ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Краєзнавство-засіб патріотичного виховання школярівКраєзнавство-засіб патріотичного виховання школярів

Краєзнавство-засіб патріотичного виховання школярів



1.1. Національно-патріотичне виховання учнів початкової школи

Відродження України неможливе без пробудження національної свідомості українського народу. Особливе занепокоєння викликає відсутність у більшості молодших школярів усвідомлення себе, як частини народу, своєї діяльності з інтересами нації. Зарадити справі може створення такої системи освіти, яка виховувала б національно-свідомих громадян України. Повага до своєї Вітчизни починається з рідного слова, природи, історії рідного краю. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Краєзнавство-засіб патріотичного виховання школярів.

Великий український педагог К. Ушинський про любов до своєї Батьківщини говорив наступне: “Візьміть, наприклад, будь-якого маленького швейцарця: він пише рідною мовою, абсолютно правильно говорить ясно і чітко, порозмовляйте з ним про Швейцарію, і він здивує твердим і надзвичайно детальним знанням своєї Вітчизни. Він не тільки відмінно знає її міста і містечка, її ріки, джерельця, її гори і підгір’я, фауну і флору, а й навіть більш-менш відомі руїни і пов’язані з ними легенди. Те ж саме помітите ви і в маленьких німців, англійців, а ще більше в американців”.

Патріотичне виховання – це формування патріотичних почуттів, готовності до трудового та героїчного подвигу в ім’я процвітання української держави.

Воно покликане:
– формувати громадянина-патріота;
– виробляти глибоке розуміння громадянського обов’язку, готовності у будь-який час стати на захист Батьківщини;
– виробляти глибоке розуміння оволодіння військовими і військово-технічними знаннями;
– спонукати до фізичного вдосконалення;
– вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії українського народу, його Збройних Сил.

Наукові дослідження переконливо доводять, що учень повинен знаходитись під постійним виховуючим впливом матеріальної і духовної культури свого народу. Придбати курсову на тему - Краєзнавство-засіб патріотичного виховання школярів, можна вже сьогодні!.

Без ознайомлення в сім’ї, школі з культурою свого народу, пізнання його самобутнього національно-патріотичного обличчя, практичного продовження культурно-історичних традицій, звичаїв та обрядів не можна говорити про успіхи навчально-виховного процесу.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Краєзнавство-засіб патріотичного виховання школярів,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Краєзнавство-засіб патріотичного виховання школярів


Проблеми міграції робочої сили в Україні


План до курсової роботи:

Проблеми міграції робочої сили в Україні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Проблеми міграції робочої сили в Україні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА ПРИЧИНИ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ

Одним із важливих елементів глобальної економічної системи, на яку перетворився світ наприкінці другого тисячоліття, є міжнародний ринок праці з його уніфікованою шкалою критеріїв щодо якості трудових ресурсів, розвитком нових форм зайнятості, гнучкістю та надзвичайною мобільністю сукупної робочої сили.

Виникнення і розвиток міжнародного ринку робочої сили є результатом зростання міжнародної мобільності двох головних факторів виробництва - капіталу і праці. Підвищення міжнародної мобільності капіталу в соціальному плані означає, що він пред'являє тепер попит не тільки на робочу силу країни свого базування, а й на іноземну робочу силу, яка нерідко має певні переваги порівняно з національною (більш дисциплінована, менш вибаглива щодо оплати праці і т. д.). Попит на іноземну робочу силу почав помітно зростати тоді, коли виник масований експорт приватного виробничого капіталу й почалося створення у всіх країнах підприємств з використанням місцевої робочої сили. Капітал, як правило, рушав у ті місця концентрації робочої сили, де вона значно дешевша від робочої сили в країні-експортері.

Міграція як економічна категорія і як соціально-економічне явище відома з стародавніх часів. Поштовхом для масового переміщення населення стали перш за все, великі географічні відкриття, а згодом — рух капіталу і розвиток капіталізму. Цей період охоплює XVIII—XIX століття, і отримав назву «старої міграції». Період «нової міграції» почався із середини XIX століття і тривав аж до кінця Другої світової війни.

