ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Філософія іміджелогії. Імідж як наукове поняттяФілософія іміджелогії. Імідж як наукове поняття

Філософія іміджелогії. Імідж як наукове поняття



1.1. Імідж як наукове поняття

Поняття «імідж» давно на слуху. Як це не кажеться дивним, але першими активно почали працювати з ним економісти, що займаються підприємництвом Відомий такий факт американський економіст Болдуїнг в 60-х роках XX століття ввів у діловий обіг поняття «імідж» і обгрунтував його корисність для ділового досягнення успіху.

Потім «імідж», як специфічний феномен, був узятий на озброєння політологією, і фахівці побачили в ньому важливий напрям своєї роботи. Політологам відомі роботи Нікколо Макіавеллі «Государ» і Г. Лебона «Психологія соціалізму», в яких подане науково-прикладне обгрунтування практичної цінності цього феномена. Макіавеллі переконливо показав, яке значення для державної особи має володіння відповідною «личиною» (маскою), а Лебон інтерпретував сенс іміджування як засіб досягти політичного успіху завдяки ефекту «особистої чарівливості». Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Філософія іміджелогії. Імідж як наукове поняття.

Психологічне обгрунтування іміджування стало об'єктом і предметом дослідження соціальних і політичних психологів [12, с. 47]. Володіючи знаннями законів процесу соціального сприйняття і суб'єктного усвідомлення зовнішнього образу, вони додали цій проблемі теоретико-прикладного обгрунтування. Придбати курсову на тему - Філософія іміджелогії. Імідж як наукове поняття, можна вже сьогодні!.

У перекладі з англійської, імідж – це образ, зображення. Насправді – це безпосередньо або навмисно створюване візуальне враження про особу або соціальну структуру. Саме враження, а не оцінка, як раціональний факт діяльності свідомості. Імідж найчастіше закінчується такою попередньою операцією нашого пізнання, яким визнане уявлення. Імідж, як правило, «розташовується» в нижчих поверхах нашої психіки – в підсвідомій її сфері або в пластах буденної свідомості, в чому і полягає його надзвичайна доступність для сприйняття людьми і чіпкість присутності в їх свідомості. Якщо про імідж говорити як про конкретну психологічну продукцію, то він виступає як соціальна установка, як ціннісний стереотип, як модний символ. Не виключена можливість його одночасного прояву у всіх названих сферах психіки людини.

Поняття «імідж» має багато різних визначень. Поняття іміджу відноситься до конкретної людини, але може також розповсюджуватися на певний товар, організацію, професію і т.д [7, с. 93].

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Філософія іміджелогії. Імідж як наукове поняття,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Філософія іміджелогії. Імідж як наукове поняття


Ринок продовольчих товарів України в умовах євроінтеграції


План до курсової роботи:

Ринок продовольчих товарів України в умовах євроінтеграції

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Ринок продовольчих товарів України в умовах євроінтеграції,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. СУТЬ ТА СТРУКТУРА ПРОДОВОЛЬЧОГО РИНКУ

Продовольчий ринок – це економічна система, що об’єднує вільно взаємодіючих виробників і споживачів продовольчих товарів, які обмінюються між собою на основі повної й достовірної інформації, що призводить до вирівнювання і зниження витрат [21, с. 168].

Однак, у такому визначенні продовольчий ринок зводиться тільки до ринку досконалої конкуренції. Останній у сучасних умовах виробництва диференційованих продовольчих товарів, вже не є домінуючою ринковою структурою.

Найточніше та найлаконічніше визначення продовольчого ринку, відповідно до якого продовольчий ринок являє собою сферу взаємодії суб’єктів ринку із забезпечення виробництва й вільного руху сільськогосподарської продукції, продовольчих товарів, технологій, засобів виробництва і послуг для агропромислового комплексу [11, с. 110].

