ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Прогалини в позитивному праві. Види прогалин в позитивному правіПрогалини в позитивному праві. Види прогалин в позитивному праві

Прогалини в позитивному праві. Види прогалин в позитивному праві



1.1. Поняття та походження прогалин в позитивному праві

Проблема прогалин в праві виникла досить давно і в кожну історичну епоху вимагала свого вирішення. В радянський період в міру посилення позицій позитивіського праворозуміння відбулася метаморфоза у вирішенні проблеми прогалин у праві, яка фактично була зведена до пошуку шляхів подолання прогалин в праві в межах чинного законодавства. Українська радянська доктрина дотримувалася позиції, що «про прогалини йдеться тільки у випадку, якщо в праві відсутній припис, який регулює певні правовідносини, а також вони визначають, що прогалини в праві можливі лише в тій галузі, в якій межі фактичного правового регулювання та рамки діючих нормативних актів не співпадають». Увага акцентувалася на тому, що правозастосовувач повинен керуватися тим, що прогалина в праві – це відсутність в діючих нормативно-правових актах необхідних норм для вирішення конкретного випадку (або неповнота діючих норм) в межах нормативно-правового регулювання, встановлених законодавцем, необхідність в яких визначається діючим законодавством» [18; с.78]. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Прогалини в позитивному праві. Види прогалин в позитивному праві.

Сучасній українській доктрині притаманні різні підходи до визначення поняття «прогалина в праві». Варто виділити два основні підходи до визначення суті прогалини в праві. Зокрема, перший підхід характеризується тим, що дослідники визначають прогалину в праві як «відсутність норм права (або їхніх частин), що регулюють конкретні суспільні відносини у тому разі, якщо воно підлягає сфері правого регулювання». Придбати курсову на тему - Прогалини в позитивному праві. Види прогалин в позитивному праві, можна вже сьогодні!.

Для позначення терміну «прогалина» використовуються такі визначення як «незаповнене місце», «пропуск в друкованому тексті», «упущення», «недолік». Також висловлюється думка стосовно того, що про прогалини в праві можна говорити переважно в переносному значенні, як про одну із недосконалостей права, відсутності в ньому того, що повинно бути його необхідним компонентом.

Інший підхід до розуміння суті прогалин у праві пов'язаний з ширшим трактуванням сфери відносин, які підлягають правовому регулюванню. Зокрема, прогалиною в праві є повна або часткова відсутність у чинному законодавстві необхідних юридичних норм [9; с.20].

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Прогалини в позитивному праві. Види прогалин в позитивному праві,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Прогалини в позитивному праві. Види прогалин в позитивному праві


Примушування до шлюбу, аналіз складу кримінального правопорушення

План до курсової роботи:

Примушування до шлюбу, аналіз складу кримінального правопорушення

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Примушування до шлюбу, аналіз складу кримінального правопорушення,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Сутність шлюбу

Шлюб є одним із найдавніших правових інститутів, який постійно еволюціонує. В Україні легальне визначення шлюбу з’являється у 2002 році із прийняттям Сімейного кодексу України (далі – СК України). Проте питання доцільності його законодавчого закріплення як правової категорії є досі дискусійним. Деякі вчені не вбачають необхідності у законодавчому закріпленні дефініції шлюбу з огляду на складність самого феномену шлюбу. Вони роблять висновок про те, що юридичне визначення шлюбу було б неповним, оскільки не могло б охопити істотні ознаки шлюбу, що лежать за його межами.

Відповідно до частини 1 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану [2].

Борисова В,І. зазначає, що таке визначення хоча і не розкриває повною мірою зміст цього поняття, але дає його в тих межах, в яких відносини шлюбу піддаються правовій регламентації сімейноправовими нормами [23, с. 74]. Інший автор не вважає його вичерпним і пропонує своє визначення: «шлюб — добровільний, спрямований на створення сім’ї союз рівноправних чоловіка і жінки, укладений з додержанням умов та форми, встановлених законом, який породжує взаємні права та обов’язки подружжя» [15, с. 114].

