ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Іслам і мусульманське право. Витоки та періоди становлення ІсламуІслам і мусульманське право. Витоки та періоди становлення Ісламу

Іслам і мусульманське право. Витоки та періоди становлення Ісламу



1. Витоки та періоди становлення ісламу

Зародження ісламу тісно пов’язано з двома містами: Меккою і Ятрибом. Перше з цих міст було торгівельним та релігійним центром аравійських племен, а друге мало значення міжнародного або міжрелігійного зв’язку, оскільки тут, крім двох арабських племен, проживали цілі племена, а навіть клани, євреїв. Звідси до гори Сінай і до Єрусалиму було рукою подати. Таким чином, місце зародження нової релігії прилягає до священних місць іудаїзму та християнства. Крім цього географічного зв’язку аравійської релігії з єврейсько-християнським одкровенням, є між ними спорідненість племен, мови і передань. Аравія здавна населена двома семітськими племенами, яких Біблія називає синами Йоктана (Буття Х, 25-30) і синами Ізмаїла (Буття, ХХV, 12-16). Північні аравійці задовго до Мухамеда засвоїли біблійну розповідь про Авраама, Агар та Ізмаїла і збагатили його місцевими деталями більше чи менше древнього походження. Джерело Земзем в Мецці було те ж, з якого по молитві Агар ангел Господній (за мусульманською версією архангел Жебраїл (Гавриїл)) напоїв помираючого від спраги Ізмаїла; невеликий чотирикутний храм або вівтар (Кааба), що знаходився біля цього джерела, був, за переданням, побудований самим Авраамом, що прийшов відвідати свого сина вигнанця; чорний камінь-метеорит, вбудований в одну зі стін Кааби, був тоді ж принесений з неба архангелом Жебраїлом; тут поруч був обломок скелі, на яку ставав Авраам з Ізмаїлом для молитви — місце Авраама (Макам-Ібрагім).

Мекка була заснована завдяки своєму святилищу. Хоча мусульманські перекази звичайно перебільшують виключне значення Кааби, але в будь-якому випадку вшанування цієї древньої святині було дуже поширене, такого висновку можна дійти з огляду на великі розміри священної огорожі. Мекка і її околиці були місцем священного паломництва у велике річне свято (хадж) в священні місяці перемир’я для аравійських племен. З релігійним рухом натовпу пов’язувались соціальні і торгівельні відносини.

Мухамед знав три релігії: національну релігію арабів, яка мала свою святиню в його рідному місті; релігію Мойсея від євреїв Медини, і релігію християн від монахів, з якими зустрічався під час своїх подорожей до Сирії, а також від ефіопів, що заходили в Мекку. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Іслам і мусульманське право. Витоки та періоди становлення Ісламу.

Національна релігія арабів була в стані плутанини і розпаду. Натуралізм місцевих культів, присвячених головним чином камінню і деревам, втрачав свою живу силу над розумами в процесі переходу племен від дикого стану. Через знайомство з чужими богами підривалось виключне значення своїх власних.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Іслам і мусульманське право. Витоки та періоди становлення Ісламу,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Іслам і мусульманське право. Витоки та періоди становлення Ісламу


Національні засади в навчанні та вихованні


План до курсової роботи:

Національні засади в навчанні та вихованні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Національні засади в навчанні та вихованні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття та основна мета національного виховання

Національне виховання – це історично зумовлена і створена самим народом сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної практики, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, у процесі якої засвоюється духовна і матеріальна культура нації, формується національна свідомість і досягається духовна єдність поколінь.

Корені національного виховання заглиблюються в далеку історію, яка є свідком появи перших принципів, підходів, форм і методів виховної роботи, утвердження пріоритетності етнопедагогіки і народознавства, родинного виховання і сімейних духовних цінностей, формування національної свідомості і духовності [1, с. 18].

В процесі формування особистості, а отже і підростаючого покоління, найефективніші шляхи пізнання - від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до міжнаціонального, світового. Національна система виховання, яка ґрунтується на міцних підвалинах культури рідного народу минулих епох і сучасності, найбільшою мірою сприяє соціальному престижу інтелектуальності, освіченості та інтелігентності як складових духовності людини.