Кожен з цих періодів мав свої причини і характерні риси. Міграція як масове явище почалася в період демократизації суспільства, тобто з другої половини XX століття. Як масове переселення робочої сили вона почалася із середини XX століття і набуває великого обсягу в наш час. Але звернемося до аналізу цього процесу і його сутності.


Провокація кримінального правопорушення


План до курсової роботи:

Провокація кримінального правопорушення

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Провокація кримінального правопорушення,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. ВИЗНАЧЕННЯ СУТНОСТІ ТА ОЗНАК ПРОВОКАЦІЇ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Історичні корені провокації як правового явища походять з часів античності. Зокрема, Соломоном були запроваджені спеціально уповноважені правоохоронці – сікофанти, котрі згодом, вдаючись до провокацій, істотно ускладнили суспільне життя.

Сам же термін походить із Древнього Риму, якими встановлювалося правило “provocatio ad populum” – процедура прямої апеляції до народу засудженого громадянина. Тобто правовий інститут провокації споконвічно розумівся дещо інакше порівняно із сучасним його змістом. А вже в епоху середньовіччя, коли створювалася політика, яка брала до уваги тільки реальні інтереси монарха, відбувається поступова еволюція поняття. З середини XIX ст. розпочалась наукова розробка провокації, доцільності й правомірності її застосування. Німецький криміналіст Брейденбах трактував її у звичному контексті виявлення і усунення потенційно небезпечних для уряду кіл, розправи з ними неправовими методами, за допомогою створення надзвичайної обстановки.

Своєю чергою російський правоохоронець, сумнозвісний І. Ліпранді, теоретично обґрунтував її введення до арсеналу оперативно-розшукових заходів. У тому числі й під час розслідування посадових злочині [33, с. 89].

Провокація цілком і повністю базувалась на діяльності агентури. Чітке дотримання норм закону прирікало їх на роль пасивних спостерігачів, істотно зменшуючи інформаційні можливості. І навпаки, чим активніше агент займався протиправною діяльністю, тим більшу цінність він становив. Перехід тонкої грані від агентурної роботи як найефективнішого методу до провокації залежав від сумлінності та професійної майстерності оперативного співробітника. Врешті, серед широкого загалу провокаторами стали називати усіх без винятку таємних співробітників.

А оперативно-розшукова діяльність була повністю дискредитована не лише в очах пересічних громадян, але й дипломатів. Розвитку запобігання провокації набуло в радянський період, напрацювання якого були творчо використані і в перші роки державної незалежності України. Водночас, з огляду на вдосконалення чинної правоохоронної системи та зумовлену цим перебудову кримінального та процесуального законодавства, ми зустрілись із штучним звуженням законодавцем проблеми до провокації хабара (ст. 370 КК України).


Прогнозування банкрутства підприємства і особливості прийняття рішень в ситуації високого ризику банкрутства


План до курсової роботи:

Прогнозування банкрутства підприємства і особливості прийняття рішень в ситуації високого ризику банкрутства

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Прогнозування банкрутства підприємства і особливості прийняття рішень в ситуації високого ризику банкрутства,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Сутність банкрутства

Ринкова економіка на сучасному етапі свого функціонування характеризується пріоритетом політики держави на те, щоб оздоровлювалося господарське середовище. Політики держави по даним питанням має взаємозалежність від того, чи поліпшиться бізнес середовище та інвестиційний імідж держави. Наприклад, на дані процесу впливає рівень ефективного формування та функціонування інститутів банкрутства. Сучасні науковці стверджують, що інститути мають бути невід’ємним атрибутом для державного механізму управління економікою. Тоді як процедури банкрутства повинні використовуватися для того, щоб очистити ринок від суб’єкта господарювання, який являється неефективним.

