ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Теоретичні основи фінансового менеджментуТеоретичні основи фінансового менеджменту

Теоретичні основи фінансового менеджменту



1.1. Сутність фінансового менеджменту

Поняття “менеджменту” можна розглядати з трьох сторін: як систему економічного управління, як орган управління (апарат управління), як форму підприємницької діяльності. Менеджмент ( англ. Management – управління) в загальному вигляді можна визначити як систему економічного управління виробництвом, яка включає сукупність принципів, методів, форм і прийомів управління. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Теоретичні основи фінансового менеджменту.

Фінансовий менеджмент – це процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів господарюючого суб’єкта та оптимізації обороту його грошових коштів.

Фінансовий менеджмент – це система принципів, засобів та форма організації грошових відносин підприємства, спрямована на управління його фінансово-господарською діяльністю, в яку входять [21, с. 35]:
- розроблення і реалізація фінансової політики підприємства;
- інформаційне забезпечення (складання і аналіз фінансової звітності підприємства);
- оцінка інвестиційних проектів і формування “портфеля” інвестицій;
- поточне фінансове планування та контроль.

Фінанси складаються з 3-х взаємозв’язаних галузей:
- ринок грошей та капіталу;
- ринок інвестицій;
- фінансовий менеджмент.

Фінансовий менеджмент - форма управління процесами фінансування діяльності підприємства за допомогою методів та важелів фінансового механізму або мистецтво управління фінансовою діяльністю. Умови, необхідні для ефективного функціонування фінансового менеджменту:
- приватна власність на засоби виробництва;
- самофінансування підприємницької діяльності;
- ринкове ціноутворення;
- ринок праці, товарів та капіталу;
- чітке регламентування державного втручання в роботу підприємства. Придбати курсову на тему - Теоретичні основи фінансового менеджменту, можна вже сьогодні!.

Матеріальна основа фінансового менеджменту - реальний грошовий обіг, тобто економічний процес, який викликає рух вартості, що супроводжується певним потоком грошових платежів та розрахунків.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Теоретичні основи фінансового менеджменту,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Теоретичні основи фінансового менеджменту


Кримінально-правова характеристика погрози вбивством


План до курсової роботи:

Вплив податкової політики на економічну і соціальну стабільність в державі

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Вплив податкової політики на економічну і соціальну стабільність в державі,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Сутність та значення податкової політики для забезпечення економічної і соціальної стабільності в державі

Податкова політика – це діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків. Саме через податкову політику держави відбувається становлення і розвиток податкової системи держави. Основними принципами податкової політики є фіскальна і економічна ефективність, соціальна справедливість.

Історичний розвиток суспільства зумовив становлення податку як невід'ємного та обов'язкового атрибуту державної влади. Саме завдяки посередництву таких інструментаріїв, держава отримала змогу виконувати свої функції як основне соціополітичне, культурне, економіко-правове об'єднання груп осіб, які мали спільні інтереси та територію проживання.

Початкові зародки вчення про податки, які поклали початок теорії оподаткування, з'явилися в Епоху Просвітництва. Вони дістали назву атомістичної теорії, згідно якої податок розуміють як результат договору між сторонами, за яким підлеглий вносить державі плату за різні послуги [22]. Головними представниками згаданої теорії стали Ш. Монтеск'є, Т. Гоббс, С.Вольтер, О. Мірабо. Зокрема, Ш. Монтеск'є зазначав: «Податок - частина, яку кожний громадянин надає із свого майна для того, щоб отримати охорону тієї частини, що залишилась або використати її з більшою насолодою». Вольтер притримувався думки, що «сплачувати податок означає віддавати частину свого майна, щоб зберегти залишкове» [22].

