ГОТОВЫЕ курсовые работы

(097) 64 94 232,   (093) 6000 191
Ваше имя  
Эл. почта  
Мобильный телефон  
Тема курсовой работы  
Бандитизм. Обєкт та об’єктивна сторона бандитизмуБандитизм. Обєкт та об’єктивна сторона бандитизму

Бандитизм. Обєкт та об’єктивна сторона бандитизму



1.1. Історичний розвиток поняття “бандитизм” в кримінально правовому аспекті

В історії кримінального законодавства бандитизм розглядається як злочин державний, тобто як один з найбільш небезпечних злочинів (стаття 75 Кримінального кодексу РРФСР 1922 року та стаття 593 Кримінального кодексу РРФСР 1926 року). 23 серпня 1922 року Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет визнав за необхідне об'єднати всі каральні постанови в кримінальний кодекс. В інтересах установлення одноманітності кримінального законодавства всіх радянських республік засадовим стосовно кримінального кодексу УРСР став кримінальний кодекс Російської Федерації. У зазначених статтях кримінального кодексу були визначені досить широкі ознаки бандитизму з виключенням з нього таких діянь, як зупинка потягів, пошкодження залізничних шляхів та інших засобів сполучення (стаття 593 Кримінального кодексу РРФСР 1926 року). Разом з тим законодавець залишив цей злочин у розділі "Державні злочини". Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Бандитизм. Обєкт та об’єктивна сторона бандитизму.

Після колективізації сільського господарства та придушення опору з боку селянства кримінальна відповідальність за бандитизм у судовій практиці стала застосовуватися досить рідко [1, с. 47].

Проте у воєнні та повоєнні роки широке застосування статті про бандитизм знову знайшло місце в правоохоронній практиці. Про це свідчить хоча б той факт, що в системі Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС), а потім і в системі Міністерства державної безпеки (МДБ) СРСР було створене головне управління по боротьбі з бандитизмом (ГУББ). Найбільш широко стаття про бандитизм застосовувалася у боротьбі з озброєними формуваннями в Західній Україні та Прибалтиці, а також у місцях позбавлення волі. Досить характерним з цієї точки зору є Указ Президії Верховної Ради СРСР від 13 січня 1953 року "Про заходи щодо посилення боротьби з особливо злісними проявами бандитизму серед ув'язнених у виправно-трудових таборах". Це поняття в Указі не розкривалося, але широко застосовувалося при придушенні масових заворушень серед ув'язнених.

Після знищення озброєних формувань у Західній Україні та Прибалтиці застосування статті 593 Кримінального кодексу РРФСР різко скоротилося [1, с. 48].

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Бандитизм. Обєкт та об’єктивна сторона бандитизму,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Бандитизм. Обєкт та об’єктивна сторона бандитизму


Організація комерційної роботи у роздрібному торгівельному підприємстві

1. СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ КОМЕРЦІЙНОЇ РОБОТИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

З переходом до ринку все більшого значення набуває комерційна діяльність торговельного підприємства. Вона є неодмінною умовою його ефективної діяльності і розвитку.

У процесі торговельної діяльності роздрібна торгівля вирішує двоєдине завдання: задовольняє мінливі та зростаючі потреби кінцевого споживача в товарах та послугах і забезпечує створення прибутку суб'єкта господарювання. Роздрібно-торговельне підприємство – це підприємство сфери торгівлі, яке реалізує споживчі товари в роздріб і надає послуги, призначені виключно для кінцевих споживачів [9, с. 522]. На практиці господарювання кожне торговельне підприємство здійснює такі види діяльності: вивчення ринку товарів; інноваційна діяльність; торгово-виробнича діяльність; комерційна діяльність; після продажний сервіс; економічна діяльність; соціальна діяльність.

Серед усіх перелічених видів діяльності, що реалізовує роздрібне торговельне підприємство, центральне місце посідає комерційна діяльність. Комерційна діяльність у торгівлі, як самостійної галузі національної економіки, є великою сферою оперативно-організаційної діяльності торговельних підприємств, спрямованих на здійснення процесів купівлі-продажу товарів, надання послуг для задоволення попиту населення і отримання на цій основі прибутку [11, с. 185]. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Організація комерційної роботи у роздрібному торгівельному підприємстві.

