ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Необхідна оборона. Поняття необхідної оборониНеобхідна оборона. Поняття необхідної оборони

Необхідна оборона. Поняття необхідної оборони



1.1. Поняття необхідної оборони

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Необхідна оборона. Поняття необхідної оборони.

Необхідна оборона — це правомірний захист правоохоронюваних інтересів особи, суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання, викликаний необхідністю його негайного відвернення чи припинення шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, що відповідає небезпечності посягання і обстановці захисту [5, с. 23].

Право на необхідну оборону є природним і невідчужуваним, абсолютним правом людини. Це означає, що всі інші особи не можуть перешкоджати громадянинові в законному здійсненні права на необхідну оборону. Кожний громадянин має право на необхідну оборону незалежно від можливості звернутися за допомогою до органів влади або службових осіб для відвернення чи припинення посягання. Наявність права на необхідну оборону не пов'язана також з наявною для особи можливістю звернутися за допомогою до інших громадян.

У частині 2 ст. 36 КК зазначено, що кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільне небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Закріплене у цій статті право кожної особи на необхідну оборону є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Придбати курсову на тему - Необхідна оборона. Поняття необхідної оборони, можна вже сьогодні!.

Оскільки здійснення необхідної оборони є суб'єктивним правом, а не обов'язком громадянина, то відмова останнього від використання свого права не тягне за собою будь-якої відповідальності. Крім того, громадянин не зобов'язаний повідомляти державним або іншим органам чи службовим особам про вчинений ним акт необхідної оборони, хоча він і має право зробити таке повідомлення в інтересах правильного вирішення кримінальної справи, що порушується у зв'язку з суспільно небезпечним посяганням.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Необхідна оборона. Поняття необхідної оборони,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Необхідна оборона. Поняття необхідної оборони


Особливості страхування цивільної відповідальності

План до курсової роботи:

Особливості страхування цивільної відповідальності

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Особливості страхування цивільної відповідальності,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Сутність відповідальності та її страхування

Страхування відповідальності є однією з найскладніших галузей страхової діяльності. Воно виникло і це на початку 20х років XIX ст., а в Україні найбільшого розвитку набуло на початку 90-х років XX ст.

За економічним змістом страхування відповідальності відіграє подвійну роль: з одного боку — захищає майнові інтереси самого страхувальники, а з другого — потерпілого (третьої особи) на випадок неплатоспроможності того, хто завдав збиток.

В основу страхових відносин при страхуванні відповідальності покладено норми вітчизняного та міжнародного права, які закріплені у Законах України та постановах Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, розпорядженнях уряду України, міжнародних конвенціях та угодах. Цивільним кодексом України передбачена відповідальність особи, яка завдала шкоди життю, здоров'ю і майну третьої особи. Законом України "Про страхування" (2001) визначено об'єкт страхування відповідальності, яким можуть бути майнові інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі.

Для страхування становлять інтерес такі види відповідальності (рис. 1.1).

Адміністративна відповідальність — це одна з форм юридичної відповідальності громадян і посадових осіб за здійснення ними адміністративного правопорушення.

Матеріальна відповідальність — це обов'язок працівника відшкодувати збитки, завдані ним підприємству своїми явно протиправними діями, згідно з порядком, установленим трудовим законодавством [13, с. 66].

Цивільна (цивільно-правова) відповідальність — це встановлені нормами цивільного та господарського права юридичні наслідки за невиконання або неналежне виконання особою передбачених правом обов'язків, що пов'язано з порушенням суб'єктивних прав іншої особи.


Особливості тривожності в підлітковому віці

План до курсової роботи:

Особливості тривожності в підлітковому віці

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Особливості тривожності в підлітковому віці,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Психофізіологічні особливості підліткового віку

Підлітковий вік – найсприятливіший, найефективніший вік для психічного розвитку, навчання і виховання. Діти, які вступили в підлітковий вік, вимагають особливо чутливого ставлення, оскільки переживають надзвичайно складний період особистісного становлення.

Підлітковий вік є органічним продовженням молодшого шкільного віку і водночас відрізняється від нього. З одного боку, за рівнем і характером психічного розвитку підлітковість – типовий період дитинства, який має певні стадії зі своїми особливостями. З іншого – підліток – це людина, що росте і «стоїть на порозі» дорослого життя. Цей період називають перехідним від дитинства до юності у фізичному, психічному і соціальному аспектах.

У підлітка змінюється все: погляди, смаки, інтереси та поведінка. У цей період набуває особливої суттєвості формування характеру, розвиток само-свідомості, активності, ініціативності, оптимізму, розвитку вольових рис. Цьому сприяє зміна об'єктивного положення підлітка в сім'ї та школі [10, с. 14].

