ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Формування та використання коштів пенсійного фонду в УкраїніФормування та використання коштів пенсійного фонду в Україні

Формування та використання коштів пенсійного фонду в Україні



1.1. Необхідність створення пенсійного фонду

Рівень і якість пенсійного забезпечення є важливою складовою економічного та соціального розвитку. У більшості розвинених країн світу пенсійне забезпечення здійснюється із трьох основних джерел: державних пенсійних систем (у межах державного пенсійного страхування), пенсійних систем підприємств-роботодавців, що створюють корпоративні пенсійні фонди, і через індивідуальні накопичення у незалежних пенсійних фондах, страхових компаніях та інших фінансових організаціях. Старіння населення, постійна тенденція до зростання числа осіб пенсійного віку, що спостерігається у промислове розвинених країнах, накладає значне соціальне й фінансове навантаження на держави і є причиною підвищеної уваги до розвитку недержавних пенсійних фондів. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Формування та використання коштів пенсійного фонду в Україні.

Пенсійні фонди – порівняно нове явище на фінансовому ринку. Перший сучасний недержавний пенсійний фонд був створений у США компанією "General Motors" 1950 року [26, 143-149]. Відтоді спостерігається бурхливий розвиток інститутів такого типу. Сьогодні понад 40% працездатного населення США бере участь у тих чи інших пенсійних схемах (програмах). Активи пенсійних фондів США, як свідчить табл. 1.1, перевищують 4,7 трлн. дол., а виплачувані ними пенсії становлять майже третину щорічних пенсійних виплат. Найбільшими корпоративними пенсійними фондами США є фонди компаній AT&T, "General Motors", "General Electric", IBM та "Ford" із загальною вартістю активів 161,5 млрд. дол. До найбільших некорпоративних (громадських) пенсійних фондів належать Національний пенсійний фонд працівників сфери освіти, Каліфорнійський пенсійний фонд, Пенсійний фонд "New York City" та громадські пенсійні фонди штату Нью-Йорк із загальною вартістю активів 251,2 млрд. дол. [26, 143-149]. Придбати курсову на тему - Формування та використання коштів пенсійного фонду в Україні, можна вже сьогодні!.

У багатьох країнах континентальної Європи, зокрема у Франції, Німеччині та Італії, переважають солідарні державні системи пенсійного забезпечення, що охоплюють практично всіх працівників і забезпечують більшість їхніх пенсійних доходів. До останнього часу вони діяли успішно, забезпечуючи високі й гарантовані пенсії. Однак демографічні зміни, постійний процес старіння населення загрожують стабільності функціонування таких систем пенсійного забезпечення. Для збереження поточного рівня виплат необхідно постійно збільшувати суму внесків, що призводить до зростання витрат на оплату праці та зменшення конкурентоспроможності підприємств.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Формування та використання коштів пенсійного фонду в Україні,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Формування та використання коштів пенсійного фонду в Україні


Оцінка структури управління сервісною організацією

План до курсової роботи:

Оцінка структури управління сервісною організацією

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Оцінка структури управління сервісною організацією,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

РОЗДІЛ I. Теоретичні аспекти управління сервісною організацією1.1. Сутність управління та характеристика

Відповідно до основним положенням теорії систем будь-який об'єкт, явище чи процес можна як систему. Під системою розуміють сукупність взаємозалежних в одне ціле елементів. Отже, будь-яка система:
•     по-перше, складається з двох або більшої кількості елементів;
•     по-друге, кожен елемент системи має властиві лише йому якості;
•     по-третє, між елементами системи існують зв'язки, з допомогою яких впливають друг на друга;
•     по-четверте, система не може існувати поза часом та простором. Система має тимчасову сутність, а також свої межі та навколишнє середовище.