Досить оригінальним видається запропоноване Л. Ю. Драгневич визначення шлюбу, відповідно до якого шлюб — це правова угода, різновид партнерства або ж добровільний союз між чоловіком і жінкою, заснований на взаємній згоді, почуттях любові, дружби, що юридично оформлений у державних органах з метою створення сім’ї, виховання дітей, внаслідок чого між подружжям встановлюються особливі шлюбні правовідносини [11, с. 41].

Вважаємо, що ця дефініція не зовсім вдала, оскільки вона не дає чіткого розуміння сутності шлюбу, визначаючи його декількома категоріями одночасно. Як зазначалось раніше, поняття любові та дружби є юридично байдужими та, як наслідок, можуть перевантажити визначення шлюбу.


Принципи формування організаційної структури управління

План до курсової роботи:

Принципи формування організаційної структури управління

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Принципи формування організаційної структури управління,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Поняття та принципи організаційних структур

Організаційну структуру управління розглядають як цілісну сукупність самостійних елементів, які мають реалізувати функції управління, які наділені відповідною компетенцією, та які знаходяться у певних формальних і неформальних зв’язків для того, щоб можна було забезпечити досягнення управлінський цілей.

Сутність організаційної структури з точки зору конкретної виробничої системи полягає у тому, що вона є упорядкованою сукупністю управлінських підрозділів і посад організації, які взаємопов’язані між собою і формують між собою в стійких взаємовідносинах, які мають забезпечити функціонування і розвиток підприємства як одного цілого.

Організаційну структуру розглядають як нормативно закріплену форму поділу управлінської праці, яка має встановити завдання, ролі, повноваження і відповідальність. Вона маж створити умови для того, щоб здійснювати свою діяльність та досягати поставлених цілей, розвивати і змінювати організацію, в залежності від стратегії та відповідно із змінами, які відбуваються в зовнішньому середовищі.

Для кожного елементу структури формують конкретні завдання, по кожному виділяють права, обов’язки і відповідальність. Функцію елементів структури розглядають як підсумок розподілу і закріплення управлінських функцій, тоді як управлінська структура в цілому має охоплювати весь набір функцій, який потребі для управління. Але, при цьому важливими моментом є не допустити дублювання, а саме коли однакові функції виконують різноманітні комірки [5, с. 114].

У загальному вигляді управління – це процес прийняття та реалізації управлінських рішень щодо забезпечення ефективного функціонування суб’єкта господарювання. У даний час широко відомі наступні найважливіші підходи до управління організацією:


Причини та наслідки світових фінансових криз

План до курсової роботи:

Причини та наслідки світових фінансових криз

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Причини та наслідки світових фінансових криз,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Сутність фінансові кризи як частини економічної системи

Розвиток світових валютно-кредитних відносин супроводжується спалахами фінансових криз. У минулому столітті вони почали набувати міжнародного характеру. Значною мірою фінансові кризи наклали відбиток на економіку різних країн.

Криза - це багатоаспектна економічна категорія, система поглядів на економічну сутність якої перебуває в стані розвитку. Існує три підходи до визначення природи криз: - криза як значна проблема чи ситуація з високою ймовірністю негативних наслідків; - криза як закономірний процес у житті системи; - криза як порушення збалансованості соціально-економічної системи.

Під кризою слід розуміти фактичний або потенційно неможливий стан нестабільного функціонування системи, в якому може опинитися будь-яка з підсистем [4, с. 38].

Сучасні фінансові кризи мають великий вплив на світову економіку, зі зміною закономірностей розвитку якої відбуваються і зміна параметрів цих криз. На ранніх етапах розвитку фінансові кризи не мали масштабного характеру, мали локальний характер через низький рівень економічних зв'язків між країнами. Подальший розвиток міжнародних економічних відносин призводить до поширення фінансових криз за межі національних економік.

