ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Платіжний баланс України та проблеми його збалансуванняПлатіжний баланс України та проблеми його збалансування

Платіжний баланс України та проблеми його збалансування



1.1. Сутність платіжного балансу

Розробка і складання платіжного балансу є обов’язковою умовою для всіх країн – членів Міжнародного валютного фонду і базується на єдиній методології відповідно до стандартної класифікації компонентів і структури зведеної інформації. За формою складання платіжний баланс визначається як статистичний звіт, у якому в систематизованому вигляді наведено сумарні дані про зовнішньоекономічні операції резидентів даної країни з резидентами інших країн (нерезидентами) за певний період.

Основні компоненти платіжного балансу групуються за двома рахунками: рахунком поточних операцій і рахунком операцій з капіталом і фінансових операцій. Визначення резидента (нерезидента) в теорії складання платіжного балансу не відрізняється від прийнятого в системі національних рахунків. Інституційна одиниця вважається одиницею резидентом, якщо вона на економічній території даної країни функціонує більше одного року і має центр економічного інтересу, тобто якщо інституційна одиниця веде господарську діяльність та економічні операції в межах країни і має наміри продовжувати цю діяльність протягом довгого часу [5, с.271]. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Платіжний баланс України та проблеми його збалансування.

Рух товарів і послуг через національні границі як би врівноважується рухом у протилежному напрямку фінансових потоків (коштів), що представляють собою платежі за товари й послуги. Ці потоки реєструються й узагальнено відображаються в статтях платіжного балансу. Платіжним балансом розуміється статистичний запис всіх економічних угод або зобов'язань, здійснених протягом певного відрізка часу (місяць, квартал, рік) між резидентами даної країни й резидентами будь-яких інших країн миру.

Платіжний баланс фіксує стан платежів і надходжень даної країни. МВФ характеризує платіжний баланс як «статистичний запис всіх економічних угод протягом даного періоду між резидентами країн, що звітують».

Співвідношення вартості експорту й імпорту товарів утворить торговельний баланс. У зв'язку з тим що значна частина зовнішньої торгівлі здійснюється в кредит, існують розходження між показниками торгівлі, платежів і надходжень, фактично зроблених за відповідний період.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Платіжний баланс України та проблеми його збалансування,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Платіжний баланс України та проблеми його збалансування


Міжнародні економічні відносини та їх основні форми


План до курсової роботи:

Міжнародні економічні відносини та їх основні форми

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Міжнародні економічні відносини та їх основні форми,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Сутність та значення міжнародних економічних відносин

Міжнародні економічні відносини є складовою системи існуючих міжнародних відносин. Поняття «міжнародні відносини» досить широке. Воно включає в себе насамперед міждержавні відносини, в яких суб’єктами виступають держави та їх об’єднання як носії публічної влади. Суб’єктами цих відносин можуть бути також і міжнародні організації, зокрема економічні, та ін.

Як і будь-які суспільні відносини, міжнародні відносини є відносинами надбудовного характеру. Аналіз наукової літератури з цього питання дає можливість зробити висновок про те, що під міжнародними (міждержавними) відносинами слід розуміти відносини, які виходять за межі держав і виникають між ними. Ці відносини, як відомо, регламентуються нормами міжнародного права.

Міждержавні економічні відносини виникають і встановлюються передусім між державами як політичними формами організації суспільства, що виражають обумовлену економічним ладом певну політичну владу економічно пануючого класу або всього народу. Вони можуть виникати також, як уже зазначалося, і між державами та міжнародними організаціями, між міжнародними організаціями [17].

Визначення сутності міжнародних економічних відносин часто бувають спрощеними, неповними. Так при їх характеристиці як функціональної підсистеми світового господарства або сукупності міжнародних економічних зв’язків, що формуються під впливом продуктивних сил та інших факторі в, спостерігається тавтологія, оскільки у правій частині визначення майже повністю повторено ліву частину (те, що треба визначити), але додано термін «сукупність», а економічні відносини названо економічними зв’язками.


Міжнародні неурядові організації як квазі суб'єкти міжнародного права


План до курсової роботи:

Міжнародні неурядові організації як квазі суб'єкти міжнародного права

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Міжнародні неурядові організації як квазі суб'єкти міжнародного права,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Основні суб’єкти міжнародного права

Поняття суб'єкта міжнародного права тісно пов'язане з поняттям предмета міжнародно-правового регулювання. Тільки у процесі міжнародних (міждержавних) відносин у широкому розумінні створюються норми поведінки для учасників цих відносин. Таким чином, тільки учасникам цих відносин надавався статус міжнародної правосуб'єктності.

