ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Ранньофеодальна держава Київська РусьРанньофеодальна держава Київська Русь

Ранньофеодальна держава Київська Русь



1. Формування державності у східних слов’ян. Виникнення Давньоруської держави

Перші згадки у писемних джерелах про ранньослов'янські племена зустрічаються у творах римських вчених І—II ст. н.е. Плінія Старшого, Тацита, Птолемея, де слов'яни фігурують під назвою венеди (венети). Етнонім "слов'яни" вперше вжили візантійські автори Псевдо-Кесарій, Іоанн Ефеський, Менандр. Найповніше ранньослов'янська історія викладена у творах візантійських хроністів Иордана "Про походження та діяння гетів", або "Гетика" (551 p.) і Прокопія Кесарійського "Історія війн" (550—554 pp.). Саме "Гетика" і містить надзвичайно важливу інформацію про розпад єдиної венедської ранньослов'янської спільноти, якій відповідала зарубинецька культура. Йордан сповіщає, що у VI ст. вже існувало три гілки слов'ян: венеди (басейн Вісли), анти (Подніпров'я) і слов'яни (склавини) (Подунав'я). Поява на півдні Європи антів і склавинів зафіксована також іншими істориками цієї доби, хоча більшість із них вказує на збереження певної мовної та етнічної єдності цих груп. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Ранньофеодальна держава Київська Русь.

Прокопій Кесарійський описує життя ранніх слов'ян так: "Племена ці, склавинів і антів, не управляються однією людиною, але здавна живуть у народовладді, і тому в них вигідні й невигідні справи завжди ведуться спільно... Вступаючи у битву, більшість йде на ворогів пішими, маючи невеликі щити і списи в руках. Панцира ж ніколи на себе не одягають; деякі не мають (на собі) ні хітона, ні (грубого) плаща, тільки штани... Є в тих і других єдина мова, повністю варварська. Та і зовнішністю вони один від одного нічим не відрізняються. Всі вони високі і дуже сильні, тілом же та волоссям не дуже світлі і не руді, зовсім не схиляються і до чорноти, але всі вони трохи червонуваті... Та й ім'я за старих часів у склавинів і антів було одне" [3, с.103].

Отже, слов'янство як самостійна етнічна спільнота вийшло на історичну арену на початку І тис. н.е. Це був динамічний і драматичний час Великого переселення народів (II—VII ст.). Першим поштовхом цього процесу стало переміщення готів з Прибалтики до Причорномор'я. Готські племена, що осіли у пониззі Дніпра, отримали назву остготи, а ті, які зосередилися між Дністром та Дунаєм, — вестготи. У 375 p. готів перемогли гуни, частково їх підкоривши, частково витіснивши з Причорномор'я. Гуни створили між Доном і Карпатами могутню державу, на чолі якої став Аттіла.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Ранньофеодальна держава Київська Русь,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Ранньофеодальна держава Київська Русь


Кримінально-правова характеристика невиплати зарплати, пенсії, стипендії


План до курсової роботи:

Кримінально-правова харатеристика невиплати зарплати, пенсії, стипендії

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Кримінально-правова харатеристика невиплати зарплати, пенсії, стипендії,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Історичний аспект розвитку кримінального законодавства України щодо відповідальності за злочини проти трудових прав громадян

Нагальна необхідність реального захисту та забезпечення дотримання прав громадян України обумовлює необхідність аналізу розвитку кримінального законодавства України Про відповідальність за злочини проти трудових прав громадян. У науці кримінального права немає усталеної позиції щодо періодизації розвитку кримінального законодавства про відповідальність за злочини проти трудових прав громадян. Ми пропонуємо періодизацію, що складається з трьох періодів:

1. Перший період-дореволюційний (1845-1917). Основні аспекти розвитку кримінального законодавства України про відповідальність за злочини проти трудових прав громадян беруть свій початок з 1845 р. Першим значущим актом висновку про покарання кримінальне і виправне у 1845 р. діяв до 1903 р. Кодекс про кримінальні та виправні покарання вперше містив окрему главу XIV "про порушення статутів фабрично-заводського і ремісничого виробництва". І хоча спочатку велика частина норм була спрямована на захист інтересів роботодавця, тим не менш, ця глава вже передбачала відповідальність за порушення основних прав працівників, пов'язаних з особистою недоторканністю і правом на отримання винагороди за свою працю в розмірах, встановлених договором. Слід зазначити, що вже в Кодексі 1845 року існувала заборона на незаконне звільнення з державної та громадської служби [22, с. 18].

