ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Суть адміністративного процесу. Структура адміністративного процесу ss/flag-icon.min.css" rel="stylesheet" type="text/css" />
Суть адміністративного процесу. Структура адміністративного процесу

Суть адміністративного процесу. Структура адміністративного процесу



1.1. Сутність адміністративного процесу

У діяльності виконавчо-розпорядчих органів постійно виникає потреба розгляду і вирішення питань управлінського характеру щодо конкретних юридичних або фізичних осіб. Наприклад, про державну реєстрацію підприємств, видачу ліцензій або патентів, приватизацію громадянами житла, виділення земельних ділянок під будівництво, притягнення до дисциплінарної або адміністративної відповідальності тощо. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Суть адміністративного процесу. Структура адміністративного процесу.

Для того, щоб правильно вирішити ту чи іншу адміністративну справу (конкретне, індивідуальне управлінське питання), необхідно реалізувати відповідну норму матеріального адміністративного права, тобто застосувати приписи, які вона містить, щодо конкретного індивідуального випадку.

Реалізація здійснюється шляхом застосування органами державного управління матеріальних норм з додержанням певної процедури, тобто у визначеному порядку [2, с. 46].

Для різних категорій адміністративних справ існують відповідні процедури. Кожна з таких процедур являє собою систему установлених державою обов'язкових правил. Ці правила закріплюються в нормативних актах і виступають як адміністративно-процесуальні норми.

Отже, адміністративно-процесуальна норма — це встановлені або санкціоновані державою обов'язкові правила, відповідно до яких регламентується порядок вирішення адміністративних справ, порядок реалізації матеріальних норм адміністративного права [6, с. 71].

Діяльність виконавчо-розпорядчих органів з вирішення адміністративних справ на підставі адміністративно-процесуальних норм прийнято називати адміністративно-процесуальною діяльністю.

Треба зазначити, що адміністративно-процесуальна діяльність не рівнозначна адміністративному процесу. Вона здійснюється виключно з конкретних справ, для реалізації конкретних матеріальних норм, на підставі конкретних адміністративно-процесуальних норм.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Суть адміністративного процесу. Структура адміністративного процесу,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 160 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Суть адміністративного процесу. Структура адміністративного процесу


Історія формування Європейського Суду з прав людини

1.1. Історія прийняття Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

З 10 серпня по 8 вересня 1949 р. в Страсбурзі повинна була відбутися перша сесія Консультативної Асамблеї Ради Європи, порядок денний якої належало виробити Комітету Міністрів. За пропозицією представника Ірландії Підготовчою Комісією Ради Європи в проект порядку денного, який потім розглядався Комітетом Міністрів, був включений п. 9, озаглавлений "Захист і розвиток прав людини і основних свобод", пізніше перейменований в "Визначення, захист і розвиток прав людини і основних свобод".

Перспектива обговорення цього питання Консультативною Асамблеєю не викликала великого натхнення з боку Комітету Міністрів. В результаті Комітет, зібравшись на свою першу сесію 9 серпня 1949 р. (напередодні першого засідання Консультативної Асамблеї), провів голосування і виключив цей пункт з порядку денного Асамблеї: було подано сім голосів на користь зняття "правозахисного" пункту, четверо проголосували за його збереження на порядку денному, а один член Комітету утримався. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Історія формування Європейського Суду з прав людини.

На думку більшості тих, що голосували, розгляд питання про захист прав людини був би у той час передчасним з огляду на те, що цією проблемою вже займалася Організація Об'єднаних Націй у рамках Комісії ООН з прав людини. В зв'язку з цим навряд чи слід було "змагатися" з ООН. В майбутньому ж можна було б повернутися до вивчення цього питання, але вже в чисто європейському контексті.

Враховуючи це і інші розбіжності в Комітеті Міністрів, Консультативна Асамблея узяла ініціативу у свої руки і прийняла порядок денний сесії, яка була потім схвалена Комітетом. 19 серпня 1949 р. П’ер-Анрі Тейтжан виступив в Асамблеї з доповіддю, де позначив основні контури майбутньої Європейської конвенції [11, с. 56].

