ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Типи, форми та види власності в сучасній економіціТипи, форми та види власності в сучасній економіці

Типи, форми та види власності в сучасній економіці


Перелік тем курсових робіт, що розміщені на цій сторінці (перейдіть за посиланням):


1. Власність, як економічна категорія

Власність є однією з найбільш фундаментальних і основоположних економічних категорій. Разом з тим – це одна з найскладніших категорій, бо має в собі багато ознак, форм прояву і систем функціонування.

Людство протягом тисячоліть вивчає сутність власності, але і до цього часу проблема власності до кінця не вирішена. Причиною цього, вочевидь, є те, що власність є певним зліпком даної економічної системи суспільства. Як саме суспільство перебуває в певному русі, зазнає змін, існує в перехідних формах розвитку, так і власність змінює свої типи, форми і системи. Тому відносини безпосередніх власників умов виробництва з безпосередніми виробниками розкриває найбільш глибоку таємницю, приховану основу всього суспільного ладу.

Кожна історично визначена соціально-економічна епоха мала власність і свої погляди на неї. У найдавніші часи власність розглядалась як природне право володіння предметами природи чи продуктами праці. Це зрозуміло, бо людина, добуваючи предмети природи для свого існування, автоматично вступала у володіння ними, але тут ще не було економічно оформлених відносин власності. Вони з’являються пізніше, з виникненням економічного відособлення добування (виробництва) засобів існування та їх споживання. Тут починається привласнення як суспільно-економічні відносини [5, с.19]. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Типи, форми та види власності в сучасній економіці.

Розвиток людського суспільства і виникнення держави зумовили необхідність суспільного регулювання відносин привласнення. Найбільшого розквіту цей процес досяг у римську епоху і знайшов своє узагальнення в римському праві. У той самий час економічний зміст відносин привласнення лише зрідка емпірично, споглядацьке описувався в державних актах чи наукових трактатах філософів, політиків, поетів, тоді як економічне життя, практика господарювання вимагали конкретних управлінських заходів з боку держави. Тому й не дивно, що власність за тих часів розглядалась як право власності, виражалось у трьох атрибутах: праві володіння, розпорядження і користування.

Економічна думка пізніших епох категорію власності пов’язує вже безпосередньо з економічними відносинами, хоч це не завадило Прудону свого часу оголосити власність “кралею”. Сучасні економічні теорії вбачають у власності економічні відносини, проте, одні економісти визначають власність як сукупність усіх економічних відносин, а треті – як висхідні чи первинні економічні відносини даного ладу.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Типи, форми та види власності в сучасній економіці,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Типи, форми та види власності в сучасній економіці


Кримінально-правова характеристика невиплати зарплати, стипендії, пенсії


План до курсової роботи:

Кримінально-правова характеристика невиплати зарплати, стипендії, пенсії

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Кримінально-правова характеристика невиплати зарплати, стипендії, пенсії,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНУ «НЕВИПЛАТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, СТИПЕНДІЇ, ПЕНСІЇ ЧИ ІНШИХ УСТАНОВЛЕНИХ ЗАКОНОМ ВИПЛАТ»

Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Права і свободи людини і громадянина гарантуються і охороняються чинним законодавством у статтях 21-62 Конституції України. Однією з таких гарантій є кримінально-правовий захист конституційних прав і свобод від злочинних посягань. Нарешті, право кожного громадянина на своєчасне отримання оплати праці та соціальних виплат закріплено в статтях 43 і 46 Конституції України [2].

Зокрема, стаття 43 Основного закону передбачає, що кожна людина має право на працю, яка включає в себе можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або приймає. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та виду праці, реалізує програми професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожна людина має право на належні, безпечні та здорові умови праці та на заробітну плату не нижче встановленої законом. Право на своєчасне отримання винагороди за працю охороняється законом.

Стаття 46 Конституції передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає в себе право забезпечувати їх у разі повної, часткової або тимчасової непрацездатності, втрати годувальника, безробіття в незалежних від них обставинах, а також в старості і в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, яке ґрунтується на страхових внесках, що сплачуються громадянами, підприємствами, установами та організаціями, а також бюджетними та іншими джерелами соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних та приватних установ по догляду за інвалідами. Пенсії, інші види соціальних виплат і допомоги, які є в наявності як основне джерело доходу, повинно забезпечити рівень життя нижче встановленого законом прожиткового мінімуму [5, c. 103].


