ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Економічна нерівність та політика соціального захисту УкраїниЕкономічна нерівність та політика соціального захисту України

Економічна нерівність та політика соціального захисту України



1.1. Сутність поняття економічної нерівності та перерозподіл доходів

Поняття «рівень життя» найчастіше означає ступінь задоволення матеріальних, духовних і соціальних потреб населення. Таке визначення характеризує статику рівня життя. Тим часом рівень життя — це динамічний процес, на який впливає безліч факторів.

З одного боку, рівень життя визначається складом та обсягом потреб у різних благах, що постійно змінюються.

З іншого боку, рівень життя обмежується можливостями задоволення потреб, виходячи зі становища на ринку товарів і послуг, доходів населення, заробітної плати працівників. Водночас і розмір заробітної плати, і рівень життя визначаються масштабами та ефективністю виробництва, станом науково-технічного прогресу, культурно-освітнім рівнем населення, національними особливостями, політичною владою тощо.

Дуже часто рівень життя ототожнюється з поняттям «добробуту», який розуміють як певний рівень споживання. З позицій концепції людського розвитку найповніше сутність рівня життя розкриває таке визначення: рівень життя — це комплексна соціально-економічна категорія, що відображає рівень розвитку фізичних, духовних і соціальних потреб людей, ступінь їх задоволення та умови у суспільстві для розвитку й задоволення цих потреб. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Економічна нерівність та політика соціального захисту України.

Підвищення рівня життя є водночас метою та пріоритетним напрямом суспільного розвитку й асоціюється з соціальним прогресом суспільства. Динаміка показників рівня життя свідчить про результати економічного розвитку країни, а також про ступінь соціалізації економіки. Особливого значення піднесення рівня життя набуває в орієнтованому на людський розвиток суспільстві.

У системі визначення рівня життя населення центральне місце посідають показники доходів як основного джерела задоволення особистих потреб у товарах та послугах і підвищення рівня добробуту. У концепції людського розвитку показники доходів населення використовуються як міра контролю над ресурсами. Рівень доходів дає уявлення про матеріальні можливості людей, надто коли цей рівень досить низький.

Крім того, величина доходів відображає можливості людей у тих сферах життя, що безпосередньо не пов’язані з основними індикаторами людського розвитку. Серед них, наприклад, можливість подорожувати і відпочивати, спілкуватися з рідними та друзями, здобувати й облаштовувати житло, відвідувати театри та музеї.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Економічна нерівність та політика соціального захисту України,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Економічна нерівність та політика соціального захисту України


Місце України на світовому ринку сільськогосподарської продукції


План до курсової роботи:

Місце України на світовому ринку сільськогосподарської продукції

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Місце України на світовому ринку сільськогосподарської продукції,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Поняття та інфраструктура аграрного ринку


Аналіз літературних джерел дав можливість виділити два підходи до визначення співвідношення категорій аграрного та агропромислового ринків:

  1. розподіл аграрного й агропромислового ринків за об’єктами економічних відносин (товаром). Так, аграрний ринок будується на торгівлі виключно сільськогосподарськими продуктами (сировина та продукти, що пройшли первинну переробку), натомість агропромисловий ринок, крім названих продуктів, включає й ринок засобів виробництва. Такої думки дотримуються О. Мороз, В. Андрійчук, П. Гайдуцький та ін.;
  2. ототожнення даних понять, яке відбувається за рахунок змістового розширення поняття «аграрний ринок», який, відповідно до зазначеного підходу, охоплює ринок засобів виробництва. Прибічниками такого підходу є П. Саблук, Ю. Коваленко, Л. Левківська та ін.

Вбачається обґрунтованішим, що агропромисловий ринок є більшим конгломератом сукупності ринків, пов'язаних із аграрним виробництвом у цілому. В такому ринковому середовищі співіснують різні за суттю і засадами функціонування групи ринків: сільськогосподарських продуктів, виробничих ресурсів, техніки, засобів хімізації тощо.

Недоречність ототожнення понять «аграрний ринок» та «агропромисловий ринок» пояснюється передусім тим, що частина товарних ринків, яка пов'язана з оборотом засобів виробництва і сільськогосподарських послуг, має значні відмінності від специфічних сільськогосподарських продуктових ринків. Саме аграрні ринки, враховуючи їхній специфічний зміст, економічну вразливість та невисоку конкурентоспроможність, прийнято охоплювати специфічними регулятивними механізмами [47, с. 116].