У підлітковому віці відбуваються складні анатомо-фізіологічні зміни в організмі дитини. Фізичний розвиток підлітків характеризується великою інтенсивністю, нерівномірністю та ускладненнями, пов'язаними зі статевим дозріванням.

У ньому виділяють три стадії: стадію, що передує статевому дозріванню, стадію статевого дозрівання і стадію статевої зрілості. Підвищена увага до зовнішності зберігається впродовж усього підліткового віку.

Старший підлітковий вік – період переходу від дитинства до дорослості, інтенсивного становлення почуттів і волі, визначення спрямованості, формування готовності жити та діяти так, як живуть і діють дорослі.

У цьому віці виникає інтерес не лише до свого внутрішнього світу, а й до внутрішнього світу людей, які є поряд; з'являється бажання зрозуміти оточення: прояви людських якостей, принципи побудови взаємин, ставлення до себе.


Особливості формування почуттів в юнацькому віці

План до курсової роботи:

Особливості формування почуттів в юнацькому віці

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Особливості формування почуттів в юнацькому віці,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Дослідження проблеми почуттів у психологічній літературі

Життєві події завжди були джерелом переживань та відчуттів особистості. Зрештою виникає внутрішнє ставлення людини до тою, що відбувається в її житті, до того, що вона пізнає, як діє. Почуття – стійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності, яке відображає значення цих явищ відповідно до її потреб і мотивів [7, с. 79].

Почуття диференціюються у сприйнятій та уявній реальності явищ, які становлять для людини стійкий потребно-мотиваційний зміст. Почуття носять чітко об’єктивний характер, тобто пов’язані з конкретними об’єктами (предметами, людьми, життєвими подіями тощо). Одне і те ж відчуття можна досягти в різних емоціях. Це пов’язано зі складністю явищ і багатогранністю взаємозв’язків між ними. Наприклад, почуття любові часто включають емоції радості, гніву та смутку. В одному і тому ж почуття, часто поєднується, передаючи різні ознаки (позитивні та негативні) емоції один одному. Це пояснює природу почуття амбівалентності. Емоції формуються в процесі розвитку людського суспільства і змінюються в залежності від конкретних соціальних умов. В онтогенезі почуття приходять набагато пізніше емоцій. Вони формуються з розвитком індивідуальної свідомості, через виховний вплив сім’ї, школи, мистецтва.

Емоції (від лат. emoveo - хвилею, збуджую) – особливий клас психічних процесів і станів, пов’язаних з інстинктами, потребами та мотивами, що відображають у формі безпосереднього тимчасового переживання (задоволення, радості, страху тощо) значущість для життєдіяльності індивіда явищ і ситуацій, які діють на нього.

Від давнини до сучасності фізіологи пов'язували й пов'язують емоційні стани людини з різними змінами в організмі, з : різними тілесними проявами. Наприкінці XIX ст. була висунута теорія, згідно з якою емоція виникає лише як наслідок внутрішніх, фізіологічних процесів, що відбуваються в організмі.


Офшорні центри у системі міжнародного бізнесу

План до курсової роботи:

Офшорні центри у системі міжнародного бізнесу

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Офшорні центри у системі міжнародного бізнесу,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Сутність та передумови виникнення офшорних центрів

Головною причиною формування сучасної мережі офшорних фінансових центрів є значна мобільність фінансових активів у цілому, а також той факт, що темпи зростання світового фінансового ринку значно випереджають темпи зростання реальної економіки. Очевидним імпульсом для зростання швидкості перетікання фінансових активів на світовому фінансовому ринку наприкінці 1970-х років стало утвердження умов функціонування Ямайської валютної системи [12, с. 75].

Сучасна ієрархія цих центрів сформувалась протягом останніх десятиліть під впливом як суто економічних факторів, так і змін у внутрішній політиці розвинених країн. Офшорний бізнес постійно видозмінюється та ускладняється, адаптуючись до нових вимог та умов, зумовлених змінами законодавчої бази. Як наслідок – все складнішими стають і схеми використання офшорних зон.

Основною метою виникнення і розвитку офшорних юрисдикцій є неузгодженість між прагненням держави повністю контролювати фінансову ситуацію на своїй території і небажанням громадян бути підконтрольними і віддавати свій прибуток у вигляді податків. Історія зародження прототипів сучасних офшорних зон сягає ще першого тисячоліття до нашої ери, в період процвітання фінікійців і триває по сьогоднішній день. У тій чи тій формі протягом всієї історії людства в різних країн і народів простежуються спроби активізації міжнародної торгівлі й залучення іноземних капіталів шляхом створення на частині своїх територій особливих, сприятливих у податковому відношенні умов господарювання.