На сучасному етапі розвитку наукової думки існує значний обсяг науково-практичних робіт з трактування світових фінансових криз як негативного соціально-економічного явища залежно від напряму досліджень та характеру кризи. Погляди економістів на розуміння цього явища відрізняються через те, що глобальні фінансові кризи багатофакторні та корелюють з іншими типами криз. Свої пояснення, визначення та обґрунтування причин фінансових криз дають представники різних наукових шкіл.


Проходження служби в поліції інших країн світу, особливості та шляхи впровадження в Україні

План до курсової роботи:

Проходження служби в поліції інших країн світу, особливості та шляхи впровадження в Україні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Проходження служби в поліції інших країн світу, особливості та шляхи впровадження в Україні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. ОСОБЛИВОСТІ ПРОХОДЖЕННЯ СЛУЖБИ В ПОЛІЦІЇ В УКРАЇНІ

Спеціальним нормативно-правовим актом, яким врегульовано правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус посад поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України є Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580- VIII, який було прийнято на зміну Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565 XII. Одним з першим нововведень у цьому законі було виділення посад поліцейських. Вже в преамбулі закону констатуємо введення поняття «поліцейський».

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. У ст. 47, 48 та інших положеннях Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII використано поняття «посади поліцейських». Однак, відповідного визначення не надано. Аналіз ст. 22 Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII дозволяє стверджувати, що окрім поліцейських службу в Національній поліції проходять державні службовці, і тут же працюють працівники поліції [2].

Таким чином, маємо три розбіжні статуси осіб, які обіймають посади в Національній поліції України, що обумовлено, зрозуміло, розбіжностями статусів відповідних посад. Якщо порівняти з попереднім законом, то в ньому було встановлено, що особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції (ч. 1 ст. 16 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII).

Як бачимо, чіткої різниці статусів міліціонера та працівника проведено не було. Навпаки, міліціонер визначався працівником, що, на наш погляд, є плутаниною спеціальних статусів осіб, які проходили службу і працювали в міліції. На сьогодні чіткість у розмежуванні статусів осіб, які обіймають посади в Національній поліції України у вигляді виділення статусів посад поліцейського, державного службовця та працівника якнайточніше ілюструє відмінності та особливості служби та праці в Національній поліції України.


Процес доказування у кримінальному провадженні, його елементи та закономірності

План до курсової роботи:

Процес доказування у кримінальному провадженні, його елементи та закономірності

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Процес доказування у кримінальному провадженні, його елементи та закономірності,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Теоретичні засади доказування в кримінальному процесі

Як об’єктивна істина в цілому, так і окремі факти та обставини справи встановлюються слідчими органами, прокурором та судом лише за допомогою кримінально-процесуального доказування, під час яких збираються докази, перевіряються, оцінюються та приймаються та обґрунтовуються процесуальні рішення. Це пов’язано з тим, що доказування має найбільшу вагу у всіх видах діяльності органів та осіб, які ведуть процес, осіб, яких вони залучають до цієї діяльності, а також тим, що регулювання та теоретичне вивчення доказів займає чільне місце в кримінально-процесуальному праві, найважливішою складовою якого є доказове право, а в кримінально-процесуальній науці, де провідну роль відіграє теорія доказів (її ще називають доктриною доказів). Зрештою, у кримінальному процесі як науці, навчальній дисципліні, галузі права та практики все зводиться до доказування та доказів, оскільки саме вони є основним змістом кримінального процесу.

Сьогодні не існує нормативної концепції доказування, тому різні вчені трактують її по-різному.

