ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Соціально-економічна природа тіньової економікиСоціально-економічна природа тіньової економіки

Соціально-економічна природа тіньової економіки



1. Причини та сутність тіньової економіки

Тіньова економіка є надзвичайно актуальною та важливою проблемою для економіки нашої держави. За різними підрахунками тіньовий сектор займає 40 – 60% економіки України.

З ідентифікацією реальних причин тінізації економіки безпосередньо пов’язується таке ключове поняття, як механізми одержання тіньових прибутків. На думку автора, найбільш поширеними серед них на сьогодні є: приховання прибутків від оподатковування; незаконні конвертаційні операції, переказ у готівку безготівкових коштів; тіньовий обмін валюти; нелегальний експорт капіталу, неповернення валютних коштів, які незаконно зберігаються за кордоном; протиправні фінансово-банківські операції і шахрайство з фінансовими ресурсами; нецільове використання бюджетних коштів; спекулятивні операції з цінними паперами; шахрайська діяльність страхових, інвестиційних компаній і комерційних банків та ін. [5, с.82].

Чинниками, які зумовлюють збільшення тіньових операцій, можуть бути: недосконалість правового регулювання економічної сфери; знецінення обігового капіталу в результаті інфляції; штучність курсу національної грошової одиниці і жорсткі грошово-кредитні відносини; фіскальний характер податкової політики; нерозвиненість фондового і страхового ринків; негативне зовнішньоторговельне сальдо і нелегальний переказ валютних коштів за кордон та ін.

Під тіньовою економікою слід розуміти економічну діяльність, яка пов’язана з незаконним привласненням особою, або групою осіб частини створеної вартості або частки майна через різного роду викривлення об’єктивної інформації про рух грошових коштів та матеріальних цінностей, спотворення даних первинного обліку для заплутування джерел походження доходів, а також через реалізацію методом лобіювання відповідних законодавчих норм і нормативів, схем корисливого перетікання капіталів, здійснення яких не підпадає під кримінальну відповідальність, але зумовлює матеріальні втрати державних або підприємницьких структур та окремих громадян. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Соціально-економічна природа тіньової економіки.

В Україні на даний момент залишається гострою проблема корумпованості, наркобізнесу, проституції, нелегального виробництва і збуту продукції, фіктивних грошових операцій. Державне управління економікою країни залишається недосконалим. Неефективна податкова політика веде до зменшення надходжень до держбюджету із-за розростання тіньового сектора.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Соціально-економічна природа тіньової економіки,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Соціально-економічна природа тіньової економіки


Засоби державного регулювання ринку


План до курсової роботи:

Засоби державного регулювання ринку

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Засоби державного регулювання ринку,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Обдарованість як соціально-педагогічне явище

Кожна дитина обдарована по-своєму. Для того щоб зберегти національне багатство, примножити його та використовувати з максимально можливою користю, необхідно навчитися допомагати особистості віднайти себе та правильно оцінити, обережно підтримувати її розвиток. Здібні учні можуть без спеціальних вправ і вказівок учителя самостійно здійснювати узагальнення матеріалу. У таких дітей проявляється гнучкість мислення підчас розв'язування задач. Вони вміють побачити у буденному незвичне, в очевидному – неймовірне, їх називають «чомусиками». Це учні, у яких добре розвинена пам'ять. Вони запам'ятовують великий обсяг матеріалу та надовго його зберігають.

Кожна людина від природи наділена здатністю до творчості, творчим потенціалом, тому що творчість лежить в основі як загального розвитку природи, еволюції, так і розвитку кожної окремої особистості.

Поняття обдарованості не має загальновизнаного визначення. Найпоширенішим є визначення німецького психолога В. Штерна. Він формулює його так: «Обдарованість – це загальна здатність індивіда свідомо орієнтувати своє мислення на нові вимоги; це загальна здатність психіки пристосовуватися до нових завдань і умов життя» [3, с. 36].

Обдарованість – це ніби природний дар, який людина одержує, як щось спадково зумовлене. Вона нерозривно пов'язана з усім життям особистості й тому виявляється на різних етапах її розвитку. На думку Т. Цигена, під поняттям «обдарованість» слід розуміти певні інтелектуальні задатки, а також пам'ять із її підвидами. Нині існує більш ніж сто означень креативності. Згідно з концепціями креативності Дж. Гілфорда (1969), Е. Торрен-са (1962), Д. Богоявленської (1983), креативність є загальною характеристикою особистості і впливає на творчу продуктивність незалежно від сфери прояву особистісної активності.


