ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Економічна природа, функції і норми кредитуЕкономічна природа, функції і норми кредиту

Економічна природа, функції і норми кредиту



1.1. Сутність, функції кредиту

Конкретною формою руху позичкового капіталу є кредит, сутність якого полягає в мобілізації тимчасових вільних грошових коштів і розміщенні їх на умовах повернення й прибутковості. За допомогою кредиту здобуваються товарно-матеріальні цінності різного роду: машини, механізми, купуються населенням товари з розстрочкою платежу. Об'єктом придбання за рахунок кредиту виступають різноманітні цінності (речі, товари). Однак «речове» тлумачення кредиту виходить за рамки політ економічного аналізу. Економічна наука про гроші і кредит вивчає не самі речі, а відношення між суб'єктами з приводу речей. У цьому зв'язку кредит як економічну категорію слід розглядати як визначений вид суспільних відносин. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Економічна природа, функції і норми кредиту.

Однак кредит — це всякі суспільні відносини, а лише таке, котре відбиває економічні зв'язки, рух вартості. Як же можна визначити сутність кредиту? Перш ніж відповісти на це питання, важливо уточнити, що вкладається в поняття «сутність». Необхідність у цьому зв'язана з тим, що сутність кредиту в ряді випадків ототожнюється з його змістом, природою і навіть причиною виникнення. Ці поняття не тотожні. Приміром, зміст виражає як внутрішній стан кредиту, так і його зовнішні зв'язки (з виробництвом, звертанням, іншими економічними категоріями). Сутність же кредиту звернена до внутрішніх його властивостей, виступає як головне в змісті цієї економічної категорії.

До сутності економічного явища тісно примикає і його природа, що трактується як вроджені властивості, природний стан, приналежність кредиту до якогось визначеного роду, у даному випадку - до вартості. У широкому змісті природа кредиту - це не якийсь його окремий вид, а всі кредитні відносини у різноманітті їх форм. Природа кредиту — це, отже, не тільки його сутність, але і форма існування. Придбати курсову на тему - Економічна природа, функції і норми кредиту, можна вже сьогодні!.

Сутність кредиту тісно зв'язана з його необхідністю і причинами, але і тут немає тотожності. Причина виражає зв'язок кредиту з різноманітними економічними процесами. Причина може викликати різні наслідки, викликати до життя поряд із кредитом і інші економічні явища, тому вона не дає вичерпної характеристики сутності даної економічної категорії.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Економічна природа, функції і норми кредиту,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Економічна природа, функції і норми кредиту


Удосконалення добору персоналу (на прикладі авіадиспетчерів в ДП Украерорух)


Управління рухом грошових коштів підприємства


Формування цін на інноваційні товари та послуги


Якість життя населення. Світовий досвід забезпечення високих стандартів життя населення


Формування ігрових умінь та навичок у дітей середнього дошкільного віку


План до курсової роботи:

Формування ігрових умінь та навичок у дітей середнього дошкільного віку

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Формування ігрових умінь та навичок у дітей середнього дошкільного віку,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. Особливості ігрової діяльності у дітей дошкільного віку

Протягом всього дошкільного дитинства гра становить важливу умову розвитку психіки й особистості дитини. Від того, як дорослий організує цей перший вид діяльності дитини залежить успішність формування особистості дитини. Тому глибокі знання психологічних закономірностей ігрової діяльності - важлива складова професійної підготовки вихователя дошкільного закладу.[3]

Гра є особливою діяльністю, яка є важливою в дитячі роки і супроводжує людину впродовж всього її життя. Недивно, що проблема гри привертала і привертає до себе увагу дослідників, причому не тільки педагогів і психологів, але і філософів, соціологів, етнографів, мистецтвознавців, біологів.

Гра - провідна діяльність дошкільнят, в якій вони виконують ролі дорослих, відтворюючи в уявних ситуаціях їх життя, працю та стосунки.[1, 4]

Першим, хто запропонував вивчати гру дітей з метою їх розуміння і виховання, був Ж.-Ж. Руссо. Ще в XVIII столітті він писав, що для того, щоб дізнатися і зрозуміти дитину, необхідно спостерігати за її грою.

