ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Банківські правовідносини поняття, основні рисиБанківські правовідносини поняття, основні риси

Банківські правовідносини поняття, основні риси


Перелік тем курсових робіт, що розміщені на цій сторінці (перейдіть за посиланням):


1.1. Історія виникнення та розвитку правового регулювання банківської діяльності

На думку істориків, ще 2300 років до нашої ери у халдеїв були торгові компанії, які поряд з виконанням своїх безпосередніх функцій видавали також позики. Згадки про перші відокремлені кредитні операції відносяться до VI століття до нашої гри. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Банківські правовідносини поняття, основні риси.

Банк як економічно-правове явище відомий з давніх часів. У давнину існували деякі установи, які виконували функції банків. В історичній літературі є вказівки на те, що банки функціонували у Вавилоні, Давній Греції, Єгипті, Римі. Вони виконували різноманітні операції — від комісійних операцій по купівлі, продажу та платежів за рахунок клієнтів до видачі кредитів та виступу в особі поручителя та довіреної особи при здійсненні різноманітних актів та угод [3, с. 23]. Наприклад, у VIII ст. до нашої ери Вавілонський банк приймав грошові вклади, надавав кредити і навіть, випускав банківські білети «гуду». Придбати курсову на тему - Банківські правовідносини поняття, основні риси, можна вже сьогодні!.

У міру зростання міжнародної торгівлі розвивалася обмінна справа. Обмінні контори, які виникали, являли собою установи, що спеціалізувалися на обміні грошей. Чеканка різноманітними феодалами власних монет та швидке їх псування потребували обміну різноманітних валют. Обмін національної валюти на іноземну та навпаки — основна функція таких контор. Обмінні контори були також попередниками банків. Вихідні позиції розвитку банківської справи були визначені в діяльності міняйл в середині століття в Італії. Слово «банк» походить від слова «banca», що означає стіл, на якому середньовічні міняйли розкладали монети в мішках і посудинах [14, с. 17].

У середньовіччі центрами банківської справи були італійські та деякі німецькі держави. Італія виступала центром більшості торгових шляхів, які зв'язували Європу з країнами Сходу. До цієї країни надходили грошові податки на утримання церкви (папська десятина). На цьому благодатному ґрунті і з'являється особливий клас лихварів, які поступово розширювали коло своїх операцій від простого обміну грошей до обслуговування торгового та грошового обігу за допомогою безготівкових розрахунків. До цього часу відноситься поява та широке розповсюдження векселів, які є основним засобом здійснення безготівкових платежів.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Банківські правовідносини поняття, основні риси,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Банківські правовідносини поняття, основні риси


Конкуренція на ринку освітніх послуг


План до курсової роботи:

Конкуренція на ринку освітніх послуг

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Конкуренція на ринку освітніх послуг,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Сутність і функції освітніх послуг

У цьому визначенні підкреслюється, що послуга – це нематеріальний результат діяльності різних секторів економіки. Але деякі послуги матеріалізуються в зміненому стані особи чи об’єкта, на який направлено послугу. Більш широке розуміння послуги наведено в роботі.

Послуга - це вид діяльності, результатом якої є особливий продукт, призначений для продажу, як правило, в нематеріальній формі або який матеріалізується в зміненому стані об'єкта і задовольняє потреби особистості, колективу, суспільства в цілому. Послуги являють собою результат різнорідної діяльності, здійснюваної виробниками на замовлення споживачів. Отже, обов'язковою умовою надання послуги є її адресність, тобто наявність замовника (споживача).

Матеріальна складова, що відображає змінений стан, присутня під час надання послуг транспорту (діяльність, у результаті якої відбувається зміна місця перебування особи чи об’єкту), послуги туризму (подорожі, відвідування країн, туристичних місць), послуги ремонту (зміна стану об’єкта), послуги охорони здоров’я, освіти (характеризують зміну стану особи) тощо [9, с. 205].

Традиційно в народному господарстві виділялися дві великі сфери: матеріального виробництва і так звана "невиробнича сфера". Освіта при цьому відносилася до "невиробничої сфери". Тому в літературі і сьогодні з'являються взаємовиключні твердження. Так, довгий час вважалося, що праця в сфері освіти є непродуктивною, не створює ніякого «продукту».

