ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Маркетингові стратегії охоплення ринкуМаркетингові стратегії охоплення ринку

Маркетингові стратегії охоплення ринку



1.1. Сутність та види маркетингових стратегій

За своєю суттю, стратегія є набором правил для прийняття рішень, якими організація керується в своїй діяльності. Стратегія - це визначення основних довгострокових цілей та завдань підприємства, затвердження курсу дій і розподілу ресурсів, необхідних для досягнення цих цілей.

Процес виробітку стратегії не завершується якоюсь миттєвою дією. Зазвичай він закінчується встановленням загальних напрямків, просування по яким забезпечить ріст і покращення позицій фірми.

Сформульована стратегія повинна бути використана для розробки стратегічних проектів методом пошуку. Роль стратегії в пошуку полягає в тому, щоб по-перше, допомогти зосередити увагу на певних ділянках і можливостях; по-друге, відкинути всі інші можливості як несумісні зі стратегією.

Стратегія маркетингу – це втілення комплексу домінуючих принципів, конкретних цілей маркетингу на тривалий період і відповідних рішень по вибору та агрегуванню засобів (інструментів) організації та здійснення на ринку орієнтованої на ці цілі ділової активності [3, с.120]. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Маркетингові стратегії охоплення ринку.

Під поняттям стратегія маркетингу ми розуміємо детальний всебічний план досягнення маркетингових цілей. Маркетингова стратегія підприємства повинна виробити певні правила та прийоми:
- дослідження умов формування конкурентної переваги та виявлення головних цілей діяльності підприємства;
- дослідження ринків потенційних товарів та послуг, що відповідають інтересам підприємства, вибору таких стратегічних зон діяльності, які здатні в довгостроковій перспективі забезпечити зовнішню гнучкість підприємства, тобто можливість переорієнтації його функціонування в найліпших з економічної, політичній, правової, соціальної, науково-технічної та екологічної точки зору зонах;
- формування товарного асортименту, який в найбільшій мірі задовольняє актуальні потреби потенційних споживачів і який забезпечує на цій основі систематичне одержання підприємством прибутку, що дозволяв би реалізовувати програму розширеного відтворення капіталу.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Маркетингові стратегії охоплення ринку,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Маркетингові стратегії охоплення ринку


Екологічне виховання на уроках та в позаурочний час


План до курсової роботи:

Екологічне виховання  на укроках та в позаурочний час

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Екологічне виховання на укроках та в позаурочний час,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Мета і завдання екологічного виховання школярів

Термін "екологія" грецького походження, що буквально означає "вчення про місце проживання". Це наука, що вивчає відносини рослин, тварин і людей до їх середовища та загалом наука про обставини їх життя в природі.

Знання та уміння відіграють провідну роль у формуванні екологічної культури учнів. Проте, вони не визначають у повному обсязі ставлення та діяльність людини у природі. Не менш важлива роль належить емоційним реакціям, які визначаються як "діяльність оцінювання" інформації, яку опрацьовують школярі. Саме під час оцінювання об'єктивні наукові знання про природу набувають суб'єктивного емоційного спрямування, певного значення для особистості. Тільки такі особисті пережиті знання мають силу переконань, регулюють поведінку учнів у природі. Тобто знання є перевіреними практикою й відображеними у свідомості людини результатами пізнання навколишнього світу і способів взаємодії з ним, а екологічні знання як і будь-які інші, найкраще засвоюються саме у практичній діяльності.

У зв'язку з цим поняті "екологічне виховання" ми розглядаємо як педагогічний процес спрямований на формування екологічної культури особистості. Досягнення поставленої мети можливе за умови усвідомлення молодшими школярами сутності основ сучасних проблем екології та їх актуальність для кожного з них: сформованості елементарного відчуття особистої відповідальності за стан найближчого природного середовища та його об'єктів.

Екологічне виховання – це систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток в учнів екологічної культури.

Створення нового відношення людини до природи - задача не тільки соціально-економічна і технічна, але і етична. Вона витікає з необхідності виховувати екологічну культуру, формувати нове відношення до природи, засноване на нерозривному зв'язку людини з природою. Одним із засобів рішення даної задачі стає екологічне виховання, де під вихованням в широкому значенні слова розуміється освіта, розвиток, виховання (у вузькому значенні слова).