Слід зазначити, що дуже часто в економічній літературі продовольчий ринок розглядають як форму організації сільськогосподарського виробництва, тобто під ним розуміють ринок сільськогосподарських підприємств, що виробляють кінцеву продукцію для збуту споживачам чи сировину для харчової промисловості. Проаналізувавши існуючі підходи до визначення терміну «продовольчий ринок», можна стверджувати, що в широкому значенні він представляє собою форму функціонування галузей економіки, що пов’язані з виробництвом сировини, реалізацією готової продукції, які включають в себе всі необхідні господарські зв’язки та товарно-грошові відносини між учасниками ринку [21, с. 168].

Сутність продовольчого ринку полягає у тому, що він являється системою, яка має складатися із різноманітних елементів, які мають бути взаємопов’язаними та взаємозалежними, внаслідок чого їх становище має визначатися комплексом індикаторів, які характерні для конкретної системи.


Робочий час за трудовим правом України


План до курсової роботи:

Робочий час за трудовим правом України

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Робочий час за трудовим правом України,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття робочого часу

Робочий час - це період, встановлений законом, колективним договором або договором сторін період для виконання робіт, передбачених цими документами. Необхідна тривалість робочого часу працівника відображає норму його робочого часу і обчислюється кількістю годин, які працівник повинен відпрацювати протягом певного календарного періоду. Час роботи визначається робочими днями або буднями.

Робочий тиждень - це встановлений законом обмеження часу або робочий час протягом календарного тижня. На практиці використовують два типи робочого тижня: п’ять днів або шість днів.

Робочий день - це тривалість робочого часу працівника протягом дня відповідно до графіку роботи.

Робочий час може бути предметом централізованого, місцевого, колективного та індивідуального та договірного регулювання. В нових економічних умовах централізоване закріплення норм робочого часу є законним засобом охорони праці та найважливішою гарантією реалізації конституційного права на працю. КЗпП визначає максимальний робочий час для всіх працівників. При цьому законодавець надає право роботодавцям при укладенні колективного договору встановлювати нижчий рівень робочого часу (ч. 2 ст. 50 КЗпП). Час роботи також може визначатися на рівні договору. У законодавстві про працю немає прямих заборон щодо скорочення тривалості робочого часу за згодою сторін трудового договору. [2, c. 136]

Розрізняють основні та неосновні робочі години. Основним є законодавчий або трудовий договір тривалість робочого часу, який працівник обов'язково повинен працювати. Законодавчо закріплене відхилення від основного робочого часу вважається неосновним робочим часом. Це насамперед - понаднормовий робочий час у вихідні, святкові та неробочі дні [9, с. 141].


Розвиток довільної регуляції діяльності у дітей дошкільного віку


План до курсової роботи:

Розвиток довільної регуляції діяльності у дітей дошкільного віку

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Розвиток довільної регуляції діяльності у дітей дошкільного віку,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Основи розвитку довільної регуляції дитини

Розвиток довільної регуляції - одна з центральних ліній розвитку дітей. Різноманітність видів діяльності, які освоює дошкільник, об'єднує одне - в них формується найважливіше особистісне новоутворення цього віку - довільна регуляція поведінки та діяльності, здатність до самоконтролю.

Саморегуляція - процес управління людиною власними психологічними і фізіологічними станами, а також вчинками. Психічна саморегуляція - самостійне цілеспрямована і свідома зміна суб'єктом регуляторних механізмів своєї психіки на основі використання ресурсів несвідомого рівня [16, с. 32].

Загальні закономірності саморегуляції реалізуються в індивідуальній формі, яка залежить від конкретних умов, а також від характеристик нервової діяльності, від особистісних якостей суб'єкта і його звичок в організації своїх дій, що формується в процесі виховання.

У дитини, як і у дорослого, у міру зростання її особистості, підвищуються здатності до довільної психічної регуляції і самоконтролю. У дитячому віці здатність підпорядковувати своє психічне життя яскравим живим образам фантазії природна, по-перше, тому що основний тип регуляції психіки у дітей якраз мимовільний, по-друге, тому що слово у дитини дуже близьке до конкретного образу. Слова легко оживляють у дітей яскраві враження і реальні відчуття, здатні запустити природні механізми саморегуляції.