Суб'єкти міжнародного права - це сторони, наділені юридичними правами й обов'язками в суспільних відносинах, урегульованих міжнародним правом. Якщо максимально спростити це визначення, то отримаємо таке: суб'єктом міжнародного права є той, хто має права і несе обов'язки відповідно до норм міжнародного права.

Трохи інакше формулюють поняття суб'єкта міжнародного права Г.В. Ігнатенко і Д.І. Фельдман, котрі вказують, що "суб'єкти міжнародного права можуть бути визначені як утворення, незалежні один від одного, не підпорядковані в сфері міжнародних відносин будь-якій політичній владі, які мають юридичну здатність до самостійного здійснення прав і обов'язків, встановлених міжнародним правом".

Спроможність брати участь у відносинах, що регулюються міжнародно-правовими нормами, є передумовою, але не головною рисою суб'єкта. Основна властивість суб'єкта — юридична здатність до самостійних міжнародних дій, включаючи створення погоджених міжнародно-правових норм, до незалежного здійснення прав та обов'язків установлених цими нормами.

Загальновизнаними суб'єктами сучасного міжнародного права є: держави; народи (нації), що борються за незалежність; міжнародні (міжурядові) організації; державоподібні утворення; юридичні та фізичні особи [14, с. 129-134].

Усіх суб'єктів міжнародного права прийнято поділяти на дві категорії: первинні (основні) та похідні (вторинні).

До первинних суб'єктів відносяться держави, що володіють державним суверенітетом і набувають на підставі свого виникнення (утворення) міжнародної правосуб'єктності. Деякі вчені сюди також відносять і нації" що борються за своє самовизначення.


Міжнародні організації у сфері страхового нагляду


План до курсової роботи:

Міжнародні організації у сфері страхового нагляду

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Міжнародні організації у сфері страхового нагляду,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Сутність та принципи здійснення страхового нагляду

Страховий нагляд – це контроль за діяльністю страхових установ, який здійснюється державними органами [40]. Органи страхового нагляду здійснюють перевірку страхових організацій за їх платоспроможністю, надають рекомендації по використанню вільних коштів та страхових резервів, видають ліцензії на здійснення певних видів страхування, затверджують тарифи премій тощо.

Головне завдання усіх органів нагляду за страховою діяльністю – це створити механізми забезпечення високих стандартів фінансової платоспроможності та поведінки усіх страховиків, що знаходяться під їхнім наглядом. Головні цілі таких контролюючих органів полягають у забезпеченні страхувальникам високого рівня безпеки та в підтриманні довіри до страхової індустрії.

Значній кількості учасників ринку важко зрозуміти та оцінити страхові послуги. Останні набувають вигляду зафіксованих у договорі зобов’язання страховика виплатити страхову суму чи компенсацію у випадку настання визначених в контракті подій чи ризиків в обмін на певні зобов’язання з боку страхувальника. Внаслідок цього клієнтам важливо мати відповідну доречну та зрозумілу інформацію бажано в письмовій формі, яка може доповнюватися усною інформацією. Але для надання порад особи, які надають усну інформацію, повинні володіти необхідними знаннями.

Принципи здійснення страхових операцій, як очікується, можуть поліпшити відносини між страховиком, посередником та клієнтом і таким чином поглибити впевненість і посилити захист клієнта. Низка загальних принципів повинна скласти головні норми здійснення бізнесових операцій, де б вони не відбувалися.


Міжнародні стратегії ТНК в умовах глобалізації


План до курсової роботи:

Міжнародні стратегії ТНК в умовах глобалізації

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Міжнародні стратегії ТНК в умовах глобалізації,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Основні поняття та специфіка функціонування ТНК

Глобалізація – це процес, спрямований на створення інтегрованої світової економіки, що складається з двох основних напрямків: глобалізації ринків і глобалізації виробництва.

Якісні зміни у функціонуванні світового економічного простору ставлять питання про нові стандарти взаємодії суб’єктів господарювання як між собою, так і з глобальним економічним середовищем.

Одночасно глобалізація виступає вимогою сучасного етапу світогосподарського розвитку - навіть найбільш високорозвинуті країни вирішують завдання забезпечення ефективності виробництва за допомогою міжнародного співробітництва як результату міжнародного розподілу праці. Можна стверджувати, що оскільки рушійною силою глобалізації є зростання конкуренції, найбільші вигоди від глобалізації отримують промислово розвинуті країни.