Перша особливість підприємства як системи полягає в тому, що підприємство - це відкрита система, яка може існувати лише за умови активної взаємодії з навколишнім середовищем. Воно вибирає із проміжного та загального зовнішнього середовища основні фактори виробництва і, перетворюючи їх на продукцію (товари, послуги та інформацію) та відходи, передає знову на зовнішнє середовище. Умовою життєздатності системи є корисний (зручний) обмін між “входом” та “виходом”.

Інша особливість підприємства як системи: воно є штучною системою, створеною людиною заради її власних інтересів. Тому очевидною характеристикою будь-якого підприємства є розподіл праці.

Розрізняють дві форми поділу праці: горизонтальну та вертикальну. Перша - це поділ праці через поділ трудових операцій на окремі завдання. Результатом горизонтального поділу праці є формування підрозділів трансформаційного процесу. Оскільки роботу на підприємстві розділено між підрозділами та окремими виконавцями, хтось може координувати їхні дії, щоб досягти спільної мети діяльності.

Тому об'єктивно виникає потреба у відокремленні управлінської роботи від виконавчої. Отже, необхідність управління пов'язані з процесами поділу праці для підприємства.

 


Педагогічні умови формування етичної культури у дошкільнят

План до курсової роботи:

Педагогічні умови формування етичної культури у дошкільнят

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Педагогічні умови формування етичної культури у дошкільнят,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1.     Сутність та зміст етичної культури

Культура - це зразок, який мають рівнятися люди. Культуру також ототожнюють з інтелігентністю та освіченістю. Теоретично культура розглядається як характеристика суспільства, що виражає досягнутий людством рівень історичного розвитку, який визначається ставленням людини до суспільства і природи [4, с. 47].

Латинський термін «культура» означає вирощування, вдосконалення чогось. Відповідно, і стосовно людини це вдосконалення, формування, вирощування її образу.

Зважаючи на це трактування, культура виступає результатом і передумовою освіти людини. У процесі освіти людина освоює культурні цінності (історичний спадок мистецтва, архітектури). Оскільки досягнення пізнавального характеру є сукупністю духовного і матеріального надбання людства, остільки освоєння вихідних наукових положень також є набуттям культурних цінностей. У результаті було сформульовано дидактичне поняття культури - виховання та навчання молодого покоління засобами культури [2, с. 59].

Етична культура займає важливе місце у житті людини і суспільства. Даному питанню приділено чимало уваги у працях видатних філософів Платона, Аристотеля, Сенеки, Аврелія, Демокріта, Е. Роттердамського, І. Канта, Г. Гегеля, А. Шопенгауера та ін.

Поняття «культура» належить до тих загальноісторичних категорій, які мають силу всім епох. Культура виникає разом з появою на землі людства, і кожен крок людини шляхом суспільного прогресу був одночасно кроком вперед у розвитку культури, кожна історична епоха, кожна особлива форма суспільства мала свою, тільки їй властиву культуру.

Початкове латинське вживання слова "культура" походить від слів "colo", "colere" - вирощувати, обробляти землю, займатися землеробством. У нинішньому розумінні слово «культура» стало відоме у Європі лише з XVIII століття, епохи Просвітництва.

На цей час вчені налічують понад 1500 визначень поняття «культура». Така велика кількість визначень викликана надзвичайною складністю самого феномена культури. Різні автори виділяють пріоритетними окремі його сторони.

 


Повстання Спартака. Передумови, причини, цілі, учасники повстання

План до курсової роботи:

Повстання Спартака. Передумови, причини, цілі, учасники повстання

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Повстання Спартака. Передумови, причини, цілі, учасники повстання,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Повстання Спартака як найяскравіший прояв класової боротьби у давнину

Повстання рабів під керівництвом Спартака (73-71 рр. е.) вважається найбільш значним подією періоду кризи римського республіканського ладу 1 в. до н.е. і оцінюється як найяскравіший прояв класової боротьби у давнину.