Однак залишається неясним, яким чином зазначені вище норми могли б бути реалізовані при існуванні кріпосного права і відсутності визначень прав і обов'язків працівника і роботодавця. Тому скасування кріпосного права в 1861 році була явно позитивним рішенням, враховуючи введення кримінальної відповідальності за злочини проти трудових прав громадян.


Кримінально-правова характеристика шахрайства з фінансовими ресурсами


План до курсової роботи:

Кримінально-правова харатеристика шахрайства з фінансовими ресурсами

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Кримінально-правова харатеристика шахрайства з фінансовими ресурсами,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття та види шахрайств

У наш час з розвитком ринкових відносин в Україні шахрайство набуває все більшого поширення, проникаючи в багато сфер суспільного життя. Слова "афера", "шахрайство" мерехтять на сторінках багатьох газет і журналів і використовуються в популярних телешоу.

Громадська небезпека шахрайства полягає в тому, що, незаконним захопленням або придбанням чужого майна, винний завдає шкоди майну жертви. На відміну від насильницького пограбування, грабежу та вимагання, злочин за ст. 222 КК, є однобічним і не охоплює будь - якого типу насильства щодо потерпілого або його близьких родичів. Системний аналіз положень ст. 222 КК дозволяє констатувати, що основними критеріями, що визначають та підвищують суспільний ризик шахрайства, є: розмір майнової шкоди; наявність співучасті та її поява; специфічний спосіб - через незаконні операції з використанням електронних пристроїв та комп’ютерів.

Потерпілим від шахрайства в прямому сенсі цього слова (як особи, якій спричинено шкоду злочином) може бути лише суб’єкт, праву власності якого завдається шкода. Саме в цьому сенсі поняття вживається у ст. 222 КК. Іноді при аналізі складу злочину за ст. 222 Кримінального кодексу вживають термін "потерпілий", посилаючись на особу, яка стала об'єктом злочинного шахрайства [2, c. 38].

Особливістю шахрайства є те, що потерпілий (власник; особа, яка має доступ до майна), чия воля підроблена обманом або зловживанням довірою, бере безпосередню участь у передачі майна або право на нього. Роблячи це, він переконаний, що розпоряджається майном за власним бажанням, у власних інтересах (якщо жертва є власником майна), інтересах власника (якщо потерпілою є особа, яка має доступ до власності) або принаймні не на шкоду цим інтересам.


Лексичні запозичення в термінах журналістики


План до курсової роботи:

Лексичні запозичення в термінах журналістики

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Лексичні запозичення в термінах журналістики,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття запозичення

Запозичення - процес, в результаті якого в мові з'являється і закріплюється певний іншомовний елемент. Це один з основних джерел поповнення словникового запасу. Ті, хто вивчають запозичення, здатні побачити всю історію розвитку мови, економічні, соціальні та культурні контакти між народами.

Найчастіше слово запозичується з мови-джерела лише з деякими змінами, що пристосовують їх до нової вимови. Але існують ще два способи:

  1. коли запозичується не саме слово, а те, як воно побудоване (чистописання - грец. Kali - graphie - чисто-писання), такі слова називаються кальками;
  2. синтаксичні кальки, найскладніший випадок запозичення.

"Відповідного синоніма не знайти. А назвати це явище треба, оскільки воно існує. ... Потреба в номінації та відсутність у мові слова, яке досить добре задовольнило б цю потребу" [2] - це найчастіша причина запозичення іншомовних слів. Але нерідко в мові співіснують два слова-синоніма: один - запозичений, а інший - український.

Для того щоб стати запозиченням, слово має міцно закріпитися в мові, увійти в його словниковий склад. Фонетичне і графічне освоєння, включення його в систему граматичних форм, стабілізація лексичного значення, більш-менш широка і, головне, регулярне уживана в мові - в сукупності становлять умови повної адаптації іншомовного слова. Так, у нашій мові існують такі запозичення, які ми вже вважаємо українськими. Тільки лінгвісти знають про їх дійсне походження.

Існує кілька класифікацій запозичень. Є.І. Діброва пропонує наступні критерії:

  1. джерела запозичення;
  2. усне / письмове;
  3. пряме / опосередковане;
  4. древнє / пізніше / нове / новітнє;

5) рівневе / міжрівневе [4].


Лікарські рослини - джерела вітаміну С (види шипшини, смородина Чорна)


План до курсової роботи:

Лікарські рослини - джерела вітаміну С (види шипшини, смородина Чорна)

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Лікарські рослини - джерела вітаміну С (види шипшини, смородина Чорна),

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття про вітаміни

Вітаміни (з латинської Vita - життя) - це харчові фактори, які при наявності в невеликих кількостях в їжі забезпечують нормальний хід біохімічних і фізіологічних процесів, беручи участь у регуляції обміну речовин всього організму.