Кримінально-правова характеристика незаконного збагачення


План до курсової роботи:

Кримінально-правова характеристика незаконного збагачення

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Кримінально-правова характеристика незаконного збагачення,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1.Об’єкт незаконного збагачення

Злочин, передбачений ст. 368-2 КК України, віднесений законодавцем до злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг [1]. З моменту доповнення Особливої частини (далі – ОЧ) КК України цією новелою, що було здійснено Законом України № 3207-VI від 07.04.2011 р., ст. 368-2 ККУ було розміщено у розділі «Злочини у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг». Тож, виникає запитання про зміст та структуру об’єкта незаконного збагачення – злочину, передбаченого цією новою статтею.

Передусім, відмітимо, що визначення об’єкта злочину, висвітлення його змісту та виявлення різновидів є одним з головних питань у теорії кримінального права. Правильне встановлення об’єкта злочину дає змогу розкрити соціальну сутність відповідного злочину, з’ясувати його характер і ступінь суспільної небезпеки, а також сприяє правильній кваліфікації діяння.

Дослідженню проблематики об’єкта злочину в кримінальному праві присвячені наукові дослідження багатьох вчених: П.П. Андрушка, М.Й. Коржанського, О.М. Костенка, П.С. Матишевського, Є.Л. Стрельцова, В.Я. Тація, Є.В. Фесенка, П.Л. Фріса та інших. Натомість об’єкту незаконного збагачено присвячено увагу в працях таких вчених як: Л.П. Брич, О.О. Дудорова, В. І. Тютюгіна, М. І. Мельника, М.І. Хавронюка, І. М. Ясінь та інших.

У кримінально-правовій науці привілейованою є позиція, згідно з якою об’єктом злочину вважають суспільні відносини, які охороняються кримінальним законом. Таку думку підтримують М.А. Гельфер, М.І. Загородніков, М.Й. Коржанський, Г.А. Кригер, В.М. Кудрявцев, А.В. Кузнецов, Є.В. Лащук, Б.С. Никифоров, А.А. Піонтковський, О.М. Трайнін та інші вчені.


Кримінально-правова характеристика незаконного полювання


План до курсової роботи:

Кримінально-правова характеристика незаконного полювання

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Кримінально-правова характеристика незаконного полювання,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Об’єкт і предмет незаконного полювання

Кожний злочин посягає на певний об’єкт, завдає йому істотної шкоди або загрожує завданням подібної шкоди. Виходячи з цього, необхідно констатувати, що протиправне діяння неможливе без об’єкта, проти якого воно спрямоване.

У науці кримінального права більш поширенішою є триступенева класифікація об’єктів «за вертикаллю» (загальний, родовий і безпосередній) [10, с. 104–105]. Ця класифікація цілком відповідає потребам практики дуже логічна, бо вона ґрунтується на співвідношенні філософських категорій «загального», «особливого» і «окремого».

Родовий об’єкт – це група відносин, на яку посягають однорідні злочини. Так, В.Я. Тацій визначає родовий об’єкт як об’єкт, яким охоплюється певне коло тотожних чи однорідних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм [10, с. 105].

Родовим об’єктом злочинів, що стосуються навколишнього природного середовища (до якого належить і злочин, передбачений ст. 248 КК України), є суспільні відносини з приводу умов (стосунків), що забезпечують існування багатофункціональної збалансованої єдиної системи, до якої входить і людина (фізична особа), що складає навколишнє природне середовище, її охорону, оздоровлення, раціональне використання і відтворення такої єдиної системи для теперішніх та майбутніх поколінь, яка гарантуватиме безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище [11, с. 334].

У наявних наукових публікаціях не завжди чітко визначають безпосередній об’єкт досліджуваного складу злочину. Так, наукові думки з цього приводу такі: 1) суспільні відносини, встановлені в сфері збереження, відтворення і раціонального використання тваринного світу, і, особливо, тварин, які мають мисливсько-промислове значення (П.Ф. Повеліцина);


Кримінально-правова характеристика нецільового використання бюджетних коштів


План до курсової роботи:

Кримінально-правова характеристика нецільового використання бюджетних коштів

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Кримінально-правова характеристика нецільового використання бюджетних коштів,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням

Вчення про соціальну обумовленість кримінальної відповідальності є складовою частиною сучасної теорії кримінального права. Соціально детермінованим є закон, який ефективний, тобто виконує охоронні та профілактичні завдання, а також досягає цілей покарання-виправлення винного у вчиненні злочину та запобігання вчиненню злочинів іншими громадянами. Не діє закон через наявність конструктивних недоліків, не застосовується або рідко застосовується до злочину, який реально існує [8, с. 74].