У сучасній літературі одні автори ототожнюють поняття комерційної і підприємницької діяльності, інші стверджують, що комерційна діяльність ширше, ніж підприємницька або навпаки.

Будь-яка діяльність, зокрема й комерційна, має певну спрямованість й організовується для досягнення поставлених цілей, які можна назвати цілями функціонування. Будучи атрибутом ринку, комерція формується на його принципах, які слугують неодмінною умовою її розвитку. Ринок – це система економічних відносин між продавцями і покупцями, основою яких є купівля-продаж товарів, тобто комерційна діяльність. Її мета – збільшення доходів у торгівлі за умови задоволення попиту покупців [15, с.7].

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Організація комерційної роботи у роздрібному торгівельному підприємстві,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Організація комерційної роботи у роздрібному торгівельному підприємстві


Інформаційно-аналітична діяльність в Україні

1. ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

В основних рисах процес інституалізації, тобто організаційного оформлення інформаційно-аналітичної діяльності (формування системи спеціалізованих установ, служб, підрозділів у складі різних організацій, фірм і відомств, що займаються інформаційною аналітикою у своїх сфері) був ініційований усім ходом вітчизняних політичних, економічних, соціальних реформ на початку 90-х років. Цей процес супроводжується й підкріплювався професіоналізацією (формуванням професійного співтовариства й системи професійних комунікацій кадрів, аналітиків, визначення основних каналів міграції фахівців із суміжних галузей у сферу інформаційно-аналітичної діяльності, вироблення основних кваліфікаційних вимог до професії аналітика, пошуку рішень у галузі професійної освіти).

Специфіка багатьох параметрів процесу інституалізації – професіоналізації інформаційно-аналітичної діяльності – насамперед ґрунтується на базових закономірностях розвитку суспільства, зокрема прямо залежить від типу інформаційної галузі. Інформаційно-аналітична діяльність може бути віднесена до типу інфраструктурних (наскрізних) галузей. Інституалізація інфраструктурної галузі діяльності, як правило, характеризується полі центризмом (відсутністю чітко вираженої ієрархії та єдиного керуючого центра в організаційній структурі), замученістю в широке коло інших суспільних сфер (організаційно-діяльнісний симбіоз), мультидіяльнісним генезисом [20, с. 34].

Універсальність провідної соціальної функції інформаційної аналітики (вироблення нового знання на основі переробки наявної інформації з метою оптимізації прийняття рішень) та її субстрату (інформації) привели до ефекту мультидіяльнісного генезису аналітичних служб (підрозділів) у всіх вузлах інформаційної інфраструктури, тобто у всіх сферах діяльності, де концентрувалися, перероблялися потужні інформаційні потоки з метою прийняття соціально-значимих управлінських рішень. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Інформаційно-аналітична діяльність в Україні.

Саме тому інформаційно-аналітичні служби (підрозділи) стали створюватися в структурі органів бізнесу, при політичних партіях і рухах нашої країни. Загальною відмітною рисою даних служб була органічна замученість у відповідні сфери діяльності, функціональний та організаційно-діяльнісний симбіоз з їхніми соціальними інститутами й конкретними організаціями.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Інформаційно-аналітична діяльність в Україні,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Інформаційно-аналітична діяльність в Україні


Історико-культурні пам'ятки як об'єкт туризму в Житомирській області

1.1. Методологічні засади дослідництва Житомирщини

Житомирська область розташована в центральній частині Східно-Європейської рівнини, на півночі Правобережної України. Площа області становить 29,9 тисяч квадратних кілометрів, що складає 4,9% території України. За своїми розмірами область одна з найбільших на Україні і поступається лише перед Одеською, Дніпропетровською, Чернігівською та Харківською областями. Щоб краще уявити її розміри, скажемо, що Житомирщина більше, наприклад, ніж такі країни як Вірменія, Албанія, Ізраїль, Кіпр або Ліван.

