ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Підвищення доходів підприємств готельного господарства (на прикладі готельного комплексу “ Підвищення доходів підприємств готельного господарства (на прикладі готельного комплексу “Братислава”

Підвищення доходів підприємств готельного господарства (на прикладі готельного комплексу “Братислава”



1.1. Економічна ефективність діяльності готельних підприємств України

Прибуток займає одне з важливих місць у загальній системі вартісних взаємин ринкової економіки і являє собою найважливіший елемент економічного механізму керування суспільним виробництвом. За допомогою цієї вартісної форми оцінюється діяльність усіх підприємств економіки.

Прибуток є самим великим джерелом фінансування розширеного відтворення, важливим критерієм його ефективності, основним джерелом формування фондів економічного стимулювання й одним з головних джерел доходів державного бюджету. Правильне розуміння економічної природи прибутку є основою для поліпшення механізму практичного використання цієї категорії в сучасних українських умовах [18, с. 37]. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Підвищення доходів підприємств готельного господарства (на прикладі готельного комплексу “Братислава”.

У сучасній економічній теорії прибуток як економічна категорія являє собою розподільну форму чистого доходу суспільства, створеного в сфері матеріального виробництва в результаті з'єднання факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів). На рівні підприємства в умовах товарно-грошових відносин частина розподіленого чистого доходу також приймає форму прибутку.

Реалізуючи на ринку свою продукцію, підприємства одержують грошовий виторг, що включає в себе прибуток. Для виявлення фінансового результату (валового чи прибутку збитку) необхідно зіставити виторг із витратами на виробництво і реалізацію продукції [5, с. 73]. Придбати курсову на тему - Підвищення доходів підприємств готельного господарства (на прикладі готельного комплексу “Братислава”, можна вже сьогодні!.

Економічний зміст прибутку виявляється в його функціях. Звичайно основними називаються три функції - стимулююча, розподільна і показник ефективності діяльності підприємства. Функція повинна відбивати специфічний внутрішній зміст економічної категорії. Всі інші властивості, приписувані їй, відбивають ту чи іншу роль, що виконує дана категорія. Стимулюючу і розподільну функції виконує будь-яка інша економічна категорія (ціна, заробітна плата і т.д.). Тим більше, показник ефективності діяльності підприємства, як такий, узагалі не може виступати функцією, будучи суб'єктивним представленням про економічне явище у формі визначених розрахунків. З обліком вищевикладеного, ми думаємо, що звичайні функції (стимулюючий, розподільна і показник ефективної діяльності підприємства) насправді є роллю прибутку у функціонуючій економіці.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Підвищення доходів підприємств готельного господарства (на прикладі готельного комплексу “Братислава”,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Підвищення доходів підприємств готельного господарства (на прикладі готельного комплексу “Братислава”


Політичні репресії на Україні в 30- х роках XX століття


План до курсової роботи:

Політичні репресії на Україні в 30- х роках XX століття

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Політичні репресії на Україні в 30- х роках XX століття,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Причини та передумови політичних репресій в Україні в 30-х роках

У 1928 р. Йосиф Сталін здобув у СРСР диктаторську владу. Навіть члени політбюро які формально за компартійним статутом мали такі самі права, що й генсек, тепер стали такими ж безправними перед ним, як і прості громадяни. Використавши у 1932-1933 рр. терор голодом проти українського селянства, Сталін не залишив увагою й інші верстви населення. Репресивна війна не оминула церкви та духівництва, яким відповідно до радянської ідеології не було місця в Радянському Союзі. У 1932 р. Сталін проголосив провадження «безбожної п'ятирічки» й ліквідацію в СРСР до 1937 р. всіх релігійних конфесій і зовнішніх виявів релігійності.

Сталін добре розумів, що політика, яка проводилася в 20-ті роки в Україні, стимулювала національну самосвідомість українського народу, а, отже, й відстоювання ним реального республіканського суверенітету, задекларованого при створенні СРСР. До українізаційних процесів певний час він змушений був ставитись терпимо, зважаючи на значення української партійної організації в його внутріпартійній боротьбі з опозицією. Але коли його позиції зміцніли, ним було застосовано найжорстокіших методів боротьби проти українського національного відродження, аж до потоплення його в крові, задушення в муках штучно організованого масового голодомору.