Особливе місце в розвитку теорiї податкiв, їх вiдображенні в господарських операцiях належить представникам класичної школи в особi А. Смiта i Д.Рiкардо та їх послiдовникiв, якi найглибше розробили питання економiчної природи податкiв. А. Смiт стверджує, що податок, – це справедлива цiна за послуги держави. Вiн писав: “Витрати уряду щодо своїх пiдданих – те саме, що витрати управлiння вiдносно господарiв великого помістя, зобов'язаних брати участь у цих витратах у розмiрi доходiв, отримуваних кожним із цього помiстя” [16, с.78].


Курдська проблема, сучасний стан та вплив на регіональну стабільність


План до курсової роботи:

Курдська проблема, сучасний стан та вплив на регіональну стабільність

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Курдська проблема, сучасний стан та вплив на регіональну стабільність,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Теоретико-методологічні та історичні засади курдського питання

Розуміння такого поняття як "етнічна приналежність" представляє певні труднощі головним чином тому, що різні автори вкладають в нього різні значення. В рамках англо-американської школи антропологічних, соціологічних та соціально-психологічних досліджень термін "етнос" використовується для класифікації соціальних груп із загальними ознаками, такими як мова, культура та походження. Етнічність охоплює як колективний, так і індивідуальний рівень і прагне створити зв’язок між індивідами. Хоча основою етнічної приналежності є почуття спільних традицій та цінностей, які в сукупності визначають межі "спільноти", етнічні групи жодним чином не можна вважати ірраціональним явищем.

Важливим питанням є ієрархія етносів та етнічних груп, оскільки не існує єдиної інтерпретації та критеріїв для виявлення таких понять, як субетнос, етнос, суперетнос, етносуспільство, етнічна група, етнографічна група, що викликає плутанину та двозначність. У цьому підсумку сама ідея ієрархії етнічних груп ставиться під сумнів. У сучасній літературі домінує рівне сприйняття всіх етнічних груп, незалежно від їх кількості та наявності державності.

Три наукові парадигми намагаються пояснити явище етнічності: примордіалізм, конструктивізм та інструменталізм. Використання основних принципів цих парадигм може бути корисним при розгляді різних проявів ідентичності курдської спільноти [23, c. 134].

Примордіалізм, який отримав своє наукове обґрунтування в середині ХХ століття, в перекладі з англійської означає "початковий". Сам термін "примордіалізм" був введений в 1957 році американським соціологом Е. Шильцем і використовувався для визначення сутності етнічної групи. У В рамках примордіалізму вона визначається як початкова властивість людського суспільства та людської культури.


Лікарські речовини гетероциклічного ряду, біологічно активні сполуки та їх синтетичні аналоги


План до курсової роботи:

Лікарські речовини гетероциклічного ряду, біологічно активні сполуки та їх синтетичні аналоги

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Лікарські речовини гетероциклічного ряду, біологічно активні сполуки та їх синтетичні аналоги,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. ЗНАЧЕННЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ВІТАМІНІВ

Згідно з сучасними уявленнями вітаміни – це група низькомолекулярних органічних сполук різної хімічної природи, які не синтезуються в організмі людини і більшості тварин і в невеликих кількостях необхідні для забезпечення перебігу метаболічних процесів в організмі.

В останні роки важливе значення надають антиоксидантним властивостям вітамінів при лікуванні та профілактиці порушень в імунній системі, пов’язаних з впливом вільних радикалів (оксидантів) [9, с. 8].

Серед біологічних антиоксидантів найбільш вираженими антиоксидантними властивостями володіють токофероли (вітамін Е); каротиноїди (включаючи вітамін А) і аскорбінова кислота (вітамін С). Ці ж вітаміни володіють вираженим імуностимулюючим ефектом.

Всі вітаміни діляться на водорозчинні та жиророзчинні.

Рис. 1.1. Класифікація вітамінів

Вітаміни — це органічні сполуки, які вкрай необхідні для нормального функціонування організму, так які входять до складу багатьох ферментів і гормонів, стимулюють захисні сили організму, його ріст, диференціацію та формоутворення. Більшість вітамінів не утворюються в організмі і потрапляють з їжею, особливо разом з овочами, фруктами, з молоком, печінкою та ін.