В результаті формування глобальних ринків, які прийшли на зміну ізольованих внутрішніх державних ринків, ціни на даних ринках демонструють тенденцію до зниження, оскільки компанії конкурують між собою у світовому масштабі з метою визнання результатів їх діяльності як споживачами конкретних країн, так і іншими транснаціональними корпораціями [41, с. 18].

Якісні особливості нового типу розвитку світової економічної системи визначаються наростаючою взаємозалежністю мікро-, мезо- і макроекономічних суб’єктів господарського життя, яка в силу техніко-економічних і соціально-політичних причин в останні десятиліття досягла такої стадії, коли стали можливими такі принципово нові явища:


Міжнародно-правове регулювання діяльності ООН з підтримки миру та безпеки


План до курсової роботи:

Міжнародно правове регулювання діяльності ООН з підтримки миру та безпеки

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Міжнародно правове регулювання діяльності ООН з підтримки миру та безпеки,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Основні завдання діяльності ООН

ООН - універсальна міжнародна організація, створена з метою підтримки миру і міжнародної безпеки і розвитку співробітництва між державами [1, с.41-43].

Статут ООН обов'язковий для всіх держав і в його преамбули записано: "Ми, народи об'єднаних націй, сповнені рішучості позабути прийдешні покоління від лиха війни, знову затвердити віру в основні права людини, у гідність і цінність людської особистості, рівноправність чоловіків і жінок і в рівність прав великих і малих націй, створити умови, при яких можуть дотримуватися справедливість і повага до зобов'язань і в цих цілях виявляти толерантність і жити разом, у світі один з одним, як добрі сусіди, об'єднати наші сили для підтримки міжнародного миру і безпеки, забезпечити, щоб збройні сили застосовувалися не інакше, як у загальних інтересах, вирішили об'єднати наші зусилля для досягнення цих цілей".

Створення ООН. Ще до закінчення Другої світової війни учасниками антигітлерівської коаліції та іншими прогресивними державами була визнана необхідність ліквідації Ліги Націй і створення нової світової організації на цілком нових засадах. Цими засадами були принципи права, спрямовані на забезпечення миру, безпеки, свободи і загального добробуту людства.

Такою організацією стала Організація Об'єднаних Націй, створена 26 червня 1945 р. зі штаб-квартирою у Нью-Йорку. Її Статут і плідна діяльність протягом уже понад 50 років свідчать про величезний внесок ООН у розвиток сучасного міжнародного права.

У статті 1 Статуту ООН закріплено такі загальні цілі цієї міжнародної організації: підтримувати міжнародний мир і безпеку; розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправності і самовизначення народів; здійснювати міжнародне співробітництво в розв'язанні між народних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру й у заохоченні і розвитку поваги до прав людини й основних свобод для усіх, незалежно від раси, статі, мови, релігії тощо; бути центром для узгодження дій націй у досягненні цих загальних цілей.


Міжнародно-правова відповідальність за космічну діяльність


План до курсової роботи:

Міжнародно-правова відповідальність за космічну діяльність

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Міжнародно-правова відповідальність за космічну діяльність,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття космічної діяльності

Космічною діяльністю визначено наукові космічні дослідження, створення та застосування космічної техніки, використання космічного простору [1, Ст.2]. Дане визначення міститься у національному законодавстві.

Космічна діяльність – це дослідження космічного простору і небесних тіл за допомогою безпілотних і пілотованих космічних об'єктів, а також використання можливостей космічної техніки для розв'язання практичних земних завдань. Особливістю космічної діяльності є використання для польотів простору, що перебуває за межами щільних шарів атмосфери, в яких може здійснюватися авіаційна діяльність. Космічна діяльність є надзвичайно науковою і капіталомісткою справою, яке є в даний час найбільш розвинутим державам у промисловому і науково-технічному відношенні. З іншого боку всі держави зацікавлені в використанні переваг космічної діяльності. Освоєння космічного простору зробило справжній переворот у створенні військових систем, метеорології, зв'язку, навігації, геодезії, картографії, геології, гідрології і в інших областях [2, C.91].

Важливу роль на початкових етапах регулювання космічної діяльності відігравали резолюції Генеральної Асамблеї ООН, в яких знайшли підтвердження звичаєві норми міжнародного космічного права [3, C.307].