У своєму творі «Еміль» Руссо виразив свої ідеї в області освіти і виховання дитини. Він визнав, що дитинство є певним періодом в розвитку людини і що діти - це не просто маленькі дорослі. Надалі він обґрунтував величезне значення цього періоду і особливу роль ігор в дитинстві.

Руссо рекомендував педагогу самому стати дитиною, щоб приєднатися до ігор свого вихованця. Проте, відношення Руссо до дитячої гри було орієнтоване, передусім, на меті виховання і навчання - на відміну від сучасної тенденції використати гру для вирішення терапевтичних і дослідницьких завдань.[3-6]

Одним з основоположників теорії гри був німецький філософ, психолог, автор відомих праць «Ігри тварин» та «Ігри людей» Карл Грос (1861—1946).


Формування просторової уяви засобами ліплення


План до курсової роботи:

Формування просторової уяви засобами ліплення

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Формування просторової уяви засобами ліплення,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Сутність поняття просторової уяви

Проблема формування просторової уяви школярів не нова, а про актуальність її говориться і пишеться вже не одне сторіччя. Але аналіз психолого-педагогічної літератури показує, що з часів Ф. Клейна (1849-1925 рр..) мало, що змінилося у вирішенні цієї проблеми. Дослідження, проведені І.С. Якиманської в 1954-1955 рр.. і в 1974-1975 рр.., тестування Каплуновіч І.Я. у 1994-1995 навчальних роках не виявлено значущих змін у розвитку просторової уяви у нинішніх школярів і учнів, що навчалися двадцять і сорок років тому. Як і раніше наші учні, а далі студенти природничих та технічних факультетів, молоді робітники відчувають численні, часом важко переборні труднощі в оперуванні просторовими образами при вирішенні різного роду виробничо-технічних і навчальних завдань. Велику увагу проблемі розвитку просторової уяви учнів при навчанні трудового навчання та інших предметів приділялася в дослідженнях з методики трудового навчання 1950-70-х років (Н.Ф. Четверухін, А.І. Фетисов, Г.Г. Маслова, Р.С. Черкасов і ін) [4. з 56].

Кожен з дослідників пропонував свій, новий, погляд на дану проблему тим самим, розширюючи і поглиблюючи її результати досліджень були впроваджені в педагогічну практику і успішно використовувалися вчителями.

Актуальність роботи із створення умов для ефективного розвитку просторової уяви школярів обумовлена тим, що в даний час розвиток уяви знову висувається на перше місце.

В останні роки в середовищі вчених-методистів, інтерес до проблеми розвитку просторової уяви виріс до такого ступеня, що ставляться питання про кардинальний перегляд шкільного курсу трудового навчання, про введення курсу наочної методики в початковій школі, про паралельне вивчення курсів, що сприяють розвитку просторової уяви.


Формування розподілу прибутку підприємства


План до курсової роботи:

Формування розподілу прибутку підприємства

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Формування розподілу прибутку підприємства,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Сутність та види прибутку підприємства

Кінцевим фінансовим результатом діяльності підприємства є величина прибутку (або збитку), яка обчислюється на основі суми доходу і поточних витрат, пов'язаних з його отриманням.

Категорія "прибуток" виникає саме на рівні суб'єкта господарювання – юридичної особи. Фінансовим результатом діяльності фізичної особи, яка не виконує підприємницьких функцій, (найманого працівника, вкладника до банку, володаря акцій тощо) вважається сума доходу, який може складатися із заробітної плати, процентів на інвестований капітал, рентних платежів за використання власних ресурсів. Стосовно ж юридичної особи, для визначення кінцевого фінансового результату її діяльності, необхідно обчислювати саме величину прибутку, оскільки підприємство, здійснюючи господарську діяльність, витрачає певні кошти (здійснює поточні витрати), пов'язані з отриманням доходу. У випадку, коли величина доходу перевищує суму таких витрат, підприємство має бажаний очікуваний фінансовий результат від своєї діяльності, який вимірюється сумою отриманого прибутку [8, с. 205].