Застосування системного підходу в управлінні організації


План до курсової роботи:

Застосування системного підходу в управлінні організації

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Застосування системного підходу в управлінні організації,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО УПРАВЛІННЯ ТА ЙОГО ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

Посилення взаємозв'язку всіх сторін діяльності організації (виробничої, фінансової, маркетингової, соціальної, екологічної та ін.), А також розширення, ускладнення і інтенсифікація як внутрішніх, так і зовнішніх відносин привів до формування в середині XX сторіччя системного підходу до управління.

Він розглядає організацію як цілісну сукупність різних видів діяльності і елементів, що знаходяться в суперечливій єдності і у взаємозв'язку із зовнішнім середовищем.

Відповідно до нього управлінські дії не просто функціонально випливають одне з одного, а всі без винятку впливають один на одного як безпосередньо, так і опосередковано. Тому зміни в одній ланці організації неминуче викликають зміни в інших і, зрештою, в ній в цілому. Тому кожен керівник, приймаючи власні рішення, повинен враховувати їх вплив на загальні результати [4, с. 201].

Представником системного підходу, які вперше розглянули підприємство як соціальну систему, був американський дослідник Честер Барнард (1886-1961), протягом двох десятиліть займав пост президента "Нью-Йорк Белл телефон компані". Свої ідеї він виклав у книгах "Функції адміністратора" (1938), "Організація і управління" (1948) та ін.

Розвиваючи концепцію системного підходу Барнард, як і інші представники системного підходу до управління, вніс значний внесок у розвиток більш ранніх концепцій менеджменту.

За думки Барнарда, фізичні та біологічні обмеження, властиві людям, змушують їх об'єднуватися для досягнення цілей в узгоджено діючі групи (соціальні системи).


Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб


План до курсової роботи:

Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Поняття заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб та загальні правила їх застосування

У національному законодавстві було запроваджено інститут заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб на виконання міжнародних зобов’язань, що закріплені у багатьох ратифікованих Україною міжнародних документах. Відповідні положення містяться в Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції ООН проти корупції, Кримінальній конвенції про боротьбу з корупцією, Конвенції РЄ про запобігання тероризму, Конвенції РЄ про кіберзлочинність, Конвенції РЄ про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму, Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом посадових осіб іноземних держав при проведенні міжнародних ділових операцій, Факультативному протоколі до Конвенції ООН про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії, Конвенції РЄ про заходи щодо протидії торгівлі людьми, Конвенції РЄ про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, Конвенції РЄ про підроблення медичної
продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров’я.

Проте, жодна із зазначених конвенцій не зобов’язує держав-учасниць встановити у своєму законодавстві той чи інший вид відповідальності для юридичних осіб. Більше того, у кожному із цих міжнародних документів наголошено, що вибір виду відповідальності юридичних осіб має здійснюватися з урахуванням правових принципів держави-учасниці. Міжнародні експерти виокремлюють чотири системи відповідальності юридичних осіб: кримінальну, квазікримінальну, адміністративно карану за вчинення кримінальних злочинів, адміністративно карану за вчинення адміністративних правопорушень.

При цьому, найбільш оптимальними системами відповідальності юридичних осіб визнають кримінальну чи квазікримінальну відповідальність.


Злочинна необережність та її види


План до курсової роботи:

Злочинна необережність та її види

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Злочинна необережність та її види,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття, ознаки, зміст та значення вини

Кримінальне законодавство, судова практика і теорія кримінального права завжди ґрунтувалися на принципі, що став конституційним (стаття 62 Конституції України), що кримінальна відповідальність за злочин можлива тільки в тому випадку, якщо винна особа, його вчинила. Кримінальне право може впливати на поведінку людей і досягати мети покарання (попередження злочинів, виправлення і перевиховання злочинців) тільки тоді, коли кримінальна відповідальність покладається виключно на осіб, винних у скоєнні злочину. Кримінальна відповідальність, яка застосовується до невинних, не тільки не гуманна, але безцільна і шкідлива; вона не сприймається засудженим або іншими, а тільки викликає, як і всяка несправедливість, зневагу і почуття протесту [1, c. 63].

Принцип винної відповідальності є одним з найважливіших принципів кримінального права, який виражає його гуманізм і виключає можливість так званого об'єктивного ставлення до вини, тобто відповідальності особи за суспільно небезпечне діяння і його наслідки без встановлення вини.

Головним і обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є почуття провини. "Вчення про вину, - писав А.Л. Піонтковський, - є одним з основоположних елементів теорії радянського кримінального права. Без вини не може бути ніякої кримінальної відповідальності за кримінальним правом.