Відповідно до проекту в текст Конвенції передбачалося включити ряд прав і свобод; створити Європейський Суд з прав людини у складі дев'яти суддів, яка б мала право анулювати рішення урядів, законодавчі, адміністративні і судові заходи, що явно суперечать правам, що гарантуються; створити Комісію, склад якої визначався б Європейським Судом з прав людини, в її функції входив би попередній відбір справ для їх подальшого розгляду Судом.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Історія формування Європейського Суду з прав людини,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Історія формування Європейського Суду з прав людини


Проблема розширення Європейського союзу у 90 ті роки

1.1. Основні передумови розширення ЄС у 90-х роках

Питання чергового розширення Європейської Спільноти за рахунок країн Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ ) постало вже у другій половині 80 -х років. Австрія, Фінляндія та Швеція були однорідною групою невеликих за розміром країн з високим рівнем економічного розвитку та сталими демократичними традиціями, тому їм було легко адаптуватись до основних комунітарних вимог.

Важливим етапом на шляху зближення країн Європейської Спільноти і ЄАВТ було підписання в 1972 р. Угоди про вільну торгівлю. 9 квітня 1984 року в рамках інтеграційного зближення країн ЄЕС та ЄАВТ відбулось підписання Люксембурзької декларації, яка передбачала консолідацію та посилення співпраці у справі гармонізації стандартів, усунення технічних бар’єрів, спрощення прикордонних формальностей з метою утворення «динамічного європейського економічного простору» Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Проблема розширення Європейського союзу у 90 ті роки.

Наприкінці 80-х років перспектива нового розширення ставала все більш реальною Країни ЄАВТ висловлювались за повноправне членство в ЄЕС, а участь у спільному ринку ЄЕС, керівництво Австрії розглядало як єдину реальну можливість вийти з економічної кризи та мати гарантований доступ до традиційних ринків.

До початку переговорів між країнами ЄЕС та ЄАВТ дала поштовх ініціатива Жака Делора (1989 р.). Жак Делор та Прем’єр міністр Норвегії Гро Харлем Брунтленд висловили перед Європейським Парламентом ідею більш «структурованого партнерства» та формалізації інституційних рамок співробітництва між країнами ЄС та ЄАВТ. Ініціатива Делора не викликала цілковитої підтримки ні з боку країн ЄС ні з боку країн ЄАВТ. Так, наприклад, австрійський уряд не бажав розцінювати цю пропозицію як альтернативу вступу до ЄС. Прихильниками тісного співпраці з країнами ЄАВт виступали Велика Британія, Данія, Німеччина, Норвегія, Швеція та Фінляндія. Швейцарія негативно оцінила перспективи утворення «міні - ЄС» з елементами наднаціонального управління.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Проблема розширення Європейського союзу у 90 ті роки,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Проблема розширення Європейського союзу у 90 ті роки


Военные режимы в Латинской Америке 1970-1980

РАЗДЕЛ 1. ПОЛИТИЧЕСКИЙ ХАРАКТЕР ИНСТИТУТОВ ВОЕННОЙ ОРГАНИЗАЦИИ ГОСУДАРСТВА

Армия нередко выступала в прошлом, и сегодня проявляет себя не только как орудия в руках социально классовых сил, но и как самостоятельная политическая сила. Проблема взаимосвязи армии и политической власти является одной из определяющих проблем в политике любого государства, от решения которого зависят характер развития общественно-политического уклада, стабильность отношений власти и общества в целом.

Общественно-историческая практика дает основания рассматривать армию, с одной стороны, как объект политики, то есть объект управления и орудий реализации политических интересов и целей государства. С другой стороны, армия - один из субъектов политики, причем оказывает определенное влияние на массы, большие социальные группы, партии, государственную власть, политическую систему общества в целом. Такой подход позволяет видеть в армии относительно самостоятельную политическую силу.

Истории известно немало фактов, когда вооруженные силы выдвигались на авансцену политической жизни. Это происходило в условиях опасного равновесия, которое складывалось между противоборствующими силами внутри государства, слабости государственной власти, неспособности или нежелания политических партий, группировок и их лидеров принять и проводить в жизни необходимые для страны решения социально-экономического или политического характера [5, с. 98]. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Военные режимы в Латинской Америке 1970-1980.