Діяльність з доведення вини особи здійснюється для виконання обов'язку, який називається "тягарем доказування". Досить велика група науковців, під обов'язком доказування, бачить обов'язок органу дізнання, слідчого, прокурора та суду повністю, всебічно та об'єктивно встановити шляхом збору, перевірки та оцінки доказів усі обставини, необхідні для належного вирішення справи, в т.ч. встановлення яких забезпечує законні інтереси обвинуваченого, потерпілого, інших учасників процесу. Однак існує інша точка зору щодо обов'язку доказування, яка полягає в обов'язку доводити вину особи у вчиненні злочину. Водночас у теорії кримінального процесу існує думка, що тягар доказування може переходити на обвинуваченого, підсудного та захисника.

Але основною є думка, що тягар доказування слід покласти на обвинувачення, а ні в якому разі не на обвинуваченого та підсудного. Протилежна точка зору суперечить принципам кримінально-процесуального права загалом.


Психологічний вплив ціни на поведінку споживача

План до курсової роботи:

Психологічний вплив ціни на поведінку споживача

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Психологічний вплив ціни на поведінку споживача,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Аналіз факторів впливу на поведінку споживача

В процесі здійснення свого вибору, споживач піддається різної природи ризикам: грошовим, функціональним, фізичним, соціальним та психологічним. Нівелювання цих ризиків з боку продавців, переконання споживача у безпеці пропозиції є необхідною умовою для забезпечення довіри споживача до бренду. Аналіз поведінки споживача на основі наведених моделей та ризиків, яким він піддається при здійсненні вибору, свідчить: більшість споживачів не готові, а деякі і не хочуть нести відповідальність за вибір та прийняття рішення [6, с. 205].

Психологічно споживачі готові шукати, розглядати наявні альтернативи – «мати вибір», але зробити сам вибір і прийняти рішення для них є складним завданням. Можемо простежити це на прикладі досить великих або дорогих придбань: нерухомості, транспортних засобів або дорогої техніки. Перш ніж зробити такий необхідний вибір, покупці ділять відповідальність (радяться) не лише з друзями та знайомими, але й збирають думки експертів, користуються порадами продавців.

Зміна рівня ціни призводить до втрати її психологічної привабливості для споживачів. Виділяють чотири категорії покупців на підставі критерію, пов'язаного з «орієнтацією на здійснення покупки» (рис. 1.1):

1. Економні покупці – основу рішення про купівлю цього товару становить його цінність. Вони мають високу чутливість не тільки до його ціни та якості, але і до асортиментної групи товарів.

2. Персоніфіковані покупці – для цих покупців основним рішенням про купівлю товару даної фірми є якісне обслуговування самого споживача та відношення підприємства до покупця. А щодо рівня ціни для такого покупця, то вона грає значно меншу роль.

3. Етичні покупці – це своєрідна категорія покупців. Головне, що їх відрізняє від інших категорій – відданість підприємству, відданість товару, який воно виробляє. Демонстрація цієї відданості полягає в тому, що вони готові купувати дорожче, не зважаючи на широту асортименту інших виробників.


Психологічні механізми впливу на особистість

План до курсової роботи:

Психологічні механізми впливу на особистість

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Психологічні механізми впливу на особистість,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Методи психологічного маніпулятивного впливу

Термін “маніпуляція”, чи “маніпулювання”, походить від латинського слова manipulare. Його первинне значення вельми позитивне: “управляти”, “управляти зі знанням справи”, “надавати допомогу” тощо. Наприклад, у медицині це огляд, обстеження якоїсь частини тіла за допомогою рук або лікувальних процедур. Спеціально наголошується на наявності спритності та майстерності під час виконання дій-маніпуляцій. Поверхове вивчення самого поняття “маніпулювання” дає лише приблизне його визначення й не відображає більш глибоке тлумачення з погляду психології.

За словником іноземних слів маніпуляція (фр. manipulation – лат. manipulatio – manipulus – жменя): ? рух рук, пов’язаний із виконанням певного завдання; ? демонстрація фокусів, заснована на спритності рук, умінні відвернути увагу глядачів від того, що має бути прихованим від них; ? махінація, шахрайська витівка.