Злочин - це психофізична єдність, в якому зовнішні прояви поведінки (дія або бездіяльність) і викликані ним зміни в об'єктивній реальності (об'єктивна сторона злочину) нерозривно пов'язані з внутрішньою стороною – тими нероздільними процесами, які породжують, направляють і регулюють поведінку людини (суб'єктивна сторона злочину).

Вина, як відомо, відноситься до суб'єктивної сторони злочину. В юридичній літературі немає єдиної думки про співвідношення вини і суб'єктивної сторони злочину. Деякі автори вважають, що вина - це суб'єктивна сторона злочину, тобто зміст вини вичерпує зміст суб'єктивної сторони злочину - ці поняття тотожні.


Зміст, призначення і порядок складання звіту про власний капітал


План до курсової роботи:

Зміст, призначення і порядок складання звіту про власний капітал

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Зміст, призначення і порядок складання звіту про власний капітал,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Економічна сутність та види власного капіталу

Мобілізований засновниками підприємства з різних джерел капітал, який належить їм на правах власності і яким вони наділяють підприємство (на правах власності або господарського відання) як юридичну особу, стає власним капіталом суб'єкта господарювання.

На новоствореному підприємстві з визначенням потреби в капіталі і залученням необхідних фінансових ресурсів починається процес виробництва та реалізації товар і в (послуг) в обсязі, який дозволить на кошти, отримані при реалізації виробленого, без перешкод продовжити виробничу діяльність.

Власний капітал являє собою коштами, які вкладені у активи оборотного та необоротного характеру для того, щоб можна було започаткувати або продовжити фінансово-господарську діяльність суб’єкта господарювання.

Окрім цього власний капітал можна розглядати як вартість майна суб’єкта господарювання, яке має перебувати у його володіння [6, с. 15].

Власний капітал підприємства формується з різних частин: статутного або складеного капіталу, різних внесків і пожертвувань, прибутку, і безпосередньо залежить від результатів діяльності підприємства. Він відображає власні джерела формування активів і власність підприємства як юридичної особи. Саме власний капітал показує частку кожного власника, а також можливість отримання дивідендів.

До основних функцій власного капіталу відносяться:

? функції, пов’язані із фінансуванням суб’єкта господарювання у довгостроковому або поточному періодах. Дане фінансуванням може відбуватися у формі інвестиції (у необоротній або оборотній актив) та яке повинно нести постійний характер;
? функції, пов’язані із гарантування захисту майна та права на нього власника суб’єкта господарювання (якщо йде мова про акціонерне товариство, то це учасники) у розрізі зареєстрованого капіталу;
? функції, пов’язані із захистом прав кредитора, який здатний звернути вимоги, які стосуються майна суб’єкта господарювання у розрізі власного капіталу. Особливу увагу приділяють частині, які пов’язана із зареєстрованим капіталом;


Зовнішньоекономічні та геополітичні стратегії розвитку Іраку


План до курсової роботи:

Зовнішньоекономічні та геополітичні стратегії розвитку Іраку

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Зовнішньоекономічні та геополітичні стратегії розвитку Іраку,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Загальна характеристика країни. Геополітика Іраку

Ірак (офіційна назва - Іракська Республіка) - це держава на Близькому Сході, розташована в низовині Месопотамській, в долині річок Тигр і Євфрат.

Країна на південному сході межує з Кувейтом, на півдні з - Саудівською Аравією, на заході - з Йорданією і Сирією, на півночі - з Туреччиною, на сході - з Іраном. На південному сході територія держави омивається водами Перської затоки.

Загальна площа країни становить близько 432,1 тис. кв. км. Столицею є місто Багдад.

Велика частина території Іраку розташована в межах Месопотамської низовини.

На півночі країни простяглися невисокі хребти Вірменського нагір'я. На північному сході вони переходять в середньовисотні хребти Іранського нагір'я. Тут розташована найвища точка країни - гора Хаджі-Ібрахім, висота якої становить 3587 м. Ці гірські райони відрізняються підвищеною сейсмічністю.

Найбільші річки країни - Тигр і Євфрат, які перетинають месопотамську низовину з північного заходу на південний схід. У пониззі вони зливаються в Шатт-ель-Араб, що впадає в Перську затоку. З цієї річці можливо регулярне судноплавство.

Загальна чисельність населення країни становить близько 27,4 млн. чоловік. В даний час близько 2 млн. жителів Іраку проживає за межами країни - в Ірані, Сирії, Йорданії, Єгипті, Лівані і Туреччині.