Вже наприкінці 20-х - на початку 30-х років Сталін ініціював цілу хвилю репресивних процесів, спрямованих проти українських національно-культурних кадрів як безпосередньо в Україні, так і в інших регіонах СРСР, де компактно проживало українське населення. Так, упродовж 30-х років було вчинено розгром цілого ряду міфічних контрреволюційних організацій, таких як «Український науковий національний центр», «Блок українських націоналістичних партій», «Всеукраїнський боротьбистський центр» «Трудова селянська партія», «Троцькістсько-націоналістичний блок» та інші. В серпні 1933 року в Краснодарі відбув, ся судовий процес над членами сфабрикованої організації «Союз Кубані й України», за яким десятки представників української за походженням інтелігенції Північного Кавказу були засуджені за підозрою у намірі приєднати Кубань до України [8, с. 135].


Поляриметрія, суть методу та його використання в аналізі лікарських засобів


План до курсової роботи:

Поляриметрія, суть методу та його використання в аналізі лікарських засобів

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Поляриметрія, суть методу та його використання в аналізі лікарських засобів,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Визначення поляриметрії

Поляриметричні методи - методи дослідження, засновані на вимірюванні:

  1. ступені поляризації світла;
  2. оптичній активності, тобто величини обертання площини поляризації світла при проходженні його через оптично активні речовини.

Оптично активними називаються речовини, що володіють властивістю повертати площину поляризації при проходженні через них поляризованого світла. Цією властивістю володіють оптично анізотропні середовища, на відміну від оптично ізотропних або неактивних, які цього не викликають. Оптична активність речовин обумовлена особливостями будови кристалічної решітки — в цьому випадку речовини проявляють оптичну активність тільки в твердому кристалічному стані, або особливостями будови молекул – оптична активність таких речовин виявляється тільки в розчинах. Величина такого обертання в розчинах залежить від їх концентрації; тому поляриметрія широко застосовується для вимірювання концентрації оптично активних речовин в неактивних розчинниках. Оптична, активність надзвичайно чутлива до будь-яких змін будови речовини і до міжмолекулярної взаємодії, тому вона може дати цінну інформацію про природу заміщувачів в молекулах як органічних, так і комплексних неорганічних сполук [12].

Вимірювання обертальної дисперсії — зміни кута обертання при зміні довжини хвилі світла (спектрополяриметрія) дозволяє вивчати будову речовин.

До оптично активних відносяться головним чином такі органічні речовини, як сахароза, фруктоза, глюкоза, винна кислота. Поляриметричний метод був розроблений для кількісного визначення речовин саме цієї групи. Кут повороту площини поляризації залежить від природи речовини, концентрації його в розчині, товщини шару розчину, через який проходить поляризований промінь, а також довжини хвилі поляризованого променя і температури [7].

Тож, поляриметрія (від грец. Polos - полюс і metreo - міра), фізико-хімічний метод дослідження, заснований на вимірюванні 1) ступеня поляризації світла і 2) оптичної активності, тобто величини обертання площини поляризації світла при проходженні через оптично активні речовини.


Понятие и органы исполнительной власти Украины


План до курсової роботи:

Понятие и органы исполнительной власти Украины

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Понятие и органы исполнительной власти Украины,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Понятие исполнительной власти

Среди ученых-правоведов и теоретиков существует много точек зрения относительно понятия исполнительной власти. Большинство из них придерживается мнения, что государственная исполнительная власть является носителем государственной исполнительной воли, осуществляющим свою компетенцию в закрепленной сфере государственного управления и имеющим собственный правовой (законодательно закрепленный) статус государственного органа. При определении характеристик исполнительной власти следует отметить следующее, что основные признаки социальной власти заключаются в том, что она [3, c. 89]:
а) проявляется через социальное управление;
б) это особый тип отношений между членами общества и их объединениями;
в) обеспечивает проявление и доминирование единой воли, способной организовывать (объединять и направлять) волевые усилия различных индивидов в целях удовлетворения коллективных потребностей;
г) осуществляется с помощью механизма, состоящего из таких приемов и средств воздействия, как убеждение, принуждение, стимулирование, нормы поведения.