Прибуток – це частина чистого доходу, що залишається підприємству після відшкодування всіх витрат, пов'язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності.

В умовах ринку прибуток є джерелом усіх фінансових ресурсів підприємства. Величина прибутку характеризує фінансові результати роботи підприємства та визначає його фінансовий стан. Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, усіх форм інвестування. Він слугує джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на його зростання.


Формування системи управління персоналом в умовах організаційних змін


План до курсової роботи:

Формування системи управління персоналом в умовах організаційних змін

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Формування системи управління персоналом в умовах організаційних змін,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Сутність, місце та значення формування системи управління персоналом підприємства

У своєму розвиткові доктрина управління персоналом пройшла багато етапів і сьогодні це одна з найбільш досліджених сфер управління підприємством. Причинами цьому є зовнішні та внутрішні фактори. Зовнішніми факторами популяризації вчення про управління персоналом є соціальна орієнтованість державної політики у сфері забезпечення охорони праці, підтримки економічно активного населення, подолання безробіття, дотримання трудового законодавства, різноманітні програми, концепції економічного розвитку, що безпосередньо чи опосередковано вказують на значення людського чинника для сталого економічного розвитку усієї країни.

Управління персоналом - це сукупність механізмів, принципів, форм і методів взаємодії при формуванні, розвитку і діяльності персоналу організації, яка реалізується як ряд взаємопов'язаних напрямків і видів діяльності. Управління персоналом - це частина функціональної сфери кадрового господарства як основного механізму організації. Це сукупність впливів на організаційну поведінку людей, спрямованих на активізацію ще невикористаних професійних і духовних можливостей для вирішення поставлених завдань, визначається управління персоналом.

На сьогоднішній день існує досить багато підходів щодо визначення поняття «управління персоналом», де одні автори оперують метою і методами, за допомогою яких можна досягти цієї мети, тобто акцентують увагу на організаційній стороні управління, в той час як інші відзначають змістовну частину, яка відображає функціональну сторону управління [2].

Підходи щодо визначення поняття «управління персоналом» приведена на рис. 1.1.


Формування та розвиток бренду роботодавця


План до курсової роботи:


План до курсової роботи:

Формування та розвиток бренду роботодавця

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Формування та розвиток бренду роботодавця,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Сутність та зміст поняття «бренд роботодавця»

В умовах ринкової конкуренції в Україні та світі важливе місце в функціонуванні підприємства і його подальшого розвитку на ринку займає бренд. Компанії, які розвиваються і прагнуть на ринку мати позитивне «обличчя», відводять одну з головних ролей формування бренду на підприємстві.

Основоположники теоретичних пошуків у цій сфері Т. Амблер і С. Берроу визначили бренд роботодавця як ряд економічних, функціональних та психологічних переваг, які працівник може отримати, приєднавшись до організації. Їх послідовники Л. Сартен і М. Шуманн описують бренд роботодавця так: «Це те, як бізнес будує та подає свою індивідуальність, його походження й цінності, те, що він обіцяє надати, щоб пов’язати працівників із компанією емоційно, аби вони у свою чергу надавали те, що бізнес обіцяє своїм клієнтам» [10, с. 58].

С. Романенкова надає наступне визначення терміну, «бренд роботодавця - це образ ділової репутації, створений роботодавцем на ринку праці і персоналом в самій організації, що має на увазі певне позиціонування корпоративної культури і цінностей компанії, що дозволяють здобувачеві роботи виділити іміджеві характеристики в прагненні стати її співробітником» [6, с. 342].

Виходячи зі змісту поняття «бренд» та враховуючи специфічність соціально-трудових відносин, сформульовано концептуальні положення, що розкривають зміст поняття «бренд роботодавця».

По-перше, бренд роботодавця є певним образом підприємства як місця роботи, який існує у свідомості певних категорій людей або громадськості загалом. По-друге, бренд роботодавця як певний образ підприємства є стійким, сформованим на основі досвіду взаємодії людей з підприємством як наявним чи потенційним місцем роботи: під час пошуку роботи, працевлаштування, роботи (перебування у соціально-трудових відносинах), звільнення.

