ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Суддя в кримінальному процесі. Суддя – учасник кримінального процесуСуддя в кримінальному процесі. Суддя – учасник кримінального процесу

Суддя в кримінальному процесі. Суддя – учасник кримінального процесу



1.1. Суддя – основний носій судової влади

Правовий статус суддів - це сукупність їх прав та обов’язків, закріплених та гарантованих законом. Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді, а в окремих випадках передбачених законом присяжні та народні засідателі. Однак розгляд справ в апеляційному та касаційному порядку здійснюють лише професійні судді, які є носіями судової влади в Україні. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Суддя в кримінальному процесі. Суддя – учасник кримінального процесу.

Характеризуючи статус суддів слід враховувати встановлене Законом “Про судоустрій”1 положення про єдність статусу для всіх суддів України незалежно від того, в якому суді вони працюють. Єдність статусу суддів забезпечується: єдиними в цілому вимогами до кандидатів на посаду судді; порядком наділення суддів повноваженнями; сукупністю прав та обов’язків суддів; незалежністю суддів і недопущення втручання у їх діяльність; незмінюваністю суддів та їх недоторканністю; засобами правового, соціального, матеріального забезпечення суддів; недопущенням зайняття інших оплачуваних посад, за винятком випадків, передбачених законом. Однак законом допускається відмінність в обсягу повноважень суддів залежно від віднесення суду до конкретної судової ланки чи до певної судової інстанції, а також від місця конкретного суду в судовій системі України ( наприклад судді Конституційного Суду України, судді Верховного Суду України та судді вищих спеціалізованих судів). Придбати курсову на тему - Суддя в кримінальному процесі. Суддя – учасник кримінального процесу, можна вже сьогодні!.

Судді мають для здійснення правосуддя повноваження, передбачені законами України, наприклад вчиняють процесуальні дії з метою ефективного та швидкого розгляду справ тощо.

Окрім цього у своїй професійній діяльності судді зобов’язані:

  1. при здійсненні правосуддя дотримуватись Конституції і Законів України, забезпечувати повний, всебічний і об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом термінів;

2) дотримуватись політичного нейтралітету, не займати інші оплачувані посади, а також додержуватись службової дисципліни і розпорядку роботи суду;

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Суддя в кримінальному процесі. Суддя – учасник кримінального процесу,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Суддя в кримінальному процесі. Суддя – учасник кримінального процесу


Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності


План до курсової роботи:

Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Генезис оперативно-розшукової діяльності

Розробка теоретичних і правових засад використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі не може бути обмежена лише дослідженням нинішнього стану цієї проблеми, всебічне її пізнання потребує розуміння причин виникнення в історичному контексті й особливостей вирішення її на різних етапах розвитку розшуку і кримінального процесу та їх взаємозв'язку.

Аналіз зазначеної проблеми в історичному контексті дозволить зрозуміти об'єктивні і суб'єктивні фактори, які були підґрунтям для її виникнення, спонукальні мотиви, що привели до розвитку нормативно-правового закріплення використання розшуку в інтересах кримінального судочинства й реалізації його в практичній діяльності протягом зміни епох, і на цій основі запропонувати ефективні шляхи подальшого її вирішення в сучасному кримінальному процесі України відповідно до стандартів правової, демократичної держави, в якій людина, життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

За часів феодальної роздробленості Київської Русі (30-ті роки XII-XIV ст.), у результаті якої на землях сучасної України були утворені Київське, Переяславське, Чернігівське, Волинське, Галицьке (згодом Галицько-Волинське) князівства, продовжували діяти норми Руської Правди [1, c.128].

Зі зміцненням княжої влади поступово переміщується обов'язок розшукових і слідчих функцій із приватних осіб на органи загального управління або на військові формування та окремих посадових осіб.

Цьому сприяє розвиток поглядів на злочин вже не як на образу чи шкоду, що завдана окремій особі чи групі осіб, а як на посягання, спрямоване проти державної влади та встановленого нею порядку управління.