Вимоги дитячого садка, а потім школи створюють необхідність формування довільної пам'яті і мислення, подальшого розвитку довільної саморегуляції емоційних проявів, уваги і сприйняття як головного резерву їх здібностей, творчих можливостей, життєвих сил і інтересів. Розуміння психологами та вихователями загальних механізмів психофізичної регуляції організму дає інструмент впливу зсередини на розвиток дитячої психіки і її довільної регуляції.


Розвиток економіки країн Центральної Європи після вступу до ЄС


План до курсової роботи:

Розвиток економіки країн Центральної Європи після вступу до ЄС

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Розвиток економіки країн Центральної Європи після вступу до ЄС,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Передумови створення, призначення та функції ЄС

Ідея створення об'єднаної Європи неодноразово висувалася в минулому, особливо у зв'язку із кровопролитними конфліктами в історії європейського континенту. Перші проекти об'єднання Європи ставляться до XIII-XV ст. і належать французькому королівському прокуророві П. дю Бую й чеському королеві Й. Подебраду. Подібні ж проекти пропонували англійці У. Пенн і Дж. Беллер, французи Ш. де Сен-Пьєр і В.Гюго, великий німецький філософ И.Кант і багато хто інші. У ХХ в. у міжвійськовий період європеїзм асоціюється, насамперед, з ім'ям австрійського графа Р.Куденхове-Калергі, автора книги «Пан-Європа» і міністра закордонних справ Франції А.Бріана. Але спроби об'єднання Європи в той час не принесли успіху. Воно почалося з метою запобігання війни й співробітництва європейських народів після другої світової війни. Документи, підписані в Ялті й Потсдамі створювали, здавалося б,певні передумови для співробітництва; але протистояння двох систем після війни привело до того, що це співробітництво було зведено до нуля. На зміну антигітлерівської коаліції прийшла Європа, розбита на 2 табори; почалася чергова в історії Європи тридцятирічна війна [14, с. 205].

У цій обстановці інтеграційні процеси пішли різними шляхам

- у Західній Європі вони привели до створення різних об'єднань західноєвропейських держав, нерідко під егідою США;
- у Східній Європі з'явилися свої об'єднання, у свою чергу, під керівництвом в особі СРСР. Протистояння між цими 2-ма таборами привели до створення військово-політичних організацій, наприклад, Західноєвропейський союз(на основі Брюссельського пакту 1947 року), що ввійшов у НАТО в 1949 році;

у Східній Європі – військово-політична організація Варшавського договору. Цілям економічної інтеграції повинне було відповідати створення Ради економічної взаємодопомоги (РЕВ).


Розвиток зорового сприйняття у дітей раннього віку


План до курсової роботи:

Розвиток зорового сприйняття у дітей раннього віку

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Розвиток зорового сприйняття у дітей раннього віку,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття і фізіологічні основи сприйняття

Ми здобуваємо знання про світ за допомогою відчуттів, завдяки яким ми знаємо індивідуальні властивості предметів і явищ об’єктивної реальності та сприйняття, які дають цілісне зображення предмету чи явищу. Ці форми відображення - це процеси сенсорного пізнання.

Сприйняття - це відображення у свідомості людини предметів і явищ у підмножині їх якостей та частин, що діють у певний момент на органи чуття.

Як і відчуття, сприйняття виникає лише тоді, коли предмети безпосередньо піддаються аналізаторам. Перехід від відчуттів до сприйняття - це перехід до більш складного і повного їх відображення. У процесі сприйняття ми не тільки відображаємо те, що засвічується, звучить чи запах, але ми бачимо пейзаж, художню картину, чуємо музичну мелодію тощо.

Сприйняття не зводиться до суми окремих відчуттів, хоча це означає, що вони присутні у відображенні реальності. Це залежить від певних зв’язків, що існують між почуттями, взаємозв'язок яких, у свою чергу, залежить від зв’язків між якостями, властивостями, різними частинами предметів і явищ.