Вітамін В1 (тіамін) сприяє активному використанню в обміні речовин білків, жирів і вуглеводів. Бере активну участь в регуляції серцевої діяльності, а також кишечника. Велике значення має в регуляції жирового обміну, синтезуючи жирні кислоти. При гіповітамінозі В1, страждає не тільки функція серцевого м'яза, а й центральної нервової системи. Багато цього вітаміну міститься в борошні грубого помелу (особливо в житньому хлібі), картоплі, бобових, капусті, а в їжі тваринного походження - в нирках, печінці, мізках.

Вітамін В2 (рибофлавін) має першорядне значення в регуляції роботи органів травлення, а в поєднанні з вітаміном А - і для функції органів зору. Цей вітамін чинить активний вплив і на обмін білків і вуглеводів.


Макроекономічний аналіз безробіття в Україні


План до курсової роботи:

Макроекономічний аналіз безробіття в Україні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Макроекономічний аналіз безробіття в Україні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. СУТЬ ПРИЧИНИ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ БЕЗРОБІТТЯ

Безробіття — соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, а отже, реалізувати власність на свою робочу силу, стає відносно надлишковим щодо ефективності капіталу, поповнюючи резервну армію праці [2, с. 101].

За визначенням МОП, безробітною є людина, яка хоче і може працювати, але не має робочого місця.

За Законом України «Про зайнятість населення», безробітним вважають працездатного громадянина у працездатному віці, який з-за причин, який від нього не залежать, не має заробітку та доходу, зареєстрований у такому органі як Державна служба зайнятості, як особа, яка шукає роботу. Дана особа спроможна та готова працювати, але не отримає від зазначеного державного органу належної роботи. Мова йде про роботу, для якої робітник не має спеціальної професійної підготовки, стажу, досвіду.

Безробітним в Україні не можна назвати особу, яка молодша 16 років, та, яка вперше шукає місце роботи та не має професійної підготовки, або відмовилась від неї; особа, яка отримує пенсійну допомогу, та така особа, яка відмовилась від проходження навчання та підготовки два рази.

За Законом України «Про зайнятість населення», така робота — це робота, яка відповідає рівню освіти, професії, спеціальності, кваліфікації працівника і знаходиться у межах транспортної доступності. Для тих осіб, хто вперше намагається працевлаштуватися, прийнятною є робота, яка вимагає попередньої професійної підготовки. Якщо безробітний отримує допомогу, то для нього прийнятною може вважатися та робота, для виконання якої необхідно змінити професію.

Отже, для отримання статусу безробітного слід зареєструватись в службі зайнятості, вести активний пошук роботи, не мати інших джерел доходу і не ухилятися від запропонованої прийнятної роботи [1].


Макроекономічний аналіз інфляційних процесів в Україні


План до курсової роботи:

Макроекономічний аналіз інфляційних процесів в Україні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Макроекономічний аналіз інфляційних процесів в Україні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. СУТЬ , ПРИЧИНИ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ ІНФЛЯЦІЇ

В економіці інфляція проявляється як тривале зростання загального рівня цін, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці. Основними факторами інфляції є монетарні та немонетарні. До монетарних факторів належить переповнення каналів грошового обігу грошима, внаслідок чого відбувається знецінення грошей та зниження їх купівельної спроможності. До немонетарних факторів належать підвищення попиту на товари та послуги, збільшення витрат виробництва, сезонні фактори тощо.

У міжнародній практиці виокремлюють три різновиди інфляції: повзучу, галопуючу, гіперінфляцію. Повзуча інфляція настає тоді, коли темпи зростання цін не перевищують 10 % на рік. Вона характеризується надмірною емісією та прискореним накопиченням грошової маси в каналах обігу без помітного підвищення чи за незначного зростання цін. [26, с. 205].

Інфляція – це процес зростання загального рівня цін в країні внаслідок порушення закону грошового обігу. Інфляція виникає тоді, коли в обігу знаходиться надлишкова кількість грошей. Таке становище веде до їх знецінення, а ціни набувають тенденції до зростання.