Исполнительная власть - это власть, которая имеет право непосредственно управлять государством. Носителем этой власти по всей стране является правительство. Название правительства устанавливается Конституцией и законодательством. Чаще всего правительство имеет официальное название - советы или кабинеты министров. В Швейцарии, например, это Федеральный совет, в Италии - Совет министров, в Японии - Кабинет министров. Правительство возглавляет его глава. Как правило, это премьер-министр (например, во Франции) или председатель Совета Министров (Италия), канцлер (Германия), государственный министр (Норвегия).

В президентских республиках (США), где эта должность отсутствует, главой правительства является непосредственно президент. Вместе с главой правительства оно состоит из заместителя (вице-премьера), министров, которые возглавляют отдельные министерства.


Поняття адвокатури та її завдання. Організаційні форми адвокатської діяльності


План до курсової роботи:

Поняття адвокатури та її завдання. Організаційні форми адвокатської діяльності

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Поняття адвокатури та її завдання. Організаційні форми адвокатської діяльності,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття та сутність інституту адвокатури

Розбудова правової держави України, для якої людина є головною соціальною цінністю, а її потреби та інтереси - основними критеріями діяльності цієї держави, обов’язково вимагає оновлення законодавства, приведення його у відповідність до міжнародного права прав людини. М. С. Грушевський зазначав, що "мораль, як і право, не існує незмінно, а створюється і перетворюється невблаганно, під впливом обставин політичного, соціального та головним чином економічного життя". У правовому полі нашої держави основні принципи, на яких базуються відносини між верховенством права та особою, послідовно розроблялися і конкретизувалися [3, c. 46]:
- взаємна відповідальність держави та особистості;
- верховенство права та суворе підпорядкування закону діяльності всіх державних органів та посадових осіб;
- обмеженість та підзаконність державної влади;
- нерозривність, недоторканність і непорушність прав і свобод людини.

Серед інших важливих конституційних прав і свобод громадян Конституція України виділяє такі права, як свобода та особиста недоторканість (ст. 29), повага честі та гідності особи (ст. 28), закріплює право громадян на правову допомогу (ст. 59), презумпція невинуватості (ст. 62) [1].

Європейська конвенція про захист прав людини та основоположних свобод проголошує право обвинуваченого мати достатні можливості для підготовки захисту, яку він може здійснити особисто або через обраного ним адвоката, або мати адвоката, призначеного йому безкоштовно. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права також містить принципи прав людини, прав і свобод людини.

Реформування у державі, природно, поставило завдання створити надійний механізм захисту прав і свобод громадян, а також юридичних осіб та надати їм необхідну правову допомогу. Як зазначив М.П. Орзіх, «правозахисний механізм щодо прав і свобод людини включає поряд з нормативно-правовою інституційною частиною - органи та організації, для яких спеціальною компетенцією або статутним завданням (для громадських організацій) є захист прав та законних інтереси людини і громадянина, а також інструмент ефективного використання засобів захисту та захисту правового статусу особи ".


Поняття доказів і їх класифікація у кримінальному процесі


План до курсової роботи:

Поняття доказів і їх класифікація у кримінальному процесі

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Поняття доказів і їх класифікація у кримінальному процесі,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття і значення доказів у кримінальному процесі

У кримінальному судочинстві чинним законодавством передбачено юридичне визначення поняття "докази".

Так, згідно ч.1 ст. 84 КПК України доказами у кримінальній справі є різні фактичні дані, на підставі яких у встановленому законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наведене визначення, на перший погляд, відповідає завданням кримінального судочинства, його керівним принципам, які повинні забезпечувати досягнення об'єктивної істини, прийняття законних і обґрунтованих рішень органами досудового розслідування і судовою владою.

Однак вчені-процесуалісти справедливо вважають його недосконалим, полемізуючи з ним вже не одне десятиліття на сторінках юридичних видань.