Необхідно зазначити, що міжнародна космічна діяльність всупереч буквальному тлумаченню цього терміна регулює не тільки діяльність держав у самому космічному просторі, включаючи небесні тіла, але й їх діяльність на Землі та в повітряному просторі Землі, пов'язану з дослідженням і використанням космосу. Так, Угода про рятування в основному регулює операції, які вчинені на Землі з рятування та повернення космонавтів і космічних об'єктів, а основними завданнями Конвенції про відповідальність є забезпечення відшкодування шкоди, спричиненої при падінні на Землю космічних об'єктів чи їх складових частин.


Міжнародно-правове регулювання боротьби держав з незаконним оборотом наркотичних засобів та психотропних речовин


План до курсової роботи:

Міжнародно-правове регулювання боротьби держав з незаконним оборотом наркотичних засобів та психотропних речовин

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Міжнародно-правове регулювання боротьби держав з незаконним оборотом наркотичних засобів та психотропних речовин,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття незаконного обороту наркотиків як злочину міжнародного характеру

Незаконний обіг наркотиків - надзвичайно складне, різнобічне і водночас суспільно небезпечне явище у сучасному світі. З одного боку, наркотики є корисними і необхідними медичними препаратами, а з іншого - вони заподіюють величезну ні коду, яка практично не піддається обрахунку.

Насамперед, це й деградація особистості наркомана, і потяг до вчинення різноманітних злочинів, і зниження матеріально-технічного та інтелектуального потенціалу суспільства, і погіршення його генофонду, і викривлення внаслідок "відмивання наркокоштів" законного розподілу матеріальних благ, і проникнення злочинців у державні та владні структури, і їхній вплив на формування політики держав у злочинних інтересах, і багато чого іншого.

Будучи досить вигідним з майнової точки зору промислом (прибутки від якого вираховуються мільярдами доларів США), незаконний обіг наркотиків визнається суспільно небезпечним та злочинним більшістю країн світового співтовариства, а у багатьох державах його окремі прояви розцінюються як тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Особлива небезпека полягає у тому, що особи цього кола об'єднуються у суворо впорядковану систему, що представляє собою організовані групи або злочинні співтовариства. У процесі функціонування подібні групи та угруповання контролюють осіб, які самостійно вчиняли злочини, пов'язані з наркотиками, та встановлюють міцні організаційні зв'язки між собою, а також монополізують обіг наркотиків на значних територіях. Крім того, вбий проникають за межі державних кордонів з мстою вчинення незаконного обігу наркотиків, що призводить, крім усього іншого, ще й до міжнаціональних та міжнародних конфліктів.

Таким чином, незаконний обіг наркотиків руйнує економіку, соціальну сферу, підвищує рівень злочинності, руйнує моральні підвалини суспільства вражає своїм негативним впливом молодь, провокує конфлікти.


Міжособистісні стосунки. Конфліктність, Міжособистісні конфлікти


План до курсової роботи:

Міжособистісні стосунки. Конфліктність, Міжособистісні конфлікти

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Міжособистісні стосунки. Конфліктність, Міжособистісні конфлікти,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття та типи міжособистісних стосунків

Міжособистісні стосунки - це взаємозв'язки між окремими людьми (групами людей), які об'єктивно виявляються в характері і способах взаємних впливів людей один на одного в процесі різних видів спільної діяльності, зокрема спілкування, та суб'єктивно переживаються і оцінюються ними.

Відповідно, стосунки між людьми можуть проявлятися з кон’юнктивним (об'єднувальним), або диз'юнктивним (роз'єднувальним) характером. Переважання певного типу стосунків може надавати людському життю діаметрально протилежного сенсу, спрямованості. Іншими словами, міжособистісні стосунки включають систему з настановами, ціннісними орієнтаціями, очікуваннями, стереотипами та іншими диспозиціями, через які люди сприймають і оцінюють один одного в процесі міжособистісної взаємодії. Система стосунків утворює відповідну соціально-психологічну і духовну атмосферу, в якій живе людина [18, с. 431].

Міжособистісні стосунки формуються під впливом безпосередніх умов життя людей. їх ознакою є емоційне забарвлення. Вони - найбільш значущі для особистості. Неформальність, емоційність і значущість є основою для впливу міжособистісних стосунків на особистість: хтось сприймається як добрий вчитель, а хтось - як розумний політик. Виявлення особистісних ознак у стилі виконання соціальної ролі викликає відповідні реакції інших членів групи, і, таким чином, у ній виникає ціла система міжособистісних стосунків.