Міські ландшафти та проблеми їх охорони


План до курсової роботи:

Міські ландшафти та проблеми їх охорони

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Міські ландшафти та проблеми їх охорони,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Визначення поняття «ландшафт»

Поняття ландшафту в географії є одним з найбільш «розмитих» та багатозначних, попри те, що воно є «титульним» для ряду наукових напрямків, як-от ландшафтознавства та ландшафтної екології. Формування погодженого тлумачення відповідного терміну може йти шляхом аналізу та узагальнення інваріантних рис, властивих більшості існуючих тлумачень. При цьому формулюється загальне, родове поняття ландшафту, яке включає у себе різні «часткові» поняття.

Аналіз існуючих тенденцій щодо таких узагальнень дозволяє виділити два цілком відмінні підходи до синтезу поняття ландшафту, дві своєрідні парадигми бачення ландшафту. В першому випадку основою синтезу загального поняття ландшафту є включення у його зміст просторово поєднаних різнохарактерних матеріальних елементів. Результат такого синтезу промовисто ілюструє недавнє визначення І. Круглова: «ландшафт ... це тривимірне складне географічне тіло ... яке включає всі матеріальні утворення у його просторових межах» [1].

Близьким є визначення З. Наве ландшафту як тотальної екосистеми людини. Звичайно, ландшафт як тотальна система включає в якості складових (підсистем) природні (відповідають поняттю природного ландшафту) та антропогенні (відповідають антропогенному або культурному ландшафту) елементи. Попри простоту та позірну логічність дане тлумачення ландшафту (домінуюче дотепер серед географів на пострадянському просторі) видається нам незадовільним. Ландшафт визначають як систему, проте явно відсутнє визначення системоформуючого відношення, яке, зокрема, дозволяє відділити один ландшафт від іншого. Ці відношення визначаються на видовому рівні, виходячи з певного аспекту розгляду ландшафтів, проте на рівні ландшафту як загального поняття критерії розмежування ландшафтів є цілком довільними.


Мовленнєвий жанр інтерв'ю в сучасній іспаномовній пресі


План до курсової роботи:

Мовленнєвий жанр інтервю в сучасній іспаномовній пресі

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Мовленнєвий жанр інтервю в сучасній іспаномовній пресі,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Жанрові трансформації інтерв’ю в іспанських ЗМІ ХІХ-ХХ ст.

Історія іспанської літератури завжди була сповнена діалогів, що є відображення специфіки іспанського менталітету, схильності іспанців власне до розмови, до діалогу, ніж до монологів. Навіть у відомому «Дон Кіхоті» діалоги наповнюють всю книгу особливим колоритом, що стало предметом аналізу численних іспанських лінгвістів та філологів.

Жанр інтерв’ю у ЗМІ, тобто передача діалогу між журналістом і реальною особою з метою отримання відповідей на запитання першого, почав використовуватись в середині ХІХ століття.

Крістофер Сільвестр зазначає, що першим журналістом, яким використав жанр інтерв’ю, був Ронсе Грілей, а його адресатом – лідер руху мормонів Браям Юнг, в 1859 році [28, с. 44]. Саме інтерв’ю мало місце після справи, в якій 120 мігрантів піддались знущанню з боку мормонів. Успіх першого журналіста в стилі інтерв’ю, та наступних таких випадків, в роки війни пояснюються двома факторами. В першу чергу, в містах активно розвивалась освіта. З іншого боку, жанр інтерв’ю допомагав передати ілюзію близькості з відомими особами. З цього випливає секрет інтерв’ю: інтерв’ю є дечим більшим, ніж просто низка відповідей на запитання, це діалог, розмова. Він розглядається читачами більше як вистава, ніж як дослідження.

Саме слово інтерв’ю в іспанській мові почало вживатись відносно недавно, замінивши англійське слово interview. В якості «жанру діалогової журналістики» інтерв’ю вживається лише в 20-30-х рр. ХХ століття, замінивши англійське запозичення interviu (хоча в деяких виданнях ще досі вживається це слово) або interviuvar [28, с. 44].


