ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Проблематика роману Панаса Мирного та Івана БіликаПроблематика роману Панаса Мирного та Івана Білика

Проблематика роману Панаса Мирного та Івана Білика



1.1. Сюжет та історія створення роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні? "

Роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», на думку літературознавця О. І. Білецького, композиційно схожий на «будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом». Одну метафору можна підкріпити другою: власне кажучи, цей місткий будинок — справа рук двох будівничих, братів Рудченків: Панаса та його старшого брата Івана, знаного як Іван Білик. Строгого ж плану, який передбачав би від початку кінцевий вигляд твору, справді не існувало, бо він доповнювався і коректувався у процесі роботи, і майже синхронно з цим ширився і збагачувався змістом сам роман, ускладнюючись за побудовою, але увиразнюючи авторський задум і основну ідею [8, с.17]. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Проблематика роману Панаса Мирного та Івана Білика.

Все починалося як нарис «Подоріжжя від Полтави до Гадячого», написаний Панасом Мирним у 1871 році на основі спостережень і спогадів від недавньої подорожі письменника по Полтавщині. Під час подорожі хлопчик-візник розповів письменникові про Василя Гнидку, який вирізав сім'ю заможного козака і був засуджений до каторги. У волосних паперах знайшлося цьому підтвердження. Однак ця історія привернула увагу Панаса Яковича не лише своїм гострим драматизмом, але й тим, що селяни, здається, мають краплю співчуття до злочинця, запального, але зневіреного у своїй долі, якого особисті та суспільні обставини довели до такого страшного вчинку. Доля сільського чесного парубка, що стає на хибний шлях, зацікавила молодого письменника, і він написав нарис "Подоріжжя від Полтави до Гадячого" (1872), який 1874 р. було надруковано у львівському журналі "Правда". Спостережливість письменника, вдумливість дослідника людського життя спонукала Панаса Мирного замислитись над причинами, які мирного працьовитого хлібороба здатні перетв
Придбати курсову на тему - Проблематика роману Панаса Мирного та Івана Білика, можна вже сьогодні!. орити на розбійника, на свавільного харцизу. 1872 року з'являється повість «Чіпка», написана на основі почутої кримінальної історії, в якій ідеться про трагедію Чіпки Вареника, правдошукача і бунтаря, який метою виправдовував засоби, тобто шукав «правди» що далі, то неправеднішими шляхами, аж поки та правда не загрузла в безчинствах та не захлинулася кров'ю.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Проблематика роману Панаса Мирного та Івана Білика,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Проблематика роману Панаса Мирного та Івана Білика


Судовий прецедент як джерело права. Поняття, ознаки та особливості правового прецеденту


План до курсової роботи:

Судовий прецендент як джерело права. Поняття, ознаки та особливості правового прецедента

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Судовий прецендент як джерело права. Поняття, ознаки та особливості правового прецедента,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття форм (джерел) права та їх особливості

Право, як цілісне явище соціальної реальності, має певні форми вираження. Юридична наука розрізняє внутрішні та зовнішні форми права, під якими традиційно розуміють, у першому випадку внутрішню структуру права, у другому - джерела права, які формально встановлюють правові явища та дозволяють адресатам ознайомитись із їх змістом.

Джерелом (формою) права є засоби зовнішнього вираження та закріплення норм права, які походять від держави та мають загальне обов'язкове значення.

Поняття "джерело права" використовується в розумінні:

- матеріальному;
- ідеологічному;
- інституційному;
- формальному (юридичному).

Джерелами права в матеріальному розумінні є економічні, соціальні, політичні та інші умови, які спричиняють або об'єктивно викликають виникнення правових норм.

Джерелами права в ідеологічному розумінні є правова та політична свідомість суб'єктів норм творчості; ідеї, концепції, теорії, засновані на правових нормах.

Джерелами права в інституційному розумінні є діяльність державних органів та установ (громадянське суспільство, держава) як суб'єктів становлення та утвердження права.

Джерела права у формальному (юридичному) розумінні - акти уповноважених суб'єктів права, що є формою вираження та закріплення правових норм і принципів, на основі яких виникають, змінюються або припиняються правові відносини. В іншому випадку саме зовнішній прояв існування об'єктивно існуючих правових норм і принципів є мірою захищеної правової держави [3, с.165].