Якщо ж економіка виводиться з кризового стану, то потрібний механізм противаги, спрямований на відновлення платоспроможності підприємств-боржників. Для цього необхідно визначати ймовірність банкрутства стратегічних, містоутворюючих та соціально важливих підприємств, заздалегідь застосовувати заходи з випереджувальної фінансової санації та організаційної реструктуризації [20, с. 15].

Сутність банкрутства полягає у тому, що воно має характеризувати не здатність суб’єктів господарювання (в тому числі туристичні підприємства) задовольнити вимоги, які надають кредитори (оплата товару, роботи, послуги) та змога забезпечити обов’язків платіж до бюджету та позабюджетного фонду.

У сучасній науковій літературі розрізняють такі поняття як неплатоспроможність та банкрутство. Так, суть неплатоспроможності полягає у неспроможності суб’єктів господарювання виконувати зобов’язання грошового характеру перед кредитором, після того як настав встановлений строк їх оплати та у виконанні зобов’язань, які стосуються оплати податку та збору (обов’язкового платежу) тільки за допомогою того, щоб відновлювалась платоспроможність.

У чинному законодавстві відзначається, що під банкрутством розуміють ситуацію неспроможності боржників, яка визнана правовими органами при, якій вони не можуть відновити платоспроможність та виконати вимоги кредитора, які сформовані судом лише за допомогою ліквідаційних процедур [1].


Проективні психодіагностичні методики, переваги та недоліки


План до курсової роботи:

Проективні психодіагностичні методики, переваги та недоліки

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Проективні психодіагностичні методики, переваги та недоліки,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття про проективні методи дослідження особистості. Історія створення проективних методів

Дослідники, що зверталися до проективної техніки, одностайні в тому, що в її основі лежить споконвіку властиве людині прагнення пояснювати явища і предмети навколишньої дійсності у взаємозв’язку зі своїми бажаннями, потребами, почуттями, всім тим, що складає інтимний світ особистості, іноді на психологічному жаргоні названий «внутрішніми умовами».

Віддавна, дивлячись в небо на хмари, спостерігаючи гру світла і тіні на поверхні моря, люди «бачили» різних тварин, русалок, намагалися вгадати своє майбутнє, розглядаючи вигадливі конфігурації, утворені при влученні розплавленого воску або свинцю в холодну воду.

Давно було відомо і те, що особистість письменника, художника завжди певною мірою присутня в його творах. Проте повинні були пройти сторіччя, перш ніж усім відомі спостереження були використані для дослідження особистості.

Перша проективна психодіагностична методика, тобто та, котра ґрунтувалася на відповідній теоретичній концепції - психологічній концепції проекції, з'явилася в 1938 р. і належить американському психологові Генрі Мюррею, авторові знаменитого тесту тематичної апперцепції (ТАТ).

Методики, що з’явилися раніше, а до них відноситься й опублікований у 1922 р. найвідоміший у світі тест Роршаха, були осмислені з позицій проективного підходу, що сформувався пізніше [1].

Перший опис процесу проекції у кризовій ситуації зі стимулами, допускають їх різну інтерпретацію, належить відомому американському психологу Р.Мюррею (1938). Він розглядає проекцію як природну тенденцію людей діяти під впливом власних потреб, інтересів, всієї психічної організації. Власне, це перше долучення поняття проекції до психологічного дослідження.


Протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань


План до курсової роботи:

Протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Об’єкт протиправного впливу на результати офіційних спортивних змагань

Правильне визначення безпосереднього об’єкта злочину має суттєве значення при його кваліфікації. При цьому, необхідно враховувати, що злочинні посягання фактично завжди спричиняють шкоду не одній, а одразу кільком групам суспільних відносин, а їх суспільна небезпечність не вичерпується лише погрозою родовому об’єкту, оскільки в соціальній життєдіяльності одна група відносин завжди взаємодіє з цілим рядом інших. Саме тому, при встановленні безпосереднього об’єкта злочину потрібно визначати, яким суспільним відносинам у першу чергу завдається шкода від злочинного посягання.