Без відчуттів сприйняття неможливе. Але крім відчуттів сприйняття передбачає переживання людини у формі уявлень та знань. Все сприйняття залежить від попереднього досвіду людини. Суб'єкт, діючи на аналізатори людини, завжди певною мірою активізує сформовані раніше скроневі нервові зв’язки, що є досягненням її життєвого досвіду. Тому, неможливо відрізнити в образі певного предмета те, що виникає в певний момент, від того, що додається з досвіду. Немає сприйняття, яке вичерпується лише враженнями, безпосередньо отриманими від предметів [2, c. 43].

Попередній досвід прискорює процес відбору об’єкта, визнання його особливостей, збагачує зміст сприйняття, підвищує його повноту та точність.

Сприйняття предметів і людей, з якими суб'єкт має справу, умови, в яких воно діє, є необхідною передумовою свідомої діяльності людини. Життєва практика змушує людину перейти від мимовільного сприйняття до цілеспрямованого спостереження; на цьому етапі сприйняття воно вже трансформується у специфічну "теоретичну" діяльність (С.Л. Рубінштейн), яка включає аналіз, синтез, осмислення та розуміння сприйнятого.


Розвиток зорової пам'яті у дітей дошкільного віку


План до курсової роботи:

Розвиток зорової памяті у дітей дошкільного віку

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Розвиток зорової памяті у дітей дошкільного віку,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Історія вивчення пам'яті

Пам'ять - це процеси організації та утримання минулого досвіду, які дають можливість повторно використовувати їх у діяльності або повернутися до сфери свідомості. Пам'ять пов'язує минуле предмета з його сьогоденням і майбутнім і є найважливішою пізнавальною функцією, що лежить в основі розвитку та навчання.

Початок експериментального вивчення пам’яті було покладено наприкінці минулого століття роботою німецького психолога Р. Ебінгауза, який у своїх експериментах окреслив кількісні закони навчання, утримання та відтворення послідовностей, що складаються з безглуздих складів. Потім цей підхід було продовжено у поведінкових дослідженнях словесного навчання. Майже одночасно почалося вивчення пам’яті як складного змістовного матеріалу. На початку ХХ століття французький філософ А. Бергсон протиставляв "пам'ять звички", яка формується в результаті механічного повторення, "пам'ять духу", яка фіксує змістовні поодинокі події біографії предмета. У психоаналізі робиться спроба пояснити явища забуття "витіснення" неприємних, травматичних вражень зі сфери свідомості.

Англійський психолог Ф. Бартлетт показав складний процес запам'ятовування історій та його залежність від культурних норм, які існували в цьому середовищі.

Поряд із запам'ятовуванням випадкових процесів мимовільного запам'ятовування також вивчалися. Так, П.І. Зінченко та А.А. Смірнов досліджував залежність успішності процесів запам'ятовування від їх місця в структурі діяльності. Різні типи пам’яті - рухова, емоційна, образна, словесно-логічна - іноді описуються як етапи такого розвитку [3, c. 54].

Аналіз порушень пам’яті та сприйняття в клініці локальних уражень мозку (А. Р. Лурія, Х. Л. Тейбер, Р. Сперрі) дозволив встановити факт переважного зв’язку процесів у лівій півкулі мозку з вербально-логічними способами запам'ятовування. а в правій півкулі із зоровими зображеннями.


Розвиток індустріального туризму в Україні


План до курсової роботи:

Розвиток індустріального туризму в Україні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Розвиток індустріального туризму в Україні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО ТУРИЗМУ

Початок історії індустріального туризму почалась від того часу, коли популярними були наукові походи і розвідки з вивчення старих і занедбаних заводів, підприємств, фабрик, шахт у 50-х роках 20 століття. Найбільш поширеним такий вид діяльності був в країнах Західної Європи. Основоположником таких розвідок і досліджень був історик з Італії – Батістес. Першою компанією, яка дозволила туристам відвідати свої заводи була французька компанія «Пежо» - у 1930 році. Проте організовані групи з екскурсій на промислові об’єкти були організовані аж у 1980-х роках.

В сучасній науковій літературі не виділяють єдиного трактування і визначення поняття «індустріальний туризм».

