ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Культурные традиции Франции. Обычаи и культура ФранцииКультурные традиции Франции. Обычаи и культура Франции

Культурные традиции Франции. Обычаи и культура Франции



1.1. Общие сведения о Франции: население, география, климат

Франция - самая большая страна Западной Европы. По площади (551 тыс. кв. км) она более чем вдвое превосходит как Великобританию, так и Германию. К Франции относятся остров Корсика и несколько других более мелких островов в Средиземном море и Бискайском заливе. Франция имеет владения в Америке, Африке и Океании. Их общая площадь – 127 тыс. кв. км. Важнейшие из них - «заморские департаменты и территории»: Гвиана (Французская), острова Гваделупа, Мартиника, Реюньон, Новая Каледония, Французская Полинезия. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Культурные традиции Франции. Обычаи и культура Франции.

Население. Франция – страна, сравнительно однородная в этническом отношении. Около 9/10 ее населения – французы. Государственный язык страны – французский, принадлежащий к романской группе индоевропейских языков. Лишь окраинные области страны населяют этнические группы, отличающиеся языком и культурой.

Франция занимает крайнюю западную часть Европейского материка. Ее можно назвать страной атлантической и средиземноморской, прирейнской и пиренейской. Морские границы страны имеют большую протяженность, чем сухопутные. На севере Францию отделяют от Англии неширокие проливы Ла-Манш и Па-де-Кале. На западе она омывается водами Бискайского залива Атлантического океана, а на юге – Средиземным морем. Многие участки побережья, особенно в Бретани и Провансе, сильно изрезаны, имеют много бухт, удобных для стоянки судов. Большая часть сухопутных границ Франции проходит по высоким горам или другим природным рубежам: на юго-западе Пиренеи отделяют Францию от Испании, на юго-востоке граница с Италией и Швейцарией идет по Альпам и Юре. Придбати курсову на тему - Культурные традиции Франции. Обычаи и культура Франции, можна вже сьогодні!.

Современная Франция – одна из наиболее развитых индустриальных капиталистических стран. По размеру валового национального продукта и по объему промышленного производства она занимает четвертое место после США, Японии и Германии. Однако по степени концентрации производства, размерам предприятий и капиталовложений, а также по удельному весу промышленности в экономике страны Франция продолжает значительно отставать от этих государств.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Культурные традиции Франции. Обычаи и культура Франции,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Культурные традиции Франции. Обычаи и культура Франции


Метод конституційного права України та його особливості

План до курсової роботи:

Метод конституційного права України та його особливості

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Метод конституційного права України та його особливості,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття і ознаки методів правового регулювання

Сутність методу правового регулювання полягає в тому, що він є комплексом способів та прийомів, які дозволяють упорядковувати суспільні відносини визначених різновидів. До основних характеристик методу правового регулювання потрібно віднести такі, які стосуються: ? кола суб’єктів, за рішенням держави які розглядаються як правоздатні та дієздатні; ? співвідношення головних регулятивних засобів здійснення впливу на поведінку осіб (йдеться про дозволи, зобов’язання та заборони); ? змісту та обсягу правового статусу суб’єктів правових взаємовідносин; ? порядку того, як формуються, встановлюються юридичні права та обов’язки суб’єктів правовідносин; ? ступеню визначеності змісту юридичних прав та обов’язків; ? порядку (процедури) реалізації юридичних прав та обов’язків [7, с. 205].

Юридична література виділяє два різновиди методів правового регулювання (рис. 1.1.). а) централізоване регулювання (метод субординації або імперативний метод). За даним методом регулювання здійснюють зверху до низу на владно-імперативній засаді ( в більшості випадків даний метод потрібно використовувати в адміністративно-правовій практиці). До засобів централізованого регулювання відносять ряд нормативно-правових актів (мова про будь-який закон або підзаконний нормативно-правовий акт). Ним передбачено заборону, обов’язок та покарання; б) децентралізоване регулювання (метод координації або диспозитивний метод). Для такого виду характерним є те, що на його здійснення впливають учасники правових взаємовідносин за допомогою того, що укладають договори, односторонні правомірні юридичні дії (в більшості випадків даний метод використовують в цивільному праві). До головного засобу децентралізованого регулювання відносять будь-який індивідуальний акт [7, с. 205].


Методи і моделі прийняття управлінських рішень

План до курсової роботи:

Методи і моделі прийняття управлінських рішень

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Методи і моделі прийняття управлінських рішень,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Сутність та класифікація управлінських рішень

Прийняття рішень є найважливішою функцією управління, що становить основу управлінського процесу.