Формування та розвиток бренду роботодавця

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Формування та розвиток бренду роботодавця,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Сутність та зміст поняття «бренд роботодавця»

В умовах ринкової конкуренції в Україні та світі важливе місце в функціонуванні підприємства і його подальшого розвитку на ринку займає бренд. Компанії, які розвиваються і прагнуть на ринку мати позитивне «обличчя», відводять одну з головних ролей формування бренду на підприємстві.

Основоположники теоретичних пошуків у цій сфері Т. Амблер і С. Берроу визначили бренд роботодавця як ряд економічних, функціональних та психологічних переваг, які працівник може отримати, приєднавшись до організації. Їх послідовники Л. Сартен і М. Шуманн описують бренд роботодавця так: «Це те, як бізнес будує та подає свою індивідуальність, його походження й цінності, те, що він обіцяє надати, щоб пов’язати працівників із компанією емоційно, аби вони у свою чергу надавали те, що бізнес обіцяє своїм клієнтам» [10, с. 58].

С. Романенкова надає наступне визначення терміну, «бренд роботодавця - це образ ділової репутації, створений роботодавцем на ринку праці і персоналом в самій організації, що має на увазі певне позиціонування корпоративної культури і цінностей компанії, що дозволяють здобувачеві роботи виділити іміджеві характеристики в прагненні стати її співробітником» [6, с. 342].

Виходячи зі змісту поняття «бренд» та враховуючи специфічність соціально-трудових відносин, сформульовано концептуальні положення, що розкривають зміст поняття «бренд роботодавця».

По-перше, бренд роботодавця є певним образом підприємства як місця роботи, який існує у свідомості певних категорій людей або громадськості загалом. По-друге, бренд роботодавця як певний образ підприємства є стійким, сформованим на основі досвіду взаємодії людей з підприємством як наявним чи потенційним місцем роботи: під час пошуку роботи, працевлаштування, роботи (перебування у соціально-трудових відносинах), звільнення.


Функції бухгалтерського обліку та їх історичний розвиток


План до курсової роботи:

Функції бухгалтерського обліку та їх історичний розвиток

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Функції бухгалтерського обліку та їх історичний розвиток,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Періодизація розвитку бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік був викликаний до життя самою господарською діяльністю людини. З історичних облікових документів, які збереглися до сьогодні, видно, якою повагою користувалися в давнину бухгалтери і як цінувалась їх справа. Облік називали таємницею богів, в яку посвячували лише обраних.

І все ж, цілком очевидно і логічно, що розвитку бухгалтерського обліку сприяли прогрес, стабільність та більш повна реалізація соціальних потреб. У зв'язку з цим важливе значення набуває періодизація розвитку бухгалтерського обліку. Це дозволяє нам слідувати історичній логіці, прийти до розуміння прогресу змін епох. У літературі немає єдиної думки щодо періодизації розвитку бухгалтерського обліку.

Я. Соколов, аналізуючи спроби багатьох зарубіжних та вітчизняних учених (у тому числі Дж. Чербоні, Ф. Езерського, О. Рудановського, О. Галагана), зробив висновок, що: «неможливо побудувати періодизацію розвитку складної системи, яким є бухгалтерський облік, за будь-яким одним критерієм», а тому обґрунтовує доцільність класифікації періодизації розвитку обліку за багатьма ознаками [3, с. 26]:

- характером облікових записів та типом облікових реєстрів (матеріальні носії, паперові, безпаперові);
- типами обчислювальної техніки (абак, машини з ручним і автоматичним введенням, комп'ютери);
- організаційною структурою (одна особа, центральний облік);
- цілями ведення (звітність, контроль, фінансовий результат);
- методології бухгалтерського обліку (бюджетні та комерційні);
- складом рахунків (матеріальні, рахунки капіталу, результативні, операційні);
- формами обліку (за принципом диференціації рахунків у журналі: італійська, німецька, французька, інтегральна, журнально-ордерна);
- галузями економіки (торгівля, банки, транспорт, сільське господарство).
- обліком витрат (камеральний облік, теорія калькуляції, стандарт-кост, директ-кост, управлінський облік);