ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Управління активами. Сутність, структура та оцінка активів підприємстваУправління активами. Сутність, структура та оцінка активів підприємства

Управління активами. Сутність, структура та оцінка активів підприємства



1.1. Сутність, структура та оцінка активів підприємства

Активи являють собою ресурси, контрольовані підприємством, використання яких призводять до збільшення економічних вигод у майбутньому. До них відносяться всі наявні матеріальні цінності, нематеріальні активи та кошти, що належать підприємству на певну, а також їх розміщення та використання [17, с. 58].

Згідно ПБО 2 Баланс і активи підприємства поділяються на оборотні та необоротні активи.

Оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу, чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Операційний цикл - це проміжок часу між придбанням запасів для здійснення господарської діяльності та отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг. У балансі активи підприємства розміщені у трьох розділах: I розділ - необоротні активи; II розділ – оборотні активи; III розділ - витрати майбутніх періодів. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Управління активами. Сутність, структура та оцінка активів підприємства.

До необоротних активів належать: нематеріальні активи; незавершене будівництво; основні засоби; довгострокові фінансові інвестиції; довгострокова дебіторська заборгованість; відстрочені податкові активи; інші необоротні активи.

До оборотних активів належать: запаси (виробничі запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво, готова продукція, товари); векселі одержані; дебіторська заборгованість за товари, роботи, реалізаційна вартість, первісна вартість, резерв сумнівних боргів; дебіторська заборгованість за розрахунками (з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків); інша поточна дебіторська заборгованість; поточні фінансові інвестиції; грошові кошти та їх еквіваленти (в національній валюті, в іноземній валюті); інші оборотні активи. Придбати курсову на тему - Управління активами. Сутність, структура та оцінка активів підприємства, можна вже сьогодні!.

Характеризуючи активи як об’єкт управління, необхідно відмітити особливості їх окремих складових частин. Зокрема, необоротні активи є найменш мобільною частиною майна підприємства, основна відмінність якої полягає в багаторазовому використанні в процесі господарської діяльності і частковій амортизації і на протязі кожного операційного циклу [13, с. 117].

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Управління активами. Сутність, структура та оцінка активів підприємства,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Управління активами. Сутність, структура та оцінка активів підприємства


Основні напрямки соціальної роботи. Сутність соціальної роботи


План до курсової роботи:

Основні напрямки соціальної роботи. Сутність соціальної роботи

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Основні напрямки соціальної роботи. Сутність соціальної роботи,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Історія виникнення поняття соціальної роботи

Поняття "соціальна робота" увійшло в соціально-гуманітарну літературу наприкінці XIX століття. у відповідь на соціальну потребу суспільства у змістовному відображенні практичної діяльності людей, які допомагали бідним. Починаючи з 90-х років XIX ст. у Великобританії лекції про пояснення та розповсюдження знань про благодійну діяльність та відкриття в 1899 р. першого у світі Інституту підготовки соціальних працівників в Амстердамі (Голландія) призвели до появи відповідних навчальних курсів з соціальної роботи. В результаті було започатковано розвиток соціальної роботи як дисципліни. Тоді ж у США вийшла книга М. Річмонда "Дружній візит до бідних: Посібник для працівників благодійних організацій", де вперше описуються науково обґрунтовані методи соціальної роботи. Таким чином, соціальна робота стає об’єктом наукового осмислення, що ініціює появу її теорії та становлення як напряму наукових досліджень [11, c. 48].

Ці аспекти змісту поняття "соціальна робота" збереглися до наших днів. У сучасній науковій літературі це поняття розглядається у трьох основних значеннях [8, c. 53]:
- практична професійна діяльність з надання допомоги та підтримки людям, які потрапили у складні ситуації;
- навчальна дисципліна з професійної підготовки фахівців із соціальної допомоги та підтримки населення;
- галузь наукового знання, яка базується на сукупності концепцій і теорій, досліджує принципи та закономірності, моделі та методи соціальної роботи, має об'єкт і предмет дослідження, систему наукових концепцій і категорій, сукупність методів досліджень.

Зрозуміло, що розглянуті значення поняття "соціальна робота" взаємопов'язані, і тому це поняття буде зустрічатися у всіх трьох значеннях.