Протяжність області із заходу на схід сягає 170 кілометрів, а віддаль з півночі на південь дорівнює 230 кілометрів. Відзначимо, щщо це віддаль, яку довелося б подолати, щоб перетнути такі країни Західної Європи, як Нідерланди або Швейцарія. За конфігурацією область являє собою багатокутник. Область має вигідне економічно-географічне положення, що сприяє розвитку її продуктивних сил і активній участі в територіальному поділі суспільної праці [9, с.157].

Ще в сиву давнину на території області виникли міста, які служили як торгові центри на шляхах, що зв’язували Європу і Азію. По території області проходять важливі залізничні та автомобільні шляхи сполучення, що сприяє її економічному розвитку та зв’язку з такими адміністративно-культурними і прмисловими центрами як Київ, Мінськ, Львів, Харків, Одеса, Москва, Санкт-Петербург тощо. Важливим фактором дальшого розвитку продуктивних сил області, котрий впливає на формування її територіальної структури, є близькість до країн Східної і Центральної Європи.

Історично сформовані адміністративні межі Житомирської області не збігаються з межами природних зон. Область розташована на стикові двох природних зон, що мають значну вібмінність у ландшафтному відношенні. Півнична її частина розміщена в зоні мішаних лісів (Полісся), південна - в межах Лісостепу. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Історико-культурні пам’ятки як об’єкт туризму в Житомирській області.

Станом на 1.01.1992 рік в області налічується 23 адміністративних райони, 9 міст, серед них 4 міста обласного підпорядкування (Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський), 46 селищ міського типу і 1635 сільських населених пунктів. Обласний центр - місто Житомир поділено на два адміністративні райони: Богунський і Корольовський.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Історико-культурні пам’ятки як об’єкт туризму в Житомирській області,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Історико-культурні пам’ятки як об’єкт туризму в Житомирській області


Адміністративне судочинство в Україні

1.1. Сутність та значення адміністративного судочинства

Орієнтація нашої країни на побудову правової, демократичної держави та входження до Європейської Спільноти передбачають наявність ефективного механізму захисту прав та свобод людини, одним із елементів якого є дієва та відповідальна система судового захисту фізичних та юридичних осіб від порушень їх прав та законних інтересів з боку органів державного управління у сфері публічно-правових відносин. Створення системи адміністративних судів було визначено як напрямок і судово-правової, і адміністративно-правової реформи, а також передбачалося положеннями Конституції України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме адміністративне судочинство є способом реалізації цього конституційного права громадян на оскарження неправомірних дій та рішень органів державної влади [1]. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Адміністративне судочинство в Україні.

Адміністративне судочинство (його ще називають адміністративною юстицією) – це діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ, тобто публічно-правових спорів, в яких хоча би однією стороною виступає орган державного управління. Такі спори виникають з приводу порушення органами державної влади прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Метою публічного права є задоволення загального інтересу, приватне право орієнтоване на індивідуальні, приватні інтереси. Іноді виводяться і деякі інші критерії, але вони, як правило, походять з попередніх (такі, як характер регулювання - в публічному праві найчастіше імперативне, владне, а в приватному - диспозитивне; позиції суб'єктів відносин - суб'єкт публічного права володіє прерогативами публічної влади, суб'єкти ж приватного права знаходяться в рівному положенні).

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Адміністративне судочинство в Україні,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Адміністративне судочинство в Україні


Адміністративний процес. Суб'єкти адміністративного процесу

1. Сутність адміністративного процесу

У діяльності виконавчо-розпорядчих органів постійно виникає потреба розгляду і вирішення питань управлінського характеру щодо конкретних юридичних або фізичних осіб. Наприклад, про державну реєстрацію підприємств, видачу ліцензій або патентів, приватизацію громадянами житла, виділення земельних ділянок під будівництво, притягнення до дисциплінарної або адміністративної відповідальності тощо.

Для того, щоб правильно вирішити ту чи іншу адміністративну справу (конкретне, індивідуальне управлінське питання), необхідно реалізувати відповідну норму матеріального адміністративного права, тобто застосувати приписи, які вона містить, щодо конкретного індивідуального випадку.

Реалізація здійснюється шляхом застосування органами державного управління матеріальних норм з додержанням певної процедури, тобто у визначеному порядку [2, с. 46].