У початковому неметафоричному значенні термін “маніпуляція” означає види дій за допомогою рук, які потребують майстерності та вправності під час виконання. Перехідним ступенем до метафори постало використання терміна “маніпуляція” стосовно демонстрації фокусів і карткових ігор, у яких цінується майстерність не тільки в проведенні відволікаючих прийомів, але й у приховуванні реальних дій чи намірів, створенні оманливого враження або ілюзії [32, с. 111].

Зв’язок із початковим значенням особливо виразно проявляється в лексемі “фокусник-маніпулятор” – такий, що спеціалізується на фокусах, які виключають складні механічні або електронні пристрої, асистентівдвійників тощо.

Усі такі фокуси – “спритність рук і ніякого шахрайства”. Головні психологічні ефекти створюються на основі управління увагою (відволікання, переміщення, зосередження), широкого використання механізмів психологічної установки, стереотипних уявлень та ілюзій сприйняття.


Рахунки бухгалтерського обліку та подвійний запис

План до курсової роботи:

Рахунки бухгалтерського обліку та подвійний запис

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Рахунки бухгалтерського обліку та подвійний запис,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ВИНИКНЕННЯ РАХУНКІВ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ПОДВІЙНОГО ЗАПИСУ

На деяких етап історичного розвитку теорії походження подвійного запису змінювались завжди, на що здійснювали вплив ряд об’єктивних передумов, які стосуються еволюції розвитку концепцій системи обліку; підвищення оперативності обліку; забезпечені максимальної адекватності інформації в обліку тим змінам, які реально відбуваються.

Усі теорії ґрунтувались на окремих методиках послідовності та техніки того, як реєструються облікові дані згідно до адаптованості даних обліку згідно із історичними змінами у господарській діяльності та процеси, які відбуваються. У тому разі, якщо розглядати будь-яку форму обліку як послідовність та техніку облікової реєстрації господарських операцій, то можемо зробити висновок про те, що для історичного розвитку характерним є різноманітність теорій подвійного запису.

На даному етапі слід відзначити про те, що застосовують тільки одну, при якій подвійний запис – є одним із елементів методу бухгалтерського обліку, при якій кожна господарська операція має бути відображена у дебеті одного рахунку та кредиті іншого в однаковій сумі. Традиційно слід вважати, що система подвійного запису сформувалась в еру Ренесансу та вперше його було описано у такій роботі Пачолі Л. у 1494 році як «Трактат про рахунки і записи». Проте ряд інших дослідників вважали, що виникнення подвійного запису відбулося ще раніше.

При цьому трактування його сутності та функціональної спрямованості як головного елемента методу і причинного фактору того, як формується сама система обліку не є однозначним і стосується перебудови системи знань стосовно подвійного запису, зокрема й позиції кожного із дослідників. Як, приклад такий науковець Бутинець Ф. відзначає про те, що було збережено ряд документів раннього періоду, які свідчать про те, що перехід до подвійної бухгалтерії відбувся у 1327 р.

Інший науковець Соколов Я. зазначає про те, що виникнення подвійного запису відбулось у Давньому Римі. Про це свідчить також кодекс, в якому робились записи в грошових одиницях та використовуючи при цьому рахунок «Капітал». Інша група науковців дотримувалась погляду, який полягав у тому, що у разі використання книг компаніями в Італії у ХІІІ–ХІV ст. даний момент розглядають як аргумент стосовно формування подвійної бухгалтерії.


Реалізація дидактичних принципів на уроці як основа активізації пізнавальної діяльності учнів

План до курсової роботи:

Реалізація дидактичних принципів на уроці як основа активізації пізнавальної діяльності учнів

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Реалізація дидактичних принципів на уроці як основа активізації пізнавальної діяльності учнів,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття про принципи навчання в дидактиці

Закономірності навчання достатньо науково обґрунтовані, вони повинні виступати вихідними вимогами до організації навчального процесу. Ці вимоги в педагогіці називають дидактичними принципами.