Дійсно, не можна заперечувати проти критерію, покладеного в основу віднесення галузі до виробничої сфери. До неї відносять лише ті галузі трудової діяльності, у яких створюються матеріальні блага. Тим самим наука, освіта, культура, охорона здоров'я та інші подібні галузі виводяться за межі суспільного виробництва. Тим часом, у цих галузях також виробляються споживчі продукти, а тому поняття "виробництво" поширюється і на цю сферу народного господарства. Поряд з матеріальним виробництвом існує нематеріальне, в т.ч. духовне виробництво [12, с. 88].


Конституційно-правовий статус засобів масової інформації в Україні


План до курсової роботи:

Конституційно-правовий статус засобів масової інформації в Україні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Конституційно-правовий статус засобів масової інформації в Україні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття, правові ознаки та види інформації

Найповніший опис поняття "інформація" наведено у визначеннях, закріплених у нормативних актах. Загалом поняття "інформація" зустрічається в багатьох законах та нормативних актах.

По-перше, це пов’язано з особливостями розвитку національного законодавства, яке формувалося на основі необхідності термінового регулювання багатьох сфер суспільного життя.

По-друге, інформаційні відносини та інформація як їх предмет є складовою різних видів суспільних відносин.

Основа правового статусу інформації визначається Законом України "Про інформацію".

Відповідно інформація у ст. 1 Закону України "Про інформацію" означає документально підтверджену або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому середовищі [1].

Цивільний кодекс України дещо виправляє визначення поняття "інформація": задокументовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбулися або відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому середовищі. 2 Визначення фокусується на динаміці подій та явищ, відомості про які є інформацією.

Важливим для розкриття значення поняття «інформація» є визначення, закріплене в Законі України «Про захист економічної конкуренції»: «Інформація - відомості у будь-якій формі, що зберігається на будь-яких носіях, фотографії, голограми, кінофільми, відео, мікрофільми, звукозаписи, бази даних комп’ютерних систем або повне або часткове відтворення їх елементів), пояснення осіб та будь-які інші публічно оголошені або документально підтверджені відомості".

Ознаки інформації:

1. Інформація - це відомості про події та явища, що відбуваються:
- у суспільстві,
- у державі;
- в природному середовищі.


Концепція соціально-етичного маркетингу підприємства та шляхи підвищення ефективності її використання


План до курсової роботи:

Концепція соціально-етичного маркетингу підприємства та шляхи підвищення ефективності її використання

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Концепція соціально-етичного маркетингу підприємства та шляхи підвищення ефективності її використання,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Сутність та значення соціально-етичного маркетингу

Дотримуючись принципів соціально-етичного маркетингу, сучасне підприємство має приймати рішення в сфері маркетингу з урахуванням довгострокових інтересів споживачів та інтересів суспільства в цілому. Соціально-орієнтований виробник повинен прагнути створити товари, що приносять йому не тільки прибуток, але й необхідну споживчу користь покупцеві.

Покупці стають більш вимогливими, вони шукають товари й послуги, адаптовані до специфічних особливостей, вимагають повної інформації щодо закупівель, прагнуть до розширення споживання екологічно чистих продуктів. Споживачі безпосередньо впливають на підприємства через споживчий рух, а також тиснуть на уряд, підштовхуючи його до посилення контролю й до вживання заходів із захисту прав споживачів [23, с. 87].

Норми соціально-етичного маркетингу лімітують у відомому сенсі підприємницьку ініціативу й виробничо-комерційну діяльність, встановлюють її в залежність від напрямків суспільного розвитку й необхідності поліпшення середовища буття. Зміни соціально-економічних відносин порушують подальший розвиток концепції маркетингу, орієнтиром якого стає людина. Соціально-етичний маркетинг логічно сформувався в ході розвитку маркетингу і виступає наступним перспективним етапом цього розвитку. Це обумовлено низкою причин.

При аналізі еволюції маркетингу через проходження їм різних концепцій стає очевидним, що спочатку підприємства формували свої ринкові рішення, в першу чергу, на ідеї отримання прибутку, потім вони стали усвідомлювати стратегічну залежність задоволення споживчих потреб, в наслідок чого з’явилася концепція маркетингу, а на сучасному етапі при прийнятті рішень багато підприємств розмірковують і про інтереси суспільства, тобто керуються концепцією соціально-етичного маркетингу.

Концепція вимагає від керівництва підприємств домагатися рівноваги між трьома цілями підприємницької діяльності: прибутком підприємства, нестатками й потребами споживачів та інтересами суспільства (рис. 1.1).