Галопуюча інфляція настає тоді, коли темпи зростання цін досягають 10-100 % на рік. Вона спричиняє випереджальні темпи зростання споживчого попиту порівняно з товарною пропозицією, що призводить до зростання цін. За цих умов формується інфляційний мультиплікатор, який прискорює деструктивні процеси в економіці. Особливо виразно деформація економічних та соціальних процесів проявляється за гіперінфляції. Інфляція переходить у гіперстадію, коли темпи приросту цін зростають до 50 % за місяць.

Світова практика знає цілий арсенал боротьби з інфляцією. Цей арсенал з певною умовністю можна поділити на дві частини. Відома антиінфляційна стратегія, що об'єднує цілі і методи тривалого характеру та антиінфляційна тактика, від якої можна чекати результатів у межах порівняно невеликого відрізку часу


Малі підприємства у господарській системі України


План до курсової роботи:

Малі підприємства у господарській системі України

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Малі підприємства у господарській системі України,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. СУТНІСТЬ І ОСОБЛИВОСТІ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА

Малий бізнес являє собою найширший шар дрібних власників, який визначають соціально-економічний рівень розвитку країни.

У різних джерелах використовуються такі визначення малого підприємства (фірми):

Мала фірма - це фірма, яка управляється власником і не має складної організації управління; або це фірма, яка має обмежений доступ до ринку капіталу і має невелику частку своєї продукції на ринку.

Мале підприємство - це фірма, керована незалежним власником, яка не має домінуючого становища у своїй галузі та відповідає певним критеріям за кількістю працівників та річним критеріям продажів, або це невелике виробництво.

В контексті системних структурних перетворень національної економіки підприємницький сектор відіграє провідну роль і виступає гарантом економічної стабільності та підвищення рівня життя своїх громадян. Реальний стан цього сектору свідчить про те, що підприємництво в Україні постійно розвивається з 1991 р. У державі в умовах лібералізації ринкових відносин створюються передумови для його розвитку. Законодавством України не передбачено обмежень щодо підприємництва за окремими видами економічної діяльності, вибору організаційно-правових форм його функціонування як юридичними, так і фізичними особами, які пройшли державну реєстрацію [1, с. 18].

Слід зазначити, що малі підприємства у своїй діяльності орієнтуються переважно на регіональний ринок та вирішення місцевих проблем. Тому саме підприємництво повинно стати основою формування регіональної структури місцевої економіки з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку кожного регіону.

Згідно досвіду світової практики, основним показником, на основі якого підприємства різних організаційно-правових форм належать до суб’єктів малого підприємництва, є насамперед середньооблікова чисельність працівників, зайнятих протягом звітного періоду на підприємстві. Більшість провідних вчених розуміють малий бізнес як діяльність, що здійснюється невеликою групою людей, або підприємство, яким керує один власник.


Маркетинг і стимулювання збуту будівельного підприємства


План до курсової роботи:

Маркетинг і стимулювання збуту будівельного підприємства

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Маркетинг і стимулювання збуту будівельного підприємства,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Сутність стимулювання збуту

Взагалі термін "стимул" походить від латинського слова "stimulus" – вплив. Словом "стимул" в Древньому Римі називали загострену паличку, якою підганяли мулів. Звичайно, в наш час покупців ніхто не заганяє у магазини за допомогою палки і ніхто не примушує людину здійснити покупку. Проте знаючи психологічні особливості дій людини та мотиви, які ними рухають (а це, як правило, раціональні мотиви), можна створити такі умови, коли людина із задоволенням здійснить саме ту покупку, на яку очікують виробники або роздрібні торгівці. Якщо такі умови є прийнятними для багатьох покупців, продаж певного товару дійсно швидко приводиться у рух.

Під стимулюванням збуту (sales promotion) розуміють короткочасні спонукальні заходи, що мають на меті збільшення обсягів продажу.