Для різних категорій адміністративних справ існують відповідні процедури. Кожна з таких процедур являє собою систему установлених державою обов'язкових правил. Ці правила закріплюються в нормативних актах і виступають як адміністративно-процесуальні норми. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Адміністративний процес. Суб'єкти адміністративного процесу.

Отже, адміністративно-процесуальна норма — це встановлені або санкціоновані державою обов'язкові правила, відповідно до яких регламентується порядок вирішення адміністративних справ, порядок реалізації матеріальних норм адміністративного права [6, с. 71].

Діяльність виконавчо-розпорядчих органів з вирішення адміністративних справ на підставі адміністративно-процесуальних норм прийнято називати адміністративно-процесуальною діяльністю.

Питання про використання адміністративно-процесуальної форми при застосуванні матеріальних норм інших галузей права, що регулюють сферу управління, життєво важливе для теорії адміністративного процесу. Позитивна відповідь на це питання вимагає доказу того, що рішення про застосування норм інших галузей права приймається саме в рамках адміністративних процесуальних відносин.

Повноваження органу управління на застосування таких норм, на думку переважної більшості адміністративістів, безперечно, адміністративне. І це цілком виправдано. Таке його повноваження можна назвати «бланковим» через стандартне наповнення його процесуальним змістом, незалежно від галузевої належності правовідношення, що реалізується.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Адміністративний процес. Суб'єкти адміністративного процесу,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Адміністративний процес. Суб'єкти адміністративного процесу


Адміністрування податків і платежів в Україні, організаційні засади та шляхи вдосконалення

1.1. Податкове адміністрування в системі реалізації податкової політики

Робота, направлена на організацію сплати податків, є надзвичайно складним процесом. Оскільки небажання сплачувати податки є цілком природним, оскільки будь-який суб’єкт господарювання прагне захистити своє майно, у тому числі й від держави. І це прагнення практично не залежить від ступеня законослухняності: негативні емоції виникають незалежно від волі і бажання. Зважаючи на те, що єдність щодо трактування сутності адміністрування податків серед фахівців відсутня, обґрунтуємо власне визначення.

Адміністрування податків – це процес, який направлений на організацію оподаткування на законодавчій основі з метою забезпечення своєчасного і необхідного наповнення державного бюджету та уникнення недоїмок та необґрунтованих переплат з боку платників податків. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Адміністрування податків і платежів в Україні,організаційні засади та шляхи вдосконалення.

У процесі адміністрування можна виділити такі напрями робіт:
- розробка основних положень податкової системи та системи оподаткування;
- обґрунтування та розробка заходів податкової політики;
- проведення роз’яснювальної роботи серед платників податків про організацію нарахування, сплати податків, узгодження податкових зобов’язань;
- здійснення контрольно-перевірочної роботи;
- впровадження заходів відповідальності за порушення у сфері податкового законодавства [10, с. 196].

Однією з основних проблем держави є забезпечення надходження до бюджетів всіх рівнів і в позабюджетні фонди податків, зборів та інших встановлених законом платежів. Фінансова діяльність держави по одержанню податків буде дієвою лише в тому випадку, якщо в країні існує оптимальний механізм податкового адміністрування.

Слід зазначити, що податкове адміністрування є одним з основних елементів ефективного функціонування податкової системи та економіки держави в цілому. Ефективність податкової системи обумовлена повнотою виявлення джерел доходів з метою обкладення їх податками та мінімізацією витрат по їх мобілізації та обов'язки сплаті [17, с. 28].

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Адміністрування податків і платежів в Україні,організаційні засади та шляхи вдосконалення,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Адміністрування податків і платежів в Україні,організаційні засади та шляхи вдосконалення


Актуальні проблеми та перспективи розвитку операційної діяльності та бухгалтерського обліку в банках України

1 Актуальні проблеми бухгалтерського обліку та операційної діяльності вітчизняних банків.

В банках України операційна діяльність здійснюється у відповідності з Положенням про організацію операційної діяльності в банках України затв. постановою правління НБУ № 254 від 18.06.2003 [1].

Основними проблемами сучасних банків та їх операційної діяльності є численні ризики: ризики неплатоспроможності кредиторів, фінансові ризики, валютні ризики, ризики пов’язані із збоями ІТ-технологій, операційний ризик та інші.