Необхідність уточнення питань соціальної обумовленості існування заборонних норм нецільового використання бюджетних коштів, здійснення бюджетних витрат або надання позик з бюджету без встановлених бюджетних цілей або з їх перевищенням незаперечна.

Ми вважаємо за доцільне розділити фактори соціальної обумовленості кримінальної відповідальності за "нецільове використання бюджетних коштів" наступним чином.

1. Історичний фактор. Норма не може з'явитися в кримінальному законодавстві "з нізвідки": її існування повинно бути обумовлено історичним досвідом або змінами умов життя суспільства.

2. Суспільної небезпеки діяння. Суспільна небезпека, як ознака злочинного діяння, означає, що дія або бездіяльність заподіює або може завдати значної шкоди суспільним відносинам, тому відсутність суспільної небезпеки дії або бездіяльності або його мізерний характер можуть призвести лише до виникнення незначної шкоди, заподіяної не будь-якими діями, а тільки тими, характер яких визначає властивість самого об'єкта [5, с. 79].


Кримінально-правова характеристика погрози вбивством


План до курсової роботи:

Кримінально-правова характеристика погрози вбивством

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Кримінально-правова характеристика погрози вбивством,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Об’єкт погрози вбивством

Ключовою ознакою для розуміння сутності (змісту) того чи іншого суспільно небезпечного діяння є об’єкт злочину. Установлення його має вагоме значення для з’ясування характеру і ступеня суспільної небезпеки протиправного посягання, його правильної кваліфікації та відмежування від інших кримінальних правопорушень. Це пов’язано з тим, що особливості та ознаки об’єкта злочину дозволяють найбільш повно розкрити зміст вчиненого злочину та його юридичні властивості.

У кримінально-правовій доктрині домінуючою є позиція, згідно з якою об’єктом злочину вважають суспільні відносини, які охороняються кримінальним законом. Таку думку підтримують багато науковців: М.І. Загородніков, М.Й. Коржанський, В.М. Кудрявцев, А.В. Кузнецов, Є.В. Лащук, Б.С. Никифоров, О.М. Трайнін та інші.

Ми в повному обсязі підтримуємо погляди науковців щодо розуміння об’єкта злочину як сукупності суспільних відносин, які охороняються кримінальним законом. На наше переконання, без визнання суспільних відносин об’єктом злочину неможливо належним чином пояснити суспільну небезпечність діяння. Тому, розглядаючи їх через призму трьохчленної структури (суб’єктів, предмета та соціального зв’язку суспільних відносин у єдності), відмітимо, що в такій площині об’єкт злочину становить істотну ознаку складу злочину і значним чином визначає суспільну небезпеку певних протиправних діянь. Перейдемо до розгляду об’єкта злочину, передбаченого ст. 129 КК України.

Законодавець помістив указаний склад злочину до розділу ІІ Особливої частини КК України, який має назву «Злочини проти життя та здоров’я особи».

Перед тим, як розглядати об’єкт цього посягання, відмітимо, що в зазначеному розділі ІІ Особливої частини КК об’єднано посягання на два різних родових (видових) об’єкти: 1) суспільні відносини щодо охорони життя; 2) суспільні відносини щодо охорони здоров’я особи.


Кримінально-правова характеристика порушення чинних правил поведінки на транспорті


План до курсової роботи:

Кримінально-правова характеристика порушення чинних правил поведінки на транспорті

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Кримінально-правова характеристика порушення чинних правил поведінки на транспорті,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Об’єкт складу злочину

Проблема об’єкта злочину ? одна з основних і складних у доктрині кримінального права. Причиною дискусій, які тривають впродовж тривалого часу, на переконання деяких дослідників, є відсутність законодавчої регламентації змісту цього поняття, який має вагоме кримінально-правове значення. Адже загальновідомо, що об’єкт є обов’язковим елементом будь-якого складу злочину, тому його правильне визначення здійснює вагому роль для юридичної оцінки злочину, визначення тяжкості заподіяної злочином шкоди, відмежування певного злочину від суміжних злочинів.

Основною концепцією є та, відповідно до якої об’єктом злочину визнаються суспільні відносини, які знаходяться під охороною кримінального закону та яким через вчинення злочину заподіюється чи може бути заподіяна значна шкода. Ми розділяємо традиційну позицію, згідно з якою поняття «суспільні відносини» як об’єкт злочину з урахуванням його обсягу та змісту є більш містким і не виключає, а, навпаки, змістовно включає в себе тією чи іншою мірою також правоохоронювані цінності, блага та інтереси, а відтак, з позиції наукового підходу, це поняття є більш змістовним і широким за своїм обсягом [21, с. 14].

