ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Ринок праці як форма ругулювання зайнятості трудових ресурсівРинок праці як форма ругулювання зайнятості трудових ресурсів

Ринок праці як форма ругулювання зайнятості трудових ресурсів



1.1 Сутність соціально-економічної категорії «ринок праці»

Ринок праці є важливою складовою всієї ринкової системи. Перед тим, як визначити його соціально-економічну сутність, необхідно розглянути економічну категорію ринок. Класична політична економія виділяє чотири напрями у визначенні ринку.

Перший напрям представлений науковцями, які під ринком розуміють простір, місце, сферу збуту товарів. Представники другого напряму визначають ринок як сукупність продавців і покупців, третього як сукупність товарно-грошових відносин, спосіб координації дій учасників, або як форму зв'язку товаровиробників. Учені четвертого напряму вбачають у ринку механізм, технологію здійснення обміну і розподілу товарів.

Отже, з вище наведеного можна зробити висновок, що ринок — це сукупність економічних відносин з приводу купівлі-продажу товарів, яким властива економічна незалежність, свобода у виборі суб'єктів ринку (продавців і покупців), вільне ціноутворення в умовах конкурентного середовища [5, с.94].

Переходячи від вивчення поняття ринку до сутності ринку робочої сили, слід відзначити, що сьогодні визначення ринку праці здебільшого залишається дискусійним, через недостатню його вивченість. Дослідники проблем праці розглядають головним чином окремі аспекти ринку праці і висловлюють часто діаметрально протилежні за змістом думки. Значною мірою це пояснюється різним тлумаченням самого поняття ринку праці. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Ринок праці як форма ругулювання зайнятості трудових ресурсів.

Нині виділяють чотири напрями підходів до визначення ринку праці (робочої сили):
- робоча сили розглядається як "сферу обігу специфічного товару «робоча сила» і як особливий, властивий товарно-грошовим відносинам спосіб її включення до економічної системи.
- визначення ринку праці через його складові елементи — попит і пропозицію. Наприклад, визначення: «Пропозиція і попит на робочу силу означають ринок праці». Прості, короткі визначення не розкривають суті ринку праці як економічної категорії.
- ринок робочої сили крізь призму суспільних відносин. Ринок праці це сукупність економічних відносин, форм і методів узгодження і регулювання інтересів безпосередніх виробників і роботодавців, пов'язаних з організацією, використанням і оплатою найманої праці.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Ринок праці як форма ругулювання зайнятості трудових ресурсів,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Ринок праці як форма ругулювання зайнятості трудових ресурсів


Бухгалтерський облік і звітність в системі управління підприємством


План до курсової роботи:

Бухгалтерський облік і звітність в системі управління підприємством

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Бухгалтерський облік і звітність в системі управління підприємством,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Людство вже давно використовує певні методи обліку і контролю. Люди створювали необхідні запаси продовольства, знаряддя для полювання і переробки видобутих продуктів, які повинні були враховуватися, тобто підраховуватися. Бухгалтерський облік первісних часів був дуже примітивний і тільки з появою держави, розвитком писемності, відкриттям перших правил арифметики бухгалтерський облік стає системою.

Господарський облік, як випливає з самої назви, - це облік господарства, облік господарської діяльності підприємства, товариства, який включає в себе виробництво, продаж і розподіл матеріальних благ, необхідних для задоволення потреб суспільства (одяг, продукти харчування та ін.). Господарський облік - це спостереження, сприйняття, вимір і реєстрація економічних фактів, тобто реальних об'єктів і процесів (придбання, виробництво продукції, виконання робіт) господарюючими суб'єктами.

Однак господарський облік реєструє не всі явища природи і суспільства, а тільки господарську діяльність людей, спрямовану на перетворення і пристосування продуктів природи до потреб людського суспільства. Ця діяльність людей є матеріальним виробництвом. У процесі матеріального виробництва виникає необхідність обліку кількості видобутих запасів, а в подальшому - кількості предметів, необхідних для виробництва певної кількості продукції. З розвитком матеріального виробництва стає необхідним враховувати заходи праці та заходи споживання. Матеріальне виробництво виникло одночасно з появою людей, але необхідність в бухгалтерському обліку виникла набагато пізніше. Таким чином, господарський облік в процесі матеріального виробництва став необхідний лише на певному етапі культурного розвитку людського суспільства [2, c. 44].

З розвитком людського суспільства господарський облік ускладнювався і вдосконалювався, його значення і роль в економічному житті суспільства зростали. Бухгалтерський облік більш повно охопив процес матеріального виробництва і перетворився на обов'язкову функцію господарського управління процесами виробництва, обміну, розподілу і споживання.


