ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Перспективи розвитку розрахункових послуг населенню в комерційних банках УкраїниПерспективи розвитку розрахункових послуг населенню в комерційних банках України

Перспективи розвитку розрахункових послуг населенню в комерційних банках України



1.1. Розрахунково-касове обслуговування населення

Розвиток безготівкових розрахунків громадян з торгівельними, комунальними і іншими підприємствами - одне і найважливіших напрямів в роботі комерційних банків. Останні виконують широке коло розрахунково-касових операцій: приймають платежі населення на користь підприємств, установ і організацій, а також в дохід державного бюджету; видають розрахункові чеки для оплати послуг і товарів; здійснюють по дорученнях вкладників безготівкові розрахунки по платежах.

В умовах переходу до ринку робота комерційних банків вимагає нових підходів і рішень в питаннях вдосконалення і розвитку розрахунково-касових операцій і особливо у сфері організації безготівкових розрахунків населення. Останніми роками істотно розширилася сфера вживання безготівкових розрахунків за товари і послуги. Розрахункові чеки стали застосовуватися при оплаті послуг підприємств побутового обслуговування, при покупці туристами інвалюти для оплати поїздки за рубіж і оплаті путівок, при оплаті послуг підприємств громадського харчування по попередніх замовленнях і оплаті вартості садових будиночків, що купує населення [8, С.115-125].

Всі розрахунки по операціях на крупні суми, що здійснюються між громадянами проходять шляхом безготівкового перерахування коштів через комерційні банки. Оплата в таких випадках здійснюється шляхом перерахування сум з рахунків вкладників на рахунки відповідних організацій, установ або підприємств в банківських установах.

Розрахунковий чек застосовується для розрахунків за будь-які види послуг і товарів. Чек є іменним грошовим документом і видається комерційними банками за рахунок засобів, що зберігаються на рахунках громадян. Для здобуття чека в установі банку відкривається депозитний рахунок на будь-яку суму. Депозитний рахунок може бути відкритий також при внесенні клієнтом готівки. Клієнтові по його бажанню може бути видано декілька чеків на суму депозитного рахунку. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Перспективи розвитку розрахункових послуг населенню в комерційних банках України.

За період зберігання депозитного рахунку нараховується дохід, виплата якого здійснюється при закритті рахунку. Операції по видачі чеків виконуються всіма установами банків. В цілях вдосконалення обслуговування населення, подальшого розвитку безготівкових розрахунків і розширення чекового звороту розрахункові стали застосовуватися на сплату за послуги, що надаються підприємствами побутового обслуговування (при будівництві і ремонті житла, виготовленні меблів і т.д.).

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Перспективи розвитку розрахункових послуг населенню в комерційних банках України,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Перспективи розвитку розрахункових послуг населенню в комерційних банках України


Правові засади реєстраційних відносин у нотаріальній практиці


План до курсової роботи:

Правові засади реєстраційних відносин у нотаріальній практиці

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Правові засади реєстраційних відносин у нотаріальній практиці,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття та значення державних реєстрів у нотаріальній діяльності

У розділі ІІІ Закону України «Про нотаріат» закріплено правила вчинення нотаріальних дій та зазначено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.

Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України в імперативній формі закріплено нотаріально-процесуальні дії (в тому числі дії технічного характеру в електронних реєстрах), які нотаріус зобов’язаний виконати при вчиненні певних нотаріальних дій [3]. Тобто кожна нотаріальна дія складається з низки нотаріально-процесуальних дій, які нотаріус зобов’язаний виконати, починаючи з установлення особи, яка звернулась до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії, з’ясування її волевиявлення, визначення обсягу її дієздатності тощо. Однією з таких нотаріально-процесуальних дій є дії технічного характеру в електронних реєстрах, що працюють в системі нотаріату.

Наприклад, у абз. 3 ст. 46 Закону України «Про нотаріат» визначено: «Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва здійснює пошук у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, обтяження таких прав та за його результатами формує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який залишається у справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса» [3].