В одних странах относительная самостоятельность армии проявляется в значительном влиянии ее военных руководителей на формирование и реализацию внутреннего и внешнеполитического курса государства. В других - это осуществление переворота с целью установления военно-диктаторского режима. В отдельных случаях военная элита объединялась с теми социальными силами, интересы и цели которых совпадали с интересами армейской верхушки. В некоторых государствах все эти проявления относительной самостоятельности вооруженных сил имелись одновременно.

Однако во всех случаях политическая активность армии была следствием обострения противоречий в обществе, предопределялась стремлением развязать их путем вооруженного вмешательства.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Военные режимы в Латинской Америке 1970-1980,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Военные режимы в Латинской Америке 1970-1980


Вдосконалення системи бюджетування на підприємстві

1. Загальна характеристика бюджетного підходу до утворення діяльності підприємства

В практиці сучасного управління продовжують еволюціонувати та розвиватися управлінські методи і технології, зокрема системний і процесний підходи, методи стратегічного управління підприємством на основі системи збалансованих показників, управлінський облік, моделі конкурентоспроможності й управління якістю, контролінгу й бюджетування тощо.

Принципи бюджетного управління підприємством остаточно сформувалися в 40-60-і роки. Спочатку бюджетування було призначене для планування й розподілу матеріальних ресурсів, а також контролю витрат підприємств, що виготовляють масовий товар для зростаючих післявоєнних ринків.

Поняття бюджету підприємства тісно співіснує з терміном „бюджетування”, котрий означає всю послідовність дій та процедур управлінського персоналу зі складання бюджетів, провадження їх у дію, контролю за їх виконанням, перегляду бюджетів відповідно до нових умов діяльності тощо [13, с. 9]. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Вдосконалення системи бюджетування на підприємстві.

У контексті підприємств під бюджетом розуміється короткостроковий план, в якому відображається алокація (розподіл) ресурсів. Вичерпну дефініцію цього інструменту фінансового управління дав ще в 1850 р. представник італійської школи фінансів Ф. Вілла. Під бюджетом він розумів попередній кошторис, який перед початком планового періоду дає інформацію про очікувані надходження і видатки, рух капіталу та всі результати ділової активності підприємства [14, с. 35].

Згідно із сучасними трактуваннями [14, с. 37] бюджет — це сума коштів, які є в розпорядженні для виконання визначених функцій та проведення певних заходів у рамках загальнофірмового планування. Він може складатися у формі заданих показників, яких слід дотримуватися у плановому періоді. Наприклад, для підприємства в цілому чи для окремого структурного підрозділу доводиться бюджет витрат (чи статті витрат), якого він повинен дотримуватися. Конкретні джерела покриття витрат при цьому не вказуються.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Вдосконалення системи бюджетування на підприємстві,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Вдосконалення системи бюджетування на підприємстві


Сутність і функції ринку. Проблеми ринкового функціонування

1. Сутність ринку

Будь-який економічний суб’єкт має змогу реалізувати свої здатності за принципом свободи підприємницької, економічної, господарської діяльності. Така реалізація виражає бажання за власним вибором приймати активну участь у суспільному виробництві, виробляти товари, або виконувати роль посередника між виробниками і споживачами, організовуючи власну справу.

Вищеозначений основоположний принцип вирішує одразу дві проблеми: дає кожному активному суб'єкту право власності і підприємництва, яке дозволяє втілити задуми в конкретні економічні об'єкти, а також ліквідує надмірні обмеження на форми, види і обсяги підприємництва. Варто відзначити, що в умовах ринкової економіки свобода дій підприємця не може бути абсолютною. Як і у будь-який іншій економічній системі вона обмежується, насамперед, законами, на яких засновано принцип державного регулювання ринку і ринкових відносин. [4, с. 32]

У будь-якій цивілізованій державі ринкова економіка є регульованою. Різниця міститься лише у способах і ступеню державного впливу на ринкові відносини і законодавче оформлення юридичних актів, які їх закріплюють. Інструментами регулювання ринку виступають державні програми, кредитно-фінансова та банківська системи, система оподаткування, антимонопольні заходи, цінові обмеження та трудове законодавство. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Сутність і функції ринку. Проблеми ринкового функціонування.