Приблизно 75-80% населення країни складають араби, 15-20% - курди. На території Іраку також проживають перси, турки, ассірійці, вірмени, туркмени та ін. В країні є більше сотні кочових, напівкочових і осілих племен.

Ірак є федеративною парламентською республікою. Глава держави - президент.

Законодавчим органом є двопалатний парламент, який складається з Ради представників і Ради федерації. Рада представників обирає членів Президентської ради і схвалює кандидатуру прем'єр-міністра, який також входить до складу Президентської ради.


Зовнішня політика США після Другої світової війни


План до курсової роботи:

Зовнішня політика США після Другої світової війни

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Зовнішня політика США після Другої світової війни,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Політична ситуація

Під час Другої світової війни в житті Сполучених Штатів відбулися фундаментальні зміни. Бойові дії відбувалися за тисячі кілометрів від їх території, і Сполучені Штати, на відміну від інших країн, не відчували горя і руйнувань, пов'язаних з війною. Порівняно невеликі були їхні людські втрати на фронті – вони склали 292 тисячі полеглих у бою і 10 тисяч мирних жителів [1, c. 47].

Сполучені Штати не тільки не вичерпали своїх матеріальних ресурсів, але, навпаки, стали єдиною країною, яка значно збільшила свою економічну і військову міць в ході війни. Промислове виробництво збільшилося приблизно в 2,5 рази. Матеріальне становище населення покращилося. Спираючись на міцний економічний фундамент, Сполучені Штати зайняли домінуюче становище у світовій економіці. За своєю військовою міццю тільки Радянський Союз міг конкурувати з ними з великим або меншим успіхом. Сполучені Штати володіли монополією на найгрізнішу зброю того часу - ядерну зброю, а також володіли потужними стратегічними військово-повітряними силами. Багато талановитих вчених з Європи емігрували до США, рятуючись від нацизму. Вони значно зміцнили науково-технічний потенціал країни.

Наприкінці війни відбулися важливі зміни у верхівці влади. 12 квітня 1945 року помер президент Ф. Рузвельт і, згідно з Конституцією, президентство перейшло до віце-президента Гаррі Трумена, який обіймав цю посаду до 1952 року.

Закінчення війни з Німеччиною і реконверсія збіглися з початком президентства Трумена. 2 квітня 1945 року, через дві години після того, як Трумен дізнався про смерть Франкліна Рузвельта, він прийняв присягу в Білому домі, чого вимагає Конституція. Гаррі Трумен став 33-м президентом Сполучених Штатів.

Трумену довелося очолити державу після Другої світової війни, і він був першим президентом, який відмовився від вікової традиції і вступив у військові союзи з багатьма державами. Початок його президентства збігся з початком використання ядерної енергії у військових цілях. Перед обличчям нових великих і складних внутрішніх і міжнародних проблем духовна злидні Трумена, його політична обмеженість і незграбність були особливо очевидні [2, c. 89].


Іграшка як засіб виховання гуманних почуттів у дітей дошкільного віку


План до курсової роботи:

Іграшка як засіб виховання гуманних почуттів у дітей дошкільного віку

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Іграшка як засіб виховання гуманних почуттів у дітей дошкільного віку,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Проблеми виховання гуманістичних рис характеру дошкільника

Гуманістична педагогіка надає особливого значення періоду раннього і дошкільного дитинства, оскільки саме від того, яким дитині відкриється світ, залежатиме її майбутнє духовне зростання. Саме в перші роки життя закладаються основи, які надалі визначатимуть тип людини. У гуманістичній виховній парадигмі дитина – активний учасник виховного процесу. До важливих теоретичних засад дослідження належить принципове положення гуманістичної психології та педагогіки: в особистісній позиції вихователь завжди має справу не з «об’єктом», а з особистістю, а в педагогічному процесі – з умовами її становлення і розвитку. Тому важливо закласти гуманістичний потенціал в процес професійної підготовки педагога [20, с. 9].

Теоретичними основами виховання гуманних почуттів у дітей дошкільного віку слугують: положення про гуманність як основу моральності, про необхідність ціннісного (гуманного) ставлення до іншої людини та до світу природи, про природу гуманних почуттів і стосунків, особливості їх розвитку в дошкільному дитинстві.

Для того, щоб сформувати основи гуманістичного виховання дошкільника необхідно зрозуміти суть поняття «гуманні почуття». Гуманні почуття входять до складу вищих почуттів, за своєю природою вони є моральними, соціальними, духовними. При всій динамічності, плинності почуттів у певних умовах вони можуть придбати більш постійний, більш стійкий характер. Якщо в житті людини відбувається повторення подібних обставин, які сприяють виникненню однорідних почуттів, на цій основі проходить закріплення зв’язків між певною групою подразників і відповідною емоційною реакцією – таким чином формується ставлення [17, с. 120].