Управлінське рішення – це результат вибору суб’єктом управління найкращої альтернативи, спрямованої на розв’язання певної управлінської проблеми. Основна мета управлінського рішення – забезпечити координуючий вплив на об’єкт управління для досягнення цілей організації. Управлінське рішення є результатом системної діяльності людей і продуктом когнітивної (опосередкованої пізнавальними факторами), емоційної, вольової, мотиваційної природи – синтезу психічних процесів, які мають вихідну регулятивну спрямованість [9, с. 39].

На рівні державного управління процес прийняття рішень набуває особливої актуальності, оскільки від їх своєчасності та обґрунтованості залежить не тільки ефективність функціонування окремого органу влади, реалізації державної політики в окремій сфері чи галузі, а також добробут громадян. Управлінське рішення – це управлінське рішення, що приймається органом державної влади, його керівником з метою визначення і реалізації державних цілей, стратегій, політики, функцій держави, вирішення інших проблем державного рівня.

Таким чином, основними ознаками управлінських рішень є: ? прийняття органами державної влади; ? спрямованість на вирішення проблем державного рівня; ? належність до державно-управлінських відносин; – оформлення у вигляді законодавчих та інших нормативно-правових актів, політичних рішень (доктрин, стратегій, концепцій), програмно-цільових документів (програм, проектів, сценаріїв, планів), організаційно-розпорядчих рішень (розпоряджень, доручень тощо); ? формування на їх основі державно-управлінських впливів; ? обов’язковість для виконання всіма передбаченими в них особами, підприємствами, організаціями, установами, органами державної влади; – ? першочерговість забезпечення необхідними державними ресурсами [11, с. 78].


Методичні аспекти обліку основних засобів та вдосконалення системи контролю, їх ефективне використання на підприємстві

План до курсової роботи:

Методичні аспекти обліку основних засобів та вдосконалення системи контролю, їх ефективне використання на підприємстві

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Методичні аспекти обліку основних засобів та вдосконалення системи контролю, їх ефективне використання на підприємстві,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Сутність та класифікація основних засобів

Сучасні особливості перетворень в ринковій економіці характеризується різноманітними механізмами, процесами; змінами у тому, які структура та форму власності обирають; організацією та управлінням виробничими процесами, розподілом та споживанням. Саме дані моменти підтверджують актуальність проблематики того, як розвивається механізм господарювання на рівні кожного суб’єкта господарювання. В даному контексті наша країна характеризується великим економічним потенціалом.

Рівень ефективності фінансово-господарської діяльності в країні характеризується тим, на якому рівні використовуються та формуються основні засоби [21, с. 105].

Значне місце основних засобів у виробничому процесу, особливі моменти відтворення основних засобів при різноманітних ринкових перетвореннях сформували створення особливих вимог до того, яку інформацію формують стосовно наявності, руху, стану та використання основних засобів. З економічної точки зори основні засоби трактують як частину постійного виробничого капіталу, яка відображена у формі засобів праці та, яка протягом деякого виробничого циклу, переносить суму вартості на виготовлені продукти [19 с. 56].

Необхідність введення поняття «основні засоби» в практику обліку викликана двома причинами: ? причини, які полягають у тому, що застосовується подвійний запис в обліку, який дозволяє у двосторонньому порядку відображати величину господарських засобів у балансі. Так, у активі вони мають відображатися за їх матеріальним складом та їх називають основними засобами, тоді як у пасивній частині вони формуються у вигляді елементів власного капіталу; ? причини, які полягають у тому, що основні засоби порівняно з основним капіталом можуть формувати та показувати не лише вартісне оцінювання засобів праці, а й їх споживче значення [17, с. 104]


Механізми та інструментарій формування навчальної мотивації старшокласників

План до курсової роботи:

Механізми та інструментарій формування навчальної мотивації старшокласників

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Механізми та інструментарій формування навчальної мотивації старшокласників,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Сутність мотивації навчальної діяльності

Визначальним компонентом організації навчальної діяльності є мотивація. Вона може бути внутрішньою або зовнішньою щодо діяльності, однак завжди є внутрішньою характеристикою особистості як суб'єкта цієї діяльності. Передумовою успіху в ній є сформованість спонукальної сфери, розвиток якої потребує цілеспрямованого педагогічного впливу.

І Мотив (франц. motif, лат. motus - рух) - спонукання до діяльності, пов'язане із задоволенням потреб людини.

Пов'язаний він із задоволенням наявних потреб суб'єкта діяльності, а тому відіграє спонукальну функцію, зумовлює предметну спрямованість активності людини. Розрізняючи мотиви, учень розуміє, чому потрібно вчитися, але це може і не спонукати його до навчальної діяльності.