Корупція та антикорупційна політика в Україні


План до курсової роботи:

Корупція та антикорупційна політика в Україні

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Корупція та антикорупційна політика в Україні,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОНЯТТЯ "КОРУПЦІЯ"

Термін корупція походить від поєднання латинських слів correi - обов'язкової участі кількох представників однієї зі сторін в одній справі та rumpere - порушувати, зламати, пошкодити, скасувати. Таким чином утворився самостійний термін - corrumpere, що означає участь у діяльності кількох осіб, метою яких є "зіпсувати", "знищити", "завдати шкоди" нормальному розвитку судового процесу або процесу управління справами суспільства. У римському праві «corrumpere» означало «зламати, зіпсувати, пошкодити, сфальсифікувати свідчення, знеславити діву», або «підкупити суддю (претора)».

Actio de albo corruptio були передбачені як окремі важливі судові процеси проти тих, хто пошкодив або змінив текст преторіанського едикту на білій дошці для публічних оголошень, написаних чорними або червоними літерами. Або, наприклад, actio de servo corrupto - позов проти будь-якої уповноваженої особи проти того, хто морально розбестив чужого раба (змусив його вчинити злочин).

Також у римському праві цей термін означав діяльність кількох осіб, спрямовану на порушення нормального ходу судових процесів або управління суспільством.

Корупція включала низку актів, пов’язаних із фальсифікацією та пошкодженням державних документів, підкупом суддів або моральним розбещенням чужого раба [5, c. 47].

Сучасна концепція корупції починає формуватися на межі сучасності з початком формування централізованих держав та правових систем, які існують і сьогодні. Роботи Нікколо Макіавеллі дають важливий поштовх до розуміння корупції в сучасному розумінні. Він порівняв корупцію із такою хворобою, як туберкульоз.

Спочатку це важко розпізнати, але легше лікувати, але якщо воно запущене, його легко розпізнати, але важко вилікувати, сказав великий італійський філософ і політик XVI століття. Так само, корупція в державних справах, продовжує автор, якщо вчасно виявити хворобу (це можуть зробити лише мудрі правителі), від неї легко позбутися, але якщо її запустити так, щоб хтось міг побачити, то жодне зілля не допоможе.


Криміналізація та декриміналізація діянь


План до курсової роботи:

Криміналізація та декриміналізація діянь

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Криміналізація та декриміналізація діянь,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Загальне поняття криміналізації суспільно небезпечних діянь

Важливе місце у розробці теоретичних основ боротьби зі злочинністю належить кримінально-правовій політиці та такому методу її реалізації, як криміналізація.

Криміналізація, як одна з основних складових кримінально-правової політики, полягає у визнанні суспільно небезпечних діянь злочином.

Теорія криміналізації є однією з основних теорій кримінального права, поряд з теоріями кваліфікації злочинів, пеналізації та покарання. Отримані за її допомогою знання можуть і повинні використовуватися, по-перше, при криміналізації нових діянь, а по-друге - при вирішенні питань відповідності існуючого складу злочину цілям і завданням, яке призначене для вирішення кримінальним правом.

Теорію криміналізації можна визначити як сукупність знань, заснованих на основних напрямках та засобах кримінально-правового регулювання (кримінальна політика) з використанням певних інструментів (підстав для криміналізації), з метою формування та закріплення законодавчої волі щодо встановлення або скасування кримінально-правової заборони. Функцією теорії криміналізації є процес побудови, конструювання нових понять та інститутів кримінального права на основі існуючих концепцій [5, c. 23].

Криміналізація як процес виявлення суспільно небезпечних форм індивідуальної поведінки, визнання допустимості, можливості та доцільності кримінально-правової протидії ним та фіксації їх в законі як злочинних та караних відбувається в рамках кримінально-правової політики держави. Ця ж політика, в свою чергу, формується під впливом домінуючої в цей час в науці кримінального права відповідної доктрини.

Одним з основних інститутів усієї теорії криміналізації є проблема підстав кримінально-правової заборони, тобто тих правотворчих факторів, які визначають допустимість, можливість та доцільність визнання суспільно небезпечного діяння злочинним. Ці правотворчі фактори знаходять своє відображення в правосвідомості законодавця, а потім втілюються в кримінальне право.


Криміналістика за кордоном, виникнення, розвиток, та сучасний стан


План до курсової роботи:

Криміналістика за кордоном, виникнення, розвиток, та сучасний стан

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Криміналістика за кордоном, виникнення, розвиток, та сучасний стан,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1 Сутність, предмет та завдання криміналістики

Криміналістика — це наука про закономірності злочинної діяльності та її відображення в джерелах інформації, які слугують основою для розробки засобів, прийомів і методів збирання, дослідження, оцінки і використання доказів з метою розкриття, розслідування, судового розгляду та попередження злочинів.