Національна система виховання має бути спрямована на поглиблення і відтворення емоційно-естетичного, художньо-творчого та інтелектуального компоненти рідного народу, створювати умови для розвитку і розквіту природних задатків і талантів кожного громадянина країни, формування духовного потенціалу найвищі цінності нації та держави.

Справжнє виховання глибоко національне за суттю, змістом, характером та історичним покликанням. Адже нація – це насамперед система різноманітних природних (біологічних, фізіологічних, психічних), історично зумовлених ознак тіла, душі й розуму, психології, характеру, інтелекту певної культурно-історичної спільності людей.


Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення


План до курсової роботи:

Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття злочинів проти навколишнього природного середовища

Поняття злочину в кримінальному праві і праві - це універсальна і фундаментальна субстанція. Тому поняття злочинів проти довкілля має бути такою універсальною і фундаментальною категорією, оскільки воно [3, c. 47]:

- лежить в основі змісту кримінально-правових норм розділу VIII Кримінального кодексу України;
- дозволяє відрізняти елементи злочинів проти довкілля від аналогічних адміністративно-правових деліктів;
- відноситься до інших норм та інститутів Загальної частини Кримінального кодексу, які використовуються при застосуванні норм зазначеного розділу цього кодифікованого нормативного акта;
- служить оптимальним визначенням кола дій в досліджуваній сфері;
- сприяє правильному розумінню сутності цих діянь;
- має важливе значення для побудови санкцій за ці злочини;
- має важливе значення для визначення цілей окремої кримінально-правової норми в даній сфері;
- необхідне для визначення обсяг і завдання попередження злочинів проти навколишнього середовища;
- впливає на криміналізацію і декриміналізацію діянь у цій сфері;
- важливе для вдосконалення законодавства і правозастосування в позначеній сфері.

Незважаючи на таку значимість даного явища, термін "злочини проти навколишнього середовища" не знайшов свого закріплення в колишньому кримінальному законодавстві, починаючи з "Руської Правди", а також в чинному Кримінальному кодексі України (хоча Розділ VIII Кримінального кодексу України називається "злочини проти навколишнього середовища"). Відзначається, що в теорії кримінального права ці злочини мають різні назви ("екологічні злочини", "злочини проти навколишнього середовища", "злочини у сфері охорони природи") і різні визначення.


Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальної зброї


План до курсової роботи:

Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальньої зброї

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Незаконне виготовлення, переробка чи ремонт вогнепальньої зброї,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Характеристика поняття «озброєність»

Характеризуючи зброю певним чином, визначаючи ту чи іншу її ознаку, законодавці не дають чіткого визначення загального поняття зброї. Загальне поняття зброї як об’єкта правових відносин у науці кримінального права та в криміналістиці формується давно. Цьому питанню приділяли увагу як в радянський період, так і в період незалежності України. Вчені, як правило, визначаючи поняття «зброя», роблять акцент на її властивості, які впливають на технічні характеристики, призначення, спосіб виготовлення тощо. У найзагальнішому розумінні це поняття розглядалося скоріше як інструмент, призначений для нападу і оборони, у військово-технічному сенсі. Під зброєю мається на увазі загальна назва пристроїв і засобів, що використовуються для знищення живої сили противника, його обладнання та споруд. У наукових та правових джерелах зброю визначають по-різному, деякі з них відображені в таблиці 1.1.

Однак, всі перераховані вище поняття характеризують зброю лише з одного боку, не надаючи їй необхідного набору ознак, які б повністю відображали призначення зброї, спосіб виготовлення, конструктивні особливості, які її відрізняють наприклад, спеціальними засобами або іншими предметами, які також можуть бути завдані людині або тварині у тому числі і летальні, але мають інше призначення тощо.

Що стосується безпосередньо поняття "озброєність", то в наукових джерелах також немає одностайного підходу до його визначення. В основному цей термін використовується в кваліфікації бандитизму.

Так, М. І. Хавронюк заявляє: «Банда вважається озброєною, якщо в ній є хоча б одна одиниця зброї, придатна для ураження живої цілі: газової зброї нервово-паралітичної дії; спеціальної для стрільби гумовими кулями» [25, с. 77].

І. В. Іваненко пропонує розширити додавши до неї використання учасниками банди обов’язкову ознаку банди – «озброєність», пневматичної або газової зброї [8, с. 120].