Бухгалтерський облік, сутність, особливості, сучасний зміст, основні принципи


План до курсової роботи:

Бухгалтерський облік, сутність, особливості, сучасний зміст, основні принципи

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Бухгалтерський облік, сутність, особливості, сучасний зміст, основні принципи,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

РОЗДІЛ 1. ВИДИ ГОСПОДАРСЬКОГО ОБЛІКУ І ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА

Бухгалтерський облік був викликаний до життя самою господарською діяльністю людини. З історичних облікових документів, які збереглися до сьогодні, видно, якою повагою користувалися в давнину бухгалтери і як цінувалась їх справа. Облік називали таємницею богів, в яку посвячували лише обраних.

Поняття обліку в широкому розумінні означає спостереження, вимірювання та облік певних природних і соціальних явищ.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність, пов'язана з виробництвом, обміном та споживанням матеріальних і нематеріальних товарів.

Суб'єктами господарської діяльності виступають фізичні та юридичні особи. Фізичні особи - громадяни країни та інших держав, юридичні особи - підприємства, організації та установи. Їх діяльність в Україні регулюється чинним законодавством.

Господарський облік ведеться як фізичними, так і юридичними особами.

Бухгалтерський облік історично зумовлений; зародився і розвивався разом з господарською діяльністю людини. Родоначальником бухгалтерського обліку вважається Лука Пачолі [3, c. 35].

Метою бухгалтерського обліку є адекватне відображення фактів господарської діяльності, надання повної та правдивої інформації для прийняття рішень.

Зміст господарського обліку досліджують через його етапи (рис.1.1)

Кожен з цих етапів (стадій) технології бухгалтерського обліку відповідає конкретному набору методів і прийомів (методології): документація та інвентаризація, оцінка і калькуляція, регістри, рахунки і подвійний запис, баланс і звітність.


Бухгалтерські документи та їх значення


План до курсової роботи:

Бухгалтерські документи та їх значення

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Бухгалтерські документи та їх значення,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Бухгалтерські документи та їх значення

Бухгалтерський облік слід розглядати процес, який повинен розпочинатися з виявлення, вимірювання та реєстрації дій та подій, які пов’язані із отримання інформації про господарську операцію. Для того, щоб застосовувати суцільний та безперервний контроль за кожною господарською операцією на підприємствах слід застосовувати документування. Документування розглядають як важливий елемент в системі бухгалтерського обліку. Воно являється початком та основною бухгалтерського обліку. Бухгалтерські записи беруть свій початок, з того, що належним чином оформлені документи. Від нього також і має залежати рівень повноти та достовірності облікової інформації для будь-якого користувача.

Облікова документація може виконувати такі функції як функція, яка полягає у тому, що визначаються фінансово-економічні процеси; функція, яка полягає у тому, що вона являється доказом здійснення будь-якого процесу. Так, як до основного найважливішого носії інформації, економічного характеру, відносять будь-який первинний документ бухгалтерського обліку [1].

Документ вважають у буквальному сенсі як свідоцтво або доказ. Тоді його широке значення полягає у тому, що він являється матеріальним носієм, який використовують у процесі спілкування, та шляхом використання різноманітних засобів або способів та який фіксують в доцільній для сприйняття формі.

Бухгалтерській документи розглядають як письмове підтвердження , яке має певну форму та зміст та має містити інформацію про господарські операції та факти того, що вони здійснились.

В такому випадку документацію слід розглядати як спосіб, за яким відбувається оформлення господарської операції. Документацію відносять до важливого елементу методу бухгалтерського обліку, так як вона допомагає формувати первинне спостереження за господарською операцією та є обов’язковою умовою за якої господарська операція має відображатися в обліку. Первинний документ, який фіксує факт здійснення господарської операції являється підставою для формування бухгалтерського обліку зазначених операцій. Будь-який первинний документ повинен бути складений під час факту здійснення господарських операцій.


Вдосконалення системи збуту продукції сучасного підприємства


План до курсової роботи:

Вдосконалення системи збуту продукції сучасного підприємства

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Вдосконалення системи збуту продукції сучасного підприємства,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ СИСТЕМИ ЗБУТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

В економічній літературі термін «система збуту» визначається як сукупність управлінських і виробничих підприємств, які організовують і здійснюють поставку та реалізацію готової продукції замовникам.

В економічному словнику дається наступне трактування поняття «система збуту»: сукупність організаційних та управлінських заходів, які відносяться до збуту [19, с. 117].

Система збуту покликана перетворити продукцію промислового підприємства на товар, тобто забезпечувати в загальному випадку передачу того, що вироблено, тим, хто буде споживати дану товарну масу, через обмін [19, с. 117].