Принципами навчання (принципи дидактики) Ю. Бабанський називав певну систему вихідних, основних дидактичних вимог до процесу навчання, дотримання яких забезпечує його необхідну ефективність.

Під термінами «дидактичні принципи», «принципи навчання» та «принципи дидактики» вчені розуміють одну і ту ж суть — основні вимоги до процесу та його організації.

Принцип — це те, що лежить в основі сукупності фактів, теорій, науки.

З XVI-XVII ст. у європейській філософії принцип трактувався як теоретико-пізнавальна категорія. Відтоді філософи почали розрізняти те, що лежить в основі реальності – принципи буття, і те, що лежить в основі пізнання цієї реальності – принципи пізнання, побудови теорії.

Пізніше принципи стали розглядатися не тільки як необхідність розгортання дійсності, як закон руху, а й як логічний вираз пізнання, в якому принцип є центральним поняттям, вихідною ідеєю, що пронизує певну систему знання [2, c. 43].

Тому, коли мова йде про навчання, доцільно використовувати термін «принципи навчання» або «дидактичні принципи». Коли йдеться про теоретичну систему знань, тобто про дидактику як науку, яка займається побудовою дидактичних теорій, вивчає їх цілісно чи компонентно, доцільно використовувати термін і поняття «принципи дидактики».

Принципи навчання, або дидактичні принципи - це настанови, нормативні вимоги до організації та проведення дидактичного процесу, які мають характер загальних інструкцій, правил і норм, що випливають з його закономірностей.

Вони виконують регуляторну функцію у двох аспектах [7, c. 53]: - виступають способом побудови, організації та аналізу процесу навчання, тобто як вимоги до вчителя чи спеціаліста, який аналізує ефективність процесу навчання у формі уроку, факультативу тощо. - як спосіб регулювання діяльності учнів у процесі набуття умінь, знань і навичок на різних рівнях їх самостійності та активності.


Реалізація сучасних педагогічних технологій в навчально-виховному процесі сучасної школи

План до курсової роботи:

Реалізація сучасних педагогічних технологій в навчально-виховному процесі сучасної школи

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Реалізація сучасних педагогічних технологій в навчально-виховному процесі сучасної школи,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Сутність та значення педагогічних технологій

У будь-якій педагогічній технології можна виокремити такі основні компоненти, які пов’язані із: ? концептуальність, яка має відобразити ідеологію проектування і впровадження педагогічної технології; ? змістово-процесуальним компонентом, який має відобразити мету (загальну мету та відповідні цілі і завдання), план навчального матеріалу, методи і форми викладання, виховання і розвитку учня; методи і форми здійснення педагогічної діяльності вчителем; діяльність вчителя, яка пов’язана із тим, як формується навчально-виховний процес; ? професійним компонентом, який має відобразити залежність успішності того як функціонують і відтворюються спроектовані педагогічні технології від рівня педагогічної майстерності вчителів.

Педагогічна технологія повинна задовольняти основні методологічні вимоги (критерії технологічності), а саме такі, які пов’язані: ? концептуальністю. Мова йде про те, що кожна педагогічна технологія має формуватися на осиної відповідної наукової концепції, яка охоплює філософські, психологічні, дидактичні і соціально-педагогічні аспекти того, як досягають освітніх цілей; ? системністю. Мова йде про те, що кожна педагогічна технологія має характеризуватися логікою процесу, взаємозв’язком усіх її частин, цілісністю; ? керованістю. Полягає у тому, що відбувається діагностичне ціле покладання, планування, проектування, процесів, пов’язаних із навчальними процесами, поетапна діагностика, використовуються засоби і методи корекції кінцевих результатів; ? ефективністю. Полягає у тому, що будь-яка функціонує в конкурентних умовах і повинна бути доцільною і ефективною за кінцевим результатом й оптимальними витратами, має гарантувати, щоб досягався за плановий стандарт навчання);