Злочинна поведінка відбивається в різних слідах, які можуть стати у встановленому законом порядку джерелом доказів. Тому важливим елементом предмета криміналістики є процеси збирання, дослідження, оцінки та використання доказів.

Збирання доказів — це перший етап роботи з доказами, який складається з таких стадій:

  1. виявлення доказів — їх відшукання;
  2. фіксація доказів, їх закріплення;
  3. вилучення доказів — дії, які забезпечують можливість використання доказів, приєднання їх до справи та дослідження;
  4. збереження доказів [10, с. 98].

Дослідження доказів являє собою пізнання дізнавачем, слідчим, прокурором та судом їх змісту, перевірку вірогідності існування тих фактичних даних, які є змістом доказів.

Оцінка доказів — це логічний процес встановлення допустимості та відносності доказів, наявності та характеру зв’язків між ними, визначення шляхів використання доказів з метою встановлення істини.

Використання доказів — це оперування ними у процесі доказування, встановлення істини. Воно здійснюється протягом усього процесу доказування.

Термін "функція" походить від латинської - виконання, здійснення, вплив. У науковій та довідковій літературі він тлумачиться як робота кого, чого-небудь; обов'язки; коло діяльності когось, чогось; повинність; місія; відповідність; відображення; роль.


Кримінальна відповідальність за домашнє насильство


План до курсової роботи:

Кримінальна відповідальність за домашнє насильство

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Кримінальна відповідальність за домашнє насильство,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ОБУМОВЛЕНІСТЬ КРИМІНАЛІЗАЦІЇ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА

Сьогодні подолання насилля в родині є одним із пріоритетних завдань правової держави, якою визнається й Україна (ст. 1 Конституції України) [13].

Масове порушення прав жінок та дітей, які є членами родини, призводять до негативних наслідків, серед яких, зокрема, можна виділити:
- погіршення стану здоров’я,
- розлади психіки,
- вчинення злочинів.

Без існування ефективних механізмів, забезпечених нормативними та інституційними гарантіями неможливо вирішити проблему насилля в сім’ї. Тому необхідним є глибоке й комплексне дослідження, яке б дозволило віднайти нові шляхи подолання і попередження цього явища [26, с. 104-107].

Як зазначив Жан-Клод Міньйон, колишній голова Парламентської Асамблеї Ради Європи: «Мільйони жінок у всьому світі продовжують страждати від фізичного та психологічного насильства та залишаються позбавленими найважливішого з прав – права на життя без насильства. Насильство стосовно жінок та домашнє насильство не можна ані приймати, ані терпіти» [1, с. 6].

Для з’ясування доцільності введення та існування тієї чи іншої кримінально-правової норми в науці кримінального права пропонуються різні критерії. Так, зокрема В.І. Борисов до останніх відносить різні за значущістю соціальні, економічні, політичні, психологічні та інші чинники, встановлення й розкриття яких дає можливість пояснити необхідність кримінально-правової охорони певних суспільних відносин, прогнозувати розвиток тих чи інших інститутів кримінального законодавства, підвищити обґрунтованість змісту закону [1, с. 14].

Уявляється, що обґрунтування обумовленості кримінальної відповідальності за домашнє насильство доцільно проводити виходячи з порівняльно-правових, кримінологічних та нормативно-правових факторів.


Кримінальна відповідальність за кримінальні правопорушення, вчинені у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції


План до курсової роботи:

Кримінальна відповідальність за кримінальні правопорушення, вчинені у стані алкоголього, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Кримінальна відповідальність за кримінальні правопорушення, вчинені у стані алкоголього, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Стан сп’яніння як внутрішня детермінанта вчинення злочину

Історія людства, певно, не знає періоду, протягом якого не було б згадок про вживання одурманюючих речовин людьми різного роду. У той же час в різних країнах, в залежності від культури і традицій, перевага віддавалася різним одурманюючих речовин. Це можуть бути алкоголь або наркотики. Алкоголь є традиційним напоєм для певних держав.

Стрімкі темпи розвитку економічної сфери нашої держави створили значні можливості для зростання рівня життя громадян дало поштовх розвитку злочинності. А те, що в останні роки став доступний широкий асортимент алкогольної продукції та інших засобів сп'яніння, які розраховані на найрізноманітніші споживчі смаки і матеріальні можливості, дозволяє населенню вільно споживати алкоголь. Стан сп'яніння учасників злочину проявляється в найрізноманітніших напрямах злочинних посягань: від простих до найскладніших (шахрайство, вбивство та ін.) видів злочинів. Але цей факт не завжди очевидний, часто вимагає доказів і може мати принципове значення для ефективного розкриття і розслідування злочину [4, с. .207].