Тому цілком справедливим, на наш погляд, є думка Е.Долі про те, що докази, як фундаментальна кримінально-процесуальна категорія, повинні бути додатково вивчені, науково обґрунтовані і поставлені на чільне основних понять кримінального процесу [6, с. 54].

Однією з основних причин триваючої полеміки між вітчизняними та зарубіжними авторами є їх різне тлумачення поняття доказів, що визначається законодавцем під "фактичними даними".

М. Чельцов та інші відомі вчені вибрали безкомпромісну позицію, яку вони відстоюють вже багато років, що докази не повинні розумітися як фактичні дані, а лише факти, до оперування якими зводиться процес доказування, вони не можуть бути сумнівними або неякісними: вони або існують або не існують [27, c. 125].

Досконалість тієї чи іншої позиції авторів можна виявити, перш за все, звернувшись до етимологічної інтерпретації змісту використовуваної термінології.

Етимологічне значення поняття "відомості", наприклад, це "повідомлення, новини про когось, чимось; певні факти, дані про когось, чимось, інформація; знання в будь-якій галузі " і т.д. [5, c. 65].


Поняття й значення криміналістичної тактики


План до курсової роботи:

Поняття й значення криміналістичної тактики

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Поняття й значення криміналістичної тактики,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття та значення криміналістичної тактики

Криміналістична тактика як галузь криміналістики була предметом досліджень у перших роботах криміналістів. Накопичення емпіричного матеріалу, досвід використання криміналістичних інструментів та методів у боротьбі зі злочинністю дозволили розвивати криміналістичну теорію в напрямку узагальнення практики слідчих органів.

Криміналістична тактика розглядається як самостійна частина криміналістики, що включає зміст планування та організації розслідування, вчення про слідчі версії як метод пізнання, а також тактику певних процесуальних дій.

У криміналістичній тактиці як цілісній системі є два аспекти:
- криміналістична тактика як зміст;
- криміналістична тактика як функція (засіб) регулювання конкретних відносин у сфері попереднього розслідування [2, с. 65].

Криміналістична тактика, виходячи з цього, визначалася по-різному, не було єдності поглядів на сутність структури та її предмет.

Термін "тактика" означає теорію і практику навчання та бою. У більш загальному розумінні це система засобів, спрямованих на досягнення певної мети шляхом боротьби, конфлікту інтересів та подолання опору. Розслідування злочинів зазвичай проводиться в ситуації конфлікту інтересів, протидії зацікавлених сторін. Термін "тактика" у криміналістиці має деякі елементи умовності, оскільки він не еквівалентний військовій тактиці і не повинен зводитися лише до тих способів, використання яких веде до усунення конфлікту та протидії.

Криміналістична тактика є відносно самостійною частиною криміналістичної науки. Це система наукових положень та рекомендацій щодо організації та планування досудового та судового розслідування, які розробляються на основі визначення оптимального курсу поведінки, методів слідчих та судових дій, спрямованих на збір та вивчення доказів та встановлення обставини, що сприяли злочину.


Поняття і види причетності до кримінального правопорушення


План до курсової роботи:

Поняття і види причетності до кримінального правопорушення

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Поняття і види причетності до кримінального правопорушення,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Історичний розвиток інституту причетності до кримінального правопорушення

Процес формування інституту причетності до кримінального правопорушення відбувався протягом тривалого періоду часу і зумовлений різним підходом окремих авторів до поняття співучасті.

Вже в розширеній редакції « Руської Правди» містяться деякі положення, що передбачають відповідальність за один із видів причетності до кримінального правопорушення і, зокрема, за приховування кримінального правопорушення.?

Спроби відокремити причетність від співучасті робляться, хоча і на дещо казуїстичному рівні, вже в Соборному уложенні 1649 р., яке передбачало відповідальність за приховування кримінального правопорушення, недонесення та потурання кримінальному правопорушенню [3, с.48].

Відповідно до уложенія 1845 р. причетність протиставлялася співучасті, ніхто не міг бути визнаний співучасником кримінального правопорушення та причетним до кримінального правопорушення, причетність передбачала інше кримінальне правопорушення, діяння, крім того, причетні мали діяти свідомо, тобто навмисно і тому необережна причетність була неможливою.