Вчення про вітаміни - вітамінологія - зараз виділено в самостійну науку, хоча 100 років тому вважалося, що для нормального життя організму людини і тварин достатньо білків, жирів, вуглеводів, мінералів і води.

Однак практика і досвід показали, що для нормального росту і розвитку деяких з цих речовин недостатньо. Історія подорожей і навігації, спостереження медиків вказували на існування особливих захворювань, розвиток яких безпосередньо пов'язаний з недоїданням. Деякі захворювання, викликані браком у їжі будь-яких речовині, навіть носили епідемічний характер. Так, значного поширення в XIX столітті отримали захворювання, викликані цингою (або скорбутом); смертність досягала 70-80%.

Приблизно в той же час, велике поширення, особливо в країнах Південно-Східної Азії і Японії, отримало захворювання авітамінозу. У Японії близько 30% від загальної кількості населення постраждало від цієї хвороби. Японський лікар К. Такакі прийшов до висновку, що м'ясо, молоко і свіжі овочі містять деякі речовини, що перешкоджають хворобі.

Пізніше голландський лікар К. Ейкман, працюючи на о. Ява, де головним харчовим продуктом був відшліфований рис, помітив, що у курчат, які отримали той самий полірований рис, розвинулася хвороба, подібна до бері-бері у людини [2, c. 34].

Коли К. Ейкман перевів курчат на вживання неочищеного рису, прийшло одужання. Виходячи з цих даних, він прийшов до висновку, що в оболонці рису (рисових висівок) міститься невідома речовина, що надає лікувальний ефект. І дійсно, рис, приготовлений з лушпинням, дав цілющий ефект людям, які хворіли на бері-бері. Ці спостереження показали, що в оболонці рису містилися деякі поживні речовини, які необхідні для забезпечення нормального життя організму людини.


Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, що володіють гіпотензивною активністю


План до курсової роботи:

Лікарські рослини та лікарська ролинна сировина, що володіють гіпотензивною активністю

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Лікарські рослини та лікарська ролинна сировина, що володіють гіпотензивною активністю,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Гіпертензія, особливості прояву

Термін Гіпертензія означає «підвищення тиску в системі», в медицині може застосовуватися по відношенню різних частин судинної системи, або систем пов'язаних з подачою рідини в регульованій системі:

? артеріальна гіпертензія
? венозна гіпертензія
? легенева гіпертензія
? внутрішньочеревна гіпертензія
? гіпертензія жовчновивідних шляхів
? портальна гіпертензія
? внутрішньочерепна гіпертензія

Артеріа?льна гіперте?нзія (АГ) — хронічне захворювання, при якому головною діагностичною ознакою (симптомом) є стійке підвищення гідравлічного тиску у артеріальних судинах великого кола кровообігу. Підвищення артеріального тиску примушує серце працювати з більшим навантаженням через підвищений загальний периферичний судинний опір для забезпечення нормальної циркуляції крові у кровоносних судинах великого кола кровообігу. Для вимірювання артеріального тиску використовують два показники: систолічногота діастолічного тиску, залежно від того, стискається серцевий м'яз між ударами (систола) чи розслабляється (діастола). Нормальний кров'яний тиск у стані спокою знаходиться в межах 100—139 мм рт.ст. систолічного тиску (верхнє значення) і 60-89 мм рт.ст. діастолічного тиску (нижнє значення). Високий кров'яний тиск наявний, якщо він постійно перебуває на рівні 140/90 мм рт.ст. або вище.

АГ класифікують як первинну (ессенціальну) артеріальну гіпертензію та вторинну артеріальну гіпертензію. Вторинну АГ також називають симптоматичною вторинною артеріальною гіпертензією, чим підкреслюється її вторинність по відношенню до інших захворювань та станів.


Лікувальна фізична культура при порушеннях опорно-рухового апарату у жінок 25-35 років


План до курсової роботи:

Лікувальна фізична культура при порушеннях опорно-рухового апарату у жінок 25-35 років

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Лікувальна фізична культура при порушеннях опорно-рухового апарату у жінок 25-35 років,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Лікувальна фізична культура як метод лікування, особливості методу ЛФК

Призначаючи комплекси фізичних вправ та інші заходи фізкультурного характеру, ми впливаємо на організм хворого, виключаємо реакцію окремих органів і добиваємось сприятливих зрушень у перебігові хворобливого процесу.