З огляду на вищезазначене, зауважимо, що компетенцією науки соціальної роботи є розробка системи наукових категорій та понять, що становлять теоретичну основу соціальної роботи. З їх допомогою розкривається зміст основних принципів соціальної роботи, проводиться пошук тенденцій та закономірностей її практичної реалізації, аналізується досвід соціальної роботи, ефективність доступних та пошук її інноваційних форм, ефективність засобів і методів реалізації.


Основні теорії юридичної особи в кримінальному праві


План до курсової роботи:

Основні теорії юридичної особи в кримінальноу праві

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Основні теорії юридичної особи в кримінальноу праві,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Необхідність становлення інституту юридичної особи

Інститут юридичної особи в цивільному законодавстві зумовлений становленням товарно-грошових відносин у ринковій економіці, суспільним розподілом праці, необхідністю включення до цивільного обороту майна держави, кооперативів, громадських та інших організацій.

З метою найбільш ефективного і раціонального використання державного майна воно, за загальним правилом, розподіляється і закріплюється за окремими державними підприємствами, установами та організаціями.

Наділення підприємств та об’єднань майном, надання їм господарської самостійності є неодмінною передумовою здійснення господарського розрахунку, вчинення правових актів з реалізації продукції, розпорядження грошовими коштами, тобто виступу в обороті як самостійного суб’єкта цивільних прав та обов’язків [10].

Досліджуючи становлення інституту юридичної особи слід зазначити, що він був відомий ще в давні часи, але незважаючи на це у наш час стосовно нього існує безліч суперечок та недоліків.

Як відзначається в літературі, вже древні римляни мали добре розвинуту систему уявлень про юридичну особу стосовно до окремої людини. Що стосується колективних утворень, то, хоча сама можливість і навіть необхідність їхньої участі в цивільному обороті практично не піддається сумнівам, у юридичній науці періодично виникають дискусії на предмет теоретичного осмислення даного правового інституту.

Значення інституту юридичної особи можна зрозуміти, проаналізувавши функції, які він виконує в регулюванні майнового обігу:
1) оформлення колективних інтересів.


Основні фонди підприємства та їх використання


План до курсової роботи:

Основні фонди підприємства та їх використання

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Основні фонди підприємства та їх використання,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Економічна сутність, структура та класифікація основних фондів на підприємстві

Розглядаючи історичний аспект формування основних засобів, можемо відзначити, що вперше хто виділив поняття «основні засоби» став А. Сміт. Автор ввів у науку поняття основного та оборотного капіталу та бачив різниць у даних категоріях.

Що стосується саме основного капіталу, то, на його думку, основний капітал – це капітал, направлений на поліпшення землі, купівлю машин та устаткування, інструментів та інших предметів, які приносять дохід, залишаючись у одній і тій же натурально-речовій формі у одного власника.

Однією з складових основного капіталу, вважав А. Сміт, є наявність придбаних і корисних здібностей усіх жителів або членів суспільства. Придбання таких здібностей, враховуючи також утримання їхнього володаря протягом його виховання, навчання й учнівства, завжди потребує дійсних витрат, що являють собою основний капітал, що ніби то реалізується в його особистості. Ці здібності, які є частиною майна такої особи, водночас стають частиною багатства всього суспільства, до якого вони належать. Велику спритність і уміння робітника можна розглядати з тієї ж точки зору, як і машини і знаряддя виробництва, що скорочують або полегшують працю і які, хоча і потребують певних витрат, але відшкодовують ці витрати разом із прибутком [21, с. 150].

А. Сміт вважав, що основний капітал в обігу взагалі не знаходиться тому, що весь час знаходиться у одного власника, а прибуток він приносить лише за допомогою оборотного капіталу. Це була помилка Сміта, тому що у обігу беруть участь обидві частини капіталу. Він невірно трактував обіг як рух речей та передачу права власності з рук у руки. Дійсно, елементи основного капіталу можуть не рухатись, але в обігу буде перебувати їх вартість. Не можна погодитись, виходячи з уречевленої форми основного капіталу, з віднесенням А. Смітом до нього придбаних корисних здібностей усіх жителів або членів суспільства. Але ж основний капітал, а отже, і основні засоби – це в першу чергу активи. Тобто необхідно виходити як з функції капіталу у процесі виробництва, так і з його натуральної форми [21, с. 150].