Незважаючи на широку увагу до операційних ризиків банку, досі нема єдиної точки зору щодо їх визначення. Проаналізуємо основні підходи до визначення операційних ризиків. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Актуальні проблеми та перспективи розвитку операційної діяльності та бухгалтерського обліку в банках України.

Перший підхід відбито у назві, й він полягає в тому, що під цим

терміном розуміють ризики, які виникають у процесі операцій, котрі здійснює банк. Даний підхід охоплює помилки персоналу, недотримання процедур виконання операцій, збої комп’ютерних систем. Разом із тим, в ньому не передбачаються такі фактори, як навмисне порушення систем внутрішнього контролю (наприклад, свідоме порушення лімітів та резервів співробітниками банку), внутрішнє та зовнішнє шахрайства. Крім цього, за такого підходу не враховують ризик, пов’язаний із неадекватною організацією процедур виконання операцій та, організацією бізнес-процесів у банку в цілому (наприклад, надання одному підрозділу одночасно повноваження прийняття рішень та контролю за ними). У дане означенні також не враховано ризик, пов’язаний із використанням неадекватних моделей оцінки ризику (ринкового та кредитного) [24].

Другий підхід полягає у поділі ризиків банку на фінансові й нефінансові та визначенні операційних ризиків як «не фінансові». Під фінансовими ризиками розуміють ризики, що виникають при виконанні банками функцій фінансових посередників. До них відносять ринковий, кредитний, ризик ліквідності, ризик невідповідності активів та зобов’язань, а також страховий ризик. На відміну від фінансових, нефінансові ризики притаманні не тільки фінансовим посередникам, а є загальними для багатьох компаній. Нефінансові ризики класифікують на три категорії:

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Актуальні проблеми та перспективи розвитку операційної діяльності та бухгалтерського обліку в банках України,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Актуальні проблеми та перспективи розвитку операційної діяльності та бухгалтерського обліку в банках України


Амортизація основних засобів. Облік амортизації і зносу основних засобів

1.1. Амортизація основних засобів, їх суть

Необхідною умовою відновлення засобів праці у натуральному вигляді є їх відшкодування у вартісній формі, яке здійснюється через амортизацію.

Відповідно до ПБО №7 [12] амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Згідно п.8.1.1. ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” [2] амортизація основних фондів - це процес поступового перенесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань, установлених законодавчими актами.

До складу амортизаційних витрат включають:

  • витрати на придбання основних фондів для власного виробничого використання, в тому числі на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб включно з витратами на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
  • на здійснення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших способів поліпшення основних фондів.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду:

  • витрати на придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх наступної реалізації іншим підприємствам чи використання таких основних фондів у виробництві інших основних фондів, призначених для реалізації;
  • витрати на утримання основних фондів, що перебувають на консервації.

Розмір амортизаційних відрахувань залежить від балансової вартості основних фондів і норм таких відрахувань, а також від методів їх нарахування. Зокрема, підприємство може самостійно застосовувати метод прискореної амортизації. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Амортизація основних засобів. Облік амортизації і зносу основних засобів.

Сутність прискореного методу нарахування амортизації полягає в тому, що без скорочення встановлених нормативних строків служби основних фондів підприємствам дозволяється протягом двох років проводити амортизаційні відрахування в підвищених розмірах, але з відповідним зниженням їх у наступні роки.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Амортизація основних засобів. Облік амортизації і зносу основних засобів,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Амортизація основних засобів. Облік амортизації і зносу основних засобів


Анализ финансовых результатов предприятия

1.1. Финансовый результат как объект анализа

Каждая наука имеет свой предмет исследования, который она изучает с соответствующей целью присущими ей методами. Философия под предметом любой науки (включая и анализ хозяйственной деятельности) понимает какую-то часть или сторону объективной действительности, которая изучается только данной наукой. Один и тот же объект может рассматриваться различными науками. Каждая из них находит в нем специфические стороны или отношения.