Необхідно відмітити, що ринкова свобода не виникає на порожньому місці, вона нерозривно пов’язана з економічною відповідальністю й ризиком самого підприємця. Ринкова економіка передбачає рівність прав різноманітних форм власності, тим самим перекладаючи відповідальність на суб’єкта підприємницької діяльності , оскільки він не застрахований від втрати грошей, майна і роботи. Крім того, ринок дозволяє споживачеві диктувати умови виробнику, і тим самим підриває диктат виробника. У цьому питанні ринкова економіка опирається на принцип верховенства споживача, тим самим породжуючи суперництво між виробниками продукції, які у боротьбі за покупця активно користуються системою конкуренції і ціновими механізмами. Суперництво виробників у свою чергу породжує особливу відповідальність підприємців перед споживачами, адже втрата споживача знижує доход, прибуток підприємства, а у окремих випадках може призвести до банкрутства і краху.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Сутність і функції ринку. Проблеми ринкового функціонування,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Сутність і функції ринку. Проблеми ринкового функціонування


Охорона праці працівників та безпека життєдіяльності дітей в дошкільному закладі

1.1. Нормативне та законодавче забезпечення охорони праці працівників та безпеки життєдіяльності дітей

Сталий соціально-економічний розвиток України — це гарантування безпеки навколишнього середовища, виробництва, побутових умов для життєдіяльності людини. Людство ще на початку свого існування дійшло висновку, що протистояти небезпекам краще за все, об'єднавшись у колективи і співтовариства. На теперішньому етапі основною метою державної політики у сфері захисту населення від різного роду небезпек є гарантований рівень безпеки особистості, суспільства і держави у межах науково обґрунтованих критеріїв прийнятого рівня ризику сучасної системи безпеки, яка б базувалася на принципах міжнародного права.

Основне місце в цьому процесі посідає законодавство у галузі регулювання відносин з охорони здоров'я людини та навколишнього середовища і забезпечення безпеки як у надзвичайних, так і у буденних ситуаціях. Ці відносини регулюються законодавчими і нормативно-правовими актами різної юридичної сили — Конституцією, законами, урядовими підзаконними актами, відомчими нормативними актами та нормативними актами місцевих органів влади щодо безпеки життєдіяльності.

Правовою основою щодо безпеки життєдіяльності є Конституція України, яка проголошує: Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Охорона праці працівників та безпека життєдіяльності дітей в дошкільному закладі.

"Кожна людина має невід'ємне право на життя... Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань" (стаття 27).

"Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування... Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує сані-тарно-епідемічне благополуччя" (стаття 49).

"Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди" (стаття 50).

Законодавство про охорону праці складається з Закону про охорону праці, Кодексу законів про працю України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Охорона праці працівників та безпека життєдіяльності дітей в дошкільному закладі,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Охорона праці працівників та безпека життєдіяльності дітей в дошкільному закладі


Конкурентний ринок, принципи функціонування ринку продуктів та ресурсів

1.1 Економічна сутність ринку та його види.

Ринок – це синтетична категорія, за допомогою якої визначаються різні за змістом і параметрами явища. Історично слово "ринок" означало певне місце, де продавалися та купувалися товари. Зазвичай, це була торгова площа в центрі міста або спеціально обладнане приміщення, де зустрічалися продавці (ті що мали товар) і покупці (ті що мали гроші). На таких ринках в наслідок досягнутої домовленості встановлювалися ціни на товар, який в обмін на гроші переходив у власність покупця.

У широкому розумінні ринок - це певний спосіб організації економічного життя, притаманними ознаками якого є: суперництво (конкуренція) господарюючих суб'єктів; самостійність учасників економічного процесу; комерційний характер їхньої взаємодії; формування економічних пропорцій під впливом зміни цін та боротьби на основі конкуренції; ціни, які складаються на основі попиту та пропозиції.