Модель організації керування документаційними процесами в США


План до курсової роботи:

Модель організації керування документаційними процесами в США

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Модель організації керування документаційними процесами в США,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Еволюція виникнення та етапи становлення керування документаційними процесами США

Витоки технології керування документаційними процесами можна простежити у США з 1880-х рр.

На початку 20 ст. у США відкриваються навчальні заклади (факультети), наукові інституції, метою яких було розроблення практичних питань управління у цілому, керування документацією зокрема. Це – Бюро продуктивності Сполучених Штатів Америки (рік заснування 1916), Товариство обліку собівартості (США, 1920), Факультет управління промисловими підприємствами при Манчестерському технологічному інституті (США, 1920), Інститут управління промисловими підприємствами (США, 1920) та ін. Розмаїтість їх назв указує на багатоаспектність функціонування, підпорядковану, головним чином, проблемам раціоналізації управління у різних сферах людської діяльності, з’ясуванню чинників, шляхів підвищення його ефективності, у т.ч. і через оптимальну організацію керуванням документацією, «методику конторської справи». Тоді ж з’являються й перші часописи, присвячені управлінській тематиці, організації роботи з документами в установі – «The Industrial Administration» (США, 1921) та інші. Досвід розрізненої діяльності установ переконливо
стверджував необхідність об’єднання зусиль у галузі керування документацією на державному рівні, важливості чіткої координації, регламентації управлінськими процесами за допомогою документальної комунікації, уніфікації її складових [3, с. 138].

Посилення на початку 20 ст. транснаціональних тенденцій у розвитку економіки, зовнішній політиці об’єктивно сприяло постановці питання керування документацією на міждержавному, міжнародному рівнях. Віддзеркаленням розуміння ситуації стало проведення з 1910 р. міжнародних конгресів адміністративних знань, програми яких передбачали всебічне вивчення документа, його ролі в управлінській сфері, розроблення методики організації роботи з документами на рівні установи та між установами,


Модель особистості практичного психолога


План до курсової роботи:

Модель особистості практичного психолога

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Модель особистості практичного психолога,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття особистості в психології

Термін «особистість» має кілька різних значень. Його вивченням займається особливий підрозділ у структурі академічної психології, який охоплює широкий спектр різних, зачасту суперечливих теоретичних уявлень. Інша відмінна риса психології особистості - особливе значення методів оцінки при вивченні, поясненні, прогнозуванні, винесенні обґрунтованих рішень у тому або іншому індивідуальному випадку. До цих методів відносяться інтерв'ю, тестування, спостереження й реєстрація поведінки, вимір фізіологічних реакцій, аналіз біографічних і особистих документів. Фактично, кожний напрямок дослідження особистості припускає використання тієї або іншої техніки оцінки. Нарешті, особистість - це поле для досліджень, результати яких дозволяють просунутися в розумінні й лікуванні патологічної поведінки.

В історії психології виділяють три періоди вивчення особистості:

1. Філософсько-літературний (стародавність-початок ХІХ століття) – розглядаються такі проблеми як моральність і соціальна природа людини, її вчинки й поведінка; особистість тлумачиться дуже широко.

2. Клінічний (до початку ХХ ст.) - робота лікарів, психіатрів, ведуться дослідження нездорових людей. Значно звужується уявлення про особистість як про особливий феномен. Центром уваги стають особливості особистості, виявлені у психічно хворих людей.

3. Експериментальний метод - вивчення особистості ведуть професійні психологи. В основі лежить математична обробка даних, ведуться спроби створення теорій розвитку особистості.

Будучи об'єктом вивчення, особистість, крім того, являє собою абстрактне поняття, яке поєднує багато аспектів характеристики людини: емоції, мотивація, думки, переживання, сприйняття й дії. Однак не слід зводити особистість як поняття до якого б то не було аспекту функціонування індивідуума.


Моделювання системних характеристик в економіці


План до курсової роботи:

Моделювання системних характеристик в економіці

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Моделювання системних характеристик в економіці,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

Розділ 1. Основні види збурюючих впливів на економічну систему

Будь-яка сфера діяльності в навколишньому середовищі пов'язана з необхідністю впливу на різні об'єкти з метою приведення їх у бажаний стан.

Зовнішні впливи на об'єкт, спрямовані на зміну траєкторії його природного руху для досягнення певної заданої мети, будемо називати управлінням об'єктом.