У кримінально-правовій науці більш поширенішою є триступенева класифікація об’єктів «за вертикаллю» (загальний, родовий і безпосередній) (А.А. Піонтковський). Ця класифікація цілком відповідає потребам практики дуже логічна, бо вона ґрунтується на співвідношенні філософських категорій «загального», «особливого» і «окремого». Прихильники чотириступеневої класифікації (М.Й. Коржанський, С.Я. Лихова, А.А. Музика) виділяють загальний, родовий, видовий і безпосередній об’єкти. Наголосимо, що виділення видового об’єкта не суперечить тричленній класифікації, а існує поряд із нею – для виокремлення певних груп суспільних відносин, які входять до родового об’єкта. Саме на таку позицію будемо орієнтуватися в ході нашого дослідження.


Кримінально-правова характеристика привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем


План до курсової роботи:

Кримінально-правова характеристика привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Кримінально-правова характеристика привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1.Об’єкт та предмет злочину

Визначення об’єкта злочину, висвітлення його змісту та виявлення різновидів є одним з головних питань у теорії кримінального права. Правильне встановлення об’єкта злочину дає змогу розкрити соціальну сутність відповідного злочину, з’ясувати його характер і ступінь суспільної небезпеки, а також сприяє правильній кваліфікації діяння.

У кримінально-правовій науці привілейованою є позиція, згідно з якою об’єктом злочину вважають суспільні відносини, які охороняються кримінальним законом. Таку думку підтримують М.А. Гельфер, М.І. Загородніков, М.Й. Коржанський, Г.А. Кригер, В.М. Кудрявцев, А.В. Кузнецов, Є.В. Лащук, Б.С. Никифоров, А.А. Піонтковський, О.М. Трайнін та інші вчені.

Ми цілком підтримуємо позицію визначення об’єкта злочину як сукупності суспільних відносин, які охороняються законом про кримінальну відповідальність. На нашу думку, без визнання суспільних відносин об’єктом злочину неможливо пояснити суспільну небезпечність діяння. Тому, розглядаючи їх через призму трьохчленної структури (суб’єктів, предмета та соціального зв’язку суспільних відносин у єдності), констатуємо, що в такому аспекті об’єкт злочину становить істотну ознаку складу злочину і значною мірою визначає суспільну небезпеку певних протиправних діянь.

Керуючись викладеними загальними положеннями про об’єкт злочину, безпосередньо охарактеризуємо об’єкт злочину, передбаченого ст. 191 КК України «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».

При визначенні об’єкта указаного злочину необхідно виходити з того, що кожне протиправне діяння може посягати як на конкретний один об’єкт, так і на їх сукупність. Тому необхідно комплексно розглянути та охарактеризувати об’єкт указаного злочину крізь призму рівнів об’єкту злочину.


Кримінально-правова характеристика примушування до виконання чи не виконання цивільно-правових обов'язків


План до курсової роботи:

Кримінально-правова характеристика примушування до виконання чи не виконання цивільно-правових обовязків

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Кримінально-правова характеристика примушування до виконання чи не виконання цивільно-правових обовязків,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань у структурі злочинності в Україні

Вивчаючи інформацію про місце примусу до виконання або невиконання цивільних зобов’язань у структурі злочинності в Україні, слід враховувати, що об’єктивність результатів залежить від врахування причин цього злочину, які, в свою чергу, можна з'ясувати лише в контексті цілого комплексу дій, які здійснюються у сфері майнових спорів.

Термін "суспільно небезпечні діяння, вчинені у сфері майнових спорів" сіл розуміти як ті діяння, які мають ознаку кримінальної незаконності, тобто передбачені чинним кримінальним законодавством України, так і ті що такої ознаки не мають, але містять у собі достатній ступінь і характер суспільної небезпечності, щоб досліджувати можливість та доцільність їх криміналізації. Маються на увазі такі дії: примус до виконання або невиконання цивільних зобов’язань (ст. 355 Кримінального кодексу України) або, іншими словами, свавілля у вирішенні майнових спорів та ухилення від сплати кредиторської заборгованості. Останнє не є кримінальним злочином згідно чинного кримінального законодавства України, проте воно є досить небезпечним і визнається кримінальним законодавством у більшості розвинених країн світу.

Визначення місця вчинених дій у сфері майнових спорів у структурі злочинності в Україні неможливо без урахування загальної динаміки злочинності у зазначений період [2, c. 223].