Економічне співробітництво України з Іраном, невикористаний потенціал


План до курсової роботи:

Економічне співробітництво України з Іраном, невикористаний потенціал

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Економічне співробітництво України з Іраном, невикористаний потенціал,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Суть та особливості економічних відносин між країнами

Визначення сутності міжнародних економічних відносин часто бувають спрощеними, неповними. Так при їх характеристиці як функціональної підсистеми світового господарства або сукупності міжнародних економічних зв'язків, що формуються під впливом продуктивних сил та інших факторі в, спостерігається тавтологія, оскільки у правій частині визначення майже повністю повторено ліву частину (те, що треба визначити), але додано термін "сукупність", а економічні відносини названо економічними зв'язками. Мало збагачує зміст цієї категорії і характеристика "... похідні, перенесені на міжнародну арену економічні відносини певного суспільства", оскільки такі відносини позбавляються притаманної їм нової сутності, якій властиві власні закони та закономірності розвитку, а отже, внутрішні суперечності.

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) є економічною формою розвитку процесу інтернаціоналізації продуктивних сил, в якій зосереджені техніко-економічні, організаційно-економічні відносини та відносини економічної власності, тому концептуальне визначення таких відносин значною мірою залежить від чіткої, змістовної характеристики категорії "форма", яка означає внутрішню організацію змісту, спосіб зв'язку між підсистемами та елементами підсистем (тобто структуру змісту), спосіб його існування. У свою чергу, структура — це комплекс внутрішніх стійких зв'язків між підсистемами та елементами цілісної системи, які (зв'язки) як закони детермінують її розвиток [6, с. 211].

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) — внутрішня організація світового господарства, законів його розвитку та функціонування, притаманних як світовому господарству загалом, так і окремим формам МЕВ [Мочер с. 211].

Сутність, в тому числі структуру міжнародних економічних відносин, можна розглядати з різних точок зору. Насамперед серед них виокремлюють міжнародні техніко-економічні, організаційно-економічні відносини і міжнародні відносини економічної власності.


Економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили


План до курсової роботи:

Економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. Сутність та види міжнародної міграція робочої сили

На сьогоднішній день робоча сила є одним з основних економічних ресурсів. Це обумовлено зростанням залежності інформаційного суспільства, результатів виробництва в умовах НТР від людського фактора.

Міжнародний ринок праці - сфера обміну, купівлі-продажу робочої сили, характер яких значною мірою визначається інтересами світової господарства. Вони визначають умови найму міжнародної робочої сили, величини оплати і характер необхідного на ринку праці. Різноманіття умов розвитку світового співтовариства формують надзвичайно диференційовану за своїм складом робочу силу [5].

Світовий ринок праці характеризується постійним зростанням попиту та пропозиції іноземної робочої сили.

Сучасний світовий ринок праці включає різноспрямовані потоки трудових ресурсів, що перетинають національні кордони. Таким чином, світовий ринок праці існує в формі трудової міграції.

Сучасна міжнародна трудова міграція населення являє собою багатогранне явище, що впливає на всі сторони розвитку суспільства, будь то економіка чи політика, демографічні процеси або національні відносини, ідеологія або релігія. Баланс позитивних і негативних наслідків для країн - учасниць цього процесу обумовлюється конкретними внутрішніми умовами кожної країни, її становищем у світовій економіці та міжнародних відносинах.

Світовий ринок праці - система економічних механізмів, норм та інститутів, що забезпечують взаємодію попиту на працю і його пропозиція на міждержавному рівні. Трудова міграція є формою існування світового ринку праці [1].


Економічно-торгівельні зв'язки України з США та перспективи їхнього розвитку


План до курсової роботи:

Економічноторгівельні зв'язки України з США та перспективи їхнього розвитку

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Економічноторгівельні зв'язки України з США та перспективи їхнього розвитку,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Проблема набуття Україною без’ядерного статусу (1991-1994 роках)

Радянська “перебудова” принесла потепління у відносинах між США і Радянським Союзом. З’явилася надія, що ослаблений колишній суперник відмовиться від реалізації комуністичної ідеології. Тоді США мали усі підстави вважати себе переможцем у “холодній війні”. До того ж відцентрові тенденції в СРСР не уповні відповідали інтересам США того часу. Адже США опинялися перед необхідністю мати справу відразу із п’ятнадцятьма незалежними новоствореними державами. Більше того, велику роль у формуванні підходу президентської адміністрації США у 1990–1991 рр. відіграв той факт, що деякі з них, загалом й Україна, здобували свою незалежність разом зі значним арсеналом ядерної зброї [21].