Управління об'єктами, різними за своєю природою (соціально-економічними, технічними, біологічними), має на увазі використання концептуально загальних принципів, що включають наявність інформації про:

- кінцеву ціль управління;
- початкові умови функціонування об'єкта;
- його внутрішню структуру;
- зовнішнє середовище [5, c. 52].

Постановка цілі управління (цілі функціонування об'єкта) є відправною точкою для проектування процесу управління та визначає критерії функціонування об'єкта. Якщо розглядати довільний процес управління об'єктом будь-який природи, то стає очевидним наступний висновок. При відсутності певної наперед мети, проектування процес збуравлення не має сенсу.

Початкові умови описують координати стану об'єкта з урахуванням конкретних значень його параметрів в нульовий момент часу, вибраний з метою управління. в залежно від цілей можуть бути обрані різні часові інтервали і відповідні значення координат.

Внутрішня структура відображає закономірності функціонування об'єкта. Це може бути функція, алгоритм або програма, що описують об'єкт.

Зовнішня Середа дає об'єктивну характеристику навколишніх умов, параметрами та структурі зовнішніх об'єктів, що взаємодіють в тій чи іншій мірі з даними об'єктом. Як можна більш повне відображення зовнішнього середовища підвищує ймовірність збігу передбачуваних і фактичних наслідків прийняття рішень у процесі управління.


Монетарна політика НБУ, сучасний стан та перспективи розвитку


План до курсової роботи:

Монетарна політика НБУсучасний стан та перспективи розвитку

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Монетарна політика НБУсучасний стан та перспективи розвитку,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Сучасний монетаризм як напрям розвитку кількісної теорії

Сучасний монетаризм – один з найвпливовіших напрямів західної економічної думки, який з кінця 1970 – початку 1980 р. багато в чому визначає зміст економічної політики провідних країн світу – США, Англії та ін.

Вважається, що своїм відродженням монетаризм, як і в цілому неокласичний напрям економічної думки, зобов’язаний опублікованій у 1956 р. книжці «Кількісна теорія грошей» за редакцією М. Фрідмена. Важливе значення у становленні монетаризму мала також книжка «Історія грошей Сполучених Штатів. 1868–1960», написана М. Фрідменом і А. Шварц та видана у 1963 р. Публікацією цих книг фактично завершилося формування монетаризму як самостійної течії західної економічної теорії. Слід назвати також опубліковану в 1982 р. книгу М. Фрідмена і А. Шварц «Монетарні тенденції в Сполучених Штатах і Великій Британії», в якій ідеї монетаризму, викладені у двох названих вище книгах, набули подальшого розвитку [8, с. 21].

Яскравим прикладом практики монетаризму можна назвати політику, проведену президентом США Р. Рейганом у 80-ті pp. Він суттєво зменшив податки на корпорації, що дало їм 750 млрд. дол. Водночас було скорочено державний апарат на 100 тис. осіб.

Монетаристи – прихильники теорії, відповідно до якої кількість грошей в обігу визначає рівень цін і економічну активність у короткостроковому проміжку економічного розвитку країни.

Монетаризм у вузькому (конкретнішому) розумінні трактується як відповідна «система теоретичних поглядів», згідно з якою регулювання грошової маси є визначальним чинником впливу на динаміку грошових доходів.


Монополізм та проблеми його подолання в Україні


План до курсової роботи:

Монополізм та проблеми його подолання в Ураїні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Монополізм та проблеми його подолання в Ураїні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поява й існування монополій

В наукових дослідженнях дуже часто ототожнюються поняття «монополія», «монополізм», «монополізація». На наше переконання ці поняття ототожнювати некоректно, оскільки між ними існує різниця. Так, наприклад, найчастіше монополію трактують як:

- певне становище на ринку, коли один продавець пропонує товар, який не має субститутів. Причому, доступ на ринок обмежений і здійснюється контроль за цінами [20, с. 300; 12, с. 12]. Таку ситуацію можна прийняти за чисту монополію;
- факт виключного права на виробництво, торгівлю та інші види господарської діяльності, які належать будь-якому учаснику ринкового процесу [20, с. 300; 16];
- явище концентрації виробництва чи продажу будь-якого товару, що веде до контролю за відповідними сегментами ринку [26, с. 98-99].