Особливості використання зовнішньої реклами у маркетинговій діяльності підприємства


План до курсової роботи:

Особливості використання зовнішньої реклами у маркетинговій діяльності підприємства

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Особливості використання зовнішньої реклами у маркетинговій діяльності підприємства,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. СУТНІСТЬ І ЗАСОБИ ЗОВНІШНЬОЇ РЕКЛАМИ

Реклама супроводжує людей на протязі всієї історії їх розвитку. Сьогодні її можна побачити на будь-яких вулицях міста. Вона є дуже популярною, різноманітною та ефективною, так як звертається до великої кількості людей.

Зовнішня реклама – це графічна, текстова чи інша інформація рекламного характеру, яку розміщують на стаціонарних чи тимчасових конструкціях. Її розташовують на вулицях, на фасадах будинків, над проїжджою частиною доріг та на транспорті. Вона розрахована на пішоходів, пасажирів громадського транспорту, водіїв і т.д. Успішна зовнішня реклама – це реклама з яскравим, помітним, креативним, лаконічним дизайном, який легко запам’ятовується та сприймається, доносить до споживача суть та переваги пропозиції, що рекламуються. Грамотна подача та естетична привабливість визначає ставлення аудиторії до бренду та його позиції на ринку.

Зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг [17, с. 40].

Зовнішня реклама є одним з лідерів по залученню клієнтів в будь-якій комерційній діяльності. Від ефективності її використання залежать багато показників продуктивної діяльності компанії. Тому вкрай важливо приділити максимум уваги цьому виду реклами, якщо ви бажаєте зростання своєї компанії і розширення списку клієнтів.

Зовнішня реклама допомагає збільшити прибутковість як компаніям, які вже закріпилися на ринку, так і компаніям, які тільки починають свою діяльність. Якщо Ви молода і починаюча компанія, то для Вас вкрай важливо зробити відмінне перше враження на клієнта. Ваше перше враження безпосередньо залежить від якості зовнішньої реклами, адже перше, що побачить клієнт у цьому випадку, буде саме ваша рекламна несвітлова вивіска чи лайтбокс. Якщо ж Ви компанія зі стажем, то креативна реклама допоможе пожвавити інтерес до Вашої продукції або послуг і залучити нових клієнтів.


Особливості впровадження у справах щодо визнавання виконавчих написів у нотаріуса, що не підлягає виконанню


План до курсової роботи:

Особливості впровадження у справах щодо визнанання виконавчих написів у нотаріуса, що не підлягає виконанню

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Особливості впровадження у справах щодо визнанання виконавчих написів у нотаріуса, що не підлягає виконанню,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Характеристика виконавчого напису нотаріуса

Виконавчий напис нотаріуса - це розпорядження нотаріуса щодо стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, здійснене на документах, що встановлюють заборгованість (ст. 87 Закон України «Про нотаріат») [4].

Вчинення виконавчого напису нотаріусом є способом захисту цивільних прав в позасудовому порядку. Так, кредитор (стягувач) може задовольнити свої вимоги та стягнути з боржника заборгованість шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом на борговому документі та пред’явити його до виконання. Відповідно до положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» та пункту 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі – Порядок) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу [4; 5].

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. У разі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки нотаріус перевіряє за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру, наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевіряє безспірність заборгованості перед кредитором, а перевіряє лише наявність пакету документів згідно переліку та факт надіслання вимоги боржнику, що підтверджують безспірність.


Особливості джерел права соціального забезпечення


План до курсової роботи:

Особливості джерел права соціального забезпечення

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Особливості джерел права соціального забезпечення,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття права соціального забезпечення в Україні

Термін "соціальне забезпечення", що означає форму матеріального забезпечення громадян з обмеженими можливостями, був офіційно закріплений у міжнародному Пакті про економічні, соціальні та культурні права, прийнятому Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 р. У ньому зазначається, зокрема, що «Держави-учасниці цього Пакту визнають право кожного на соціальне забезпечення, яке включає соціальне страхування.

Стаття 1 Конституції України передбачає, що: "Україна є суверенною незалежною, демократичною, соціальною та правовою державою". Підкреслюється, що життя та здоров’я людини, честь та гідність в Україні визнані найвищою соціальною цінністю. А права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави. Тому виконуючи соціальну функцію, держава таким чином забезпечує соціальний захист своїх громадян у сфері суспільних відносин [1].