Лібералізація валютного ринку, визначена як пріоритет функціонування Ямайської валютної системи, у свою чергу, виступила каталізатором розвитку інфраструктури та технологій усіх секторів фінансового ринку

З точки зору проблеми співвідношення автономних «двигунів» економіки, фінансової системи та бізнесу, офшори як податкові сховища відіграють діалектично суперечливу роль. Для суб’єктів бізнесу, особливо суб’єктів міжнародного бізнесу, привабливість їх у тому, що, вони дозволяють конструювати формально правильні схеми траспортації фінансових ресурсів через кордони [12, с. 75].


Оцінка конкурентних позицій підприємства на ринку

План до курсової роботи:

Оцінка конкурентних позицій підприємства на ринку

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Оцінка конкурентних позицій підприємства на ринку,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

2.1 Загальна характеристика підприємства «Рошен»

Roshen - українська виробнича компанія яка займається випуском широкого переліку солодощів.

В своїй діяльності підприємство керується нормативними актами та законами України, а також внутрішніми документами, які не суперечать законодавству. В тому числі Законами України «Про споживчу кооперацію», «Про підприємства в Україні», іншими законодавчими актами України, нормативними актами Укоопспілки, рішенням з’їздів споживчої кооперації України та статутом.

На формування даної зміни вплинуло зростання виробництва хліба та хлібобулочних виробів на 350 тон або на 6,79%, виробництва сухарів на 2685,9 тон або на 15,92% та виробництва какао та шоколаду – зниження на 1509,6 тон або на 55,03%.

Дані табл. 2.4 свідчать про зниження обсягу продукції у грошовому виразі у 2020р. на 17911 тис. грн. або на 7,17%. На формування даної зміни вплинуло зростання обсягу реалізованого хліба та хлібобулочних виробів на 47052,6 тис. грн. або на 86,68% та в свою чергу знизився обсяг реалізації сухарів та печива на 51725 тис. грн., або на 30,44% і обсягу какао та шоколаду – на 13238 тис. грн. або на 48,17%.

Розглядаючи структуру відділу маркетингу у ПрАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» робимо висновок про те, що вона маж функціональний вид організації, основною формування якого являються базові функції маркетингу. Перевагою використання у ПрАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» функціональної організації відділу маркетингу являється те, що існує тісний та ефективний зв’язок між відділами (контроль збуту, планування асортименту, організація рекламних заходів та ін.). Функціональна організація маркетингового відділу у ПрАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» є досить простою в управлінні, але недоліком являється те, що при зростання ширини та глибини асортименту продукції, вона втрачає ефективність.


Перспективи та проблеми інтеграції України у світовий інформаційний простір

План до курсової роботи:

Перспективи та проблеми інтеграції України у світовий інформаційний простір

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Перспективи та проблеми інтеграції України у світовий інформаційний простір,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Сутність інформаційного простору

Виконуючи аналіз знакових міжнародних подій, їх офіційних підсумків, також документації, яку було сформовано в ході їх проведення, можемо зробити висновок про те, що вперше використання терміну інформаційного простору пов’язують із осмисленням розуміння сутності інформаційного суспільства. Історичним моментом відліку законодавчого супроводу інформаційної сфери у суспільстві в Європейському просторі слід вважати рекомендаційні документи для такого органу як Європейська рад «Європа і глобальне інформаційне суспільство», які було сформовано у травні 1994 р.

Автори цієї науково-аналітичної праці вперше задокументували концепцію такого терміну як «інформаційне суспільство». Далі, базуючись на концепції інформаційного суспільства, вони висунули гіпотезу про те, що суспільство зможе вийти на якісно новий рівень життя (включаючи всі без винятку його аспекти) виключно рухаючись шляхом повномасштабної та всеосяжної інформатизації усіх аспектів людської життєдіяльності. В ході засідання Європейської комісії (ЄК) в 1997 році вперше було прийнято інформаційну політику Європейської Союзу, а також вперше розроблено нормативно-правове забезпечення, що враховує як національні, так і міжнародні принципи регулювання інформаційних відносин [8].

Крім того ЄК осмислює і регламентує поняття «інформаційне суспільство», як суспільство: ? сформоване внаслідок соціальної революції і породжене шляхом конвергенції інформаційно-комунікаційних технологій; ? в якому знання здобуваються виключно шляхом безперешкодного доступу до інформації та навиками її сприйняття і обробки; ? в якому не існує жодних меж до обміну інформацією.