Обов’язок здійснити пошук в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі обтяжень рухомого майна при посвідченні нотаріальних правочинів з нерухомим майном міститься також у Порядку вчинення нотаріальних дій (розділ ІІ, гл. 2):


Правопорушення загальнотеоретичні аспекти


План до курсової роботи:

Правопорушення загальнотеоретичні аспекти

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Правопорушення загальнотеоретичні аспекти,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття та ознаки правопорушення

Правопорушення – це вид суспільних відносин, що виникає у разі порушення правових приписів. Суспільні відносини виникають у результаті певної поведінки. Поведінка може бути як правомірною, так протиправною. Правопорушення за низкою ознак можна віднести до неправомірної поведінки.

Якщо аналізувати неправомірну (протиправну) поведінку, вона не відповідає правовим нормам, порушує їх. Значним внеском у формування первинної джерельної бази для всебічного осмислення виявів протиправної поведінки в різні періоди розвитку держави та права були праці давньогрецьких філософів Платона, Аристотеля, Стагирита, Епікура, римських юристів Гая, Павла, Ульпіана, французьких просвітителів Шарля Монтеск’є, Жана Руссо, англійських філософів Гоббса, Джона Локка, Бентама, німецьких філософів Геґеля, Фейєрбаха, Шопенгауера, Кельзена, італійського філософа Беккарія та інших видатних філософів людства [65, c.8].

Проте правопорушення необхідно відмежувати від протиправної поведінки, оскільки правопорушення має певні особливості, що не характерні для неправомірної поведінки в цілому.

Вважається, що правопорушення безпосередньо пов’язане з правовими нормами і його попередження має першочергове значення при правовому регулюванні. Проте слід зазначити, що в законодавстві України немає визначення поняття правопорушення.

Н.С. Малеїн зазначає, що правопорушення, випливаючи з самого терміну, являє собою порушення права, акт, протиправний праву [36, c.6]. Порушення, в свою чергу – відхилення від правил, відступ від законів. Порушувати означає робити, що-небудь всупереч наказові, закону [38, c. 508].

Антиподом правомірної поведінки є поводження неправомірне. Воно виражається в недотриманні норм права, невиконання або неналежне виконання покладених на суб'єкт обов'язків, в діях, які здійснюються всупереч встановленим правовим приписам [5, c. 414].


Правотворчість поняття, призначення, стадії, види


План до курсової роботи:

Правотворчість  поняття, призначення, стадії, види

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Правотворчість поняття, призначення, стадії, види,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття і принципи правотворчості

Правотворчість - один з важливих напрямків роботи будь-якої держави. Це специфічна, потребуюча особливих, знань й умінь інтелектуальна діяльність, пов'язана зі створенням або зміною існуючих у державі правових норм. За результатами правотворчої роботи - законам й іншим нормативним актам - судять про державу в цілому, ступеня його демократичності, цивілізованості, культурності. Правотворчість виражається у формуванні, систематизації, прийнятті та оприлюдненні нормативно-правових актів.

Призначенням правотворчості є встановлення нових правових норм, зміна і скасування застарілих правових норм сприяє затвердженню нових.[11, ст. 25]

Одна з найважливіших характеристик правотворчості полягає в тім, що це державна діяльність, тобто діяльність головним чином органів держави. Вони приймають, створюють норми права, обов'язкові для тих, кому вони адресовані. Але іноді право створюється за уповноваженням органів держави громадськими організаціями, безпосередньо в результаті прямої правотворчості народу або суду.

Зміст і значення правотворчості полягає у тому, щоб обрати такий варіант регулювання, юридичної регламентації, який би в найбільш повній мері відповідав інтересам і цілям народу й законодавця, сприяв прогресу суспільства. При цьому потрібні облік закономірностей розвитку суспільства, сприятливих об'єктивних і суб'єктивних умов для прийняття й застосування закону, а також вибір оптимальної правової форми державного рішення - закон, указ, постанова, білль, статут, регламент й ін.

Правотворчість – це дуже значимий напрямок державної роботи, у зв'язку із чим воно повинне будуватися на раціональних, прагматичних, позбавлених який-небудь ідеології ефективних принципах. Дотримання принципів правотворчості допомагає законодавцеві уникати законотворчих помилок, знижує ймовірність створення неефективних правових норм, сприяє росту правової культури населення і юридичних осіб.