Диспозиція ч. 1 ст. 369-3 КК України встановлює відповідальність за вплив на результати офіційних спортивних змагань шляхом підкупу, примушування або підбурювання чи вступу у змову щодо результатів офіційного спортивного змагання з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи або одержання внаслідок таких діянь неправомірної вигоди для себе чи третьої особи.

Насамперед, сама побудова ст. 369-3 КК України є досить складною для правозастосування.

Так, вчинити злочин, передбачений ч. 3 ст. 369-3 КК України, необхідно порушуючи заборону розміщення ставок на спорт, вчиняючи відповідні маніпуляції та одночасно одержуючи в результаті цього неправомірну вигоду у відповідному розмірі.

До того ж, уявляється, що протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань (частини 1 і 2 ст. 369-3 КК України) – це багатооб’єктний злочин.


Профілактика помилок у процесі формування умінь та навичок усного мовлення в контексті сучасних методик викладання іноземних мов


План до курсової роботи:

Профілактика помилок у процесі формування умінь та навичок усного мовлення в контексті сучасних методик викладання іноземних мов

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Профілактика помилок у процесі формування умінь та навичок усного мовлення в контексті сучасних методик викладання іноземних мов,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Навички, вміння та причини помилок в усному мовленні

Будь-яка мова визначається як одним із засобів пізнання та обміну інформації, отримання якої здійснюється шляхом слухання та читання, а передача - говоріння та письма.

Однак, саме знання граматики іноземної мови, її фонетики та володіння певним запасом слів аж ніяк не гарантує їх успішне застосування на практиці, а саме під час усного мовлення.

До процесів мовленнєвої діяльності належить говоріння, що забезпечує усне спілкування іноземною мовою у формах діалогу та монологу.

Монологічне мовлення розгортається залежно від інтенції мовця, який будує висловлювання відповідно до обраної ним стратегії.

Діалогічне ж характеризується взаємодією двох або більше партнерів, де реалізуються мовні інтенції та стратегії всіх його учасників.

Діалогічне мовлення складніше, ніж монологічне, оскільки в ньому повинні бути залучені не тільки навички говоріння, а також аудіювання. Співрозмовники не можуть передбачити репліки одне одного, а тому під час такого виду мовлення тренується концентрація і швидка реакція.

У реальному житті ми набагато частіше вступаємо в діалоги, ніж проголошуємо монологи. Тому, під час навчання іноземної мови все більше уваги приділяється формуванню вмінь діалогічного мовлення. Воно характеризується ситуативністю, контекстуальністю, реактивністю, простотою синтаксичної побудови та еліптичністю, емоційністю та спонтанністю, яка проявляється в паузах нерішучості, повторах [1, c. 254-255], тому важливо навчати учнів використовувати в усному мовленні різні формули розмовного мовлення.

Усне монологічне мовлення, на противагу діалогічній формі спілкування, є більш об’ємним та поширеним видом мовлення. У монолозі як в 6 організованому типі мовлення заздалегідь генеруються певні думки та монологічне висловлювання [1, с. 256].

Слід зазначити, що процес спілкування іноземною мовою в класі багато в чому залежить від низки психологічних факторів. Зазвичай, учні бояться говорити англійською мовою і висловлюються, тільки якщо їх попросить про це вчитель.