Про повстання Спартака написано так багато, що, здавалося б, вивчений цей предмет досконало, але все-таки повстання, і особистість його вождя багато в чому - плід зусиль не істориків, а белетристів. Спартак привабливий. Можна багато говорити про феномен Спартака. В історії надзвичайно рідкісні випадки, коли особистість після багатовікового забуття відроджувалася б до слави настільки блискучою, що вона затьмарює найзнаменитіших сучасників.

Одним із головних історичних джерел, що висвітлюють повстання, є Плутарх. Декілька сторінок життєпису Марка Ліцінія Красса, що входить до «Порівняльних Життєписів», подарували Спартака історії, яка спочатку залишилася до нього байдужа.

Плутарх залишався актуальним і в Середні віки, і в Новий час, читали його дуже старанно, але нічиєї уваги не привернув раб, супротивник Марка Красса — уяву підкорювали блискучі римські орли і хода македонських фаланг: сучасників Колумба і Фрідріха Великого хвилювали зовсім інші. Але добіг кінця вісімнадцятий, і в революційній Франції ім'я Спартака раптом спалахнуло яскраво, як смолоскип, як символ свободи і героїчної боротьби за свободу [12, с. 43].

Образ Спартака поєднував у собі два принципи, однаково близькі свідомості французів, та й усіх європейців дев'ятнадцятого століття, що зароджується: свобода і патріотизм як служіння батьківщині, а не фігурі самодержця. У Аппіана, наприклад, можна прочитати: "Він (Спартак) раніше воював з римлянами (звісно, за свободу рідної землі), потрапив у полон і був проданий у гладіатори". Перед нами в поєднанні з чудовим відгуком про Спартака Плутарха - бездоганна біографія патріота, який зазнав поневіряння рабства, але не змирився з його ганебними ланцюгами. Саме таким зобразив Спартака Раффаело Джованьолі, і цей образ на довгі роки став еталонним.

 


Податкова система України та шляхи її вдосконалення

План до курсової роботи:

Податкова система України та шляхи її вдосконалення

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Податкова система України та шляхи її вдосконалення,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Суть та принципи побудови податкової системи

Податкова система – це сукупність загальнодержавних і місцевих податків і зборів до бюджетів всіх рівнів, і навіть форм, способів встановлення, зміни, обчислення, сплати, стягнення, і навіть податкова служба, яка займається податковим контролем [20, з. 26].

Податкова система кожної країни відображає її специфічні умови. У світі немає держав із тотожними податковими системами. Однак це не означає, що створення податкової системи та податкова політика ведуться спонтанно, як кому забажається. Є певні положення, що визначають підхід держави до цієї сфери своєї діяльності.

Науковий підхід до створення податкової системи передбачає, по-перше, системність, по-друге, встановлення визначальної бази цієї системи та, по-третє, формування правової основи та вихідних принципів. Зазвичай можливий і варіант, що визначається як метод «спроб та помилок», який, до речі, використовується в Україні нині. Але це довгий шлях. Крім того, експериментувати можна лише тоді, коли економічна ситуація більш-менш стабільна. Якщо ж економіка та суспільство охоплені кризою, то права на це ні уряд, ні законодавча влада не мають.

Принцип системностіполягає в тому, що всі податки повинні бути взаємопов'язані між собою, органічно доповнювати один одного, не заходити у суперечність із системою загалом та іншими її елементами. Системний підхід означає, що мають реалізовуватися функції податків. З позицій фіскальної функції, податкова система має забезпечити гарантоване та стабільне надходження доходів до бюджету. З позицій регулюючої функції – забезпечувати державі можливість впливу на всі сторони соціально-економічного розвитку суспільства [16, с. 143].

Податкова система має включати досить широке коло податків різної цілеспрямованості. Система доходів бюджету повинна включати насамперед такі, які забезпечували б постійну фінансову базу держави. Найкращими до виконання цього завдання є непрямі податки, і навіть податки на майно, землю, прибутковий податок із населення.

 


Політика СРСР щодо країн Східної Європи 1945-1949 рр.