Деякі зарубіжні науковці ототожнюють систему збуту з каналами збуту. Наприклад, Генрі Ассель, називає канал збуту розподільчою системою: «... – це група незалежних компаній, що складається з виробника, оптових та роздрібних торговців, яка призвана довести потрібний набір товарів до споживача в потрібному місці в потрібний час» [19, с. 117].

Звичайно, не можливо не погодитись, що канал збуту – це система, бо кожен канал складається з множини елементів, які знаходяться у відносинах і зв’язках один з одним та утворюють певну цілісність, а саме ці ознаки притаманні будь-якій системі.

Під збутом розуміється доведення продукції від виробника до споживача у відповідності з замовленнями, договорами. Багато економістів ототожнюють поняття «збут» і «реалізація» продукції. На нашу думку, реалізація продукції — це заключний етап збутової діяльності підприємства, оскільки термін «реалізація» означає продаж товарів або майна, перетворення їх в гроші. Збут товару включає в себе такі операції:


Велика грецька колонізація, причини й наслідки


План до курсової роботи:

Велика грецька колонізація, причини й наслідки

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Велика грецька колонізація, причини й наслідки,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

Рoздiл I. Передумoви та причини Великoї грецькoї кoлoнiзацiї

Давньoгрецька кoлoнiзацiя, частo Велика грецька кoлoнiзацiя (VIII – VI ст. дo н. е.) – прoцес заснування грецькoю державoю нoвих пoселень на чужих землях. Сам термiн «кoлoнiзацiя» пoхoдить вiд лат. colo (живу, населяю, oбрoбляю). Греки називали нoвoствoренi пoселення апoйкiс вiд слoва апoйкеo (виселяюсь). Мiстo, яке заснувалo свoю кoлoнiю, нoсилo назву метрoпoлiя (мiстo-мати). Власне, грецька кoлoнiзацiя мала такий вплив на пoдальший рoзвитoк.

Розглянемо основнi передумови цього iсторичного процесу. Архаїчний перiод – VIII-VI ст. до н.е. – це початок нового важливого етапу в iсторiї Еллади. У цей час Грецiя в своєму розвитку вийшла далеко вперед, випередивши сусiднi країни, в тому числi i країни стародавнього Сходу, якi завжди були лiдерами у культурному розвитку людства. Архаїчний перiод – час сплеску духовного потенцiалу пiсля тривалого застою. Вiдроджуються архiтектура, скульптура, живопис. З'являються поеми Гомера i Гесiода, лiричнi поезiї Архiлоха, Саффо, Алкея, фiлософськi трактати Фалеса, Анаксiмена, Анаксiмандра.

Внаслiдок Великої грецької колонiзацiї грецьке суспiльство стало бiльш рухливе i почало вбирати в себе чисельнi набутки своїх сусiдiв. Так алфавiтне письмо i виготовлення скла прийшло з Фiнiкiї, геометрiя i астрономiя з Єгипту, карбування монет з Лiдiї. Цi запозичення були творчо доробленi, виходячи з власних потреб, i стали складовими частинами еллiнської культури [20, с. 5].

Новi ринки в колонiях дали потужний поштовх розвитку ремiсничого i сiльськогосподарського виробництва. В античному свiтi бiльше нiколи не було зроблено стiльки технiчних вiдкриттiв i винаходiв, як за три столiття архаїчної доби грецької iсторiї. Саме грецькi ремiсники вiднайшли спосiб паяння залiза та художнє бронзове ливарництво з оригiнальною рецептурою сплавiв. Виникають спецiалiзованi металургiйнi центри, такi як, наприклад, Корiнф, бронза якого, за свiдченням Плiнiй Старшого, цiнувалась дорожче нiж золото.


Взаємозв'язок оперативно-розшукової діяльності з різними галузями права в Україні


План до курсової роботи:

Взаємозв'язок оперативно-розшукової діяльності з різними галузями права в Україні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Взаємозв'язок оперативно-розшукової діяльності з різними галузями права в Україні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Поняття ОРД

В усі історичні періоди розвитку суспільства мабуть найбільш дієвим інструментарієм правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю була й залишається оперативно-розшукова діяльність, яка досить тривалий час регулювалася виключно відомчими нормативно-правовими актами, що мали закритий характер. Як вже зазначалося, однією з перших згадок про існування оперативно-розшукової діяльності на законодавчому рівні була ст. 29 Основ кримінального судочинства СРСР і союзних республік, згідно з якою на органи дізнання було покладено обов’язок «прийняття необхідних оперативно-розшукових мір з метою виявлення ознак злочинів й осіб, які їх вчинили».