Особливістю методу лікувальної фізкультури є активна участь хворого в лікувально-відновному процесі. Це головна відмінність лікувальної фізкультури від інших методів лікування, відповідно до яких людина пасивна. Заняття лікувальною фізкультурою мобілізують волю і сили хворого на боротьбу з недугою, відвертають від нав'язливих, гнітючих думок, вселяють почуття віри в одужання.

Лікувальна фізкультура має загальнотонізуючий вплив на організм. Вона сприяє якнайшвидшій ліквідації анатомо-фізіологічних порушень в окремих органах, нормалізує патологічно змінені і компенсує втрачені функції, поліпшує якість рухів, виробляє і закріплює замінні навички.

Лікувальна фізкультура вирішує також завдання виховного і профілактичного характеру. Для цього використовується весь комплекс засобів, які є в її розпорядженні.

Слід зазначити, що лікувальна фізкультура може принести користь тільки в тому разі, коли її призначають рано, а вірніше - своєчасно. Всяке прогаяння знижує лікувальний ефект. І навпаки, вчасне застосування скорочує лікувальний ефект і дає змогу досягти бажаних результатів [17].

Під впливом фізичних вправ у тканинах організму настають зміни білкового обміну з утворенням продуктів розпаду, які стимулюють тканинний обмін і, надходячи в кров, підвищують нервово-м'язовий, тонус.

Педагогічні принципи лікувальної фізкультури:

- свідомість;
- активність;
- доступність.


Медіація у цивільному судочинстві України


План до курсової роботи:

Медіація у цивільному судочинстві України

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Медіація у цивільному судочинстві України,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття та основні ознаки медіації в цивільному процесі України

У науковій літературі з конфліктології та права медіація розглядається як механізм позасудового врегулювання непорозумінь, конфліктів і спорів, спрямований на розроблення взаємовигідних і взаємоприйнятних умов щодо спору й добровільне укладання сторонами угоди відповідно до погоджених умов.

У загальному тлумаченні термін «медіація» походить від латинського «mediatio» і означає посередництво. У свою чергу, останнє визначається «Новим тлумачним словником української мови» як «1. Сприяння у становленні або здійсненні ділових контактів, торговельних, дипломатичних та ін. зносин між ким-, чим-небудь; допомога у налагодженні спілкування між ким-небудь… 2. Сприяння примиренню кого-небудь, встановленню миру між ворожими державами» [16, с. 605–606]. Саме у значенні сприяння примиренню медіація визначається як один зі способів АВС і, таким чином, одразу слід зауважити, що медіацію необхідно відрізняти від посередництва в цивільно-правових та комерційних відносинах.

Розглядаючи медіацію як правове явище, С. І. Калашнікова вказує на наявність двох основних підходів до її визначення. Перший підхід, означений дослідницею як концептуальний (теоретичний), полягає у розкритті поняття медіації через основні цілі, завдання та принципи вирішення спору, яке провадиться за участі третьої незалежної особи. Другим, описовим (практичним) підходом розтлумачується і визначається зміст процедури проведення медіації [8, с. 14-15]. Тобто фактично йдеться про широке та вузьке визначення медіації.

Такий саме підхід до визначення медіації пропонується і В. Самохваловим, який розглядає медіацію одночасно і як «процес розв’язання конфлікту, в якому незалежна третя сторона, що називається медіатором або посередником, сприяє добровільній взаємовигідній згоді під час вирішення спору між сторонами конфлікту»,


Межі прав людини за Конституцією України


План до курсової роботи:

Межі прав людини за Конституцією України

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Межі прав людини за Конституцією України,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Права людини: поняття, види

У сучасному світі не існує суспільства, в якому не використовується або культивується поняття права. Тому правильне розуміння явищ, які ним відображаються, безпосередньо набуває світоглядного значення. Світогляд людини не може бути повним, досконалим, якщо у ньому відсутні знання щодо сутності права. Проте «участь» у його формуванні — не єдиний прояв реального значення положень, викладених у даному розділі. Немає, ясна річ, людини, котра у своєму буденному житті не вживала б таких слів, як «право», «права», «свобода», «обов'язок» та ін. Адже саме до цих термінів (точніше, до понять, що ними позначаються) вдаються тоді, коли виникає потреба довести обґрунтованість своїх вимог, очікувань, намагання виправдати свої вчинки і дії. А переконливість, ефективність застосування у таких випадках зазначених понять і термінів відчутно посилюється, якщо їх розуміння ґрунтується на наукових висновках та аргументах.