В специальной литературе по экономическому анализу можно встретить десятки самых разных формулировок предмета. Все определения предмета анализа хозяйственной деятельности можно сгруппировать следующим образом:
а) хозяйственная деятельность предприятий;
б) хозяйственные процессы и явления. [11]

При более внимательном рассмотрении этих определений можно заметить, что анализ изучает не саму хозяйственную деятельность как технологический процесс, а экономические результаты хозяйствования как следствия экономических процессов. Поэтому в последнее время большинство исследователей этой проблемы предметом анализа хозяйственной деятельности считают экономические процессы, которые происходят в результате хозяйственной деятельности. Однако, как уже указывалось, хозяйственная деятельность предприятия и те процессы, что в ней происходят, являются объектом изучения многих наук. Данные определения не содержат то специфическое, что позволяет отличить анализ хозяйственной деятельности от других наук. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Анализ финансовых результатов предприятия.

Чтобы выделить ту часть или те отношения в данном объекте, которые относятся только к анализу, нужно исходить из сущности процессов хозяйственной деятельности. Процесс — это причинно-обусловленное течение событий, смена явлений, состояния объекта в соответствии с намеченной целью или результатом. Результаты экономических процессов как следствие планируются и прогнозируются на будущее в соответствующих показателях, учитываются по мере фактического формирования и затем анализируются.

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Анализ финансовых результатов предприятия,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Анализ финансовых результатов предприятия


Аналіз ефективності розрахунково-касових операцій

2.1. Загальна інформація про ПАТ „Акцент-банк“

Публічне акціонерне товариство „Акцент-банк“ створено та здійснює свою діяльність на підставі чинного законодавства України, а саме: Закон України „Про господарськi товариства“ [3], „Про банки i банкiвську діяльність“ [1], „Про цiннi папери та фондовий ринок" [4], а також нормативно-правові акти Нацiонального банку України. Сучасний банк ПАТ „Акцент-банк“ було створено 19 років тому, як київський приватний банк "Київаприватбанк", на підставі рiшення установчих зборiв та зареєстрованого Нацiональним Банком України 30 жовтня 1992 року. Правонаступником його прав та обов’язків став „Український кредитний банк“. В березні 2007 р. був проведений ребрендінг, в результаті якого з'явився А-БАНК - інноваційний та динамічний (ЗАТ "Акцент-Банк За рiшенням загальних зборiв акцiонерiв вiд 14.05.2009 р. тип Банку з закритого акціонерного товариства „Акцент-банк змiнено на Публічне акціонерне товариство „Акцент-банк“ [7].

ПАТ „Акцент-банк“ (А-банк) – це роздрібна фінансова установа, яка надає широкий спектр послуг для фізичних та корпоративних клієнтів. Головний офiс, розташований у м. Днiпропетровськ - Україна (юридична адреса банку: вул. Батумська, 11, м. Дніпропетровськ, 49074, Україна) Банківська ліцензія № 16 від 19.10.1992р.

Працівники банку – це команда професіоналів,які готові задовольнити зростаючі потреби клієнтів у банківському обслуговуванні. Саме про це йде мова у курсовій роботі на тему – Аналіз ефективності розрахунково-касових операцій.

Логотип банку – зелене яблуко. З одного боку це говорить про те, що банк готовий запропонувати своїм клієнтам свіжі рішення їх фінансових задач. З іншого боку яблуко – це символ плоду, результату, досягнень, до яких прагне банк [7].

Органiзацiйна структура Банку затверджена Наглядовою радою товариства. Якiсне функцiонування Банку забезпечує гнучка та ефективна органiзацiйна структура управлiння (ОСУ), що обумовлює рацiональний розподiл функцiональних обов'язкiв усерединi банку. Вона є комбiнованою, тому що мiстить ознаки широко розповсюджених у свiтовiй практицi видiв органiзацiйної структури управлiння: - горизонтальна (площинна), оскiльки в нiй видiлено лише 2 рiвнi управлiння: 1-й рiвень - Головний офiс (ГО); 2-й рiвень - Вiддiлення - дивiзiональна клiєнто- i функцiонально-орiєнтована,

Щоб отримату курсову роботу на тему -
Аналіз ефективності розрахунково-касових операцій,
заповніть форму, що розташована на цій сторінці.

Вартість курсової роботи - 150 гривень.

Оплата здійснюється на картку Приватбанку

.

План до курсової роботи:

Аналіз ефективності розрахунково-касових операцій