Спочатку переважна більшість американських урядовців дивилася на Українську декларацію суверенітету із певним острахом. Уже після референдуму в Україні 1 грудня 1991 року США висували низку вимог до України як незалежної держави. Ультимативною була вимога позбутись ядерної зброї, яка знаходилася на українській території. Коли остаточно стало зрозуміло, що СРСР політично та юридично припинив своє існування, США визнали Україну (25 грудня 1991 року), як і інші колишні радянські республіки. Дипломатичні відносини були встановлені 3 січня 1992 року [21].

Тривалий час після розпаду СРСР адміністрація президента США перебувала на “доктринальному роздоріжжі” стосовно власної зовнішньополітичної стратегії щодо нашої країни. У питанні про можливу американську політику щодо України існували два основні напрями: “русоцентристи” (здебільшого ліберали та прихильники ідеї єдиного блоку пострадянських держав, що об’єднувалися б навколо Росії) і “реалісти” (переважно консерватори та представники школи “політичного реалізму”).


Етика державної служби. Загальні правила поведінки державних службовців


План до курсової роботи:

Етика державної служби. Загальні правила поведінки державних службовців

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Етика державної служби. Загальні правила поведінки державних службовців,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. Сутність та основні критерії етики державного службовця

У Законі України (ст. 1, розділ 1) державна служба визначається як публічна, професійна, політично безстороння діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема, щодо забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг.

Кадри державної служби складають основу органів державної влади і є об’єктом безпосереднього державного управління. Якість роботи цих органів, ефективне функціонування всієї системи державного механізму визначальною мірою залежать від якісного складу кадрів державної служби.

Функціональне призначення державної служби як механізму забезпечення стабільності, надійності конституційного устрою та надання державному управлінню організованості, компетентності й професіоналізму випливає із завдань соціально-економічного і суспільно-політичного характеру, які сьогодні стоять перед нашою державою, у тому числі таких, як: розвиток засад громадянського та інформаційного суспільства, забезпечення реалізації конституційних гарантій громадян шляхом стабільного і безперервного надання їм публічних послуг, формування вітчизняної моделі державного управління [6, с. 88].

Перспективи європейської інтеграції України висувають необхідні вимоги, щоб кількісний і якісний склад кадрів державної служби був адекватним пріоритетним завданням і викликам розвитку українського суспільства, відрізнявся професійною компетентністю, готовністю до побудови системи демократичного державного управління – нового державного менеджменту.

У ст. 5 Закону України «Про державну службу» визначені основні вимоги етики поведінка державного службовця:

• сумлінно виконувати свої службові обов'язки;
• шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримувати високої культури спілкування;
• не допускати дій і вчинків, що можуть зашкодити інтересам державної служби або негативно вплинути на репутацію державного службовця.


Ефективність податкової системи України


План до курсової роботи:

Ефективність податкової системи України

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Ефективність податкової системи України,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Історичні аспекти становлення та розвитку податкової системи

Податкова система – важливий і необхідний соціальний інститут для будь-якої держави. За допомогою податків держава має змогу акумулювати необхідні для її функціонування матеріально-фінансові ресурси для управління суспільними справами, підтримки громадського правопорядку, проведення господарської діяльності необхідної суспільству, вирішення різних соціальних проблем та питань культурного життя, оборони країни тощо.

Податки виникли ще задовго до появи незалежної України – з VІІІ – ХІІ ст., з часів утворення Київської держави й Київської Русі.