Використання форм управління у взаємодії органів та підрозділів у системі СБУ


План до курсової роботи:

Використання форм управління у взаємодії органів та підрозділів у системі СБУ

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Використання форм управління у взаємодії органів та підрозділів у системі СБУ,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Завдання, організація діяльності Служби безпеки України

Служба безпеки України (СБУ) — це державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Служба безпеки України підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України.

До правової бази діяльності СБУ належать Конституція України, закони України “Про Службу безпеки України”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, інші акти законодавства України та визнані Україною відповідні міжнародні правові акти.

Завдання СБУ визначені у ст. 2 Закону України “Про Службу безпеки України” (далі — Закону), відповідно до вимог якої на СБУ покладається в межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.

До завдань СБУ належать також попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

До основних засад діяльності СБУ належать: законність; повага до прав та гідності особи; позапартійність; відповідальність перед народом України.

В оперативно-службовій діяльності СБУ дотримується також принципів поєднання єдиноначальності та колегіальності, гласності та конспірації.

Діяльність СБУ здійснюється на основі дотримання прав і свобод людини.


Використання художніх творів у навчанні монологічного та діалогічного мовлення на старшому етапі навчання в ЗОШ


План до курсової роботи:

Використання художніх творів у навчанні монологічного та діалогічного мовлення на старшому етапі навчання в ЗОШ

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Використання художніх творів у навчанні монологічного та діалогічного мовлення на старшому етапі навчання в ЗОШ,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Використання художнього твору у навчанні іноземних мов

Художній текст є «найвищим смисловим утворенням», яке активізує розумову діяльність учнів, виступає потенційним предметом їх діяльності та спонукає до знаходження за його зовнішніми значеннями внутрішнього індивідуального смислу. Під час розуміння сприйнятого пред’явлений словесний код замінюється елементами нового, трансформованого, який не співпадає з вихідним кодом трансформації, а також цілеспрямоване вивчення тих вербальних елементів тексту, які несуть головне інформаційне навантаження, сприяють скороченню розриву між розумовими та мовленнєвими можливостями учнів і під час мовленнєвої практики в процесі обговорення прочитаного надають можливість збільшити кількість спонтанних висловлювань. Під вербальними елементами ми розуміємо художні деталі тексту. Як зазначається в літературознавчому словнику-довіднику, художня деталь – це виразна деталь твору, яка несе значне смислове, ідейне та емоційне навантаження і характеризується підвищеною асоціативністю [12, с. 44].

Як правило, до художньої деталі відносять дрібниці побуту, пейзажу, портрета, інтер’єру, конкретної ситуації, а також жесту, суб’єктивної реакції, дії та мовлення, коли вона (деталь) стає предметом відтворення. Художня деталь у всіх своїх проявах є самостійним виразним засобом, що суттєво підвищує місткість та глибину тексту. Естетична природа художньої деталі містить у собі природне протиріччя між окремим положенням її в системі численних елементів і компонентів твору та прагненням сказати більше, ніж вона – як реалія – містить у собі.

Художня деталь економить образотворчі засоби, створює образ цілого за рахунок незначної його риси. Більше того, вона примушує читача включитися у співавторство. Художня деталь – це могутній сигнал образності, що пробуджує в читача не тільки співпереживання з автором, але й особисте творче прагнення.


Виразні засоби театралізації - символ, метафора, алегорія


План до курсової роботи:

Виразні засоби театралізації - символ, метафора, алегорія

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Виразні засоби театралізації - символ, метафора, алегорія,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття символу та використання його у вирішенні кожного епізоду вистави

У термінологічному своєму значенні символ – це умовний знак, прикмета. За символом стоїть об'єктивна реальність і вираження її в пізнані й знаково-зумовленій структурі. Мистецтво звертається до символу як до одного із засобів художньої виразності і образного мислення з давніх часів свого розвитку. В широкому розумінні природа мистецтва символічна. В ньому неодмінно має місце знак, певне заміщення або уподібнення, що в умовній формі з допомогою конкретної предметності чи слова виражає багатозначність ціннісного змісту. Символ – це також духовність, а не просто чуттєве виявлення прихованого контексту.