Оперативно-розшукова діяльність має виключно державно-правовий характер, що зумовлене, насамперед, її законодавчим визначенням та санкціонуванням державою. Статтею 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» чітко визначено обмежене коло суб’єктів, уповноважених на здійснення оперативно-розшукової діяльності, тому лише вони мають право на здійснення такої діяльності та виступають від імені держави. При цьому всі елементи оперативно-розшукової діяльності, тобто її сили, засоби, методи, форми тощо, застосовуються виключно в порядку та межах, визначених Законом й підзаконними нормативно-правовими актами, що регулюють суспільні відносини у сфері оперативно-розшукової діяльності. Крім того, оперативно-розшукова діяльність підконтрольна державним органам та спрямована на забезпечення інтересів безпеки громадян, суспільства і держави.

Оперативно-розшукова діяльність суттєво відрізняється від будь-яких інших видів діяльності та має яскраво виражений розвідувально-пошуковий характер. Так, усі її заходи законодавчо визначаються як пошукові, розвідувальні та контррозвідувальні.


Вивчення стилістики в курсі рідної мови


План до курсової роботи:

Вивчення стилістики в курсі рідної мови

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Вивчення стилістики в курсі рідної мови,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. 1. Поняття, функції та предмет вивчення стилістики

Мова є складною комунікативною системою, у якій, як і загалом у світі, все має свою неповторну сутність. Цим зумовлені особливості використання мови в індивідуальному мовленні всіх її носіїв. Завдяки мові сформувалась людина розумна (homo sapiens). Тільки вона володіє мовою. Її мовлення є всеосяжним засобом усвідомлення й вираження всіх ознак людськості в людині, засобом формування й вираження думок, свідомості і незмірно розвиненої духовно-почуттєвої сфери.

Органічною і необхідною складовою мови як комунікативної системи с мовні одиниці – різнотипні елементи мови (фонеми, морфеми, слова та ін.), кожен з яких представлений певною мовною матерією і виконує тільки йому властиву функцію (функції). Цим умотивовується існування мовних одиниць. На вивчення функції (функцій) кожної з мовних одиниць зорієнтована стилістика.

Стилістика (лінгвостилістика) – розділ науки про мову; лінгвістичне вчення про функціонування й використання мови. Термін «стилістика» утворився від слова «стиль» (грец. stylos, лат. stilus – спочатку назва палички для письма, згодом — певного способу письма). У теперішньому, найбільш звичному розумінні стиль мови (мовний стиль) – це різновид, одна з форм літературної мови, манера мовного вираження у різних сферах, умовах, формах (усній і писемній) спілкування. Стилістикою охоплено всі мовні структури, мовні одиниці, серед яких є повнозначні (мають лексичне значення, від лат. notatio – називаю) і релятивні (службові, відносні, від лат. relativus – відносний) [3, с. 8].

Відомий французький стиліст Шарль Баллі визначив стилістику як науку, що «вивчає експресивні факти мовної системи з точки зору їх емоційного змісту, тобто вираження в мовленні явищ із сфери почуттів і дії мовленнєвих факторів на почуття» [9, с. 7], підкресливши таким чином, що предметом стилістики є емоційно-експресивне в мові і мовленні.


Види правових актів управління в публічному управлінні


План до курсової роботи:

Види правових актів управління в публічному управлінні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Види правових актів управління в публічному управлінні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Поняття та ознаки правових актів управління

Враховуючи, що однозначного визначення поняття адміністративного акта в науковій літературі на сьогодні немає, слово «акт» (лат. асtus – дія, асtum – документ) як правило, вживається у двох значеннях: 1) дія, вчинок громадянина або посадової (службової) особи; 2) документ, який видається державним органом, органом місцевого самоврядування, посадовою особою або громадською організацією у межах їх компетенції [3, с. 146], а прикметник «адміністративний» указує на те, що акт виходить від адміністрації (адміністративних органів), на відміну від актів судових чи законодавчих. Одні автори «актом» називають дії виконавчо-розпорядчого характеру, направлені на встановлення загальних правил поведінки, безпосередні зміни, або припинення конкретних правовідносин [4, с. 10–11]. Інші – актами називають «державно-владні акти, прийняті на основі і для виконання законів і указів органами державного управління в процесі практичного виконання функцій держави» [5, с. 178]. В адміністративному праві найбільш розповсюдженим є поня
ття правового акту як юридичної форми виконавчої і розпорядчої діяльності правоохоронних органів держави, що здійснюють повноваження в межах своєї компетенції, на підставі і для виконання закону в установленому законом порядку [6, с. 124].