Трьома роками пізніше, у 2000 році в м. Лісабон відбулося ще одне значуще засідання ЄК. Серед офіційних підсумків засідання в розділі під гаслом «Інформаційне суспільство для всіх», президент ЄК вперше закликав решту представників взяти участь в активному формуванні плану дій нової ініціативи ЄК, що мала назву eEurope (електронна Європа).


Підстави створення громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону

План до курсової роботи:

Підстави створення громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Підстави створення громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття громадських формувань та історія їх розвитку

Для всього пострадянського простору класичною формою участі громадян у підтримці громадського порядку є громадські формування, які певною мірою продовжують традицію дружинників (ДНД), тобто членів добровільних народних дружин.

У СРСР дружини мали статус громадських аматорських організацій і отримували допомогу від держави, комсомолу, партійних та профспілкових організацій, але насправді їх роль обмежувалася спільним патрулюванням вулиць з поліцією та роллю свідків щодо застосування примусових заходів до осіб, які притягувалися до кримінальної відповідальності.

Учасники цих формувань мали широкі повноваження, включаючи затримання правопорушників та доставку їх до відділку поліції. У деяких випадках дружинники могли виконувати додаткові функції. Наприклад, від імені дільничного інспектора міліції вони роздавали повідомлення, повістки тощо [9, c. 34].

Загалом, слід мати на увазі, що мотивацією до участі у ДНД могло бути не лише підтримання порядку на волонтерських засадах, а й одержання додаткових соціальних та матеріальних благ. Зокрема, правоохоронці мали право подавати документи про надання додаткової відпустки за місцем роботи, скорочення черги на житло тощо.

Дружинники у формі, відомій нам сьогодні, фактично існували в СРСР з кінця 1950 -х років, хоча законодавче регулювання їх діяльності не можна назвати стабільним. Переважно статус ДНД регулювався підзаконними актами Міністерства внутрішніх справ. В Україні ДНД були створені в грудні 1958 р. з ініціативи працівників міст Єнакієве та Горлівка. Наслідуючи цей приклад, дружини людей почали формуватися по всій Україні. Така самоорганізація була широко розповсюдженою та законодавчо розвиненою. Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про основні обов'язки та права народних дружин на охорону громадського порядку" від 20 травня 1974 р. № 6007-VIII, ДНД були створені в СРСР на виробничо-територіальному рівні на базі підприємств, колгоспів, установ, організацій, навчальних закладів, житлово -комунальних служб, будинків, гуртожитків на підставі волевиявлення персоналу чи мешканців відповідної території та здійснювали свою діяльність у закріплених за ними кварталах, вулицях, парках .


Підсудність у кримінальному провадженні

План до курсової роботи:

Підсудність у кримінальному провадженні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Підсудність у кримінальному провадженні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Поняття та значення підсудності

Сучасна правова система нашої держави має історичний зв’язок з етапами розвитку, які склалися після судової реформи 1864 року. Так, кримінальні справи були підсудні або мировим, або загальним судам. Відповідно до статті 33 Статуту кримінального судочинства, до підсудності мирових суддів належали проступки, за які передбачались: - догана, зауваження та внушение»; ? грошове стягнення не вище 300 рублів; ? арешт не більше трьох місяців; ? ув’язнення в тюрмі не більше одного року. Одним із основних критеріїв, за яким визначалась підсудність справ мировому суду, виступала тяжкість покарання. Пряма вказівка про віднесення певної категорії справ за їх родом на розгляд мировим суддям встановлювалась окремо, лише як додаток [7, с. 118].

У період з 1864 по 1889 роки відбулися певні зміни при вирішенні питань щодо підсудності справ. Так, Законом від 07.06.1872 р. були внесені суттєві зміни до Судових статутів. Зокрема, основна маса справ про державні злочини була передана до розгляду не судовими палатами, а Особым Присутствием Правительствующего Сената» за участю станових представників.

У травні 1878 року були прийняті ще два закони «Про підсудність та порядок провадження справ про державні злочини» і «Про тимчасову зміну підсудності та порядку провадження справ за деякі злочини». Ці, прийняті у 80-90 роках ХІХ століття законодавчі акти, об’єктивно відображають історичну обстановку: змови, терор, таємні організації та вказують на підвищення значення розгляду державних злочинів у даний історичний період. У цьому процесі підвищується роль предметної та спеціальної підсудності по розподілу особливо значимих для держави злочинів. Найбільш радикальних змін вся судова система, а разом з нею і інститут підсудності, зазнали після Жовтневої революції.