Правотворчість Поняття та види. Поняття законотворчості


План до курсової роботи:

Правотворчість Поняття та види. Поняття законотворчості

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Правотворчість Поняття та види. Поняття законотворчості,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

Розділ І. Загальна характеристика законотворчого процесу:
основні риси й особливості

Правотворчість являє собою одну з найважливіших сторін діяльності держави, що має своєю безпосередньою метою формування правових норм, їх зміна, скасування чи доповнення. У кожній державі правотворчість має своїми особливостями, але скрізь воно спрямоване на створення і вдосконалення єдиної, внутрішньо узгодженої і несуперечливої системи норм, що регулюють склалися в суспільстві різноманітні відносини.

За своєю соціальною суттю правотворчість виступає як процес зведення державної волі до закону, її оформлення в різних юридичних актах, нарешті, як процес надання містяться в них правилами поведінки - державним велінням загальнообов'язкового характеру. Воно охоплює собою безпосередню діяльність уповноважених на те державних органів щодо вироблення, прийняття, зміни чи доповнення нормативно-правових актів.

Правотворчість є найважливішою складовою частиною всього процесу правотворення. Останній включає в себе не тільки власне правотворчий, але і весь попередній йому підготовчий процес формування права. Необхідність існування останнього обумовлюється постійно виникає потребою підвищення якості видаваних актів. Воно залежить не стільки від рівня самої власне правотворчої діяльності державних органів, скільки від рівня проводилися до прийняття того чи іншого правового акта підготовчих робіт.

Для того щоб приймається акт в максимальній мірі відповідав потребам життя суспільства і був ефективним, дуже важливо заздалегідь вирішити коло проблем, що стосуються його характеру, форми, внутрішньої структури, місця і ролі в системі інших нормативно-правових актів. Важливо також визначити коло факторів, що сприяють і, навпаки, перешкоджають підготовки та прийняття того чи іншого нормативно-правового акту. Необхідно чітко спрогнозувати позитивні та можливі негативні (побічні) наслідки реалізації вимог і установок, що містяться у різних нормативно-правових актах.


Представлення соціальних ролей суб'єктів в рекламних практиках


План до курсової роботи:

Представлення соціальних ролей суб'єктів в рекламних практиках

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Представлення соціальних ролей суб'єктів в рекламних практиках,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Епiстемологiчний підхід в соціології щодо розуміння суб’єкт-об’єктних відносин

Епістемологія - теорія наукового пізнання як найважливішого і специфічного виду пізнавальної діяльності. Грецьке поняття «епістема» позначало «знання» (тобто «доведене твердження») і мало в якості своєї бінарної опозиції поняття «докса» (думка - твердження, яке могло бути істинним, але могло бути і хибним). Метою наукового пізнання є виробництво саме епістемної інформації, знання (або загальних і необхідних істин) на відміну від повсякденного, практично утилітарного або інших видів пізнання. Відповідно основною проблемою епістемології є питання, а чи можливо і як можливе отримання необхідно-істинного і загального знання. До числа основних питань теорії наукового пізнання належать питання про те, що таке наукове знання, які критерії, що відрізняють його від інших видів пізнання, види наукового знання (емпіричне, теоретичне, аналітичне, синтетичне тощо), методи отримання та обґрунтування різних видів і структурних одиниць наукового знання, критерії істинності наукового знання, закономірності його розвитку та ін. [95]

Епістемологи виходять не з «гносеологічного суб'єкта», що здійснює пізнання, а скоріше з об'єктивних структур самого знання.

Серед чинників, що визначають сучасний стан епістемологічних досліджень, необхідно відзначити такі:

- відношення знання й об'єкта виходить за рамки чисто пізнавальних ситуацій. Складаються комплексні практики, де крім пізнання, необхідно розглядати функціонування знання в інших типах діяльності: інженерії, проектуванні, керуванні, навчанні;
- класичне відношення «істинності» доповнюється (а іноді і заміщається) поруч інших відносин: «несуперечності», «повноти», «інтерпретовності», «реалізовності» та ін.;


Представлення соціальних ролей суб'єктів в рекламних практиках2


План до курсової роботи:

Представлення соціальних ролей субєктів в рекламних практиках

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Представлення соціальних ролей субєктів в рекламних практиках,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Епiстемологiчний підхід в соціології щодо розуміння суб’єкт-об’єктних відносин