Науковці з'ясували таку закономірність: чим вищий рівень розвитку групи, тим сприятливіші умови вона створює для виявлення кращих прикмет особистості. І навпаки, чим нижчий рівень розвитку групи, тим більше існує можливостей для виявлення її негативних ознак. Завдяки визначеним позитивним нормам стосунків у колективі людина має поводитися позитивно щодо своїх товаришів у групі. У корпораціях часто заохочуються егоїстичні нахили. Групова мораль таких об'єднань змушує індивіда проявляти себе з найгіршого боку в системі міжособистісних стосунків з метою самозахисту.


Місце і роль кодифікаційних актів в системі законодавства України


План до курсової роботи:

Місце і роль кодифікаційних актів в системі законодавства України

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Місце і роль кодифікаційних актів в системі законодавства України,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Предмет, об’єкт, принципи та методи кодифікації

Одним з основних понять сучасної юриспруденції, що придбала актуальність за останні десятиліття, є поняття «кодифікація». Процес розвитку законодавства в пострадянських республіках, розробка і прийняття нових кодексів у різних сферах суспільного життя призводить до зростання уваги юридичної громадськості до проблем поняття і правової природи даного процесу.

Систематизація нормативно-правових актів необхідна перш за все для ведення обліку розвитку законодавства і здійснення контролю над ним, для забезпечення узгодженості та взаємозалежності різних його частин. Даний процес є важливою умовою правильного з'ясування і застосування норм права державними органами, він сприяють розумінню законодавства як єдиного цілого.

Кодифікація являє собою окрему форму систематизації нормативно-правових актів, змістом якої є складна інтелектуальна праця щодо узгодження правових приписів в єдиному кодифікаційному акті. Кодифікація - це найбільш складна і досконала форма систематизації законодавства, що має правотворчий характер. Кодифікація має виражену правотворчу природу, адже дія кодифікації притаманні більшість ознак правотворчої практики [1, с. 117].

Стрімке збільшення кількості нових нормативно-правових актів створює небезпеку правової інфляції в країні. Активізація правотворчості останніми роками, поряд з його позитивними моментами, негативно позначилася на структурній організації сучасного українського законодавства, впорядкованість якого залишає бажати кращого, оскільки недостатньо відпрацьована його єдина налагоджена система.


Місце та роль політичних партій у системі безпосередньої демократії


План до курсової роботи:

Місце та роль політичних партій у системі безпосередньої демократії

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Місце та роль політичних партій у системі безпосередньої демократії,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття безпосередньої демократії та її конституційно-правових основ

Безпосередня (або пряма) демократія є формою безпосередньої участі народу в прийнятті важливих політичних рішень державного й суспільного життя та здійсненні влади у формах, передбачених конституцією та іншими актами законодавства [19].

Французькі вчені-конституціоналісти А. і Ф. Демішель і М. Пікемаль зазначають, що демократія є безпосередньою, якщо народ править сам, на своїх зібраннях, якщо немає відмінності між правлячими і керованими. Звичайно, проблема полягає тут у з’ясуванні «обсягу» безпосередньої демократії. Так, в окремих випадках народ бере участь разом з його представниками у вирішенні питань законодавчого або конституційного порядку: він може володіти або правом законодавчої ініціативи, або правом вето (в останньому випадку незгода частини населення із законом, прийнятим представниками, вимагає консультації з усім народом з метою з’ясування, чи повинен даний закон набрати чинність). В інших випадках право прийняття ухвали передається народові або частково (всенародний референдум з метою підтвердження того, що було зроблено представниками, цей інститут особливо часто використовується при перегляді конституцій), або у повному обсязі, коли представники зовсім усуваються від участі у з’ясуванні питання, винесеного на референдум [6, с. 307].

Ця форма народовладдя є найдавнішою. Саме через загальні збори племені, первісної общини здійснювалося управління людським колективом на етапі первісного суспільства. Пізніше в Стародавній Греції та Стародавньому Римі важливу роль в управлінні державою відігравали народні збори (які мали різні форми та назви), крім того, з’являються вибори певних органів, які уособлювали владу народу. В рабовласницькому суспільстві участь у подібних зібраннях могли брати тільки вільні особи, громадяни відповідного міста й держави.