також первинний розгляд запитів на доступ до публічної інформації є одним із пріоритетних напрямів роботи Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію конституційного права громадян на звернення до органів державної влади.


Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди

План до курсової роботи:

Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття та особливості зобов'язань публічної обіцянки винагороди у цивільному праві

Зобов’язальним правом традиційно вважається кровоносна система всього цивільного права.

Зобов'язання - один із найпоширеніших видів цивільних відносин, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії, наприклад: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від цього, а кредитор має право вимагати від боржника вчинення цих дій. 3 зобов'язання можуть виникнути на підставі договорів, укладених учасниками цивільного обороту, внаслідок заподіяння шкоди, від публічної обіцянки винагороди та з інших причин.

Поряд з договорами найбільш поширеними підставами зобов'язань можуть бути зобов'язання односторонні дії, які, серед іншого, зобов'язання, що випливають із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу та зобов'язання, що випливають із публічних обіцянок винагороди за конкурсом, вживають дій у інтересах власності іншої особи без її дозволу, запобігаючи загрозам життю, здоров'ю, майну фізичної або юридичної особи, рятуючи здоров'я та життя фізичних осіб, майна фізичної чи юридичної особи [5, c. 89].

Елементами зобов’язання як у цивільному праві, так і в праві загалом є його суб’єкти, об’єкт та зміст. Суб'єктами зобов'язання є його учасники (сторони): кредитор та боржник. Кожен з них може бути представлений однією або кількома особами одночасно. Кредитор — це особа, яка має право вимагати від боржника вчинення певної дії (право вимоги). Кредитором може бути будь-який учасник цивільних відносин: як юридичні, так і фізичні особи, незалежно від дієздатності.

Боржник - це особа, яка зобов'язана вчинити певні дії (повернути борг). Боржником може бути будь-яка юридична особа, а фізична – лише з відповідним обсягом дієздатності (фактично громадянин, який досяг 14 років). Якщо кожна із сторін зобов'язання за договором має обов'язок виконати певні дії на користь іншої сторони