В поетиці символ визначається як багатозначний предметний або словесний образ, який об'єднує в собі різні плани зображеної митцем дійсності на основі їх чуттєвої спільності, певної однорідності. Символ будується на паралелізмах, системі відповідностей, йому властивий метафоризм, що має місце в поетичних тропах. Якщо б символ втратив мислиме значення зображуваного в ньому, тобто коли б він нічого не виражав у своїй предметній замкнутості, то він би просто перестав бути саме художнім і духовним явищем, образною ознакою чогось іншого, що залишило б його поза власною природою.

Символ – не сам по собі образ, а шлях (засіб), завдяки якому досягається образно-метафоричне мислення. Важко було б уявити собі присутність у мистецтві символу, ознак символічного інакомовлення, зближення явищ між собою, якби людина за своїми антропологічними й соціальними задатками не володіла асоціативною уявою, здатністю означати одне явище через інше і що особливо важливо – умінням побачити у предметній символіці безмежно широкий спектр смислових, духовно-почуттєвих і ціннісних відтінків. Символ як прикмета передбачуваної ним значущості сам стає цінністю [5, с. 97].


Виробнича втома та заходи запобігання перевтомі працівників


План до курсової роботи:

Виробнича втома та заходи запобігання перевтомі працівників

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Виробнича втома та заходи запобігання перевтомі працівників,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ВТОМИ

Два поняття втоми і відпочинку знайомі всім з особистого досвіду. Слово «втома» використовується, щоб позначити різні умови, які викликають зниження здатності до роботи і опору. Велика розмаїтість у використанні поняття втома призвела до практично хаотичної плутанини, тому необхідно роз'яснення сучасних ідей. Протягом тривалого періоду у фізіології робилося різниця між м'язової і загальною втомою. Під першою розумілося гостре болюче явище, локалізоване в м'язах; загальна ж втома характеризувалася почуттям зниження бажання працювати.

Загальна втома може виникати з різних причин, найбільш важливі з яких показані на рис. 1.1. Результат такий, як начебто протягом дня всі різні види стресів, пережиті організмом, накопичилися всередині організму, поступово викликаючи почуття збільшується втоми. Це почуття породжує рішення припинити роботу; цей ефект характерний для фізіологічного настання сну.

Втома є цілющим почуттям, якщо людина може лягти і відпочити. Однак, якщо індивідуум ігнорує це почуття і примушує себе продовжувати роботу, відчуття втоми наростає до тих пір, поки вона не почне викликати нездужання, і, врешті-решт, не стане непереборною. Цей щоденний досвід наочно демонструє біологічне значення втоми, яка грає роль в підтримці життя, аналогічно тій, яку грають інші почуття, як, наприклад, спрага, голод, страх і ін.

Відпочинок представлений на рис. 1.1 у вигляді процесу спустошення бочки. Явище відпочинку може наступити в нормальних умовах, якщо організм не турбують, або якщо, принаймні, одна важлива частина тіла не схильна до стресу. Це пояснює важливу роль, яку відіграють всі робочі перерви протягом робочих днів, від короткої паузи під час роботи до нічного сну.


Виховання почуття відповідальності у дітей старшого дошкільного віку


План до курсової роботи:

Виховання почуття відповідальності у дітей старшого дошкільного віку

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Виховання почуття відповідальності у дітей старшого дошкільного віку,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Поняття відповідальності та особливості її формування у дітей старшого дошкільного віку

Загальноєвропейська традиція у розумінні й тлумаченні поняття «відповідальність» бере свій початок з античності. Погляди найбільш відомих мислителів античного світу у цілому мають гуманістичну спрямованість, хоча й не позбавлені окремих рис авторитарності. Дотримуючись раціоналістичної системи формування відповідальності, Демокріт, Сократ, Платон, Арістотель дійшли висновку, що формування відповідальності – це безперервний процес, спрямований на загальне вдосконалення індивіда, його свідомості, переконання.