В науково-економічній літературі пропонуються різні визначення ринкy. Його визначають як сферу обмiну або мiсце зустрiчi покупцiв i продавцiв товарiв i послуг, або сукупнiсть угод купiвлi i продажу товарiв тощо. Дані визначення обмежують ринок вичерпно сферою обмiну, купiвлi-продажу, що не вiдображає його дiйсної економічної сутi/

Таким чином, як економічна категорія, поняття "ринок" вiдображає сутнiсть економiчних вiдносин, що виникають мiж суб'єктами економiчної системи (виробниками i покупцями) з приводу обмiну результатами i умовами (факторами) виробництва [7; c.325]. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Конкурентний ринок, принципи функціонування ринку продуктів та ресурсів.

Економiчнi взаємовiдносини завжди проявляються як економiчнi iнтереси (усвiдомленi людиною потреби, спонукальнi мотиви господарської дiяльностi). Тому, можна сказати, що ринок - це поняття, яке вiдображає процес взаємодiї економiчних iнтересiв суб'єктiв господарської системи.

Аналізуючи вище сказана, можемо стверджувати, що, поняття "ринок" та поняття "ринковi вiдносини" в певному сенсі є тотожними..

Економiчна система, що функцiонує на засадах ринкових вiдносин, у реальнiй дiйсностi є формою органiзацiї господарської дiяльностi суспiльства, яку називають по-рiзному: ринкова система, система вiльного пiдприємництва або ж просто - ринок.

Таким чином, поняття ринок можна розглядати як у вузькому, так i широкому розумiннi. У першому - це форма економiчного обмiну, в другому - система вiдносин господарювання, здатна вирiшувати життєво важливi завдання у сферах суспiльного виробництва, обмiну, розподiлу та споживання.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Конкурентний ринок, принципи функціонування ринку продуктів та ресурсів,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Конкурентний ринок, принципи функціонування ринку продуктів та ресурсів


Культура стратегічного планування в міжнародній фірмі

1.1. Сутність стратегії виробництва

Виробнича стратегія - це довгострокова програма конкретних дій по створенню й реалізації продукції підприємства. Стратегічні рішення в сфері виробництва приймаються за наступними напрямками [13, c. 201]:
- фокусування виробничих потужностей;
- використання виробничого персоналу;
- розвиток організації виробництва;
- керування якістю продукції;
- розвиток виробничої інфраструктури;
- організація взаємин з постачальниками й іншими партнерами по кооперації;
- керування виробництвом.

Базова стратегія виробництва. Суть даної стратегії полягає у балансуванні виробничих потужностей робочої сили й обсягу продукції, що випускається.

При формуванні базової стратегії враховуються [16, c. 45-46]:

  • технічний рівень виробничого процесу й можливість модернізації встаткування;
  • кваліфікаційний потенціал і рівень забезпеченості виробничого процесу трудовими ресурсами;
  • можливості швидкого переналагодження встаткування й інші необхідні дії, пов'язані із імовірними змінами структури, обсягу й строків виконання виробничих замовлень.

Виділяють три альтернативи базової стратегії виробництва:

  1. Повне задоволення попиту - підприємство виробляє стільки продукції, скільки її потрібно на ринку. Запаси продукції при цьому мінімальні, а витрати на її виробництво можуть бути високими в наслідок постійної зміни обсягу випуску. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Культура стратегічного планування в міжнародній фірмі.

2. Виробництво продукції за середнім рівнем попиту - при нагромадженні запасів продукції з падінням попиту й задоволенні зростаючої потреби ринку за рахунок даних накопичень.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Культура стратегічного планування в міжнародній фірмі,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Культура стратегічного планування в міжнародній фірмі


Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми

1.Сутність підприємництва та його роль в економіці

Ще вчені минулого зазначали, що для виготовлення продукції і надання послуг необхідні такі чинники виробництва, як:
? земля (природні ресурси) – мінеральні та лісові ресурси, жива природа, повітря;
? праця (людські ресурси) – тобто фізичні або економічні зусилля, які люди витрачають на виробництво продукції чи надання послуг;
? предмети (капітал) – це об'єкти, за допомогою яких виготовляється продукція або надаються послуги (фабрики, заводи).