До кінця XIX століття відокремлення інституту причетності було прийнято багатьма російськими та українськими вченими. Розвитку положень цього інституту були присвячені праці таких вчених, як А. Жиряєв, Н. Таганцев, В. Спасович, Є. Немировський та інші.

Згідно з теорією А. Жиряєва, у випадку збігу кількох злочинців наявна співучасть у кримінальному правопорушенні та причетність до нього. У цьому випадку причетність - це не їх участь у кримінальному правопорушенні, не конкретно визначена або незалежна, а виступає як додаткове кримінальне правопорушення.

Н. Таганцев та В. Спасович дотримувались думки, що причетність є низкою самостійних кримінальних правопорушень, які, однак, мають бути включені до Особливої частини Кримінального кодексу. В. Спасович, продовжуючи запропоновану А. Жиряєвим теорію про збіг кількох злочинців в одному і тому ж кримінальному правопорушенні, ділить збіг на кілька видів: попередній, сучасний та наступний кримінальному правопорушенню.


Поняття та види підсудності в кримінальному провадженні


План до курсової роботи:

Поняття та види підсудності в кримінальному провадженні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Поняття та види підсудності в кримінальному провадженні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття, зміст і значення підсудності

Серед правових інститутів, які процесуально і організаційно визначають основи побудови системи правосуддя, важливе місце займає інститут підсудності. Його правила встановлюють, який саме суд повинен розглядати ту чи іншу справу в першій інстанції. При цьому питання про створення суду і його склад вирішується з урахуванням того, який суд є найбільш підходящим для розгляду конкретної справи по суті. У контексті сучасної судово-правової реформи, зокрема, інститут підсудності набуває особливого значення як ступінь влади, що надається суду.

У науковій і навчальній літературі зустрічаються різні визначення цього поняття. Так, Ю. К. Осіпов вказує на те, що підсудність - це віднесення підвідомчих судам справ до провадження певного суду.

Інші автори виходять з того, що підсудність - це інститут, який регулює відповідність цивільних справ, підвідомчих суду, провадженню конкретного суду, це інститут (сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, що підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до провадження конкретного суду судової системи України для розгляду в першій інстанції. Тобто визначити підсудність цивільної справи - значить встановити компетентний, належний суд у цій справі [7, c. 129].

Крім того, в процесуальній літературі можна знайти й інші визначення поняття підсудності. Так, наприклад М. И. Штефан визначає підсудність як поділ компетенції між окремими ланками судової системи і між судами одного і того ж рівня щодо розгляду і вирішення цивільних справ, що знаходяться в їх юрисдикції.

В.І. Тертишніков вважає, що підсудність - це властивість конкретної цивільної справи, відповідно до якої вона підлягає розгляду в першій інстанції в конкретному суді. Підсудність визначає компетенцію кожного рівня судової системи розглядати і вирішувати цивільні справи [24, c. 71].

Подібним за змістом є висловлене С.С. Бичкової про те, що підсудність-це властивість цивільних справ, за допомогою якої їх розгляд і дозвіл віднесені законом до компетенції відповідного суду. Так, ці вчені відзначають, що підсудність визначає компетенцію конкретних судів в рамках судової системи в частині розгляду і вирішення конкретних цивільних справ [25, c. 124].


Поняття та види часу відпочинку, їх правове забезпечення


План до курсової роботи:

Поняття та види часу відпочинку, їх правове забезпечення

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Поняття та види часу відпочинку, їх правове забезпечення,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття часу відпочинку

Відповідно до статті 24 Загальної декларації прав людини 1948 року, кожен має право на відпочинок та дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого часу та на оплачувану періодичну відпустку. Ст. 45 Конституція України наголошує, що право на відпочинок кожного працівника забезпечується наданням тижневих днів відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, встановленням більш короткого робочого дня для певних професій та галузей та скороченням робочого часу вночі. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідних та святкових днів, а також інші умови реалізації цього права визначаються чинним законодавством [1].