План до курсової роботи:

Політика СРСР щодо країн Східної Європи 1945-1949 рр.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Політика СРСР щодо країн Східної Європи 1945-1949 рр.,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Стан міжсоюзницьких відносин

Перемога антифашистської коаліції у Другій світовій війні призвела до нового співвідношення сил у світі. Внаслідок розгрому фашизму зріс авторитет Радянського Союзу, збільшився вплив демократичних сил. Змінилося співвідношення сил міжнародної арені. Потерпілі поразка Німеччина, Італія та Японія на якийсь час вибули з-поміж великих держав. Позиції Франції послабшали. Навіть Великобританія – одна з трьох великих держав антифашистської коаліції – втратила колишній вплив. Натомість надзвичайно зросла міць Сполучених Штатів Америки. Маючи монополією на атомну зброю і найбільшою армією, далеко перевершуючи інші країни в галузі економіки, науки і техніки, США перетворилися на гегемона західного світу.

Основні напрями повоєнного мирного врегулювання були заплановані під час війни провідними державами антифашистської коаліції. На конференціях керівників СРСР, США та Великобританії у Тегерані, Ялті та Потсдамі, а також на нараді керівників США, Великобританії та Китаю в Каїрі були узгоджені головні питання: про територіальні зміни, про ставлення до переможених фашистських держав та покарання військових злочинців, про створення військових злочинців; міжнародної організації для підтримки міжнародного миру та безпеки [1, c. 138]. Союзні держави вирішили окупувати фашистську Німеччину та мілітаристську Японію з метою викорінення мілітаризму та фашизму. Вони ухвалили зрадити головних військових злочинців суду Міжнародного трибуналу. Територіальні захоплення Німеччини, Італії, Японії та їх союзників анулювалися. СРСР, США та Англія заявили, що необхідно відновити незалежність Австрії та Чехословаччини, повернути Північну Трансільванію Румунії. Було визначено кордони Польщі.

Передбачалося звільнити з-під влади Японії всі території, «які вона захопила сили», і обмежити японський суверенітет чотирма головними островами. Кореї було обіцяно незалежність. Північно-східний Китай (Маньчжурія), остров Тайвань (Формоза) та інші китайські острови

 


Поняття та органи виконавчої влади України

План до курсової роботи:

Поняття та органи виконавчої влади України

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Поняття та органи виконавчої влади України,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття виконавчої

Серед вчених-правознавців та теоретиків існує багато точок зору щодо поняття виконавчої влади. Більшість із них дотримується думки, що державна виконавча влада є носієм державної виконавчої волі, який здійснює свою компетенцію у закріпленій сфері державного управління та має власний правовий (законодавчо закріплений) статус державного органу. При визначенні характеристик виконавчої слід зазначити таке, що основні ознаки соціальної влади полягають у тому, що вона [3, c. 89]:
а) проявляється через соціальне управління;
б) це особливий тип відносин між членами суспільства та їх об'єднаннями;
в) забезпечує прояв та домінування єдиної волі, здатної організовувати (об'єднувати та спрямовувати) вольові зусилля різних індивідів з метою задоволення колективних потреб;
г) здійснюється за допомогою механізму, що складається з таких прийомів та засобів впливу, як переконання, примус, стимулювання, норми поведінки.

Виконавча влада – це влада, яка має право безпосередньо керувати державою. Носієм цієї влади по всій країні є уряд. Назва уряду встановлюється Конституцією та законодавством. Найчастіше уряд має офіційну назву – поради чи кабінети міністрів. У Швейцарії, наприклад, це Федеральна рада, в Італії – Рада міністрів, у Японії – Кабінет міністрів. Уряд очолює його голова. Як правило, це прем'єр-міністр (наприклад у Франції) або голова Ради Міністрів (Італія), канцлер (Німеччина), державний міністр (Норвегія).

У президентських республіках (США), де ця посада відсутня, главою уряду є президент. Разом із главою уряду він складається із заступника (віце-прем'єра), міністрів, які очолюють окремі міністерства.