Деякі вчені також наголошують на необхідності визнати особливість «озброєння», наявного у випадку використання членами не передбачених законом воєнізованих чи збройних формувань газової чи повітряної зброї.


Нормативно-правовий договір та договірна правотворчість в Україні


План до курсової роботи:

Нормативно-правовий договір та договірна правотворчість в Україні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Нормативно-правовий договір та договірна правотворчість в Україні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРАВОТВОРЧОСТІ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО ДОГОВОРУ ЯК ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Правотворча форма є правовою формою державної діяльності за участю громадянського суспільства (у випадках, передбачених законом), пов'язаних із встановленням (затвердженням), зміною, скасуванням правових норм. Законодавство виражається у формуванні, систематизації, прийнятті та розкритті нормативно-правових актів.

Головна мета правотворчості - встановлення нових правових норм. Зміна і скасування застарілих правових норм сприяє затвердженню нових і, отже, вони є частиною її як допоміжні прояви правотворчості. [2, с. 93]

Правотворчість є формою влади уповноважених представників (насамперед держав), спрямованих на створення нормативно-правових актів, за допомогою яких законодавчі норми вводяться, змінюються або скасовуються в чинній правовій системі. [3, с.142]

Ознаки правотворчості:

- здійснюється державою безпосередньо або від її попередніх дозволів, а також громадянського суспільства (людей) та його суб'єктів;
- створюються нові норми права або змінюються чи скасовуються чинні норми;
- закінчується письмовим актом - документом, який називається нормативно-правовим актом;
- відбувається відповідно до правового регулювання, тобто процедури, яка встановлюється правовими нормами;
- має специфічну цільову та організаційну спрямованість.

Законодавство не може зводитися до правотворчості. Законодавчий характер є виключною монополією представницьких верховних органів держави (в Україні - Верховної Ради) або народу (громадянського суспільства) у випадках, передбачених законом.


Об'єднання громадян, поняття, види і їх правовий статус в Україні


План до курсової роботи:

Об'єднення громадян, поняття, види і їх правовий статус в Україні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Об'єднення громадян, поняття, види і їх правовий статус в Україні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Поняття об'єднань громадян

Суб'єкти адміністративно-правових відносин реалізують свої права і обов'язки не тільки індивідуально, але й належним чином об'єднуючись в організації (асоціації). Колективна форма задоволення потреб громадян є звичним явищем у світовій практиці. Це досить самостійна освіта, в якій держава, як правило, втручається в найменший спосіб.

Асоціація громадян органічно вплетена в суть суспільних і головне, адміністративно-правових відносин. Без них складно уявити саму організацію суспільства, механізм здійснення демократії в Україні. Іншими словами, демократія неможлива без різних об'єднань громадян.

Право громадян на свободу передбачається і гарантується Конституцією та законодавством України, Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права та ін.

Згідно цих документів, свобода об'єднання включає право громадян формувати об'єднання громадян за їх вибором без попереднього дозволу, право вступати до таких організацій і право організацій самостійно виробляти свої статути, організовувати власний апарат, мати широкі контакти з міжнародними організаціями тощо [2, c. 56].

Стаття 36 Конституції України встановлює право громадян України на свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації для реалізації та захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Водночас, ніхто не може бути примушений приєднатися до будь-якого об'єднання громадян або обмежений у правах на приналежність політичних партій або громадських організацій.

Форми соціальної активності громадян виражаються в діяльності їх об'єднань, тому поняття «об'єднання громадян» є узагальненим, що відображає різноманіття цих форм у житті суспільства.


Обґрунтування доцільності інвестиційного проекту випуску оновленої продукції


План до курсової роботи:

Обгрунтування доцільності інвестиційного проекту випуску оновленої продукції

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Обгрунтування доцільності інвестиційного проекту випуску оновленої продукції,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Економічна сутність та класифікація інвестицій

Кожен натхненний об'єкт світоустрою піклується про стабілізацію і примноження свого статку - така експансивна природа всього, що наділене властивостями соціальної самоорганізації. Людина, компанія і держава націлені на відтворення, причому розширене. Основна експансивна форма відтворення - інвестиції та відповідна їм інвестиційна діяльність.