Судові рішення як джерела адміністративного права


План до курсової роботи:

Судові рішення як джерела адміністративного права

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Судові рішення як джерела адміністративного права,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття джерел адміністративного права

Питання джерел адміністративного права є одним з ключових питань в теорії цієї галузі права. Вона висвітлена в кожному підручнику, посібнику з адміністративного права, але поряд з цим досі немає загального підходу до її розуміння. У науковій літературі існує безліч думок з приводу визначення сутності і поняття джерел адміністративного права, причому система його джерел визначається не однаково. Це, в свою чергу, підтверджує той факт, що не існує єдиної доктринальної концепції джерел адміністративного права. Визначення джерел адміністративного права важливо не тільки теоретично, а й практично у сфері законотворчої, правозастосовчої та законотворчої діяльності.

При дослідженні джерел адміністративного права практично будь-який дослідник стикається з низкою проблем, вирішення яких залежить від повноти і об'єктивності його дослідження. Враховуючи, що адміністративне право базується на постулатах загальної теорії права, основною проблемою, на наш погляд, є визначення загального поняття "джерело права", яке потім може бути взято за основу для побудови поняття "джерела адміністративного права" [4, с.76].

Звернення до спеціальної монографічної літератури дозволяє говорити про те, що питання джерел права були і залишаються актуальними. Їх дослідження проводилися представниками загальної теорії права, а також представниками інших галузей промисловості. Але варто звернути увагу на те, що до сьогоднішнього дня сприйняття поняття "джерела права" різними вченими неоднозначно. Навіть беручи до уваги той факт, що термін "джерело права" є одним з ключових понять в теорії права і відображає найбільш значущі зв'язки і відносини між реальністю і знанням, поверхневе знайомство з вживанням цього терміна в юридичній літературі (як в теорії права, так і в галузі юридичних наук) дає підстави для наведеного вище твердження. Особливо показова в цьому відношенні позиція видатного теоретика права С. Ф. Кечеканя. На його думку, саме поняття джерела права є одним з найбільш неясних в теорії права. Не тільки немає загальноприйнятого визначення цього поняття, але навіть оспорюється значення словосполучення" джерело права " [5, с. 65].


Сутність і зміст контролю в управлінні організацією та шляхи забезпечення його ефективності


План до курсової роботи:

Сутність і зміст контролю в управлінні організацією та шляхи забезпечення його ефективності

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Сутність і зміст контролю в управлінні організацією та шляхи забезпечення його ефективності,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ТА ФУНКЦІЙ КОНТРОЛЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Управлінський контроль є одною із основних функцій менеджменту, ціль якої кількісна і якісна оцінка праці та облік результатів роботи організації. Головними інструментами реалізації цієї функції є спостереження, перевірка всіх сторін діяльності, облік та аналіз. В загальній системі управління контроль виступає як елемент зворотнього зв'язку. За результатами контролю проводиться корегування раніше прийнятих рішень, планів, норм і нормативів. Ефективно поставлений контроль має стратегічне спрямування, орієнтується на кінцеві результати, здійснюється своєчасно і достатньо є простим. Остання вимога особливо важлива в сучасних умовах, коли організація прагне будувати роботу на принципі довіри до людей, що веде до суттєвого скорочення контрольних функцій, які виконуються безпосередньо менеджерами. За таких умов контроль стає менш жорстким і більш економічним.

Контроль виступає одним з головних інструментів розвитку організації. В менеджменті без контролю неможливий управлінський процес. Контроль - це обов'язкова функція менеджменту, є заключною стадією управлінського процесу і відіграє роль зв'язуючої ланки між керуючою і керованою системами [20, с. 110].

Процес контролю полягає у визначенні стандартів, фактично досягнутих результатів та здійсненні корегувань, якщо досягнуті результати суттєво відрізняються від визначених стандартів [8, с. 205].

Контроль – це важлива та об’єктивно необхідна функція управління. Ефективність здійснення контролю зумовлює якість реальних і подальше прогнозування бажаних показників розвитку закладу освіти, його навчально-виховного процесу, діяльності педагогічного колективу та всіх систем закладу [15, с. 265].


Сутність сучасної зовнішньоекономічної політики


План до курсової роботи:

Сутність сучасної зовнішньоекономічної політики

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Сутність сучасної зовнішньоекономічної політики,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Сутність та особливості формування зовнішньоекономічної політики країни

Зовнішньоекономічна політика - це діяльність держави у сфері розвитку та регулювання економічних відносин з іншими країнами. Основним завданням зовнішньоекономічної політики є формування сприятливих зовнішньоекономічних умов для відтворювального процесу в країні, для вигідної участі країни в міжнародному поділі і кооперування праці в процесі діяльності її господарюючих суб'єктів.