Уряд забезпечує виконання законів та інших актів законодавчої влади, несе перед нею відповідальність, підзвітно та контролюється нею. Проте виконавча влада не обмежується лише "виконанням законів". Вона призначена для розробки шляхів та засобів реалізації законів, здійснення поточного управління та здійснення адміністративної діяльності. І тому уряд видає нормативні правові акти (укази, розпорядження та інших.) підзаконного характеру з усіх питань своєї компетенції.

 


Послуги посередників у міжнародній торгівлі

План до курсової роботи:

Послуги посередників у міжнародній торгівлі

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Послуги посередників у міжнародній торгівлі,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Методи міжнародної торгівлі

У міжнародній торговельній практиці розрізняють два основні методи [18, с. 24]:
-     прямий метод, що передбачає встановлення прямих зв'язків між виробником (постачальником) та споживачем;
-     непрямий метод, який передбачає купівлю-продаж товарів через торговельно-посередницьку ланку на основі укладання спеціальної угоди з торговим посередником, яка передбачає виконання останнім певних зобов'язань у зв'язку з реалізацією товару виробника.

Прямий метод, як правило, використовується:
-     при закупівлі та продажу на зовнішніх ринках промислової сировини на основі довгострокових контрактів;
-     при експорті великогабаритного та дорогого обладнання;
-     при експорті стандартного серійного обладнання через власні закордонні філії та дочірні компанії, що мають свою торгову мережу;
-     при закупівлі сільськогосподарських товарів безпосередньо у виробників, фермерів у країнах, що розвиваються;
-     прямий експорт та імпорт становлять значну частину зовнішньоторговельних операцій, що здійснюються державними підприємствами та установами.

Прямі зв'язки характеризуються такими особливостями:
-     передбачають постачання заздалегідь узгоджених видів продукції, що орієнтується на специфічні вимоги конкретного іноземного споживача;
-     носять цілеспрямований характер і тягнуть за собою встановлення цілої системи безпосередніх зв'язків між спеціалізованими фірмами-субпостачальниками;
-     довгостроковістю та сталістю відносин споживачів та постачальників.

 


Правове забезпечення якості продуктів харчування

План до курсової роботи:

Правове забезпечення якості продуктів харчування

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Правове забезпечення якості продуктів харчування,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття забезпечення якості продуктів харчування

Харчування одна із найважливіших чинників, визначальних здоров'я населення. Повноцінне харчування забезпечує нормальне зростання та розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, продовженню життя людей, підвищенню працездатності та створює умови для адекватної адаптації їх до навколишнього середовища. Якість та безпека продуктів харчування є основним фактором, що визначає рівень життя населення та стан його здоров'я. Вимоги щодо забезпечення якості та безпеки продуктів харчування закріплені у законодавчих, технічних та нормативних правових актах України.

Забезпечення населення України якісними та безпечними харчовими продуктами, а промисловості – продовольчою сировиною є одне з основних завдань нашої держави. Основою виробництва харчових продуктів та продовольчої сировини виступає сільськогосподарська продукція, переважна маса якої виробляється сільськогосподарськими товаровиробниками. Дотримання передбачених чинним законодавством вимог щодо безпеки та якості сільськогосподарської продукції та сировини є головним обов'язком їх товаровиробників, постачальників та продавців, а також суб'єктів, які займаються переробкою сільськогосподарської продукції та сировини. Вимоги щодо якості харчових продуктів застосовуються на всіх етапах виробничого процесу та їх просування до конкретних споживачів із дотриманням основоположного правила «якісна сільськогосподарська продукція – якісні продукти харчування» [17, c. 94].

Під загальним поняттям якості харчових продуктів розуміють широку сукупність властивостей, що характеризують харчову та біологічну цінність, органолептичні, санітарно-гігієнічні та інші показники продукції, а також ступінь їхньої виразності [19, c. 31].