Процесуальна характеристика запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту


План до курсової роботи:

Процесуальна характеристика запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Процесуальна характеристика запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. ПОНЯТТЯ ТА ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ДОМАШНЬОГО АРЕШТУ, ЯК ЗАПОБІЖНОГО ЗАХОДУ

Застосування домашнього арешту на території України має досить давню історію. Тому А.Н. Агакерімов пропонує розділити всю розробку норм кримінально-процесуального права в контексті питання про домашній арешт на наступні тимчасові періоди:

  1. Етап IX-XVIII ст. - період фактичного застосування окремих елементів домашнього арешту без нормативного закріплення;
  2. Етап XVIII-середина ХХ століття - застосування домашнього арешту стає нормативним і отримує подальший розвиток;
  3. Етап-60-ті роки ХХ століття - до 13 квітня 2012 року - досудовий арешт був виведений із системи запобіжних заходів і не застосовувався на практиці;
  4. Етап – з 13 квітня 2012 року - по сьогоднішній день - нормативне застосування домашнього арешту як запобіжного заходу, його ефективне застосування на практиці [3, c. 41].

У вітчизняному кримінально-процесуальному законодавстві існують заходи, що тимчасово обмежують права окремих учасників кримінального провадження (виклик, грошове стягнення, обмеження у використанні спеціального права, відсторонення від посади, накладення арешту на майно, затримання особи), а також практикуються запобіжні заходи (особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, взяття під варту). Заходи забезпечення кримінального провадження застосовують з метою досягнення його дієвості. Конституція України (ст. 29) гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність, але передбачає застосування домашнього арешту або утримання під вартою у разі необхідності або за рішенням суду. Адже введення домашнього арешту як запобіжного заходу є розумним заходом, оскільки переслідує важливі цілі, але його забезпечення має бути на найвищому рівні.

Одним з позитивних аспектів введення домашнього арешту є те, що наша держава зможе забезпечити належне здійснення права на свободу та особисту недоторканність особи, закріпленого в статті 5 Європейської конвенції.

Якщо класифікувати заходи забезпечення кримінального провадження за тривалістю, то домашній арешт може відноситися до тих, які тривають протягом чітко визначеного періоду часу.


Процесуальні витрати у кримінальному процесі України


План до курсової роботи:

Процесуальні витрати у кримінальному процесі України

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Процесуальні витрати у кримінальному процесі України,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. ПОНЯТТЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ВИТРАТ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Концепція процесуальних витрат, яка існує сьогодні, докорінно відрізняється від концепції радянського періоду. Ця відмінність полягає не тільки в тому, що змінилося саме розуміння поняття процесуальних витрат, але й у тому, що вона стала більшою мірою відповідати сучасним принципам існуючої системи правосуддя.

Слід зазначити, що в КПК України, під процесуальними витратами розуміють витрати на забезпечення кримінального провадження, відшкодування яких покладається на певних його учасників та на державу.

Провадження у кримінальній справі потребує значних матеріальних витрат, більшу частину з яких держава бере на себе, іншу частину відшкодовують певні учасники провадження.

При віднесені тих чи інших витрат до процесуальних варто виходити з правової сутності даного процесуального інституту.

Стягнення процесуальних витрат – не є додатковим заходом покарання. Не є воно i цивільно-правовим заходом, оскільки стягнення витрат відбувається не за договором чи цивільно-правовим зобов’язанням. Наприклад, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

У кримінальному провадженні витрати, що належать до процесуальних, стягуються не тільки без відома, а й часто навіть всупереч бажанню обвинуваченого, при стягненні суд керується кримінально-процесуальними нормами, а не цивільними (правовими чи процесуальними). У цьому, зокрема, виявляється характер кримінально-процесуальних відносин як одного з видів владних відносин.

Hapeштi, слід враховувати i безпосередню причину їх виникнення: процесуальні витрати виникають у результаті здійснення кримінального провадження, а не в результаті правопорушення. Правопорушення ж є загальною причиною виникнення самого провадження, але не може розглядатися як безпосередня причина витрат.

Розходження в підставах (безпосередніх причинах) виникнення витрат визначає відмінність процесуальних витрат від інших сум, що підлягають стягненню з обвинуваченого (підозрюваного).