Зовнішньоекономічна політика вирішує також завдання збалансованості зовнішньоекономічних операцій з окремими державами та регіонами, оптимізації господарської взаємодії конкретних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з аналогічними організаціями інших держав, завдання забезпечення економічної безпеки країни [4, с. 45].

В умовах глобалізації світового господарства однією з пріоритетних цілей економічної зовнішньої політики стає органічне входження України у світове господарство. При цьому необхідно дотримуватися визначального значення національних економічних інтересів. З цією метою необхідні планомірно і послідовно здійснювані прогресивні структурні перетворення господарського комплексу, вихід країни на інформаційні та інноваційні міжнародні ринки, подолання відсталої структури зовнішньої торгівлі та формування сприятливого інвестиційного клімату.

Стратегія зовнішньоекономічної політики розробляється і реалізується як в цілому по країні, так і по її регіонах і відповідно - щодо окремих країн і регіонів. Особливу значущість на рівні регіонів в сучасних умовах має формування взаємовигідних партнерських відносин в рамках прикордонної торгівлі на основі чинного міжнародного права і формованого в країні правового поля.


Сучасні напрямки асортименту та споживчих властивостей маргарину на ринку України


План до курсової роботи:

Сучасні напрямки асортименту та споживчих властивостей маргарину на ринку України

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Сучасні напрямки асортименту та споживчих властивостей маргарину на ринку України,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Аналіз ринку маргарину в Україні його сучасний стан та перспективи розвитку

Налічується близько 30 виробників маргаринової продукції. Виробництво маргаринової продукції в 2016 році — 234,6 тис.т; у 2017 році — 228,4 тис.т.

Експорт маргаринової продукції в 2016 році — 1,844 тис.т (на $826 тис.); у 2017 році — 1,201 тис.т (на $552 тис.). Імпорт маргаринової продукції в 2012 році — 24,088 тис.т (на $27195 тис.); у 2011 році — 12,964 тис.т (на $22106 тис.).

Зростання виробництва маргаринової продукції в Україні максимально активізувалось з 1999 року з введенням обмежувального вивізного мита на насіння соняшника. До цього, як вважають фахівці, у виробників жирової продукції попросту не вистачало сировини для виробництва маргарину. Наприкінці 90-х років “маргаринщики” почали впроваджувати у виробництво сучасні технології, використовувати нові інгредієнти (пальмові олії, стабілізатори, емульгатори). У міру того як українські жиркомбінати освоювали виробництво м'яких маргаринів, вітчизняні споживачі поступово змінювали своє відношення до цього продукту. Сьогодні вже багато хто сприймає маргарин не як дешевий замінник вершкової олії, а як повноцінний і корисний продукт. Низька калорійність, знижений вміст холестерину, тривалий термін збереження, відносно невисока вартість — незаперечні переваги наливних маргаринів перед вершковою олією. [2]

Якщо в 2015 році потужності вітчизняних підприємств-виробників, розраховані на виробництво 403,9 тис.т маргаринової продукції в рік, були завантажені тільки на 24,3%, то в 2011 році — на 52,7%. У 2008 році на збиток пішли як відносні, так і абсолютні показники. Виробничі “маргаринові” потужності, що скоротилися до 370 тис.т у рік, були завантажені тільки на 48%.


Сучасні проблеми і перспективи розвитку нафтогазової галузі України


План до курсової роботи:

Сучасні проблеми і перспективи розвитку теплоенергетики України

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Сучасні проблеми і перспективи розвитку теплоенергетики України,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Історичний аспект розвитку теплоенергетики в Україні

Наведемо основні історичні події Української енергетики в цілому і теплоенергетики зокрема

1878 р. Вперше в Києві встановлено електричну машину і 4 дугових електричних ліхтарі.

1880 р. Створено Електротехнічний відділ Імператорського російського технічного товариства (РТТ), а також його відділення в Києві, Одесі, Катеринославі (Дніпропетровську), Миколаєві. Вийшов перший номер журналу 'Электричество”.

1890 р. Пуск перших електростанцій в Україні (Київ, Костянтинівка, Катеринослав, Львів).

1892 р. В Києві введено в дію перший у Росії і другий у Європі електричний трамвай.

1913 р. Потужність електростанцій України становила 304,3 тис.кВт.

1920 р. Прийняття плану ГОЕЛРО, що передбачав будівництво 4 теплових електростанцій у Донбасі і ДніпроГЕСу.

1926 р Пуск першого агрегату Штерівської ДРЕС.