Також вони зазначали, що закономірності становлення, функціонування і розвитку системи формування відповідальності знаходяться у практиці, соціальній за змістом [1]. У системі антропо-філософських, духовноетичних уявлень В. Соловйова, С. Булгакова, М. Бердяєва, І. Ільїна, Н. Лоського, С. Франка, П. Флоренського та інших теми «злочину і кари», совісті та каяття, спокутування провини органічно пов’язані з ідеями людської свободи, відповідальності, автентичності особистості і є основними підставами людського буття й світобудови.

У філософській літературі відповідальність розглядається як поняття, що відбиває об’єктивний, історично-конкретний характер взаємин між особистістю, колективом, суспільством з точки зору свідомого здійснення пред‘явлених взаємних вимог [2]. Відповідальність як категорія етики характеризує особистість з точки зору виконання нею моральних вимог, які висуває суспільство; відповідальність відображає ступінь участі особистості та соціальних груп як у їх власному моральному вдосконаленні, так і в удосконаленні суспільних відносин.


Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права


План до курсової роботи:

Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Інститут відповідальності держав за порушення норм МГП

Будь-яка правова система не має підґрунтя без інституту відповідальності за її порушення. Міжнародне гуманітарне право не є винятком. Незважаючи на зазначені труднощі, основні механізми відповідальності за порушення норм міжнародного гуманітарного права до справжнього моменту все ж вироблені. Коротко зупинимося на його найважливіших аспектах [1, C. 53].

Перш за все необхідно розрізняти міжнародно-правову відповідальність держав ( інших суб'єктів міжнародного публічного права) та індивідуальну відповідальність фізичних осіб, які вчинили те чи інше правопорушення. Тому для вирішення питання про відповідальність за порушення конкретних норм міжнародного гуманітарного права завжди необхідно з'ясовувати, чи діяв порушник як приватна особа, або за його діями стоїть суверенна держава. Процедури реалізації відповідальності держави та індивіда різняться між собою вельми істотно.

Тому, можемо визначити, що за суб'єктним складом порушення у сфері міжнародного гуманітарного права можуть бути розділені на дві самостійні категорії:

  1. порушення норм міжнародного гуманітарного права, вчинені за участю держави;
  2. порушення норм міжнародного гуманітарного права, вчинені індивідом (фізичною особою).

Серед науковців існують різні точки зору стосовно можливості функціонування міжнародного права не лише у воєнний час, а і у мирний час. Тим самим, відносячи можливість юридичної відповідальності за вчинені правопорушення виключно до мирного часу. Ж. Вете під міжнародним гуманітарним правом розуміє «загальновизнані міжнародно-правові положення, які забезпечують повагу прав особистості та діють відповідно до вимог підтримки суспільного порядку або воєнної необхідності».


Відшкодування збитків як вид господарської відповідальності


План до курсової роботи:

Відшкодування збитків як вид господарської відповідальності

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Відшкодування збитків як вид господарської відповідальності,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій до правопорушника. Підстави та порядок їх застосування передбачені Господарським кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій має на меті забезпечення правопорядку у сфері господарювання, захист прав та законних інтересів громадян, організацій та держави.

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу (далі - ГК) України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором [3].

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій і держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення. та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

У ч. 3 ст. 216 ГК України сформульовано такі принципи господарсько-правової відповідальності:

- потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи с застереження про це в договорі;
- передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від застережень про це в договорі;
- сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов’язань у натурі;


Віруси декоративних рослин. Віруси родини Solanaceae


План до курсової роботи:

Віруси декоративних рослин. Віруси родини Solanaceae

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Віруси декоративних рослин. Віруси родини Solanaceae,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

РОЗДІЛ I. 1. Загальна характеристика сімейства Solanaceae

Пасльонові - одне з найважливіших сімейств світової флори, що нараховує близько 90 родів і не менше 2900 видів. У країнах СНД природно виростають і культивуються 74 види, що відносяться до 15 родів. Поширені пасльонові досить широко, але найбільша концентрація видів відзначена для Центральної та Південної Америки та Австралії.