Індустріальний туризм можна трактувати як активний вид туризму, що зосереджений переважно у промислових районах. Основна мета такого виду туризму – ознайомлення з індустріальними ландшафтами, з індустріальною інфраструктурою і архітектурою, відвідування підприємств, які працюють, та тих, які припинили своє існування, аби задовольнити інформаційні, професійні і ділові потреби та інтереси.

Також деякі науковці стверджують, що індустріальний туризм, або його ще називають промисловим, — це діяльність, через яку туристи мають можливість дослідити певні промислові території, будівлі і споруди, що мають виробниче чи спеціальне призначення, а також тих споруд, які зараз покинуті.

З іншої точки зору, основною метою індустріального туризму є саме відвідування закинутих промислових будівель, підприємств, які не працюють. Варто також зазначити, що основною ідеєю індустріального туризму є подолання негативного відношення до промислових регіонів, ознайомлення людей з надбаннями індустріальної епохи, ознайомлення з кращими здобутками індустріальної цивілізації.


Розвиток логічного мислення на уроках математики в початковій школі


План до курсової роботи:

Розвиток логічного мислення на уроках математики в початковій школі

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Розвиток логічного мислення на уроках математики в початковій школі,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Основні особливості логічного мислення молодших школярів

Основною метою сучасної школи, зокрема, початкової є формування в учнів вмінь керувати процесами творчості: фантазуванням, розумінням закономірностей, розв'язанням складних проблемних ситуацій.

Логіка – наука про мислення. Назва її походить від грецького слова logos – «думка», «слово», «закон». Термін «логіка» вживається також для позначення закономірностей об’єктивного світу, для позначення строгості, послідовності, закономірності процесу мислення («логіка мислення», «логіка міркування»). Питання розвитку мислення учнів завжди знаходилося у центрі уваги психологів (П. Блонський, А. Брушлінський, Л. Виготський, П. Гальперін, В. Давидов, О. Дусавицький, Я. Пономарьов, С. Рубінштейн) і педагогів (Л. Занков, І. Лернер, В. Паламарчук, М. Скаткін, В. Сухомлинський).

Мислення – це найвищий ступінь пізнання людиною дійсності. Чуттєвою основою мислення є відчуття, сприйняття і уявлення. Через органи чуття, які є єдиними каналами зв'язку організму з навколишнім світом, поступає в мозок інформація. Зміст інформації переробляється мозком. Найбільш складною (логічною) формою переробки інформації є діяльність мислення. Вирішуючи розумові та життєві задачі людина міркує, робить висновки і тим самим пізнає суть речей і явищ, відкриває закони їх зв'язку, а потім на цій основі перетворює світ. Мислення тісно пов'язане з відчуттям і сприйняттям, і формується на іх основі. Перехід від відчуття до думки є складним процесом, який складається у виділенні і відокремленні предмета чи його ознаки, та відокремленні від конкретного, і встановленні загального для предметів [15, с. 104].

Мислення активізується тоді, коли у людини виникають питання, на які не можна отримати відповідь шляхом сприйняття об'єктів, відтворення вже відомого про них. Моментом мислення є постановка запитань: «Що це?», «Чому так?», «Хто винен?», «Що робити?» тому розвиток логічного мислення дитини – це процес переходу мислення з емпіричного рівня пізнання (наочно-дійове мислення) на науково-теоретичний рівень (логічне мислення), з оформленням структури взаємопов’язаних компонентів, прийомів логічного мислення (логічні уміння), які забезпечують цілісне функціонування логічного мислення.


Розвиток образного мислення дітей старшого дошкільного віку засобами поетичного гумору


План до курсової роботи:

Розвиток образного мислення дітей старшого дошкільного віку засобами поетичного гумору

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Розвиток образного мислення дітей старшого дошкільного віку засобами поетичного гумору,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Образне мовлення, його сутність

Одну з особливостей мовлення становить його образність – спосіб передавання певних понять через художні образи, якими відтворюється не зовсім звичне бачення, сприймання людиною навколишнього світу і себе в ньому. Найповніше образне мовлення реалізується в художньому стилі. Образне мовлення звичайно стосується емоційної сфери людини, позитивно чи негативно налаштовує її щодо інших, спонукає до словесної відповіді, певної фізичної дії, роздумів, міркувань. Воно протиставляється мовленню звичному, нетропеїчному, позбавленому переносності, образності. і мови.