Сучасний досвід господарювання вніс свої корективи до цього переліку: для процвітання країн із розвиненою економікою необхідна реалізація ще одного фактора виробництва – підприємництва. Під підприємництвом розуміють організаторські здібності, необхідні фірмі для отримання прибутку завдяки виробництву продукції та наданню послуг. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми.

Теорія підприємництва зародилась у XVIII ст. На початку XVIII ст. англійський банкір-економіст Ричард Кантільйон вперше запровадив термін "підприємництво" в економічний лексикон. Він розглядав підприємництво як особливий вид новаторської діяльності, пов'язаної із ризиком, а підприємця Р. Кантільйон характеризував як людину, яка бере на себе ризик, пов'язаний із купівлею за будь-яку ціну засобів виробництва для виготовлення продукції та її наступного продажу з метою одержання доходу [2].

Класики політекономії А. Сміт та Д. Рікардо підприємницьку діяльність розглядали тільки в контексті дії ринкового механізму саморегулювання, але детальніше вивчення нових економічних відносин змушувало розглядати розвиток економіки як кругообіг.

Так, Адам Сміт характеризував підприємця як власника, який йде на економічний ризик заради реалізації певної комерційної ідеї й одержання прибутку. Він сам планує, організовує виробництво і розпоряджається його результатами, але реалізовуючи свої власні інтереси, він сприяє ефективному задоволенню потреб суспільства [22]. Рікардо Д. вважав підприємця лише інвестором або звичайним капіталістом. "Капіталіст, який шукає прибуткового застосування для своїх засобів, природно, буде брати до уваги всі переваги одного заняття перед іншим.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми


Організація і методика економічного аналізу

1. Економічна суть запасів та порядок формуванн їх собівартості

Запаси займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності і є найбільш важливою та значною частиною активів підприємства.

К. Маркс так висловлювався щодо місця запасів у npoцeci виробництва: «Щоб процес виробництва протікав безперервно - цілком незалежно від того, чи поновлюється цей запас щоденно або тільки через певні строки, - необхідно, щоб на місці виробництва постійно знаходився великий запас сировини i т. ін., ніж той, який споживається, наприклад, щоденно або щотижня. Безперервність процесу вимагає, щоб наявність необхідних для нього умов не залежала ні від можливих перерв при щоденних закупках, нi від того, що товарний продукт продається щоденно або щотижня, i тому тільки не регулярно може перетворюватися назад в елементи його виробництва...» [1. с.8].

Сонко В. Розкриває твердження запаси з боку накопичених ресурсів,що перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва. Фактично, вважає він, зміст тут зовсім інший, запаси - це сукупність матеріальних благ, вироблених невідомо для чого й кого, які навряд чи колись взагалі будуть використані за призначенням [2, c.56] . А відбувається це тому, що ці запаси заготовляв, зберігає зовсім не той, хто їх у майбутньому споживатиме. А тому заготівник (держава) заготовляє те, що йому заготовляти зручніше i вигідніше, а зовсім не те, що може знадобитись конкретним споживачам - підприємствам, організаціям, тим більше, окремим громадянам. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Організація і методика економічного аналізу.

Основним завданням збільшення ефективності промислового виробництва має стати не орієнтація на обсяги виробництва, а на ринковий попит. Тобто, на відміну від державно-монополістичної системи господарювання, яка ґрунтувалась на принципі «продавати те, що виробляється» ринкова система має ґрунтуватись на принципі «виробляти те, що продається» [3, c.121].

Чаюн І.Ю., Бондар І.Ю. виділяють запаси, як матеріальні ресурси необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання [4, c.44].

Лень В.С., Гливенко В.В. вважає, що створення запасів, їхнє збереження, витрачання i поповнення характерних для вcix видів господарської діяльності - від домогосподарства до економіки [5, с.112]. Різні вироби або ресурси, які безпосередньо не використовуються в даний момент часу, можна вважаться запасами.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Організація і методика економічного аналізу,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Організація і методика економічного аналізу