Епістемологія - теорія наукового пізнання як найважливішого і специфічного виду пізнавальної діяльності. Грецьке поняття «епістема» позначало «знання» (тобто «доведене твердження») і мало в якості своєї бінарної опозиції поняття «докса» (думка - твердження, яке могло бути істинним, але могло бути і хибним). Метою наукового пізнання є виробництво саме епістемної інформації, знання (або загальних і необхідних істин) на відміну від повсякденного, практично утилітарного або інших видів пізнання. Відповідно основною проблемою епістемології є питання, а чи можливо і як можливе отримання необхідно-істинного і загального знання. До числа основних питань теорії наукового пізнання належать питання про те, що таке наукове знання, які критерії, що відрізняють його від інших видів пізнання, види наукового знання (емпіричне, теоретичне, аналітичне, синтетичне тощо), методи отримання та обґрунтування різних видів і структурних одиниць наукового знання, критерії істинності наукового знання, закономірності його розвитку та ін. [95]

Епістемологи виходять не з «гносеологічного суб'єкта», що здійснює пізнання, а скоріше з об'єктивних структур самого знання.

Серед чинників, що визначають сучасний стан епістемологічних досліджень, необхідно відзначити такі:

  1. відношення знання й об'єкта виходить за рамки чисто пізнавальних ситуацій. Складаються комплексні практики, де крім пізнання, необхідно розглядати функціонування знання в інших типах діяльності: інженерії, проектуванні, керуванні, навчанні;

2. класичне відношення «істинності» доповнюється (а іноді і заміщається) поруч інших відносин: «несуперечності», «повноти», «інтерпретовності», «реалізовності» та ін.;


Прибуток, його суть, види та роль у ринковій економіці


План до курсової роботи:

Прибуток, його суть, види та роль у ринковій економіці

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Прибуток, його суть, види та роль у ринковій економіці,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРИБУТКУ

Результати наукових досліджень свідчать, що сучасні дослідники здебільшого розвивають теорії прибутку економістів XIX – початку XX ст., пристосовуючи їх до нових умов. З певною мірою узагальнення розмаїття методологічних підходів до визначення сутності прибутку можна виділити такі основні теорії прибутку, що зображені на рис. 1.1. Аналіз літератури показав, що сучасними дослідниками внесено дещо нове в ці теорії.

По-перше, все більше поширюється думка, згідно з якою для пояснення суті прибутку використовуються кілька теорій водночас. Так, відомий американський економіст П. Самуельсон трактує прибуток з позицій теорії «продуктивності капіталу», згідно з якою прибуток є результатом його функціонування; теорії «утримання» - прибуток є винагородою капіталіста за утримання від споживання та за підприємницьку активність, а згодом, теорії «виробничої функції» та ін., сформульованих неокласиками та кейнсіанцями. Він зазначає, що прибуток є також функцією науково-технічного прогресу, бо в разі браку нововведень за умов статики, повної та вільної конкуренції прибуток не буде створено, власники капіталу отримають лише заробітну плату за підприємницьку діяльність та позичковий процент на капітал. У цілому ж П. Самуельсон виділяє такі точки зору на трактування категорії «прибуток»:

  1. як дохід від факторів виробництва (процент, рента, зарплата);
  2. як винагорода за підприємницьку діяльність і введення технічних удосконалень;
  3. як плата за ризик, невизначеність;

4) як монопольний дохід, тобто він породжується монопольним становищем [1, с. 221-237].


Принцип гласності у господарському судочинстві


План до курсової роботи:

Принцип гласності у господарському судочинстві

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Принцип гласності у господарському судочинстві,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття та місце принципів господарського процесу в системі процесуальних принципів

Принципи визначають основні засади права, спрямовані на забезпечення процесуальної діяльності суду, основ організації правосуддя, а також правового статусу учасників судового процесу. Термін «принцип» у перекладі з латинської означає «основа, база, засади». Зміст принципів закріплюється у відповідних правових нормах. З розвитком держави і права принципи розвиваються з урахуванням політичних, соціальних, економічних інтересів громадян, юридичних осіб і суспільства [1, c.13]. З огляду на це у юридичній літературі принципи господарського судочинства визначають як основні правила діяльності господарського суду, основну базу, за допомогою якої будується господарський процес і відносини, що виникають у галузі судочинства.

Зміст принципів господарського судочинства виражений і закріплений у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» [2, ст.523] та Господарському процесуальному кодексі України [3, ст.56]. Кожний з цих принципів знаходить своє закріплення та вираження, як правило, не в одній, а в кількох правових нормах, і найчастіше в процесуальних, які характеризують зміст цього принципу.