Психологічні особливості мовлення дітей старшого дошкільного віку


План до курсової роботи:

Психологічні особливості мовлення дітей старшого дошкільного віку

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Психологічні особливості мовлення дітей старшого дошкільного віку,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Теоретичний аналіз проблеми мовлення в психолого-педагогічній літературі

Найважливішим досягненням людини, що дозволив їй використовувати загальнолюдський досвід, як минулий, так і справжній, стало мовленнєве спілкування, яке розвивалося на основі трудової діяльності. Людина опановує мовлення в ранньому дитинстві і удосконалює довгі роки: вчиться, вибираючи точне і влучне слово, вільно будує речення, вчиться володіти диханням і голосом, інтонаціями. Людина вчиться писати і читати, тобто переходити від усного мовного коду на графічний, літерний, - і назад.

У педагогічному словнику мовлення розглядається як форма спілкування (комунікації) людей за допомогою мови, яка організовує спільну діяльність людей, сприяє пізнанню один одного, а також є істотним чинником у формуванні і розвитку міжособистісних відносин [16].

У словнику лінгвістичних термінів мовлення визначається як послідовність знаків мови, організована за її законами і відповідно до потреб інформації, що виражається [15].

У психології мовлення розуміють як історично сформовану форму спілкування людей за допомогою мовних конструкцій, створюваних на основі певних правил [30].

Мовлення – це мова в дії. Мова - система знаків, що включає слова з їх значеннями і синтаксис - набір правил, за якими будуються речення. Загальна характеристика мовлення зазвичай дається через протиставлення її мові:

  1. мовлення є послідовність слів, вона лінійна, мова ж має рівневу організацію;
  2. мовлення прагне до злиття слів в мовленнєвому потоці, а мова зберігає їх окремість;
  3. мовлення навмисно і спрямована до певної мети, на відміну від не ціленаправленості мови;

4) мовлення рухлива, мова стабільна;


Реалізація природного права на шлюб, сімю, материнство та батьківство


План до курсової роботи:

Реалізація природного права на шлюб, сімю, материнство та батьківство

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Реалізація природного права на шлюб, сімю, материнство та батьківство,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття сімейного права

Сімейне право є підгалуззю цивільного права, хоча в системі цивільного права воно характеризується певною обособленостю, що обумовлено особливостями відносин, що регулюються сімейним правом, та унікальністю засобів їх правового регулювання. У законодавстві предметом правового регулювання вважається сфера, на яку поширюється право. У суспільстві існує багато різних стосунків. Закон стосується тих із них, які за своєю природою можуть зазнавати регуляторного та організаційного впливу та вимагати правового регулювання.

Безпосереднім предметом правового регулювання є вольова поведінка учасників суспільних відносин, за допомогою якої можуть здійснюватися стимулювання чи примус. Відповідно можна визначити предмет сімейного права. Сімейне законодавство регулює певний комплекс суспільних відносин - сімейні відносини. Ці відносини характеризуються спільними рисами, що дає підстави розглядати їх як цілісне утворення в загальній системі суспільних відносин. Важливо відзначити, що сімейні стосунки мають різний характер. Це стосунки, що складаються між членами сім'ї, а також особами, які хоч і не є членами сім'ї у повному розумінні, але пов'язані певними сімейними правами та обов'язками.

Предметом сімейного права є [5, c. 38]:
- відносини, що виникають у зв'язку з шлюбом;
- особисті та майнові відносини між членами сім'ї;
- особисті та майнові відносини між іншими родичами;
- відносини, що виникають у зв’язку з влаштуванням дітей, позбавлених батьківського піклування.

Сімейне право регулює відносини, пов’язані з виникненням та припиненням шлюбу, а також скасуванням шлюбу. Ці відносини виникають у процесі створення сім'ї (реєстрація шлюбу) або, навпаки, її припинення (розлучення). Через те, що ці відносини спрямовані на встановлення або припинення сімейних прав, вони є предметом сімейно-правового регулювання. Сімейне законодавство містить норми, що встановлюють порядок та умови укладення шлюбу, порядок його реєстрації, правові наслідки заручин, умови та порядок припинення шлюбу, визнання його недійсним тощо.