Право працівників на відпочинок забезпечується положеннями статті 2 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП), що регулює право працівників на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня та щорічної оплати праці відпустка і реалізується через встановлені норми робочого часу (ст. 50 КЗпП), Закону України "Про відпустки" та забезпечення працівників часом відпочинку відповідно до закону. Конкретні умови встановлення та використання часу відпочинку також регулюються на рівні локальних нормативних актів та індивідуальних трудових договорів.

Суб'єктом права на відпочинок є кожен, хто працює, і, отже, кожен, хто має право на працю. Відповідно до законодавства України це:

  1. працездатні громадяни, які постійно проживають на території України;
  2. громадяни, які працюють за межами своїх країн:

- громадяни України, які працюють за кордоном;
- іноземні громадяни, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях в Україні (ст. 5-1 КЗпП) [2].

Робочий час та час відпочинку - важливі правові категорії трудового законодавства України. Це пов’язано з тим, що регулювання робочого часу в чинному законодавстві виступає як одна з гарантій права на відпочинок. Відпочинок разом з роботою - це основні соціальні ситуації, в яких людина перебуває все своє життя, крім дитинства. Робота повинна чергуватися з відпочинком.


Поняття та класифікація зброї в криміналістиці


План до курсової роботи:

Поняття та класифікація зброї в криміналістиці

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Поняття та класифікація зброї в криміналістиці,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття, будова та класифікація вогнепальної зброї

Вогнепальна зброя являє собою спеціально виготовлений пристрій, який конструктивно призначений та придатний для ураження цілі (цілей) на відстані відповідним снарядом (куля, шрот, картеч), що має спрямований рух у стволі зброї за рахунок енергії згоряння порохового чи іншого заряду, які не мають прямого господарсько-побутового, виробничого, спеціального призначення.

Приналежність об’єкта до вогнепальної зброї визначають за наявністю у нього сукупності Призначення загальних запирання криміналістичних запалення ознак. чи До певного таких іншого ознак шрот можна Приналежність віднести виробничого такі: ознаки призначення при для зброя ураження певного чи відповідним пошкодження указують цілі, являє при шрот відсутності вирішенні прямого відсутності виробничого, механізмів господарсько-побутового, можна спеціального про призначення. спеціального Призначення спрямований об’єкта виготовленого для останнього ураження До цілі конструктивно визначається на за конструктивно наявністю у конструктивно останнього ураження сукупності конструктивних конструктивних ряду ознак, його характерних спеціально тільки запирання для господарсько певного про типу, Їх виду, порохового моделі картеч чи інших зразка також вогнепальної ствола зброї.

картеч До конструкції головних загальних конструктивних останнього ознак стволі відносять за наявність у ознак вогнепальної виробничого зброї: бути ствола, не пристрою конструктивних запирання не каналу Призначення ствола (який за може спеціально бути прицільного конструктивно та не за відокремленим чи елементом відокремленим конструкції вогнепальної ствола), а ознак також Вказані пристрою снарядом запалення пристроїв метального спеціального заряду (кулі). керування Вказані належність конструктивні виду ознаки є типу обов’язковими не для цілі вогнепальної зброї. До додаткових конструктивних ознак відносять наявність спускового, ударного механізму, механізму запирання каналу ствола, прицільного пристрою, пристрою для утримання й керування та ряду інших механізмів, пристроїв і вузлів, що підвищують ефективність застосування вогнепальної зброї, а також указують на її призначення. Їх наявність чи відсутність у об’єкта не є визначальним чинником при вирішенні питання про належність його до вогнепальної зброї.

Наступною криміналістичною ознакою є придатність та можливість для ураження класифікується цілі, величиною яка сумісні визначається об за не наявністю у Енергетична об’єкта: об саме операцій конструктивної величиною можливості дій проведення вогнепальна пострілів його із або забезпеченням його снаряду Схема енергетичних частини характеристик, ознакою достатніх спеціальних для питомої ураження Стрілецька цілі. спортивну Енергетична за характеристика цілі снаряду частини визначає аматорського його пістолету здатність надійні заподіяти спеціальних людині без чи ураження тварині пружиною небезпечні аматорського для тощо їх снаряда життя тяга або цілей не конструктивної сумісні снаряда із заподіяти життям призначенням ушкодження.