Поняття інвестиційної діяльності має на увазі вкладення абсолютно будь-якого майна для досягнення певних цілей. Даними цілями є як отримання прибутку, так і отримання будь-якого корисного ефекту. Сутність інвестиційної діяльності полягає не лише у вкладенні коштів, але і в здійсненні практичних дій для досягнення результату.

Поняття і сутність інвестиційної діяльності містить в собі процес вибору і здійснення успішних форм капіталовкладення, спрямованих на розвиток і розширення фінансової та економічної потенціалу компанії [3, с. 66].

Динамічна зміна форми капіталу і перетворення вкладень за допомогою доданої вартості капітальних ресурсів - суть інвестицій. Під предметом вкладень розглядаються грошові кошти (в першу чергу), цінні папери та інше майно. Під об'єктом інвестицій розуміються об'єкти підприємницької та (або) іншої діяльності. Цілями інвестицій є вигоди і ефекти, які в бізнес-середовищі знаходять форму прибутку.

Поняття «інвестиції» походить від латинського слова «invest» і означає «вкладати». У більш широкому сенсі під інвестиціями розуміється вкладення капіталу з метою його подальшого збільшення.


Обґрунтування стратегічних партнерів України з експортно-імпортних операцій у сфері ОПК


План до курсової роботи:

Обґрунтування стратегічних партнерів України з експортно-імпортних операцій у сфері ОПК

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Обґрунтування стратегічних партнерів України з експортно-імпортних операцій у сфері ОПК,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Сутність та особливості стратегічного партнерства у сфері ОПК

Сучасні виклики і загрози пред'являють країні вимоги до відповідного перегляду стратегії забезпечення її національної безпеки. Політика реструктуризації економіки передбачає зміщення її вектора від сировинного в сторону стійкого вітчизняного виробництва, пошук ефективних варіантів розвитку економіки і її головною складовою - оборонно-промислового комплексу (ОПК). У міру наростання процесів глобалізації та посилення міжнародного поділу праці простежується тенденція зосередження експорту звичайних озброєнь в декількох країнах. Це відбувається на тлі зростання концентрації однорідного виробництва, виділення самостійних, відокремлених технологічних процесів в самостійні галузі та підгалузі виготовлення однорідної продукції військового призначення понад внутрішні потреби. Безумовно, ці процеси викликають все більше взаємне доповнення диференційованих національних військово-промислових комплексів або, іншими словами, міжнародну спеціалізацію військового виробництва. Більш того, міжнародний поділ праці між окремими
країнами реалізується в формі міжнародного кооперування військового виробництва [6, с. 13].

Стратегічне партнерство, будучи поширеною характеристикою стану міждержавних відносин, поки неповно досліджено як їх повноцінний формат. Тим часом воно може претендувати саме на такий статус, оскільки, як показує досвід, має в порівнянні з іншими форматами міждержавних відносин ряд унікальних характеристик і особливостей, що визначають його сильні і слабкі сторони. Аналіз основних зовнішньополітичних документів, дипломатичних текстів та публікацій ЗМІ виявляє різноманіття розуміння стратегічного партнерства.


Облік загальновиробничих витрат


План до курсової роботи:

Облік загальновиробничих витрат

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Облік загальновиробничих витрат,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО СКЛАДУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ТА ФОРМУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Випуск готової продукції, яка призначена для реалізації і одержання прибутку, є головною метою виробничої діяльності підприємства. В процесі виробництва формуються витрати на виробництво продукції та її виробнича собівартість.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

? прямі матеріальні витрати;
? прямі витрати на оплату праці;
? інші прямі витрати;
? загальновиробничі витрати.

За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі.

Прямими називаються ті витрати, які безпосередньо можуть бути віднесені до конкретного об’єкта витрат і включені до собівартості продукції (робіт, послуг).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції або є її необхідним компонентом, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт, або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

Іншими словами, до прямих витрат на оплату праці належать:

? основна заробітна плата основного виробничого персоналу підприємства, нарахована робітникам та службовцям за тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, включаючи індексацію заробітної плати, а також витрати на оплату праці позаштатних працівників, які виконують роботи, пов’язані з виробництвом продукції;


Облік фінансових інвестицій підприємства


План до курсової роботи:

Облік фінансових інвестицій підприємства

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Облік фінансових інвестицій підприємства,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Поняття фінансових інвестицій та їх класифікації

Залучення інвестиційних вкладень є ключовим завданням підприємства будь-якого масштабу та сфери діяльності. Наявність фінансових інвестицій сприяє підвищенню інвестиційної привабливості та збільшенню вхідних грошових потоків, у зв’язку з чим загострюється проблема належної організації обліку фінансових інвестицій. Процес організації обліку фінансових інвестицій на підприємстві є трудомістким та залежить від специфіки його діяльності, обраної облікової політики, яка має відповідати вимогам чинного законодавства і сприяти підвищенню інвестиційної привабливості.