Концепція прав людини охоплює дві концепції цієї ідеї, дві групи прав. Перша полягає в тому, що невід'ємні та невідчужувані права належать людині, оскільки вона є людиною. Це моральні чи природні права, що випливають із самої людської природи кожного, а метою особистості є підтримка почуття власної гідності людини. Друге - це законні права, які встановлюються відповідно до законотворчих процесів, що відбуваються як на національному, так і на міжнародному рівні [4, c. 87].

Отже, права людини - це невідчужувані свободи та права особи, які індивід отримує в силу свого народження, основне поняття природного і взагалі будь-якого права в цілому. Права людини включають громадянські права та політичні свободи, економічні, соціальні та культурні права, а також права громад, тобто дітей, жінок, національних меншин, народів тощо. Певною мірою ми можемо говорити про права людини. Коли права людини поширюються на громади, вони не відчужуються від особи, вихідним пунктом є визнання самоцінності всіх індивідів, що складають певну спільноту.


Менеджмент організації. Менеджери та їхня робота в організації


План до курсової роботи:

Менеджмент організації. Менеджери та їхня робота в організації

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Менеджмент організації. Менеджери та їхня робота в організації,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття, сутність, характерні риси та зміст менеджменту

У процесі ринкових перетворень в Україні в різних галузях народного господарства, в тому числі і у фармацевтичній галузі, активно почали використовувати термін «менеджмент». Разом з тим широко використовується також поняття «управління» і дуже часто їх ототожнюють, що призводить до плутанини.

Управління є цілеспрямованою дією на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку зі зміною обставин. Управляти можна технічними системами, комп’ютерними мережами, автомобілем, конвеєром, літаком, людьми тощо.

Менеджмент є різновидом управління та означає управління людьми (працівниками, колективами працівників, І рунами, організацією та ін.).

Менеджмент - це цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей.

На сьогодні у світі існує понад п’ятдесят визначень поняття «менеджмент». В його основі лежить англійське дієслово «tо mаnаgе» - керувати, яке походить від латинського «mаnus» - рука.

Так, фундаментальний Оксфордський словник англійської мови, вперше виданий ще у 1933 року, дає такі тлумачення:

- менеджмент - це спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками);
- менеджмент - це влада та мистецтво керівництва;
- менеджмент - це вміння і адміністративні навички організовувати ефективну роботу апарату (служб працівників);
- менеджмент - це органи управління, адміністративні одиниці, служби і підрозділи.[1]


Методи мікроекономічної теорії, можливості, межі та ефективність


План до курсової роботи:

Методи мікроекономічної теорії, можливості, межі та ефективність

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Методи мікроекономічної теорії, можливості, межі та ефективність,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. Мікроекономіка як складова частина сучасної економічної теорії

Мікроекономіка як наука функціонує на основі економічної теорії і виступає як особливий розділ у фундаментальному курсі економічної теорії.

Економічна теорія – це різновид суспільних наук, що вивчає обмеженість ресурсів та їх влив на споживання [1, c. 10].

Мікроекономіка, в свою чергу, - це складова економічної теорії, що дає змогу вивчати діяльність окремих суб’єктів господарювання [1, c. 11]. Структуру економічної теорії зображено на рис. 1.1.

Згідно з визначенням Фішера, мікроекономіка – це розділ економічної науки, який вивчає поведінку фірм, домашніх господарств і інших економічних одиниць, а також функціонування ринків і загальну ефективність розподілу ресурсів [5, c. 21].

Згідно з визначенням Долана, мікроекономіка – це розділ економіки, що вивчає сукупність виборів, які здійснюють малі економічні одиниці, такі як домашні господарства, фірми і інші [5, c. 19].

За допомогою мікроекономіки можна вивчати поведінку населення та способи прийняття рішень окремими мікросистемами, які функціонують, використовуючи обмежені ресурси. У центрі уваги мікроекономічного аналізу є ціни на продукцію, витрати, капітал компаній, механізми ціноутворення, система заходів мотивації праці.

Мікроекономіка має ринковий характер, оскільки в її межах усі види діяльності виступають джерелами доходів. Однак, варто зазначити, що поділ економічної теорії на мікроекономіку та макроекономіку є умовним. Вивчення двох її розділів передбачає виявлення і усвідомлення взаємозв'язку та взаємозалежності мікро- та макропроцесів.

Основні функції мікроекономіки такі:

• пояснення явищ, що виникають: пояснюючи окремі явища, мікроекономіка стверджує, що суб’єкти, здійснюючи конкретний вибір, керуються метою максимізації вигоди (прибутку, доходу, корисності). При цьому, вигода буває поточною і на перспективу. Існує невизначеність між поточним та перспективним зиском, яка має назву "ефект Робін Гуда";