Мотивація - система спонукань які зумовлюють активність організму і визначають її спрямованість.

Навчальна мотивація ґрунтується на потребі, яка стимулює пізнавальну активність дитини, її готовність до засвоєння знань. Потреба не визначає характеру діяльності, її предмет окреслюється тоді, коли людина починає діяти. Спонукальна (мотиваційна) складова навчальної діяльності охоплює пізнавальні потреби, мотиви і сенси навчання. Важливою умовою учіння є наявність пізнавальної потреби і мотиву самовдосконалення, самореалізації та самовираження. Емоційне переживання пізнавальної потреби постає як інтерес.

Навчальна мотивація має свою структуру і характеризується спрямованістю, стійкістю, динамічністю. Структуру навчальної мотивації утворюють внутрішня (орієнтована на процес і результат) і зовнішня (нагорода, уникнення) мотивації. Навчальну діяльність школярів спонукає комплекс мотивів, у якому можуть домінувати внутрішні мотиви, пов’язані з її змістом і виконанням, або широкі соціальні мотиви, пов’язані з потребою зайняти певну позицію у системі суспільних відносин. З віком потреби і мотиви та їх структура зазнають відповідних змін.


Міжнародна торгівля туристичними послугами

План до курсової роботи:

Міжнародна торгівля туристичними послугами

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Міжнародна торгівля туристичними послугами,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Суть, особливості та передумови формування міжнародного ринку туристичних послуг

Однією з характерних особливостей міжнародних економічних відносин постіндустріальної епохи є випереджаючий розвиток торгівлі послугами порівняно з торгівлею товарами. Тому поряд із міжнародними ринками товарів, капіталів, праці сформувався і міжнародний ринок послуг, який охоплює систему відносин щодо надання послуг із території однієї країни на територію іншої.

Поняття «послуги» охоплює досить широку область економічної діяльності. До сфери послуг відносяться такі важливі сектори сучасної економіки, як телекомунікації, транспорт, освіта, охорона здоров'я, туризм, будівництво, фінанси і ряд інших, сукупна частка яких перевищує 60% ВВП промислово розвинених країн. Саме високі темпи розвитку сфери послуг у провідних державах світу в 1980-1990-ті роки багато в чому визначили загальний ріст їхньої економіки, будучи його основою і необхідною умовою збереження динаміки росту на перспективу.

Дійсно, без адекватних сучасним вимогам систем телекомунікації, транспортної інфраструктури, без відповідних систем освіти, фінансів, без можливості одержання високоякісних ділових послуг будь-якій країні важко забезпечувати широке залучення інвестицій і стабільне економічне зростання. З іншого боку, саме прямі іноземні інвестиції й міжнародна торгівля відіграють вирішальну роль у розвитку самої сфери послуг [2, с. 47].

Сутність поняття послуг умовно можна розділити на два підходи. Перший, це традиційний за яким розглядають послугу як сукупність дій, яка пов’язана із наданням однією із сторін вигід іншій стороні переважно в нематеріальній формі. Тоді як за другим підходом, під послугами певні блага (споживчі вартості), які одержує одна із сторін також переважно у нематеріальній формі.

Обом підходам притаманні неповнота характеристики сучасного змісту й неврахування ряду властивостей та ознак послуг. У науковій літературі надані різноманітні визначення послуг, Наприклад, Антонюк К.В. зводить розуміння послуги як процесу, що поєднує в собі одночасне надання та отримання іншими суб’єктами благ для задоволення їхніх потреб, переважно у нематеріальній формі та на комерційній основі [2, с. 47].


Міжнародна торгівля фінансовими послугами

План до курсової роботи:

Міжнародна торгівля фінансовими послугами

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Міжнародна торгівля фінансовими послугами,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Суть, особливості та передумови формування міжнародного ринку фінансових послуг

Однією з характерних особливостей міжнародних економічних відносин постіндустріальної епохи є випереджаючий розвиток торгівлі послугами порівняно з торгівлею товарами. Тому поряд із міжнародними ринками товарів, капіталів, праці сформувався і міжнародний ринок послуг, який охоплює систему відносин щодо надання послуг із території однієї країни на територію іншої.