Найдавнішою системою прямих податків на утримання княжого двору й дружини у Київській Русі була данина, яка сплачувалася продуктами сільського господарства та промислів. Серед прямих податків виділяли дари, данину, оброк. Саме при зборі данини виявилися характерні ознаки феодальної податкової системи – неврегульованість розмірів та періодичності збору податків, їхня велика кількість, випадковість й свавілля, збирання податків особами, які були зацікавленими у максимальній власній наживі. Призвело усе це до значних зловживань, результатом чого були заворушення і повстання. З 947 р. княгиня Ольга започаткувала стабільне стягнення податків, запровадивши «становища» – адміністративно-фінансові пункти для збирання данини, використавши для цього стародавні центри сільських общин – погости, а також «уроки» та «устави», які визначали розміри та зміст зборів, що сплачувалися у той час переважно хутром. Саме це була перша реформа податкової системи в Україні [20, c. 79].

За правління князя Ярослава Мудрого було складено перший писемний звід законів «Руську правду», якою детально регламентувалася система оподаткування. Основою грошових надходжень були мита й штрафи.

Після хрещення Русі була впроваджена обов’язкова церковна «десятина». З плином часу цей податок перетворився на добровільні благодійні внески на користь церкви.


Загальна характеристика Нових індустріальних країн


План до курсової роботи:

Загальна характеристика Нових індустріальних країн

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Загальна характеристика Нових індустріальних країн,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Чинники появи і закономірності розвитку НІК

Протягом останніх десятиліть значення Південно-Східної Азії у системі міжнародних економічних відносин, насамперед у басейні Тихого океану, неухильно зростає. Певним чином це пов'язано з підвищенням актуальності таких факторів, як сприятливе географічне та військово-стратегічне розташування держав регіону, їхні багаті природні ресурси. Але ще більш посилене значення країн Південно-Східної Азії у сучасному світі зумовлене їхнім політичним та економічним розвитком. Треба також врахувати, що Південно-Східна Азія - це складова частина тихоокеанського регіону, підвищення ролі та значення якого у розвитку світового господарства визнане в усьому світі [4, c 44].

Чинники, що призвели до виникнення НІК, можна розділити на зовнішні та внутрішні. Зовнішні чинники є такими:

1. Країни опиняються в конкретних політичних чи економічних інтересах індустріально розвинених країн, особливо США та Японії. Тому для них докладаються всі зусилля, щоб забезпечити високу стабільність і високу відданість свого населення економічній системі капіталізму.

2. Структурна перебудова економіки, що почалася в промислово розвинених країнах через науково-технічну революцію в 50-60-ті роки. Розвинені країни створили ТНК та інвестували значні кошти в економіку НІК.

Основними внутрішніми чинниками, що спричинили економічне зростання так званих НІК, є [5, c. 37]:

1. Політична стабільність та політичні режими, лояльні до розвинених капіталістичних країн. Керівництво країн було готове провести політичні та економічні реформи, спрямовані на користь капіталістичних країн, включаючи повну гарантію безпеки їхніх інвестицій, дистанціонуватись від соціалістичної теорії та практики, підтримку дій розвинених країн у міжнародних організаціях.


Загальна характеристика теорій походження держави і права


План до курсової роботи:

Загальна характеристика теорій походження держави і права

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Загальна характеристика теорій походження держави і права,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття і ознаки держави

Держава, як продукт суспільного розвитку, є доволі складним соціальним явищем. Століттями вчені і мислителі намагалися зрозуміти, що означає держава, чому вона виникає і яка потрібна людству, яка її природа, яка відрізняє державу від інших створених людьми організацій. Є багато відповідей на ці питання. Але визначити загальне поняття держави, яке б відображало всі без винятку ознаки і властивості, характерні для кожного з його періодів у минулому, реальне і майбутнє неможливо.

Однак, незважаючи на різноманітність підходів, у теорії держави і права таке визначення держави є загальноприйнятим.

Держава є суверенною, політично-територіальною організацією державної влади певних соціальних груп населення в соціально неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат контролю і примусу, здатний використовувати право виконання своїх наказів, обов'язкових для населення України, а також керувати суспільством [2, c. 43].

Держава характеризується рядом особливостей, які відрізняють її від суспільства та його політичних організацій.

До основних особливостей держави належать:

- територія. У порівнянні з первісним суспільством держава є територіальною організацією, яка існує лише в межах певних територіальних кордонів. Сама територія не генерує державу, вона лише створює простір, в межах якого держава розподіляє свою владу населенню, що живе в ній. Територія держави визначається кордонами, які можуть бути грунтовими, морськими і районними. У її межах держава має суверенітет і територіальне панування. Слід підкреслити, що на території країни можлива лише одна державна організація;
- населення. Воно поширюється по всій території держави, яка поділяється на адміністративно-територіальні або політико-територіальні одиниці. Державна влада поширюється на всіх людей, що проживають на її території. Більша частина населення пов'язана зі станом стабільних відносин громадянства (підпорядкування).