З нашої точки зору, перше визначення найбільш адекватно визначає сутність досліджуваного поняття. Етимологічно слово «монополія» походить від грецького - один продавець. При цьому, слід погодитись, що монополію необхідно розглядати як економічну категорію і монополію як юридичну категорію. Відмінності по суті зводяться до двох основних підходів. По-перше, функціонально-владного, який пов’язує монополію з виключним правом, домінуючими позиціями, можливістю здійснювати вплив на інших економічних суб’єктів - контрагентів, конкурентів державу. А, по-друге, виключно економічне розуміння, яке зводиться до реалізації монопольних можливостей у вигляді отримання надприбутку (різного роду рент - економічної, природної тощо), стабільності отримання маси прибутків, забезпечення сталості розвитку за рахунок зниження фактора невизначеності ринкового середовища [15, с. 63].


Мотивація та стимулювання в системі кадрових заходів


План до курсової роботи:

Мотивація та стимулювання в системі кадрових заходів

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Мотивація та стимулювання в системі кадрових заходів,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Сутність та загальні принципи управління персоналом підприємства

Варто розпочати з визначення сутності економічної категорії «персонал». І.І. Бажан [8] вважає, що персоналом є «сукупність всіх людських ресурсів, які має організація». На думку А.Г. Гольдфарба [14], персонал – це «сукупність постійних працівників, які отримали необхідну підготовку та мають досвід практичної діяльності».

О.В. Крушельницька та Д.П. Мельничук [22] визначають персонал як «основний, постійний штатний склад кваліфікованих працівників, який формується і змінюється під впливом як внутрішніх (характер продукції, технології та організації виробництва), так і зовнішніх (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці тощо) чинників».

Л.В. Балабанова та О.В. Сардак [9] персоналом вважають «сукупність працівників підприємства (постійних і тимчасових, кваліфікованих і некваліфікованих), що працюють по найму та мають трудові відносини с роботодавцем».

Як бачимо, вищенаведені визначення різняться лише авторським розумінням того, яких саме працівників варто віднести до категорії «персонал». На нашу думку, найбільш вдалим є визначення Л.В. Балабанової та О.В. Сардак, оскільки також вважаємо доцільним відносити до категорії «персонал» кожного працівника, що є елементом підприємства як функціонуючої системи незалежно від форми його взаємодії з нею.

У свою чергу, управління персоналом – це «сукупність механізмів, принципів, форм і методів взаємодії при формуванні, розвитку та діяльності персоналу організації, що реалізується як ряд взаємопов’язаних напрямків та видів діяльності» [40]. В.М. Данилюк, В.М. Петюк та С.О. Цинбалюк [15]


Напрямки вдосконалення культури управлінської праці


План до курсової роботи:

Напрямки вдосконалення культури управлінської праці

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Напрямки вдосконалення культури управлінської праці,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Визначення понять «культура» та «культура управління». Складові елементи культури в управлінні

Як відомо, слово «культура» має латинське походження, та буквально перекладається як виховання, освіта або розвиток. Філософська наука трактує його як історично обумовлений рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, виражений в типах і формах організації життя та діяльності а також у створюваних матеріальних та духовних цінностях [1, с. 256].

Давнє історичне походження та відоме поширення поняття культури обумовило наявність низки визначень даного терміна в літературі, мистецтвознавстві, історії, культурології та інших науках. Навіть у структурі однієї окремо взятої дисципліни відсутня єдність наукових поглядів стосовно елементів, що входять до складу культури. Наслідком цього є певна неоднозначність трактування даного поняття й теоретиками управління. Виокремлюються декілька типових підходів до розгляду даної проблематики. Представники першого підходу розглядають культуру більш широко, використовуючи терміни «управлінська культура» та «культура управління» в загальному розумінні та визначають її як «...рівень організації певної діяльності, що забезпечує цілісність та якість функціонування державно-управлінської системи...» [2, с. 194].

Даний підхід включає в поняття управлінської культури матеріальні й духовні її форми, що впроваджуються й використовуються в управлінні, процес їх практичної реалізації а також рівень духовного розвитку, відповідні знання, вміння, навички управлінців. Прибічники другого підходу, зосереджують увагу на корпоративній культурі або культурі організації, визначаючи її як свідомо або підсвідомо прийнятий групою комплекс переконань, необхідний для вирішення проблем зовнішньої адаптації та внутрішньої інтеграції [3, с.155].