Поняття «послуги» охоплює досить широку область економічної діяльності. До сфери послуг відносяться такі важливі сектори сучасної економіки, як телекомунікації, транспорт, освіта, охорона здоров'я, туризм, будівництво, фінанси і ряд інших, сукупна частка яких перевищує 60% ВВП промислово розвинених країн. Саме високі темпи розвитку сфери послуг у провідних державах світу в 1980-1990-ті роки багато в чому визначили загальний ріст їхньої економіки, будучи його основою і необхідною умовою збереження динаміки росту на перспективу. Дійсно, без адекватних сучасним вимогам систем телекомунікації, транспортної інфраструктури, без відповідних систем освіти, фінансів, без можливості одержання високоякісних ділових послуг будь-якій країні важко забезпечувати широке залучення інвестицій і стабільне економічне зростання. З іншого боку, саме прямі іноземні інвестиції й міжнародна торгівля відіграють вирішальну роль у розвитку самої сфери послуг [2, с. 47].

Сутність поняття послуг умовно можна розділити на два підходи. Перший, це традиційний за яким розглядають послугу як сукупність дій, яка пов’язана із наданням однією із сторін вигід іншій стороні переважно в нематеріальній формі. Тоді як за другим підходом, під послугами певні блага (споживчі вартості), які одержує одна із сторін також переважно у нематеріальній формі.


Міжнародний лістинг, як інструмент підвищення ліквідності цінних паперів

План до курсової роботи:

Міжнародний лістинг, як інструмент підвищення ліквідності цінних паперів

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Міжнародний лістинг, як інструмент підвищення ліквідності цінних паперів,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Економічний зміст, види та класифікація цінних паперів

Ринок цінних паперів являється як важлива частина економіки будь-якої держави, в тому числі і України. На сучасному етапі ринок цінних паперів в нашій країні стрімко розвивається і відбувається розширення інвестиційних можливостей. До вирішального чинника такого стрімкого розвитку відносять катастрофічну нестачу грошової маси.

У табл. 1.1 розглянемо трактування сутності цінних паперів вітчизняними науковцями.

Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» [1] документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір,

Козак С.О., Москвін В.В. [21] документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов’язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Шаманська О.І. [22] форма розподілу й перерозподілу фінансових ресурсів у державі з метою повнішого забезпечення потреб економіки в ресурсах та їхнього ефективного використання.

Ринок цінних паперів слід розглядати як складну організаційно-економічну систему взаємодії багатьох учасників відносно обігу цінних паперів. Його розглядають як особливий сегмент на фінансовому ринку, на якому формують відносини, які стосуються покупки-продажу цінних паперів, які мають власну вартість, вільно обертаються і є засвідченням відносин співволодіння, займу і похідні від між тим, хто залучає ресурси, при цьому випускають цінні папери, і тим, хто здійснює їх покупку, опосередкований як правило, участю спеціальних суб’єктів підприємницької діяльності, а саме йдеться фінансових посередників [22].

Отже, для будь-якого емісійного цінного паперу, зокрема облігації, характерними є наступні ознаки, які пов’язані із тим, що цінні папери: ? є документами; ? мають бути встановленої форми; ? мають містити ряд відповідних реквізитів; ? мають посвідчувати грошове або інше майнове право, які визначають взаємовідносини, які формуються між емітентами і власниками цінних паперів; ? передбачають те, що емітенти виконують зобов’язання; ? передбачають можливість передавати права на цінні папери іншим особам.


Міжнародний поділ праці - вихідна основа розвитку

План до курсової роботи:

Міжнародний поділ праці - вихідна основа розвитку

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Міжнародний поділ праці - вихідна основа розвитку,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Передумови та фактори формування міжнародного поділу праці

Економічне співробітництво почало розвиватися приблизно 10 тисяч років тому. Надлишками виготовленої продукції обмінювалися спочатку сусідні племена, окремі сім'ї та особи, а потім і держави. Купецькі каравани перетинали пустелі, а торгові судна прокладали міцні шляхи господарського взаємодії віддалених один від одного держав. Це були перші спроби економічного зближення народів, багато в чому обумовлені природними і географічними відмінностями.

У мануфактурний період розвитку капіталістичної системи господарювання (з XVI ст. до середини XVIII ст.) міжнародний поділ праці обмежувався переважно двосторонніми відносинами Міжнародна спеціалізація Міжнародна кооперація Виробнича Територіальна Предметна Подетальна Технологічна – міжгалузева; – внутрішньогалузева; – підприємств – окремих країн; – груп країн; – регіонів світу Міжнародний поділ праці 50 між країнами. Промисловість, що тільки розвивалась, була тісно пов'язана з національними ринками, експортні товари вироблялися головним чином із національної сировини у відносно невеликих обсягах, характерних для ручної праці [7, с. 88].