У законодавстві принцип виражає в загальній формі об'єктивно обумовлену вимогу до учасників суспільних відносин, яка служить засобом самообмеження державної влади й системи управління з метою досягнення цілей правового регулювання.

Під принципами господарського процесу розуміють основні засади (загальні керівні положення), що визначають характер організації господарського суду та його діяльності щодо здійснення правосуддя в господарських відносинах [4, c.33].


Прислів'я, приказки, крилаті вислови як мовні одиниці фразеологічного складу мови


План до курсової роботи:

Прислів'я, приказки, крилаті вислови як мовні одиниці фразеологічного складу мови

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Прислів'я, приказки, крилаті вислови як мовні одиниці фразеологічного складу мови,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття про фразеологізми

Фразеологія - це розділ мовознавства, що вивчає фразеологічну систему мови. Об'єктом вивчення фразеології як мовознавчої дисципліни є сукупність усіх фразеологічних одиниць (фразеологізмів) мови. Предметом фразеології є вивчення типологічних ознак фразеологізмів, дослідження природи і їх сутності, закономірностей функціонування.

Фразеологізмом (фразеологічною одиницею) називається "лексико-граматична єдність двох і більше компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, яка, маючи цілісне значення, відтворюється у мовленні за традицією, автоматично". Наприклад: байдики бити (ледарювати); показати, де раки зимують (провчити, покарати); лебедина пісня (останній вияв таланту); стати на ноги (одужати).

Фразеологізми об'єднуються в єдину систему одиниць на основі таких типологічних ознак:

- семантична цілісність (неподільність) компонентів фразеологізму (значення фразеологічної одиниці не може бути витлумачене на основі значень тих слів, які входять до неї);
- стабільність компонентного складу, усталеність порядку слів;
- автоматичність відтворення фразеологізму в мовленні;
- кілька компонентний склад;
- можуть вступати в синонімічні й антонімічні відношення: теревені правити - ляси точити - дурниці молотити; хоч греблю гати - кіт наплакав;
- характеризуються образністю [14, с. 48].

У реченні фразеологізми завжди виступають одним членом. Найчастіше ними послуговуються у розмовному та художньому стилях мовлення. Вони надають мовленню виразності, влучності та емоційності.


Проблема доларизації української економіки та шляхи її вирішення


План до курсової роботи:

Проблема доларизації української економіки та шляхи її вирішення

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Проблема доларизації української економіки та шляхи її вирішення,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття та сутність доларизації

Нерідко термін «доларизація» служить для позначення будь-якого процесу витіснення іноземною валютою (не обов'язково доларом США) внутрішньої валюти. Основною економічною причиною доларизації є перевага долара над національною валютою. Явище спостерігається в тому випадку, якщо долар більш стабільний і конвертований, ніж національна валюта. Безпосередньою причиною, за якої потрібна доларизація економіки є слабкий контроль уряду за пропозицією грошей, унаслідок чого національна валюта постійно знецінюється, тому агенти не бажають тримати активи в національній валюті й оптимізують свої портфелі активів на користь долара [15].

Доларизація економіки – проникнення долара США та інших валют розвинутих країн світу у внутрішній грошовий обіг країн зі слабкими неконвертованими валютами, внаслідок чого відбувається розлад грошового обміну, надається перевага не національним грошам.

Доларизація економіки – процес насичення сфери обігу готівкою вільно конвертованої валюти у вигляді доларів США. Наприкінці 90-х XX ст. доларова маса, що перебуває на руках у населення України, за підрахунками, становить 2 млрд. дол. США.

Причини доларизації економіки України, а також інших країн пов'язані як із зовнішніми, так і з внутрішніми чинниками. Зовнішні – розширення й розвиток міжнародної торгівлі, залучення іноземних інвестицій, розширення міжнародного туризму тощо. Внутрішні – нестача національної валюти для здійснення розрахунків в умовах жорсткої монетарної політики уряду, високий рівень інфляції що спонукає тримати кошти у вільно конвертованій валюті, найдоступнішою з яких є долар США, тощо.

Доларизація економіки призводить до таких негативних наслідків: принижується роль національної валюти вартість національної валюти пов'язується не з існуючою товарною масою, а із співвідношенням її з кількістю доларової маси, інфляційні процеси в країні пов'язуються з інфляцією долара США та інших валют