Адже привласнення цього досягнення будь-яким органом державної влади або правоохоронними органами було б безпідставним. Встановлення кримінальної відповідальності за низку раніше не криміналізованих діянь, а у тому числі й за примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, також зіграло в цьому свою позитивну роль.


Кримінально-правова характеристика протидії законній господарській діяльності


План до курсової роботи:

Кримінально-правова характеристика протидії законній господарській діяльності

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Кримінально-правова характеристика протидії законній господарській діяльності,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Об’єкт злочину

Основною ознакою для розуміння сутності (змісту) того чи іншого протиправного діяння є об’єкт злочину. Його встановлення відіграє неабияке значення для з’ясування характеру і ступеня суспільної небезпеки протиправного посягання, його точної кваліфікації та відмежування від інших кримінальних правопорушень. Це пов’язано з тим, що особливості та ознаки об’єкта злочину дозволяють найбільш повно розкрити зміст вчиненого злочину та його юридичні властивості.

У кримінально-правовій доктрині домінуючою є концепція, згідно з якою об’єктом злочину вважають суспільні відносини, які охороняються кримінальним законом. Таку думку підтримують багато науковців: М.І. Загородніков, М.Й. Коржанський, В.М. Кудрявцев, А.В. Кузнецов, Є.В. Лащук, Б.С. Никифоров, О.М. Трайнін та інші.

Ми погоджуємося з такими переконаннями науковців щодо розуміння об’єкта злочину як сукупності суспільних відносин, які охороняються кримінальним законом. Вважаємо, що без визнання суспільних відносин об’єктом злочину неможливо належним чином пояснити суспільну небезпечність діяння. Тому, розглядаючи їх через призму трьохчленної структури (суб’єктів, предмета та соціального зв’язку суспільних відносин у єдності), відмітимо, що в такій площині об’єкт злочину становить істотну ознаку складу злочину і значним чином визначає суспільну небезпеку певних протиправних діянь. Перейдемо до розгляду об’єкта злочину, передбаченого ст. 206 КК України.

В основу нашого дослідження об’єктивних ознак складу злочину, передбаченого ст. 206 КК України, буде закладена концепція розуміння об’єкта злочину як суспільних відносин. У кримінально-правовій доктрині основною є триступенева класифікація об’єктів «по вертикалі»: загальний, родовий, безпосередній [10, с. 81]. Кожен з них має конкретний зміст та наповненість, що залежить від міри узагальненості суспільних відносин, які поставив під охорону кримінальний закон.


Кримінально-правова характеристика шахрайства з фінансовими ресурсами


План до курсової роботи:

Кримінально-правова характеристика шахрайства з фінансовими ресурсами

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Кримінально-правова характеристика шахрайства з фінансовими ресурсами,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття та значення характеристики шахрайства

У наш час з розвитком ринкових відносин в Україні шахрайство набуває все більшого поширення, проникаючи в багато сфер суспільного життя. Слова "афера", "шахрайство" мерехтять на сторінках багатьох газет і журналів і використовуються в популярних телешоу.

Виявлені випадки шахрайства іноді використовуються в політичній боротьбі, під яку підводиться ідеологічна платформа. Значною мірою все це відбувається на емоційному рівні. Шахрайство - це специфічний злочин, який потребує детального розслідування. Однак шахрайство ще недостатньо вивчене, тому його розслідування створює додаткові труднощі для правоохоронних органів та судів у застосуванні кримінального законодавства. Таким чином, виправлення існуючих, а також розробка нових тактичних прийомів розслідування злочинів вимагає вивчення особливостей механізму злочинності, а також детального вивчення складу злочину [6, с. 86].

Громадська небезпека шахрайства полягає в тому, що, незаконним захопленням або придбанням чужого майна, винний завдає шкоди майну жертви. На відміну від насильницького пограбування, грабежу та вимагання, злочин за ст. 222 КК, є однобічним і не охоплює будь-якого типу насильства щодо потерпілого або його близьких родичів. Системний аналіз положень ст. 222 КК дозволяє констатувати, що основними критеріями, що визначають та підвищують суспільний ризик шахрайства, є: розмір майнової шкоди; наявність співучасті та її поява; специфічний спосіб - через незаконні операції з використанням електронних пристроїв та комп’ютерів.

Потерпілим від шахрайства в прямому сенсі цього слова (як особи, якій спричинено шкоду злочином) може бути лише суб’єкт, праву власності якого завдається шкода. Саме в цьому сенсі поняття вживається у ст. 222 КК. Іноді при аналізі складу злочину за ст. 222 Кримінального кодексу вживають термін "потерпілий", посилаючись на особу, яка стала об'єктом злочинного шахрайства [2].