Ідеї та принципи соціологічної концепції О.Конта


План до курсової роботи:

Ідеї та принципи соціологічної концепції О.Конта

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Ідеї та принципи соціологічної концепції О.Конта,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. О.Конт засновник соціології як науки

«Батьком» соціології як науки розглядається французький філософ Огют Конт (I798-1857 pp.). Його доля була такою, що за його життя він не був визнаний вченим, а тим більше як засновником нової науки. Визнання надійшло лише після його смерті: через 20 років після смерті про О. Конта з'явилося в американській та європейській пресі близько 900 статей про нього. Основними його роботами були: "Курс позитивної філософії", "Позитивістський катехізис", "Система позитивної політики", "Заповіт Конта" (остання була опублікована вже після його смерті).

Огюст Конт є засновником позитивізму як спеціального методу вивчення соціальних процесів, який прагне не до спекулятивних, теоретизованих знань, а до знань, які базуються на спостереженні і експериментах і пов'язані з використанням математичних методів. Переваги таких знань про суспільство очевидні і характеризуються точністю, надійністю, конструктивністю, об'єктивністю.

Вчений дав назву соціології як науці, сформувавши в основних рисах її предмет і методи. Цікаво, що О. Конт спочатку називав новою наукою «соціальну фізику». Курс його роздумів був таким: якщо фізик вивчає взаємодію в неживому матеріалі, то має бути окрема наука, яка вивчає людські взаємодії на рівні суспільства. Сучасна наука не використовує термін «соціальна фізика», а поняття «соціологія», автором якого є також О. Конт, почало широко використовуватися.

Розуміючи соціологію як складну, комплексну науку, мислитель побудував класифікації наук, починаючи від найпростіших до найскладніших. Ця класифікація в його інтерпретації була наступною: математика> астрономія> фізика> хімія> фізіологія> соціальна фізика (соціологія) [7, c. 154].

Нова наука, на думку О. Конта, має дві секції - соціальну статику, яка вивчає анатомію суспільства, його структуру, конструкцію тощо, і соціальну динаміку, яка вивчає закони руху і розвитку суспільства, його прогрес.

Філософ сформулював «закон трьох етапів-стадій» психічного розвитку, який разом із законом поділу праці зумовлює соціальний прогрес. На думку О. Конта, існують три стадії, через які проходить людська свідомість:


Індонезія на сучасному етапі розвитку


План до курсової роботи:

Індонезія на сучасному етапі розвитку

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Індонезія на сучасному етапі розвитку,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Особливості географічного положення

Територія Індонезії складає 1919440 км2 (14 місце за площею серед країн світу і перше серед країн Південно-Східної Азії). Розташована по обидва боки екватора на островах Малайського архіпелагу та західній частині острова Нова Гвінея та омивається водами Тихого та Індійського океанів, це найбільша острівна країна світу. До складу країни входить щонайменше 17508 островів, з яких близько 6000 заселені, площа під контролем морського району (внутрішні моря, територіальні води, морська економічна зона) становить 7,9 млн. км. Найбільші острови Індонезії - Ява, Суматра, Сулавесі та Калімантан (останні, крім території Індонезії, входять до складу Малайзії та штату Бруней-Даруссалам).

Індонезія має сухопутний кордон з Малайзією (на острові Калімантан), Новою Гвінеєю Папуа (на острові Нова Гвінея) та Східним Тимором (на острові Тимор). У цьому випадку кордон із Східним Тимором знаходиться у двох різних ділянках: з основною територією цієї країни в центральній частині острова Тимор та із східно-Тиморським ексклавом Окусі-Амбено, оточеним територією індонезійської провінції Східного Малі, островів Сунда. Морські кордони є із згаданими країнами, а також із Сінгапуром, Філіппінами та Австралією.

Покриті лісом острови розташовані на тихоокеанському хребті, відомим своїми вулканами. Через безліч вулканів на островах геологи називають цю частину земної кори "тихоокеанським вогняним кільцем"[2, c .51].

Природні умови Індонезії визначаються трьома основними факторами: широтою (країна простягається вздовж екватора), сейсмічною активністю (острови, розташовані поблизу зіткнення євразійської та індо-австралійської літосферних плит), і тим фактом, що це переважно острівні території. Поступово розташована тут, земна кора вщухала, залишаючи на поверхні океану найбільш піднесені райони, які зараз представляють острови. Решта суші перетворилася на мілководні моря та протоки.