Традиційно у підручниках вітчизняного адміністративного права використовується термін «правові акти управління» [7, с. 3], рідше – «адміністративні акти». Західноєвропейська адміністративно-правова наука і законодавство оперують поняттям «адміністративні акти». Адміністративні акти – це ядро загального адміністративного права, особлива публічно-правова область реалізації управлінських функцій і особливий вид управлінського процесу; вони є сутністю адміністративного права» [8, с. 51–56].


Види співучасників злочинів. Підстави та межі кримінальної відповідальності


План до курсової роботи:

Види співучасників злочинів. Пістави та межі кримінальної відповідальності

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Види співучасників злочинів. Пістави та межі кримінальної відповідальності,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття співучасті у злочині

Характерною рисою діяльності людини є колективізм. У цьому зв’язку виконання будь-якої діяльності завжди стає більш реальним за участі декількох індивідів. Відзначимо, що певні види робіт можуть здійснюватися тільки спільними зусиллями великої кількості учасників (наприклад, будівництво великої технічної споруди). Зазначене цілком стосується і злочинної діяльності, що може здійснюватися групами, об’єднаннями з декількох осіб. Групова злочинна діяльність представляє собою підвищену суспільну небезпеку не тільки тому, що вчинення злочину у групі значно полегшено, але й тому, що явище групової злочинності викликає обґрунтовану тривогу та побоювання громадян, деформує у більшості випадків уявлення людей про соціальну справедливість і законність.

Однак не кожний груповий злочин є проявом співучасті. Саме тому виникає потреба у з’ясуванні питань необхідності визначення поняття та ознак співучасті.

На законодавчому рівні поняття співучасті викладене у статті 26 КК України, відповідно до якої співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину [14].

Указана норма КК України про поняття співучасті має універсальне значення і поширюється на всі випадки вчинення умисного злочину спільними зусиллями декількох суб’єктів. Відповідно, передбачені статтями Загальної та Особливої частин КК України злочинні організації є проявами співучасті. З одного боку, вони мають загальні ознаки – участь у злочині двох чи більше осіб, спільний та умисний характер діяльності винних, а з іншого – мають деякі специфічні, конструктивні особливості, що відрізняються одна від одної.

Але щоб зрозуміти логіку законодавця, зауважує Я.В. Борка, необхідно розглянути декілька можливих теоретичних варіантів тлумачення цієї дефініції в юридичній літературі різних науковців [1]. Наприклад, І.П. Малахов, заперечуючи ознаку спільності, трактує співучасть як умисну участь однієї особи в злочинному діянні іншого [16, с. 121].


Види театрів та особливості їх використання в закладах дошкільної освіти


План до курсової роботи:

Види театрів та особливості їх використання в закладах дошкільної освіти

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Види театрів та особливості їх використання в закладах дошкільної освіти,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Організації театральної діяльності в ЗДО

Серед безлічі засобів впливу на формування особистості дитини дошкільного віку важливе місце посідає театр. Цей особливий синтетичний вид мистецтва органічно поєднує в собі художнє слово, драматичну дію, поетику, музику, живопис і літературу. Він дозволяє вирішити безліч актуальних проблем сучасної педагогіки і психології, пов’язаних із:

  1. художньою освітою та вихованням дітей;
  2. формуванням естетичного смаку;
  3. моральним вихованням;
  4. розвитком комунікативних якостей особистості;
  5. вихованням волі, розвитком пам’яті, уяви, ініціативності, фантазії, мовлення (діалогу і монологу);
  6. створенням позитивного емоційного настрою, зняттям напруження, вирішенням конфліктних ситуацій через гру.

Головне ? театр розкриває духовний і творчий потенціал дитини і надає реальну можливість адаптуватися їй в соціальній сфері.

Це здатне розвивати в дитині творчі задатки, стимулювати розвиток психічних процесів, удосконалювати тілесну пластичність, формувати творчу активність; сприяти скороченню прірви між дорослими і дітьми. Тому театралізована діяльність – унікальний засіб збагачення художньо-мовленнєвого досвіду дітей, розвитку зв’язного мовлення. Вона є джерелом розвитку почуттів, глибоких переживань і відкриттів дитини, залучає її до духовних цінностей.

Саме тому для реалізації завдань з художньо-мовленнєвого розвитку я використала театралізовану діяльність, яка користується у дітей незмінною популярністю та суттєво впливає на всебічний розвиток. Адже для дітей показ різних видів театру: пальчикового, настільного, тіньового, лялькового, театру іграшок та театру на фланелеграфі перетворюється на справжнє свято, вони почуваються самостійними, впевненими у собі, емоційно розкутими.