Теоретичним основам визначення сутності фінансових інвестицій у вітчизняному законодавстві та економічній науці присвячено досить багато уваги.

Фінансова інвестиція являється вкладенням капіталу суб’єктом господарювання у купівлю різноманітних різновидів цінних паперів, які мають вільно обертатися на фондових ринках (акція, облігація) та корпоративного права (йде мова про те, що підприємства мають частину у капіталі іншого суб’єкта господарювання та здійсненням ним цільового банківського вкладу (депозитного вкладу) за для того, щоб можна було отримати прибуток [24, с. 111].

Економічне значення фінансових інвестицій полягає в наданні змоги інвестору реалізувати свою стратегію на фінансовому ринку. Вирішення цього завдання здійснюється через використання певних видів фінансових інструментів у складі інвестиційного портфеля, бо вони є інструментами саме фінансового інвестування, оскільки передбачають одержання доходів (у вигляді процентів, дивідендів, курсової різниці, приросту курсової вартості або частини прибутку підприємства).

На першому етапі визначення сутності фінансових інвестицій розглянемо, як вона трактується у законодавчих актах.

Податковий кодекс України визначає фінансові інвестиції як господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів або інших фінансових інструментів. У цих визначеннях розбіжність в тому, що у бухгалтерському визначенні об'єктом виступають активи, а у Податковому кодексі України - господарські операції. Крім того, у Податковому кодексі України не визначено основної мети здійснення таких інвестицій [2].


Обслуговування державного боргу в Україні


План до курсової роботи:

Обслуговування державного боргу в Україні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Обслуговування державного боргу в Україні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. ТЕОРЕТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО БОРГУ

Державний борг (зовнішньоекономічний борг) є невід’ємною частиною фінансової системи країни, що залежить від стану усієї системи і в той же час здійснює суттєвий вплив на її функціонування. Окрім цього, він має як позитивні, так і негативні наслідки.

До негативних можна віднести скорочення приватних інвестицій, зменшення сальдо торгового балансу, інфляцію, сам тягар боргу, тощо.

Позитивними наслідками можна назвати економічне зростання, появу нових джерел фінансових ресурсів, стабілізацію фінансової системи і т. ін.

Існування в економіці державного боргу є зрозумілим фактором. Адже, держава намагається використати свої ресурси з найбільшою ефективністю та допускає дефіцит бюджету, і щоб його покрити залучає додаткові кошти на внутрішньому або зовнішньому фінансових ринках. Ці кошти залучаються для використання як у державному секторі економіки, так і для ефективного трансформування у дохідну частину бюджету.

Державні запозичення не завдають шкоди економіці, якщо оптимально використовуються можливості, надані боргом. Важливо дізнатися, який рівень бюджетного дефіциту є прийнятним для держави і як ним можна управляти за певних економічних умов.

При виборі критеріїв, необхідних для визначення прийнятного рівня дефіциту бюджету, необхідно проаналізувати можливість застосування цих критеріїв, наприклад, через засоби прогнозування [21, с. 283-291].

Зовнішньоекономічний борг являє собою вид відносин між господарюючими суб’єктами, якими з одного боку є держава, яка переважно є позичальником, а також гарантом і кредитором; з іншого боку - юридичні та фізичні особи, які виступають у якості кредитора.

Виходячи з цього природу державного боргу можна визначити як всі відносини, що обслуговують боргові відносини держави у всій багатогранності їх форм. Таким чином, природа боргу виявляється у його сутності та формі існування.

Основою формування державного боргу є державні позики, що визначаються як кредитні відносини у яких позичальником чи кредитором є держава чи місцеві органи влади.