Так, І.С. Ярошенко зазначає, що соціальне забезпечення можна визначити як організаційно-правову діяльність держави, спрямовану на матеріальне забезпечення осіб, які не мають виходу на ринок праці, не застраховані в системі загальнообов'язкового соціального страхування, зазнали соціального ризику, що призводить до втрати здоров'я та (або) засобів до існування та не можуть забезпечити себе та своїх утриманців. Суть соціального забезпечення полягає у діяльності держави щодо забезпечення особи гарантованими законом мінімальними засобами існування для забезпечення достатнього рівня життя [24, с. 39].

На думку М. М. Клемпарського, «соціальне забезпечення - це система соціально-економічних заходів, закріплена законом, що гарантує матеріальне забезпечення громадян у похилому віці, в період тимчасової втрати працездатності, у разі втрати годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством".


Особливості діагностики властивостей темпераменту особистості


План до курсової роботи:

Особливості діагностики властивостей темпераменту особистості

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Особливості діагностики властивостей темпераменту особистості,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Характеристика сутності та властивостей темпераменту особистості

Темперамент трактується як сукупність індивідуальних властивостей психіки, за допомогою темпераменту характеризується динаміка психічної діяльності. Темперамент та особливості його формування почали вивчати видатні науковці ще до нашої ери. На сьогоднішній день сучасна теорія темпераменту основана на дослідженнях видатного науковця І. П. Павлова.

За теорією І. П. Павлова темпераментом вважається сукупність станів індивідуума та нервово-психологічних процесів, їхнього перебігу, тривалості, швидкості, ритму, їхньої інтенсивності, які характеризують психічну індивідуальність людини, які через зовнішню поведінку себе проявляють.

У зв’язку з цим, темперамент особистості закладено на генотипному рівні, кожна новонароджена дитина вже народжується індивідуальністю зі своїм індивідуальним темпераментом [1].

Найбільш стійкою характеристикою є темперамент особистості. Впродовж життя він майже не змінюється. Темперамент особистості може виявлятися в усіх сферах життєдіяльності, він характеризує динамічні психічні особливості особистості, за показниками емоційності, інтенсивності, енергійності, темпу, ритму, швидкості.

Виділяють чотири фундаментальних типів темпераменту: меланхолік, флегматик, холерик та сангвінік. Охарактеризуємо кожний тип темпераменту.

Перший тип – меланхолік. Даний тип темпераменту характеризується високим рівнем чуттєвості та нестійким станом нервової системи. Рухливість нервової системи знижена, при цьому процеси гальмування та збудження ослаблене.

Меланхолічному типу важко сприймати недоліки близьких людей, важко адаптуватися до складних умов. При цьому меланхоліка робить дуже добрим його підвищена чуттєвість, він може бути толерантним та мирним. Меланхолік виявляється самим відданим партнерам у сімейній парі.


Особливості дослідження складнощів у навчанні у дітей шкільного віку


План до курсової роботи:

Особливості дослідження складнощів у навчанні у дітей шкільного віку

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Особливості дослідження складнощів у навчанні у дітей шкільного віку,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Основні причини шкільної неуспішності у початковій школі

Причини неуспішності у навчанні молодших школярів найрізноманітніші. Часто неуспішність у перший рік навчання безпосередньо зумовлена самим педагогічним процесом: переобтяженістю змісту навчання, завищеним рівнем вимог, які містяться у програмах, перенаповненістю класу учнями, що не дає змогу раціонально здійснювати індивідуальний і диференційований підходи у навчанні. Усе це призводить до такого перевантаження, з яким без відповідної допомоги вчителя учень не може впоратись, оскільки для цього, крім здібностей, від нього вимагається велика посидючість і працездатність. У педагогічній практиці спостерігаються випадки, коли вчитель уже на початку навчального року виокремлює здібних і малоздібних учнів і робить на цій підставі висновок про можливості подальшого розвитку тієї чи іншої групи дітей. Необґрунтований погляд учителя щодо поділу дітей за принципом «здібні – нездібні до навчання» завдає великої шкоди в побудові навчального процесу [3, с. 10].