1929 р. Споруджена перша ПЛ-110 кВ Штерівська ДРЕС-Кадіївка.

1930 р. Введено в експлуатацію перші агрегати КРЕС і ЕСХАР (Київської і Харківської районних електростанцій).

Створення перших акціонерних енергокомпаній (Київток, Донбасток та ін.) і диспетчерських центрів.

1932 р. Пуск першого гідроагрегату ДніпроГЕС.

Введено в експлуатацію ПЛ-154 кВ ДніпроГЕС-Донбас.

Створено Всесоюзне наукове інженерно-технічне товариство енергетиків (ВНТТЕ). В Україні організації ВН¦ТТЕ працювали в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі.


Сучасні проблеми і перспективи розвитку теплоенергетики України


План до курсової роботи:

Сучасні тенденції розвитку міжнардних відносин 2010-2018 рр.

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Сучасні тенденції розвитку міжнардних відносин 2010-2018 рр.,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Суть та роль системи міжнародних відносин

Міжнародні відносини є об'єктом зовнішньої політики, міжнародної політики в цілому. Втім, звичний для нас термін «міжнародні відносини» не зовсім точний, оскільки відповідні відносини ніколи не складаються безпосередньо між народами. Як демократія не буває безпосередньо владою народу, так і міжнародні відносини не бувають відносинами безпосередньо між народами. Вони опосередковуються державами — через охорону кордонів, митний контроль, візові режими, закордонні паспорти, монополію на здійснення зовнішньої політики тощо. Франкомовний еквівалент терміна «міжнародні відносини» — relations internationales, що дослівно означає «міжнаціональні відносини», чи відповідний англомовний термін дещо точніші, оскільки в західноєвропейській традиції нація ототожнюється з державою. Визначення «народу» як головного суб'єкта міжнародних відносин передбачає саме державні народи-нації, а по суті — держави [10, с. 105].

Міжнародні відносини – сукупність економічних, політичних, ідеологічних, правових, дипломатичних та інших зв'язків між державами й системами держав, між головними соціальними, економічними, політичними силами, організаціями й громадськими рухами, які діють на світовій арені.

Основними суб'єктами міжнародних відносин є народи, держави, міждержавні об'єднання, регіональні та всесвітні політичні, економічні та інші урядові і неурядові організації та заклади. Вступаючи у стосунки з різними країнами та народами, кожен суб'єкт міжнародного права переслідує головну мету – створити сприятливі умови для свого розвитку. Досягнення її залежить від наявності у неї економічних факторів, збройних сил, потенціалу союзників та суперників, міжнародної ситуації та інших факторів [18, с. 201].

Звичайно міжнародні відносини визначаються як система політичних, економічних, соціальних, культурних, воєнних, правових та інших зв'язків між державами й народами.


Сучасні тенденції розвитку міжнародних відносин 2010-2018 рр.


План до курсової роботи:

Сучасні тенденції розвитку міжнардних відносин 2010-2018 рр.

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Сучасні тенденції розвитку міжнардних відносин 2010-2018 рр.,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Суть та роль системи міжнародних відносин

Міжнародні відносини є об'єктом зовнішньої політики, міжнародної політики в цілому. Втім, звичний для нас термін «міжнародні відносини» не зовсім точний, оскільки відповідні відносини ніколи не складаються безпосередньо між народами. Як демократія не буває безпосередньо владою народу, так і міжнародні відносини не бувають відносинами безпосередньо між народами. Вони опосередковуються державами — через охорону кордонів, митний контроль, візові режими, закордонні паспорти, монополію на здійснення зовнішньої політики тощо. Франкомовний еквівалент терміна «міжнародні відносини» — relations internationales, що дослівно означає «міжнаціональні відносини», чи відповідний англомовний термін дещо точніші, оскільки в західноєвропейській традиції нація ототожнюється з державою. Визначення «народу» як головного суб'єкта міжнародних відносин передбачає саме державні народи-нації, а по суті — держави [10, с. 105].

Міжнародні відносини – сукупність економічних, політичних, ідеологічних, правових, дипломатичних та інших зв'язків між державами й системами держав, між головними соціальними, економічними, політичними силами, організаціями й громадськими рухами, які діють на світовій арені.

Основними суб'єктами міжнародних відносин є народи, держави, міждержавні об'єднання, регіональні та всесвітні політичні, економічні та інші урядові і неурядові організації та заклади. Вступаючи у стосунки з різними країнами та народами, кожен суб'єкт міжнародного права переслідує головну мету – створити сприятливі умови для свого розвитку. Досягнення її залежить від наявності у неї економічних факторів, збройних сил, потенціалу союзників та суперників, міжнародної ситуації та інших факторів [18, с. 201].