Пасльонові - в основному багаторічні трави або напівчагарники, рідше чагарники або навіть невеликі дерева (у тропіках). Листя їх прості, цільні або розсічені, як правило чергові, завжди без прилистки. Правильні або злегка неправильні двостатеві квітки зібрані в верхоквіткові суцвіття, які іноді скорочені до єдиної квітки.

Самі квітки досить великі, з подвійною п'ятичленною оцвітиною. Чашолистики зростаються в п`ятизубчату чашечку різної форми, а пелюстки, що зростаються, утворюють трубчастий, дзвоновий або колесовидний віночок. Андроцей складається з 5 тичинок, прикріплених до трубки віночка і чергуються з його лопатями. Гінецей ценокарпний, утворений двома зрощеними плодолістками. Зав'язь верхня, двогніздова або (в результаті розвитку поперечних перегородок) чотирьохгніздова. Стовпчик один, з голівчатим або двулопастним рильцем. Насінні зачатки численні.

Пасльонові – перехрестноопиляємі ентомофільні рослини, іноді (у картоплі) спостерігається самозапилення. Плід пасльонових - ценокарпій: зазвичай ягода, рідше коробочка. Насіння містить рясний ендосперм.

Сімейство багате алкалоїдоносами. Крім алкалоїдів, знайдені стероїдні сапоніни, вітаноліди, кумарини, флавоноїди, каротиноїди. Зрідка зустрічаються антрахіноїди. Пасльонові - рослини виключної практичної цінності. Сімейство дало людству ряд найважливіших харчових і лікарських рослин. До декоративних культур сімейства Пасльонові відносяться: запашний тютюн, петунія, фізаліс [25, с. 179-180].


Внутрішнє водне право як інститут транспортного права України


План до курсової роботи:

Внутрішнє водне право як інститут транспортного права України

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Внутрішнє водне право як інститут транспортного права України,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Внутрішнє водне право України: історія розвитку річкового транспорту, поняття та його правове регулювання.

Річковий транспорт в Україні має давню історію. Це судноплавний Дніпро, який був у свій час найбільш практичною південною частиною важливого шляху «із варяг у греки», «варязький шлях», що з'єднував Скандинавію з такими розвиненими у свій час країнами, як Стародавня Греція і Візантія. Цей шлях був головним для розвитку Київської Русі, зокрема для зміцнення її торгових, культурних і релігійних зв'язків. Шлях проходив річками, суді на переміщувалися сушею волоком. На півночі він починався з Варязького (Балтійського) моря і далі йшов Невою через Ладозьке озеро, його притокою р. Волхов, Ільменським озером, його притокою р. Ловать аж до першого 30-кілометрового волоку між нею і притокою Двіни — р. Усвятою. Далі шлях продовжувався Двіною та Каспі, між якою і верхів'ям Дніпра судна перетягували сушею на відстані 80 км, і далі шлях продовжувався вже Дніпром до Руського (Чорного) моря.

Напади кочовиків на судна у степових районах і занепад Візантії призвели до того, що цей шлях з часом втратив своє колишнє значення. Після того як Північне Придніпров'я відійшло до Литви (XVI—XVIII ст.), частина дніпровського шляху служила для внутрішніх водних зв'язків, зокрема для перевезення лісу. Нижню частину Дніпра широко використовували запорожці для військових і господарських потреб [1, C.176-177].

Після будівництва в середині 30-х років Дніпрогесу і затоплення Дніпровських порогів встановилося наскрізне судноплавство на Дніпрі.

XVIII — перша половина XIX ст. — період інтенсивного будівництва каналів у Європі з метою створення транспортних зв'язків між окремими
річковими системами.