У педагогічній практиці трапляються й такі випадки, коли неуспішність у перший рік навчання спричинена несформованістю в дитини мотивації до шкільного навчання. Без конкретної допомоги та підтримки вчителя така дитина проявляє пасивність, не долучається до фронтальної роботи у класі, а надає перевагу ігровій діяльності. У цих випадках учитель має зосередити свою увагу на вихованні потреби та інтересу до навчальної діяльності: зацікавити процесом чи результатом роботи, стежити за тим, щоб дитина не була бездіяльною на уроці, а навпаки, - виконувала доступні їй завдання, щоб вона знайшла своє місце у колективі, а навчальна діяльність посіла відповідне місце у її житті. Важливе значення має створення належного контакту та ситуації співпраці вчителя з дитиною. Без цієї роботи у дитини обмежується спілкування з ровесниками і вчителем, що позначається на темпах розумового розвитку і з віком посилює її відмінність від ровесників [3, с. 10].


Особливості обліку розрахунків з покупцями та замовниками


План до курсової роботи:

Особливості обліку розрахунків з покупцями та замовниками

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Особливості обліку розрахунків з покупцями та замовниками,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Сутність та економічний зміст дебіторської заборгованості

Вивчення сутності, класифікації, обліку та аналізу методики дебіторської заборгованості є досить актуальною темою на сучасному етапі існування будь-якого підприємства та впливає на стан економіки країни в цілому, що підтверджується станом та динамікою дебіторської заборгованості підприємства і є негативним явищем, так як суттєво впливає на його фінансовий стан, внаслідок відволікання грошових коштів з обороту. Тому дебіторська заборгованість є дуже важливим елементом оборотних активів, що впливає на ефективне функціонування підприємства.

Аналіз публікацій науковців, щодо визначення сутності дебіторської заборгованості показав, що більшість авторів посилаються на Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», але всі дослідники підтвердили, що це заборгованість підприємства та відволікання грошових коштів з діяльності підприємства. З метою проведення якісного обліку та аналізу дебіторської заборгованості й управління нею, необхідно визначити ознаки її класифікації та методику проведення економічного аналізу, що є подальшим напрямом дослідження [3].

Усі фірми намагаються здійснювати продаж товару з негайною оплатою, але вимоги конкуренції змушують погоджуватися на відстрочку платежів, в результаті чого з'являється дебіторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість слід розглядати як грошову суму, яку суб’єкт господарювання має сплатити будь-якому покупцю Окрім цього дебіторську заборгованість розглядають як важливу частину оборотних активів підприємства, що пов’язано із тим, що саме вони формують прямий вплив на те, яке місце мають займати грошові кошти та платежі [3].


Особливості організації підготовки номерного фонду до заселення


План до курсової роботи:

Особливості організації підготовки номерного фонду до заселення

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Особливості організації підготовки номерного фонду до заселення,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Основні етапи підготовки номерного фонду до заселення

Підготовка номерного фонду до заселення є складним і відповідальним етапом, який вимагає хорошої організації роботи різних служб і департаментів.

Для чіткого і своєчасного розміщення та обслуговування гостей персонал повинен бути професійно підготовленим і мати відповідні навики обслуговування гостей.

Технологія підготовки номерного фонду до заселення передбачає такі заходи:

1. наявність у службі прийому комп’ютерної програми, в базі даних якої міститься повна інформація про стан номерного фонду всіх категорій, паспортні дані гостей, а також бухгалтерська інформація (рахунок кожного гостя про оплату проживання, харчування, додаткових послуг);

Процедуру занесення даних в комп’ютер здійснює черговий адміністратор.

2. наявність інформаційних листів, що заповнюються на кожному поверсі (шахматки).

Оформляється даний документ персоналом на поверхах (черговим по поверху).

У шахматці відображається інформація про проживання на поверсі, загальне число зайнятих номерів, дані по переселенню з номера в номер, число гостей, що проживають в кожному номері, дати заїздів і виїздів з готелю, число заброньованих номерів;

3. проведення прибиральних заходів житлового фонду готелю і громадських приміщень.

Старша покоївка контролює заїзд гостей і їхнє розміщення на поверсі, своєчасність підготовки номера до заселення та якість виконаних покоївками прибиральних робіт;

4. оформлення заявок на своєчасний ремонт і ліквідацію всіх неполадок в номерах в інженерно-технічну службу готелю;

5. проведення певного виду прибирання (генерального, після виїзду гостя, прибирання заброньованого номера) [2; 17-18].