Звичайно міжнародні відносини визначаються як система політичних, економічних, соціальних, культурних, воєнних, правових та інших зв'язків між державами й народами.


Телебачення, процеси роздержавлення. Формування телепростору України


План до курсової роботи:

Телебачення, процеси роздержавлення. Формування телепростору України

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Телебачення, процеси роздержавлення. Формування телепростору України,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Історія створення та традиції українського телебачення

Телебачення в незалежній Україні не з’явилося на порожньому місці: воно мало понад п’ятдесят років історії, багаті традиції та висококласний персонал. Саме це допомогло українському телебаченню досягти відносно високого рівня, незважаючи на економічну та політичну кризу, та не втратити аудиторію.

Одним із перших вчених, які дослідили практичне застосування телебачення, був українець Борис Грабовський, який, однак, працював за межами України. У 1928 році вперше у світі він сконструював повністю електронну телевізійну систему та продемонстрував передачу рухомого зображення. Однак згодом відкриття Грабовського було відкладено на винаходи інших вчених, у тому числі американських та німецьких вчених.

1 лютого 1939 року в Києві відбулася перша телевізійна передача зі студії, спеціально обладнаної в Українському радіо. Аудиторія цих перших ефірів складалася з кількох десятків власників телевізорів, які проживали у столиці України; Як правило, транслювались концерти оперної та естрадної музики. Про телевізійні передачі повідомлялося в місцевих органах преси Комуністичної партії і тривало до початку німецько-радянської війни 22 червня 1941 р. Після війни розвиток телебачення в Україні сповільнився.

Лише у 1949 році на Хрещатику, 26, розпочалося будівництво першого українського телецентру. Наприкінці 1951 року тут почалися перші телепередачі, в основному прямі трансляції оперних концертів. Н. Серапіонова стала першим режисером українського телебачення [2, c. 47].

Протягом наступних 15 років телецентри послідовно відкривались у Харкові, Донецьку, Одесі, Львові, Дніпропетровську, Луганську, Сімферополі, Запорожжі, Херсоні, Миколаєві, Сумах, Чернівцях, Кіровограді та Ужгороді. Телевізія, яка зараз є всепланетарним явищем, була в той час суто регіональною, локальною, прив’язаною до студій.


Теоретико-методологічні значення економічної таблиці Ф. Кене


План до курсової роботи:

Теоретико-методологічні значення економічної таблиці Ф. Кене

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Теоретико-методологічні значення економічної таблиці Ф. Кене,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Коротко біографія Ф. Кене

Засновником та лідером школи фізіократів був Франсуа Кене (1694-1774). Він заклав підвалини учення фізіократів, сформулював його теоретичні засади та економічну програму. Ф. Кене був вихідцем з сім’ї землеробів, однак сферою його професійних інтересів стала медицина, яку почав вивчати у 1710 році. В 1718 році він отримав ступінь доктора хірургії та став головним лікарем лікарні в містечку Мант. В 1737 році Ф. Кене отримав професорський ступінь і став постійним секретарем хірургічної академії. Як лікар мадам де Помпадур, він отримав доступ двору і в 1752 році став лейб-лікарем короля Франції Людовика XV.

Син хлібороба, Франсуа тільки в 12 років навчився читати і писати від городника-поденника. Подальшу освіту отримав у сільського кюре і в початковій школі в сусідньому містечку. У 17 років він поїхав до Парижа, де кілька років працював помічником гравера і одночасно здобував освіту. У 1710 році Кене почав вивчати медицину [2, с. 401].

Енергійний і працьовитий, в 1718 році він одружився на дочці паризького бакалійника з хорошим приданим, отримав ступінь доктора хірургії і став головним лікарем лікарні в місті Мант. Місцева аристократія стала користуватися його послугами (від прийому пологів до кровопускання); завдяки її підтримці йому вдалося надрукувати перший свій труд: «Observations sur les effets de la saignee» (1729-1730), в якому він різко повставав проти поглядів користувався великим впливом при дворі лікаря Сільва, намагаючись обґрунтувати психологію на фізіологічному рівні і наполягаючи на цілющий дії природи.

У 1734 році герцог Вільруа запропонував Кене, до того моменту залишився вдівцем з двома дітьми, постійну роботу в якості медика в своєму будинку в Парижі. 1737 року Кене отримав професорський ступінь і став постійним секретарем хірургічної академії.