Образність мовлення налаштовує мовців на почуттєво-емоційне сприймання того, що наявне в природі і в суспільному житті. Творці образно-художнього мовлення, передусім видатні письменники, використовуючи власне мовні засоби (слова, їх фонетичні ресурси, форми слова і сполучення слів, фразеологізми, речення, його еквіваленти, інтонаційну тональність і ритміку вислову), створюють свою художню модель життя в різних його виявах, типізують зображуване, індивідуально-особистісне перетворюють на узагальнене. Так з’являється певний художній образ з його типовими ознаками – поняттями і мовними формами, які читач більшою чи меншою мірою усвідомлює, переймає, часто й наслідує (поведінкою, системою мислення й мовлення). Художник слова, як ніхто і ніщо інше, долає усталений у суспільстві мовленнєвий шаблон, стандартні форми вислову, виховує в читачів культуру мовлення. Роль мови художньої літератури у формуванні мовленнєвої культури безмежна й неоціненна, однак внаслідок бурхливого зростання соціальної важливості засобів ма
сової інформації, публіцистики, наукової, особливо науково-популярної, літератури ця роль послаблюється.

Дієвою основою формування літературної мови, її норм стають публіцистичні й наукові жанри. Наприкінці XX – на початку XXI ст. зменшилась і суспільно-навчальна й виховна роль художньої літератури, бо функції художнього слова як законодавця мовних норм переважно взяли на себе радіо, телебачення й публіцистика.


Розвиток пізнавального інтересу у дітей 4-го року життя засобами математичної гри


План до курсової роботи:

Розвиток пізнавального інтересу у дітей 4-го року життя засобами математичної гри

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Розвиток пізнавального інтересу у дітей 4-го року життя засобами математичної гри,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Основні закономірності розвитку дитини 4 року життя

Четвертий рік життя є надзвичайно важливим у формуванні загального розвитку дитини, адже саме в цей період відбуваються істотні зміни в її характері, перебігу психічних процесів, діяльності, стосунках з оточенням тощо. Це – період формування активного інтересу до людини та її взаємин з іншими.

За перші три роки життя дитина проходить величезний шлях у своєму розвиткові і готова піднятися на новий щабель дитинства. Четвертий рік життя у періоді дошкільного віку називають молодшим дошкільним. Саме тут закладаються ті основи, які згодом визначатимуть рівень дошкільної зрілості дитини. Проте для цього дитина має пройти тривалий шлях у своєму розвиткові.

У чотири роки дітей, як правило, називають «чомучками», оскільки їх увагу привертають не тільки оточуючі предмети, але й зображені у дитячих книжках пізнавального змісту. Пізнання дітей цього віку не тільки розширюється, але й поглиблюється: дошкільник починає відкривати нове в знайомих об'єктах: квітка не просто червона, запашна, а в'яне, якщо її залишити без води; чашка не лише біла, велика, але й розбивається, якщо впаде.

На четвертому році життя стрімко розвивається мовлення дитини, що проявляється в:

збільшенні обсягу як пасивного, так і активного словникового запасу дитини (не лише кількості іменників та дієслів, а й інших частин мови);

виявленні особливого інтересу і чутливості до слова (уважне прислуховування до нових слів, усвідомлення звукового складу мовлення та елементів граматичної будови);

прагненні правильно вимовляти слова, вільно будувати прості речення.

Для дитини четвертого року життя легше що-небудь зробити, аніж розповісти про зроблене. Словесне мислення у неї ще не розвинене, вона не вміє виконувати завдання подумки (у внутрішньому плані). Звідси і виникає протиріччя між тим, що дитина робить у процесі розв’язання завдання, і тим, як вона пояснює свої дії.