Перехід від мануфактури до машинної індустрії означав технічний переворот у виробництві, або промислову революцію. «Піонером» великої машинної індустрії стала Англія, де промислова революція почалася з найважливішої галузі економіки – текстильного виробництва – і зайняла проміжок часу з останньої третини XVIII ст. до завершення першої чверті XIX ст. Удосконалювалася техніка ткацтва, з'явилися машини, що приводяться в рух силою води. У 1785 р. був винайдений механічний ткацький верстат, який с часом повністю витіснив ручне ткацтво. Парова машина в Англії була винайдена в 1784 р. і стала швидко поширюватися за межами країни, а вже в 1825 р. в Англії була побудована перша залізниця.

З'явилася галузь промисловості – машинобудування. Для виробництва машин, паровозів, рейок, пароплавів знадобилося дуже багато вугілля та сталі. Стала швидко розвиватися металургія. Внаслідок промислової революції Англія перетворилася на промислову майстерню всього світу. Процес формування міжнародного поділу праці між країнами став особливо інтенсивним, зміцнилася взаємозв'язки національних господарств, проявилася їх взаємодоповнюваність [15, с. 205].


Міжнародний рух капіталів, мета, форми, сучасні особливості та соціально-економічні наслідки

План до курсової роботи:

Міжнародний рух капіталів, мета, форми, сучасні особливості та соціально-економічні наслідки

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Міжнародний рух капіталів, мета, форми, сучасні особливості та соціально-економічні наслідки,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Сутність і причини міжнародного руху капіталу

У рамках світової економічної системи між національними ринками та їх суб'єктами формуються різноманітні виробничі, торговельні, кредитні, валютні, науково-технічні та інші відносини. Важливою складовою цих відносин є міжнародна інвестиційна діяльність, пов'язана з експортом капіталу.

Капітал є одним із факторів виробництва - ресурсом, який необхідно витратити на виготовлення будь-якого продукту. Капітал - це накопичений запас коштів у виробничій, грошовій або товарній формах, необхідний для створення матеріальних і нематеріальних благ і послуг.

Міжнародний рух факторів виробництва (капіталу, ресурсів, робочої сили) регулюється тими ж законами, що й міжнародна торгівля товарами: фактори переміщуються до тих країн, де за них платять більше (вищі процентні ставки, заробітна плата , роялті тощо).

Міжнародний рух капіталу - одностороннє переміщення за кордон певної вартості в товарній або грошовій формі з метою отримання прибутку або підприємницької вигоди [15, с.31].

Вивіз капіталу здійснюють не тільки промислово розвинені країни, але і багато країн, що розвиваються та постсоціалістичні країни. Країни одночасно стають і експортерами й імпортерами капіталу. Експорт капіталів викликає значні по обсягах зворотні рухи капіталів у вигляді відсотків на кредити, підприємницького прибутку, дивідендів по акціях.

Виділяють дві групи факторів, що впливають на сучасний розвиток міжнародної міграції капіталу (ММК) [1, c. 116]:


Міжнародні виставки та ярмарки

План до курсової роботи:

Міжнародні виставки та ярмарки

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Міжнародні виставки та ярмарки,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Соціально-економічне значення та еволюція міжнародної виставкової діяльності

Експозиційна діяльність на міжнародному рівні може стати також дієвою формою залучення іноземних інвестицій до національної економіки, що яскраво продемонструвала історія становлення й розвитку вітчизняної виставкової справи у період першої хвилі ринкових перетворень в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Розвиток різних галузей господарства, налагодження економічних зв’язків, що стали результатом розвитку ринкового господарства, широка ринкова конкуренція вимагали від виробників активної демонстрації своїх виробів перед широким колом потенційних клієнтів. Імпульсом для проведення перших російських промислових виставок став широкий розвиток західноєвропейської виставкової справи.

Але, незважаючи на суттєвий західноєвропейський вплив, вітчизняна виставкова справа стала розвиватися дещо іншим шляхом, за іншими параметрами. Найбільш важливою особливістю розвитку вітчизняної виставкової справи стала активна участь держави, яка виступала ініціатором та координатором більшості виставкових заходів. Організацією виставок займалися державні органи, вирішення всіх питань з виставкової діяльності покладалося на міністерство фінансів та відповідні комітети з облаштування виставок [16, с. 115].

До складу комітетів входили представники профільних міністерств і міністерства державного контролю. Як правило, для безпосереднього управління виставкою урядом утворювався виконавчий комітет під головуванням місцевого генерал-губернатора, передбачався також інститут виставкових маклерів. У пореформений період ініціаторами виставок почали виступати не лише міністерства, а й окремі підприємницькі структури та громадські організації. Вплив уряду зберігався, зокрема через необхідність отримання дозволу на проведення виставок, що робило їх офіційними заходами. Нагороджені мали право вказувати цей факт в рекламі і на вивісках своїх підприємств.