В радянський період основною тенденцією розвитку підсудності було систематичне розширення кола підсудних справ народному суду. У перші роки існування Радянської влади, коли ще не була проведена кодифікація, відповідно до ст.2 декрету Ради народних комісарів № 1 Про суд» від 24.11.1917 р. при визначені підсудності кримінальних справ керувалися можливою мірою покарання та ціною цивільного позову в даній справі.


Повноваження слідчих органів Національної поліції України

План до курсової роботи:

Повноваження слідчих органів Національної поліції України

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Повноваження слідчих органів Національної поліції України,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Роль і місце слідчих підрозділів у системі правоохоронних органів держави

Конституційно на правоохоронні органи держави поряд із військовими формуваннями, організація та порядок діяльності яких визначаються законом, покладено завдання забезпечення державної безпеки та охорони державного кордону України (ст. 17 КУ) [1]. Проте з часом, в сучасних перехідних умовах політико-правового середовища та зростанні внутрішніх і зовнішніх загроз національній безпеці, появи нових видів злочинності тощо зазнають змін як організаційна структура та склад системи правоохоронних органів, так і специфіка їх діяльності, розширюється сфера компетенції, якісно нового значення набувають виконувані правоохоронними органами функції.

Досліджуючи слідчі підрозділи в правоохоронній системі, доречно зазначити, що законодавець чітко не визначив ні сутності поняття правоохоронної діяльності, ні їх закритого переліку. Зокрема, правоохоронні органи в різних нормативно-правових актах неоднозначно трактуються як [9, c. 47]: - органи прокуратури, органи Національної поліції, органи Служби безпеки, органи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України; органи охорони державного кордону, органи та установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, органи рибоохорони, органи державної лісової охорони, інші органи, що здійснюють правоохоронну чи правоохоронну діяльність функції; - державні органи, які відповідно до законодавства виконують правоохоронні або правозастосовні функції; - органи державної влади, на яких Конституцією та законами України покладено здійснення правоохоронних функцій (ст. 1 Закону України «Про основи національної безпеки України»).


Повсякденне життя стародавніх єгиптян

План до курсової роботи:

Повсякденне життя стародавніх єгиптян

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Повсякденне життя стародавніх єгиптян,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Історія формування та розвиток Стародавнього Єгипту

Приблизно одночасно із переходом до вищої стадії соціальності в розвитку ранньоземлеробських общин Месопотамії аналогічні процеси відбувалися в північно-східній частині Африки, де складалася давньоєгипетська цивілізація. Територія сучасного Єгипту була заселеною ще за часів палеоліту. У ту добу Північна Африка була величезним степовим простором, тоді як Європа лежала скута льодовиками. До часів виникнення давньоєгипетської цивілізації, тобто за 4 тис. рр. до н. е., клімат різко змінився, перетворивши вузьку долину Нілу із заболоченою дельтою на оазис, з усіх боків оточену пустелями. її основна територія не була великою - лише 50 тис. кв. км. Грецький історик і мандрівник Геродот у V ст. до н. е. назвав Єгипет "подарунком Нілу".

І дійсно, жоден інший географічний фактор не мав такого фундаментального впливу на формування єгипетського ладу життя й історії, як Ця велика ріка. З озер центральної Африки бере початок Білий а з гір Ефіопії - Блакитний Ніл, які зливаються в Хартумі і линуть разом на північ, де дельта приводить їх у Середземне море. На відміну від Тигру в Месопотамії вода рідко приносила смерть і руйнування, а, насамперед, діяла як сила творення. Єгиптяни ніколи не боялися своєї великої ріки так, як боялися своїх великих Рік жителі Межиріччя [16, с. 320].

Стародавній Єгипет являється цивілізацією в стародавній Північній Африці, яка знаходилась на території нижньої течії ріки Ніл на місці, де зараз знаходиться сучасна країна Єгипет. Формування стародавньої єгипетської цивілізації відбувається у процесі того, як розвивався доісторичний Єгипет як єдине ціле близько 3100 р. до н.е. (відповідно до загальноприйнятої єгипетської хронології) у процесі політичного об’єднання Верхнього і Нижнього Єгипту при правлінні Менеса (його часто порівнюють із Нармером).

До складу етапів історії Стародавнього Єгипту відносять кілька стійких царств, які розподіляються по періодах відносної нестабільності, які відомі як перехідні періоди: Історія Стародавнього Єгипту складається з кількох стійких царств, розділених періодами відносної нестабільності, відомими як перехідні періоди: Стародавнє царство за ранньої бронзової доби, Середнє царство за середньої бронзової доби і Нове царство за пізньої бронзової доби [7, с. 211].