Саме епізодичність, короткочасність впливу є головною відмінністю стимулювання збуту від інших засобів комунікацій. Разом з тим, стимулювання збуту не є таким міцним засобом збільшення обсягів продажу, як реклама, тому часто використовується разом з нею для підсилення її дії.

Говорячи про рекламу та стимулювання збуту, в сучасній літературі з маркетингових комунікацій можна зустріти поняття "ATL" і "BTL". Стимулювання збуту часто відносять до BTL, а рекламу – до ATL [6, с. 94].

Історія цих понять іде з 50-х років XX століття. Говорять, що саме в цей час один з керівників компанії Procter @ Gamble, складаючи кошторис, підрахував усі витрати, що пов'язані з рекламою в пресі, на телебаченні тощо, і підвів підсумкову риску, забувши про витрати на проведення промоакції роздавання безкоштовних зразків та інші заходи з просунення товару. Тому йому довелося вписувати ці цифри під рискою. З тих пор традиційно рекламу називають ATL – above the line (над рискою), а засоби стимулювання збуту – BTL – below the line (під рискою). Проте в деяких країнах витрати на стимулювання продажів входять до складу рекламного бюджету .


Маркетингові шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції рослинництва


План до курсової роботи:

Маркетингові шляхи підвищення конкурентноспроможності продукції рослинництва

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Маркетингові шляхи підвищення конкурентноспроможності продукції рослинництва,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Роль конкуренції та конкурентоспроможності в ринковій економіці

Центральним поняттям, що виражає сутність ринкових відносин, є поняття конкуренції. Конкуренція – це найважливіша ланка всієї системи ринкового господарства. Термін "конкуренція" з лат. concurrentia означає – змагання, суперництво.

Перші найбільш цілісні теоретичні положення про рушійні сили конкурентної боротьби сформувались лише в середині XVIII ст. І головна заслуга в цьому належить класичній політичній економії, представниками якої на основі багаторічних досліджень обґрунтовано принципи досконалої конкуренції. Вихідним положенням класичної теорії був принцип абсолютних переваг, сформульований А. Смітом. Видатний економіст уперше довів, що конкуренція, урівнюючи норми прибутку, приводить до оптимального розподілу праці і капіталу [19, с. 136].

Ринкові умови господарювання вітчизняної економіки потребують подальшого дослідження "конкуренції"як економічної категорії. Серед вітчизняних учених, що зробили значний внесок у дослідження особливостей конкуренції, конкурентного середовища, причин та умов виникнення конкурентних переваг, можна виокремити Н.Педченко за даними дослідження якого « конкуренція є об’єктивним економічним явищем, яке примушує господарюючі суб’єкти прагнути до збільшення прибутку за рахунок розширення масштабів діяльності, удосконалення форм організації виробничого процесу і зростання продуктивності праці» [1, с. 85].

Досліджуючи економічну категоріє "конкуренції" за сучасних умов господарювання окремі дослідники придають увагу функцій конкуренції. З цього приводу визначають її роль в економіці:
- регулювання - щоб перемогти, підприємець повинен виготовляти товар, якому віддає перевагу споживач;
- мотивації - підприємець, який пропонує кращу за якістю продукцію або виготовляє її з меншими витратами, одержує винагороду у вигляді прибутку;


Машинобудівний комплекс України. Особливості територіального розміщення машинобудівного комплексу


План до курсової роботи:

Машинобудівний комплекс України. Особливості територіального розміщення машинобудівного комплексу

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Машинобудівний комплекс України. Особливості територіального розміщення машинобудівного комплексу,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Машинобудування як галузь промисловості

Машинобудування є найважливішим із сучасних виробництв матеріальної сфери, значення якого неухильно зростає під впливом науково-технічного прогресу. Сьогодні неможливо уявити людське життя без машин: ні на виробництві, ні в секторі послуг, ні в повсякденному житті. Створюючи інструменти, машинобудування має значний вплив на темпи та напрямки науково-технічного прогресу в інших галузях економіки, зростання продуктивності та ефективність виробництва.