 


Правове регулювання нотаріальної діяльності

План до курсової роботи:

Правове регулювання нотаріальної діяльності

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Правове регулювання нотаріальної діяльності,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. Загальнонаукові засади нотаріальної діяльності в Україні

Завданням нотаріату в Україні є забезпечення захисту та охорони власності, прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, сприяння у зміцненні законності та правопорядку, запобіганню правопорушенням. Саме на захист прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб та спрямована діяльність нотаріусів, отже, юридична та правоохоронна сторона цієї діяльності не повинна викликати жодних сумнівів.

Спеціалізований характер діяльності нотаріуса в Україні полягає в тому, що вона охоплює суворо певну ділянку права, в основному цивільне право та процес – та їхня частина, яка стосується формальної сторони юридичних актів, здійснення юридичними та фізичними особами своїх прав та обов'язків. Ця діяльність має строго певну нормативну регламентацію, а соціально-рольова функція нотаріуса аж ніяк не нижча за таку саму функцію слідчого чи судді.

Нотаріальна діяльність є необхідним елементом, невід'ємною частиною у низці юридичних дій та процедур, що здійснюються системно за всіма напрямками правової практики. Однак у науковій літературі діяльність нотаріату висвітлюється сьогодні обмеженою мірою. З боку законодавчої влади приділяється нотаріату мало уваги, немає конкретизуючих вказівок і в системі міжнародно-правових актів. Але це зовсім не свідчить про другорядну роль нотаріату в системі юридичних установ та у сфері здійснення юридичної практики. На нашу думку, нотаріальні органи можна віднести до правоохоронних органів нашої держави, на які покладено специфічні завдання відповідно до виконуваних ними функцій. Нотаріальна форма охорони та захисту відрізняється від інших форм. Особливість нотаріальної форми полягає в тому,

Таким чином, нотаріальна діяльність в Україні є врегульованою нормами нотаріального права професійною непідприємницькою діяльністю нотаріусів та інших уповноважених осіб щодо захисту прав та законних інтересів громадян, юридичних осіб, держави та суспільства в цілому, що здійснюється шляхом здійснення відповідно до визначеної законом процедури нотаріальних дій від імені України.

 


Працевлаштування молоді в Україні

План до курсової роботи:

Працевлаштування молоді в Україні

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Працевлаштування молоді в Україні,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Основні положення щодо працевлаштування молоді згідно із Законом «Про зайнятість населення»

Основними нормативними документами, що регламентують питання працевлаштування молоді в Україні, є:

     Конституція України;
     Кодекс законів про працю України;
     Закон України “Про зайнятість населення” від 1.03.1991 р. № 803-ХІІ у редакції Закону № 662-ІV від 03.04.2002 р., ВПС, 2003, № 27, ст.209;
     Закон України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” від 5.02.1993 р. № 2998-ХІІ у редакції Закону № 581-IV від 20.02.2003, ВВС, 2003, № 24, ст.158, Указ Президента України “ Про заходи щодо забезпечення працевлаштування молоді” від 6.10.1999 р. № 1285/99;
     Постанова Верховної Ради “Про рекомендації парламентських слухань щодо стану молоді в Україні “Соціальне становлення молоді як один із головних факторів підвищення добробуту народу” від 13.07.2000 р. № 1873-ІІІ;
     Постанова Верховної Ради України "Про інформацію Кабінету Міністрів України "Про забезпечення працевлаштування молоді, зокрема випускників шкіл, вузів та інших навчальних закладів" від 16.07.1997 р. № 463/97-ВС;
     Постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась на державне замовлення" від 22.08.1996 р. №992;
     Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні" від 1.11.1999 р. № 2028;
     Декларація Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні від 15.12.1992 р. № 2859-ХІІ у редакції Закону № 655-ХIV від 13.05.1999 р., ВПС, 1999 р., № 26, ст.220;
     Щодо правил в'їзду та порядку оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволів на працевлаштування в Україні // Лист Мінпраці України від 18.08.2000 р. № ДУ-14-2123.