Загальні засади призначення покарання та їх кримінально-правове значення


План до курсової роботи:

Загальні засади призначення покарання та їх кримінально-правове значення

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Загальні засади призначення покарання та їх кримінально-правове значення,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

РОЗДІЛ 1. ПРИНЦИПИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

Призначення покарання є кульмінацією судового розгляду справи в разі визнання особи винною і винесення судом рішення про необхідність застосування даного заходу державного примусу. Саме цей акт суду повинен стати тріумфом розуму і справедливості. Метою покарання є визначення судом вироку про конкретну міру кримінального покарання для особи, визнаної винною у вчиненні злочину.

Законність вироку полягає у вимозі, щоб вирок був винесений в суворій і повній відповідності з кримінальним законом. Відповідно до цього принципу:

- покаранню підлягає тільки особа, визнана винною у вчиненні злочину;
- покарання призначається тільки за вироком суду;
- всі види покарань вичерпно перераховані в законі;
- кожен з цих видів покарань може бути призначений судом тільки на підставі, в порядку і в межах, встановлених законом [3, c. 144]

Винесений вирок може досягти мети покарання - виправити і перевиховати засудженого, зробити позитивний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб тільки в тому випадку, якщо покарання пропорційне злочину і його справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання у вигляді примусового заходу застосовується від імені держави за вироком суду до особи, засудженої за вчинення злочину, і встановлюється законом, що обмежує права і свободи засудженого. Суть покарання полягає в тому, що засуджений буде покараний за скоєний злочин, тобто за певні фактичні збитки та обмеження. Покарання виступає як один із засобів досягнення виправної та превентивної мети покарання [1].

Необхідною передумовою для призначення покарання є вчинення особою злочину, прямо передбаченого кримінальним законом. Тільки тоді, коли в ході судового розгляду повністю доведено, що підсудний винен в інкримінованому йому злочині, коли цьому злочину дана правильна кваліфікація у вироку, створюються законні підстави для призначення покарання.


Законодавчий процес за законодавством України


План до курсової роботи:

Законодавчий процес за законодавством України

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Законодавчий процес за законодавством України,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Поняття та принципи законодавчого процесу

Ефективна реалізація законодавчої функції вимагає розробки більш досконалого механізму і процедури прийняття законів парламентом. Процес конституційно-правового вивчення законотворчості, який визначається багатьма складовими, включаючи прийняття нових законів, які визначають правовий статус законів, юридичну силу нормативних актів, особливості законодавчого процесу, а також регулюють законодавчу діяльність. Реформа законодавчого процесу повинна починатися з огляду основних принципів законодавчої діяльності Верховної Ради України. Законодавча діяльність українського парламенту ґрунтується на принципах, які зумовлені, перш за все, статусом парламенту, як єдиним національним, представницьким, постійним законодавчим органом України та характером законодавчого процесу в Україні.

Відповідно до ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Однією з найважливіших функцій парламенту є законодавча діяльність, тобто прийняття, зміна і скасування законів. Процедура розробки та прийняття законів називається законодавчим процесом.

Законодавчий процес - це особливий вид діяльності, який має суто інтелектуальний характер, складний за своїм змістом, здійснюється в притаманних йому формах із застосуванням спеціального правового «інструментарію» (методів), що регулюється кількома видами правил, що визначають порядок підготовки обговорення та прийняття законопроекту. Суть законодавчого процесу полягає у формуванні державної волі, яка служить якісному змісту правових норм [3, c, 42].

Принципи законодавчого процесу є фундаментальними принципами, в яких втілюється сутність і мета законодавчої діяльності. Якщо розглядати законодавчий процес як частину законотворчості, то в рамках юридичного процесу виділяють:

- загальні принципи права (демократія, публічність);
- загальні процесуальні принципи (етап або послідовність);
- спеціалізовані принципи (наукове обґрунтування законодавчих рішень, планування законодавчої діяльності з урахуванням громадської думки тощо).