Машинобудування як промислове виробництво виникло під час промислових потрясінь у європейських країнах у XVIII столітті. Тоді під терміном «машина» (від лат.machen - пристрій) розумівся технічний засіб, робота якого заснована на використанні механічного руху з метою виконання певної роботи або отримання енергії. Перші машини були дуже металомісткими. Їх основною метою було замінити важку фізичну працю людини [4, c. 6].

Становлення та розвиток машинобудування тривав кілька століть. Нові відкриття в області фізики постійно впроваджувались у конструкції нових машин. Світовою тенденцією стало постійне ускладнення машин та розширенням їх асортименту. З часом машини стали зменшуватися в розмірах, тобто їх мініатюризували. Споживання металу зменшилось, а трудомісткість та інтенсивність виробництва зросли. Розвивались такі нові виробництва, як електроніка, робототехніка, біомеханіка, моделювання біологічних систем. Сучасні "некласичні" машини вже здатні замінити людей під час виконання інтелектуальної роботи: моделювати будь-який процес за допомогою програмних продуктів, використовувати автоматизовані системи автоматизованого проектування та системи управління безперервним виробничим циклом. Сьогодні машини контролюють екологічний стан навколишнього середовища, роботу систем опалення, рух транспорту, керують виробництвом без участі людини. Новітні машини виникли у медицині, військовій справі, освіті, повсякденному житті. Комп’ютери, телевізори, мобільні телефони, радіо, електронні годинники, електричні світильники, побутова техніка, роботи, лазерні машини - це все машини.


Мета, предмет і процес доказування в кримінальному провадженні


План до курсової роботи:

Мета, предмет і процес доказування в кримінальному провадженні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Мета, предмет і процес доказування в кримінальному провадженні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Проблема визначення поняття доказування в кримінальному процесі

Як об’єктивна істина в цілому, так і окремі факти та обставини справи встановлюються слідчими органами, прокурором та судом лише за допомогою кримінально-процесуального доказування, під час яких збираються докази, перевіряються, оцінюються та приймаються та обґрунтовуються процесуальні рішення. Це пов’язано з тим, що доказування має найбільшу вагу у всіх видах діяльності органів та осіб, які ведуть процес, осіб, яких вони залучають до цієї діяльності, а також тим, що регулювання та теоретичне вивчення доказів займає чільне місце в кримінально-процесуальному праві, найважливішою складовою якого є доказове право, а в кримінально-процесуальній науці, де провідну роль відіграє теорія доказів (її ще називають доктриною доказів). Зрештою, у кримінальному процесі як науці, навчальній дисципліні, галузі права та практики все зводиться до доказування та доказів, оскільки саме вони є основним змістом кримінального процесу.

Сьогодні не існує нормативної концепції доказування, тому різні вчені трактують її по-різному. Зокрема, на думку Л.М. Лобойко кримінально-процесуальне доказування є частиною кримінально-процесуальної діяльності органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду, яка здійснюється в юридичній та логічній формах, що полягає у висуненні можливих версії системи юридично значущих обставин кримінальної справи, версій, а також у обґрунтуванні досудового розслідування достовірного висновку про вину особи та її подальший захист на судових стадіях процесу [17,c. 115].

Л.Д. Удалова вважає, що доказування у кримінальному провадженні здійснюються в порядку, встановленому законом, діяльністю слідства, прокуратури, суду, особи, яка проводить дізнання за участю інших суб'єктів процес збору, перевірки та оцінки доказів та їх процесуальних джерел, а також формулювання на цій основі певних тез та надання аргументів для їх обґрунтування [23. c. 46].

Е.Г. Коваленко визначає процес доказування як формування, перевірку та оцінку доказів та їх процесуальних джерел, обґрунтування висновків з метою встановлення об’єктивної істини та прийняття на її основі правильного, законного та справедливого рішення [7, c. 230].