Залежно від речовини, вживання якого викликає інтоксикацію, його ділять на:
- алкогольне;
- наркотичне;
- токсичне.

З медичної точки зору алкогольна інтоксикація - це стан людини, який виникає в результаті надмірного вживання алкогольних напоїв (алкогольна інтоксикація), яке призводить до психічних, фізіологічних, вегетативних і неврологічних розладів.

Існує три ступені алкогольного сп'яніння [24, c. 859]:
– легкий;
– середній;
– тяжкий.


Кримінальна відповідальність за розголошення державної таємниці та за втрату документів що містять державну таємницю


План до курсової роботи:

Кримінальна відповідальність за розголошення державної таємниці та за втрату документів що містять державну таємницю

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Кримінальна відповідальність за розголошення державної таємниці та за втрату документів що містять державну таємницю,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Загальне законодавче визначення поняття державної таємниці та її юридичних складових

Суспільні відносини, пов’язані з класифікацією інформації як державної таємниці, класифікацією, розсекреченням їх матеріальних носіїв та захистом державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулюються Законом України "Про державну таємницю" від 21 січня 1994 року.

Державна таємниця - вид секретної інформації, що охоплює інформацію у галузі оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та правоохоронних органів, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України і яка визнається державною таємницею та підлягає державній охороні (ст. 1 Закону України "Про державну таємницю") [2].

Гриф секретності - реквізити матеріального носія секретної інформації, що засвідчує ступінь секретності цієї інформації.

Віднесення відомостей до державної таємниці - це процедура прийняття (державним експертом з питань таємниць) рішення про віднесення категорії інформації чи окремої інформації до державної таємниці з встановленням ступеня її секретності шляхом обґрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення цієї інформації, до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, та з опублікуванням цього Зводу і змін до нього зміни.

Таємна інформація - це інформація, доступ до якої обмежений відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" , розголошення якої може завдати шкоди людині, суспільству та державі. Інформація, що містить, включаючи державну таємницю, вважається таємною. Таємна інформація - це загальнодоступна інформація з обмеженим доступом.

Обмеження доступу до інформації здійснюється з дотриманням набору таких вимог:
- виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням або злочинам, захисту громадського здоров'я, захисту репутації чи прав інших осіб, запобігання розголошенню конфіденційної інформації або збереження авторитету та неупередженості правосуддя ;


Кримінально-правова наруга над державними символами


План до курсової роботи:

Кримінально-правова наруга над державними символами

Щоб отримату курсову роботу на тему -

Кримінально-правова наруга над державними символами,

заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

Частина роботи для ознайомлення:

1.1. Поняття, сутність державних символів України та їх правова охорона

Державна символіка є важливим атрибутом сучасної держави, частиною її конституційного ладу. Символи нації, створені нею в процесі власного державотворення, з часом, як правило, стають державними в результаті їх консолідації на законодавчому та правовому рівнях. Символічна історична традиція перетворює населення в народ, формує націю. Національна символіка України орієнтована на вираження провідної ролі нації у формуванні власної держави.

Державні символи визначаються та закріплюються на конституційно-правовому рівні офіційними символами держави, які у стислій формі відображають її суверенітет та ідеологію та, як правило, мають етнічне та національне походження.

У юриспруденції поняття "державна символіка" трактується по-різному: як вищі відмінності держави, закріплені в законі країни, офіційні знаки (зображення, предмети) або звукові вирази, які в стислій формі передають одне або більше ідей політичного чи історичного характеру та символізують суверенітет. Держави, в основі яких покладена конституція чи спеціальні закони, як правило, мають історичне походження, відображають особливості розвитку та сучасний стан суспільства.

Ознаки символів держави [5, c. 44]:

1) Є офіційними знаками держави, які є результатом їх інституціоналізації, тобто нормативної фіксації держави. Значення інституціоналізації символів держави полягає в наступному:
- встановлює перелік державних символів, які ідентифікують певний стан у знакові чи іншій формі;
- визначають вміст відповідного символу статусу, його графічне зображення тощо;
- забезпечується та гарантується належна стабільність державних символів;
- висвітлюються нові суспільні відносини, які є політично важливими та соціально значущими в умовах державно-правової реальності;